
- •Інтегрований захист рослин
- •Інтегрований захист рослин
- •Г. О. Косилович, о. М. Коханець
- •Розділ 1 організація служби захисту рослин в україні
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2 методи захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів
- •2.1. Агротехнічний метод
- •2.2. Селекційно-генетичний (імунологічний) метод
- •2.3. Фізико-механічний метод
- •2.4. Біологічний метод
- •2.5. Хімічний метод
- •2.6. Досягнення біотехнології у захисті рослин
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3
- •3.2. Структура агроценозу та закономірності його формування
- •3.3. Модель інтегрованої системи захисту рослин
- •3.4. Мета і завдання прогнозу в інтегрованих системах захисту рослин
- •3.5. Планування заходів захисту рослин. Облік шкідливих об’єктів
- •3.6. Прийняття рішень щодо застосування пестицидів
- •3.7. Оцінка ефективності заходів із захисту рослин
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 4
- •Найпоширеніші хвороби зернових колосових культур і захисні заходи
- •Інтегрована система захисту ярих зернових колосових культур
- •Запитання для самоперевірки
- •4.2. Кукурудза Найпоширеніші шкідники кукурудзи та заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби кукурудзи і заходи захисту
- •Інтегрована система захисту кукурудзи
- •Запитання для самоперевірки
- •4.3. Зернобобові культури (горох, квасоля, соя) Найпоширеніші шкідники зернобобових культур і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби зернобобових культур та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту гороху
- •Інтегрована система захисту квасолі
- •Інтегрована система захисту сої
- •Запитання для самоперевірки
- •4.4. Цукрові буряки Найпоширеніші шкідники цукрових буряків і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби цукрового буряка та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту цукрових буряків
- •Запитання для самоперевірки
- •4.5. Ріпак Найпоширеніші шкідники ріпаку та заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби ріпаку та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту ріпаку
- •Запитання для самоперевірки
- •4.6. Льон Найпоширеніші шкідники льону та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби льону та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту льону
- •Запитання для самоперевірки
- •4.7. Картопля Найпоширеніші шкідники картоплі та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби картоплі та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту картоплі
- •Запитання для самоперевірки
- •4.8. Капуста Найпоширеніші шкідники капусти та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби капусти та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту капусти білоголової
- •Запитання для самоперевірки
- •4.9. Огірки Найпоширеніші шкідники огірків та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби огірків та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту огірків
- •Запитання для самоперевірки
- •4.10. Помідори Найпоширеніші шкідники помідорів та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби помідорів та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту помідорів
- •Запитання для самоперевірки
- •4.11. Плодові культури (зерняткові, кісточкові) Найпоширеніші шкідники плодових культур і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби зерняткових культур та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби кісточкових культур та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту зерняткових плодових культур
- •Інтегрована система захисту кісточкових плодових культур
- •Запитання для самоперевірки
- •4.12. Ягідні культури (суниця, смородина, аґрус, малина) Найпоширеніші шкідники і хвороби суниці та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту суниці
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби смородини та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту смородини
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби аґрусу та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту аґрусу
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби малини та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту малини
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 5 бур’яни (загальні відомості)
- •Запитання для самоперевірки
- •Бібліографічний список
- •Додатки
- •Законодавство щодо захисту рослин в україні закон україни «Про захист рослин»
- •Закон україни «Про пестициди і агрохімікати»
- •Загальні правила техніки безпеки при роботі з пестицидами
- •Косилович Галина Олексіївна
Інтегрована система захисту кукурудзи
Передпосівний період
Для забезпечення біологічної потреби рослин кукурудзи у воді, поживних речовинах, а також регулювання чисельності шкідливих організмів вирішальне значення має вибір попередників. У сівозмінах короткої ротації, де кукурудзу висівають після трьох років вирощування культур суцільної сівби, чисельність шкідників, які мешкають у ґрунті, значно збільшується. Сівба кукурудзи після кукурудзи, особливо неодноразова, призводить до наростання ураження кореневими і стебловими гнилями, летючою сажкою. пухирчастою сажкою і сприяє нагромадженню чисельності стеблового метелика.
Частота чергування кукурудзи у сівозміні не може бути однаковою в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України. У Лісостепу найкращими попередниками є озима пшениця і картопля. У поліських і західних районах кращі попередники картопля, озима пшениця, люпин, кукурудза на силос.
Для оптимізації мінерального живлення рослин кукурудзи, а також підвищення стійкості проти хвороб і шкідників норми органічних і мінеральних добрив диференціюють залежно від попередника, фактичної родючості ґрунту й агрохімічних картограм.
Для пригнічення шкідливих організмів і створення сприятливих для рослин повітряного, водного і поживного режимів основний обробіток ґрунту виконують з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, попередників і строків їх збирання, а також ступеня забур’яненості поля. В усіх зонах вирощування кукурудзи, крім районів, де спостерігається вітрова ерозія, обробіток ґрунту передбачає лущення стерні після колосових попередників і оранку на зяб. Після кукурудзи інших великостеблових культур перед оранкою післяжнивні рештки необхідно подрібнити дисковими або фрезерними знаряддями, що є також ефективним засобом придушення патогенних організмів. Глибока зяблева оранка сприяє знищенню джерел інфекції пухирчастої та летючої сажок, кореневих і стеблових гнилей, хвороб листків та качанів.
У зоні дії вітрової ерозії доцільно застосовувати плоскорізний обробіток ґрунту, який передбачає післязбиральне дискування на 5-6 см і культивацію протиерозійними культиваторами на 16-18 см. Навесні на площах, які відведені під кукурудзу, проводять боронування й культивацію для збереження і нагромадження вологи у посівному шарі та боротьби з бур'янами.
Щоб запобігти розвитку пліснявіння, кореневих і стеблових гнилей, пухирчастої сажки та інших хвороб кукурудзи, проводять протруювання насіння препаратами Вітавакс 200, 75% з.п. (2,0 кг/т); Вітавакс 200 ФФ, 40% в.с.к. (2,5-3,0 л/т); Гранівіт, 40% в.с.к. (2,5-3,0 л/т); Дітокс, 50% к.с. (2,5 л/т); Корріоліс, 20% т.к.с. (0,2 л/т); Максим, 2,5% т.к.с. (1,0 л/т); Максим ХL, 3.5% т.к.с. (1,0 л/т); Роялфло, 48% в.с.к. (2,5-3,0 л/т); Флуосан, 53,3% т.к.с. (3,0 л/т).
Для захисту від дротяників (3-5 особин на 1 м2) та інших ґрунтових і наземних шкідників сходів насіння обробляють такими препаратами: Галсо, 70% з.п. (28 кг/т); Гаучо, 70% з.п. (28 кг/т); Команч, 70% з.п. (28 кг/т); Космос, 25% т.к.с. (4,0 л/т); Круізер, 35% т.к.с. (6,0-9,0 л/т); Промет 400, 40% мк.с. (25,0 л/т); Семафор, 20% т.к.с. (2,0-2,5 л/т).
Протруювання насіння кукурудзи проти комплексу шкідників і хвороб здійснюють на насіннєвих заводах.
Для знищення бур’янів перед сівбою вносять гербіциди. При виборі препаратів враховують тип забур’яненості поля, ґрунтово-кліматичні та інші зональні властивості вирощування кукурудзи, чергування культур у сівозміні, хімічні властивості окремих препаратів.
На полях, які засмічені переважно однорічними злаковими та дводольними бур’янами, вносять такі препарати, як Ацет, 90% к.е. (1,5-3,0 л/га); Герб, 90% к.е. (1,5-3,0 л/га); Дуал Голд, 96% к.е. (1,6 л/га); Еталон, 90% к.е. (1,5-3,0 л/га); Кобра, 33% к.е (3,0-6,0 л/га); Люмакс, 53,7% к.е. (3,5-4,0 л/га); Оскар, 30% в.р. (3,0 л/га); Піонер, 90% к.е. (1,5-3,0 л/га); Примекстра Голд, 50% к.с. (4,0-4,5 л/га); Стомп, 33% к.е. (3,0-6,0 л/га); Трофі, 90% к.е. (2,0- 2,5 л/га); Фронтьєр Оптима, 72% к.е. (0,8-1,4 л/га); Харнес, 90% к.е. (1,5- 3,0 л/га).
Сівба
Для одержання дружних сходів сівбу кукурудзи проводять у стислі строки (протягом 5-7 днів) після настання стійкої середньодобової температури ґрунту на глибині 10 см 10-12°С. Занадто ранні строки сівби призводять до сильного пліснявіння насіння. Занадто пізні – до втрати вологи, посиленого розвитку сажкових хвороб, а також ризику неповного достигання качанів.
Післяпосівний період
Для підвищення польової схожості насіння, зниження його пліснявіння, ураження кореневими і стебловими гнилями в умовах недостатнього зволоження рекомендується коткування ґрунту.
Для знищення однорічних бур’янів при їх проростанні після сівби кукурудзи рекомендується дворазове боронування: після появи сходів та у фазі 2-3 листків. Під час вегетації можлива міжрядна культивація на глибину 6- 8 см. Якщо до сівби вносили гербіциди, то культивацію проводять на глибину 4-6 см, щоб запобігти вивертанню препаратів на поверхню ґрунту.
Із хімічних заходів проти однорічних злакових та дводольних видів бур’янів до появи сходів культури ґрунт обприскують одним із препаратів, які рекомендовані до посіву.
Період сходи 3-5 листків
Якщо гербіциди не вносили після сівби до сходів, то за наявності в посівах 5-10 шт./м2 і більше бур’янів проводять обприскування.
Проти однорічних дводольних бур’янів застосовують один із таких препаратів: Аркан, 75% в.г. (20-30 г/га); Базагран, 48% в.р. (2,0-4,0 л/га); Дікопур Ф, 60% в.р. (0,8-1,4 л/га); Старане, 25% к.е. (0,7-0,8 л/га); Хармоні, 75% в.г. (10 г/га + 200 мл/га ПАР «Тренд 90»); 2,4-Д, 50% в.р. (0,9-1,7 л/га).
Проти однорічних та багаторічних дводольних бур’янів (осоти, берізка польова та ін.) застосовують такі гербіциди, як Амінка Плюс, 60% в.р. (0,7-1,2 л/га); Банвел, 48% в.р.к. (0,4-0,8 л/га); Гроділ Максі, 37,5% о.д. (0,10-0,11 кг/га); Дезормон, 60% в.р. (0,8-1,4 л/га); Діанат, 48% в.р.к. (0,4-0,8 л/га); Діканіт, 60 в.р. (0,7-1,2 л/га); Естерон, 60% к.е. (0,7-0,8 л/га); Калісто, 48% к.с. (0,2-0,25 л/га + 0,25 л/га ПАР «Сайд Кік»); Лонтрел А, 30% в.р. (1,0 л/га); Лонтрел Гранд, 75% в.г. (0,12-0,2 кг/га); ПІК, 75% в.г. (15,0-20,0 г/га); Пріма, 48,25% к.е. (0,4-0,6 л/га); Серто Плюс, 75% в.г. (0,2 кг/га + 1,0 л/га ПАР «ДЕШ»); 2,4-Д амінна сіль, 68,5% в.р. (0,7-1,0 л/га); Діален Супер, 46,4% в.р.к. (1,0-1,25 л/га).
Проти однорічних та багаторічних злакових і дводольних бур’янів обприскування проводять такими препаратами: Базис, 75% в.г. (20-25 г/га + 200 мл/га ПАР «Тренд 90»); Грід, 75% в.г. (20-25 г/га + 200 мл/га ПАР «Тренд 90»); МайсТер, 32% в.г. (150 г/га); Мілагро, 4% к.с. (1,0-1,25 л/га); Таск, 64% в.г. (307-385 г/га + 200 мл/га ПАР «Тренд 90»); Таро, 25% в.г. (40-50 г/га + ПАР «Тренд 90»); Тітус, 25% в.г. (40-50 г/га + ПАР «Тренд 90»).
Період викидання волоті
Проти кукурудзяною метелика проводять випуск трихограми у два строки на початку і в період масового відкладання яєць шкідником. Норма при першому випуску 50 тис. самок на 1 га, при другому залежно від кількості яйцекладок на 100 рослин (до 3-х кладок 50 тис. самок/га, 3- 5 кладок 100 тис. самок/га, 6-8 кладок 150 тис. самок/га, понад 8 кладок 200 тис. самок/га).
У період масового відродження личинок і за пошкодження ними понад 18-20% рослин посіви кукурудзи обприскують інсектицидами Делфіс, 2,5% к.е. (0,5-0,7 л/га); Карате, 5% к.е (0,2 л/га); Карате Зеон, 5% м.к.с. (0,2 л/га); Штефесін, 2,5% к.е. (0,5-0,7 л/га).
Збирання врожаю кукурудзи у стислі строки і на низькому зрізі (8-12 см) зменшує чисельність гусені кукурудзяного метелика й ураженості качанів фузаріозом, пліснявінням і сажковими хворобами.
Післязбиральний період
Для зменшення чисельності кукурудзяного метелика та поширення хвороб після збирання врожаю слід провести дискування поля дисковими боронами у два сліди в перпендикулярних напрямках, а після цього зорати на зяб.
Зібрані качани підсушують на токах чи у спеціальних сушарках до вологості не вище 16%. Обмолот качанів насіннєвої кукурудзи, калібрування зерна та доведення його до посівних кондицій проводять на насіннєвих заводах.