Запитання для самоперевірки

1. Назвіть грибні хвороби капусти.

2. Назвіть основні бактеріальні хвороби капусти.

3. Назвіть основних шкідників розсади капусти.

4. Назвіть основних шкідників капусти в період вегетації.

5. Які інсектициди використовують для захисту капусти від шкідників?

6. Які фунгіциди використовують для захисту капусти від хвороб?

7. Які препарати використовують для протруювання насіння капусти?

8. Які гербіциди використовують для захисту посівів капусти від дводольних бур’янів?

9. Які гербіциди використовують для захисту посівів капусти від однодольних бур’янів?

10. Які гербіциди використовують для внесення до висаджування розсади капусти?

11. Які біологічні заходи захисту капусти від шкідників і хвороб?

4.9. Огірки Найпоширеніші шкідники огірків та заходи захисту

Баштанна попелиця (Aphis gossypii). Живиться на гарбузових рослинах і багатьох бур’янах.

Комаха жовтого, темно-зеленого або майже чорного кольору, завдовжки 1,2-2,1 мм. Личинки жовті або зелені. Розвивається баштанна попелиця неповноциклічно, розмножен­ня тільки партеногенетичне на трав’янистих рослинах. Зимують безкрилі самиці та личинки на прикореневих листках грициків зви­чайних і багаторічних рослин у різних закритих і захищених міс-цях. Перша поява попелиць навесні на культурних рослинах спостерігається тоді, коли температура на­вколишнього середовища перевищить 12°С. Всього протягом сезону попелиця дає до 10 поколінь.

Заселяє рослини колоніями з нижнього боку листків, а також  пагони, квіт­ки та зав’язі рослин. Пошкоджені листки скручуються й засиха­ють, квітки і зав’язі опадають. Попелиця шкідлива ще й тим, що мо­же бути переносником мозаїки огірків.

ЕПШ – 10% заселених рослин. Заходи захисту передбачають знищення бур’янів, обприскування невеликих присадибних ділянок настоями мила з попелом, полину та гіркого перцю, при ЕПШ – використання інсектицидів.

Паросткова муха (Delia platura). Пошкоджує сходи огі­рків, гарбуза, дині, квасолі, бобів, гороху, шпинату, буряків, кукуру­дзи, соняшнику, люпину, зернових та інших рослин, кореневу систе­му капусти, цибулі, коренеплоди буряків, бульби картоплі.

Муха завдовжки 3-6 мм, жовто-сіра. Черевце сіре, з чорною смугою. Яйце біле, до 1 мм завбільшки, видовжене. Личинка завдовжки до 7 мм, брудно-білого кольору, м’ясиста. Пупарій 4-5 мм завбільшки, жовто-бурий, видовжено-овальний.

Зимують пупарії в ґрунті на глибині 7-10 см. Мухи з’являються навесні на початку травня. Яйця відкладають на ґрунт під грудочки. Личинки проникають у насіння або паростки гарбузових культур. Пошкоджене насін­ня гине, паростки всихають або з них виростають слабкі рослини. Розвивається в трьох генераціях. Найшкідливішіми є личинки першої генерації, оскільки пошкоджують схо­ди рослин. Личинки наступних генерацій пошкоджують кореневу систему вже зміцнілих рослин.

Яйця личинок та пупарії знищують ентомофаги аелохара, геофілюс, трібібліографа, афаерета, уражують ентомопатогенні гриби, бактерії, мікро-спорідії. Дорослі особини уражуються грибом ентомофтора. ЕПШ – 5%-ве заселення рослин. Заходи захисту передбачають передпосівний обробіток ґрунту, сівбу в оптимальні строки, підживлення рослин, підгортання, за ЕПШ – обробку інсектицидами. Хімічні обробки недоцільні при співвідношенні хижак-олеохара і паросткова муха 1:10, або 3-5 особини ентомофага на 1м².

Павутинний кліщ (Tetranychus urticae). Пошкоджує всі баштанні культури, переселяючись з бур’янів, на яких навесні розмножуються перші покоління шкідника у місцях зимівлі самок. Зимують самиці в щілинах теплиць, парників, під рослинними рештками.

Живлячись на листках, кліщі пригнічують ріст і розвиток рослин, що призводить до зменшення врожаю або до повної його втрати.

Заходи захисту передбачають знищення бур’янів, знищення рослинних решток, проведення зяблевої оранки, крайові обприскування дозволеними акарицидами в період переселення кліща.