Після сказаного

Ми перериваємо наш аналіз, тому що «ключ» для читача став зро­зумілим. Не обов'язково кожного досліджуваного треба аналізувати за всіма шкалами на практичних заняттях.

Перед аналізом піддослідного за певною шкалою її значення слід мотивувати. Чим вищий професійний рівень керівника, тим «вступ» у шкалу буде дієвішим (більш резонантним).

Наприклад, шкали «Ставлення до себе», «Страхи», «Вина», зви­чайно, взаємопов'язані. У ставленні до самого себе ми програмуємо свій успіх. І якщо «я сам себе не поважаю, то за що мене будуть поважати інші. Адже мені видніше». А ставлення до себе може бути сформованим страхами чи комплексами, яких треба позбутися.

Або інше: стосунки в сім'ї, роль батька чи матері «записуються» від народження в підсвідомість. Хлопчики наслідують батьків і підсвідомо ставляться до них, як до конкурентів (Едипів комплекс, Фрейд), а дівчатка - матерів. Якщо в дитинстві вас пригнічували в

418

сім'ї, то заклали в свідомість і підсвідомість протест проти пригнічен­ня, але, на жаль, він часто в зрілому віці спрацьовує з «ефектом лупи», тобто перебільшено. І є небезпека, що ви цю авторитарність у став­ленні до вас «перенесете» на свою сім'ю, своїх дітей.

Керівник (викладач) у названий спосіб повинен розкрити студен­там «приховане» значення кожної шкали тесту.

Після своєрідного «показового» аналізу на заняттях можна дати студентам додому самостійну роботу, в якій вони проаналізують свою професійну, соціальну та особистісну орієнтацію і здатність до ус­пішної діяльності за фахом.

У цій самостійній роботі можуть бути виділені кожним переліки власних позитивних та негативних якостей і розроблена програма самовдосконалення. На наступному занятті організовується диску­сія по обговоренню самостійних робіт і програм - закріплюється ма­теріал і доводиться ще раз його практичне значення.

Завдання №19

«Визначення впливу психосоматичного стану особистості та емоцій на прийняття управлінського рішення»

Завдання організовується в шість етапів з таким розподілом часу:

І етап (1-2 год. аудиторних занять)

Керівник заняття акцентує увагу на тому факті, що досить часто якість управлінського рішення, особливо якщо воно одноосібне, а також подальші наслідки від цього рішення бувають залежними від психосоматичного стану (самопочуття, активності чи пасивності) та настрою чи емоцій.

З метою «унаочнення» пояснення і активізації мислення в цьому напрямку наводяться приклади із художньої літератури, в яких де­монструються факти прийняття певних рішень в залежності від емо­ційних станів чи самопочуття.

Увага! В цих прикладах емоційний стан чи самопочуття повинні бути первинними, а рішення, навпаки, - вторинними! Тобто: у пер­сонажа поганий настрій не від того, що йому сповістили про несприят-

419

ливий для нього факт (чиєсь рішення), а навпаки - через поганий (чудо­вий) настрій персонаж прийняв хибне (правильне) рішення.

Приклади із художньої літератури наводяться нижче (викладач може дати і свої). Навколо прикладів організовується коротенька дис­кусія. Бажано також, щоб студенти чи слухачі згадали подібні факти зі свого власного досвіду.