Схеми садіння і тип формування

Схеми садіння винограду залежать від ґрунтово-кліматичних умов регіону, біологічних особливостей сортів, типу формувань, технології вирощування та ін. Схеми садіння повинні вибиратися так, щоб рослини оптимально використали площу та світло.

В Україні науково обґрунтовані такі схеми садіння винограду: для північних районів – 2,5-3 х 1,5-2; на богарі для середньої смуги та степів Причорномор’я – 2,25-2,5 х 1,75-1,25; для Криму 2-2,5-1,25 х 1,5. На зрошуваних землях – 2,5-3 х 2-3, залежно від сили росту сортів. Останніми дослідженнями встановлено, що схеми садіння 4 х 2-3 економічно не вигідні, оскільки надмірну зрідженість виноградника не компенсують навіть великогабаритні формування. На відстань між кущами передусім чергу впливає тип формування куща (табл. 2).

Таблиця 2

Відстань між кущами залежно від типу формування куща винограду

Тип формування		Відстань між кущами
Одностороннє формування (одноплечий Гюйо, кахетинське формування)		1-1,25
Двосторонні формування		2-2,5
Віялові формування:	безштамбове віялове	1,5-2
	велике віялове	2-2,5
	кордони	1,25-2

Слід пам’ятати, що для одержання високих урожаїв винограду важливо виростити на гектарі більше плодоносних пагонів.

Планування врожаю

Отже, обрізування та інші способи формування і регулювання росту куща необхідні передусім для досягнення основної мети – високого врожаю належної якості. Грунтуючись на теоретичних основах обрізування, передусім необхідно оптимально навантажити кущ вічками, а пізніше – пагонами.

Навантаження куща вічками – це кількість здорових вічок, які залишають на кущі після обрізування.

Навантаження куща пагонами – це середнє число пагонів, які залишають після обламування.

Встановлюючи навантаження куща, необхідно враховувати:

• біологічні особливості сорту;

• стан кущів на ділянці;

• наявність опори;

• тип формування;

• площа живлення.

Для створення оптимального навантаження куща необхідно знати:

• розміри урожаїв попередніх років на певній ділянці;

• плодоносність пагонів і середню масу грона певного сорту;

• цукристість винограду;

• довжину пагонів і ступінь їх визрівання;

• кількість пошкоджених вічок під час зимівлі.

При цьому слід пам’ятати, що:

1. На кущах сильнорослих сортів залишають більше вічок і пагонів, ніж на середньо- чи слаборослих.

2. На родючих ґрунтах навантаження кущів збільшують, а на малородючих – зменшують.

3. За великої площі живлення навантаження куща збільшують, за загущених насадженнь – зменшують.

4. Недостатнє навантаження куща призводить до жирування кущів, поганого визрівання пагонів і ягід, спадає врожай наступного року.

Орієнтовні ознаки, які вказують, що навантаження куща слід збільшити:

1. Більшість пагонів має довжину понад 1,5-2 м, а діаметр лоз – понад 10 мм.

2. Спостерігається активний ріст пасинків.

Орієнтовні ознаки, того, що кущ перевантажений:

1. Слабкий ріст зелених пагонів і раннє завершення їх росту (вирівнювання верхівок до кінця травня – початку червня).

2. Розвиток тонких, не властивих сорту коротких пагонів без пасинків.

Щоб виправити перевантаження куща, слід:

1. Виламати надлишкові зелені пагони.

2. Видалити частину суцвіть.

Навантаження куща залежить від довжини плодових стрілок. Під довжиною плодових стрілок розуміють кількість вічок, які залишилися після обрізування стрілки.

Створити певне навантаження куща можна у два способи: залишати більше короткообрізаних пагонів, або збільшити довжину плодових стрілок. Відомо, що збільшення навантаження куща за рахунок подовження плодових лоз дає менший приріст урожаю, ніж коли залишали більшу кількість стрілок.

За характером плодоносності вічок на однорічних пагонах сорти винограду умовно поділяють на дві групи:

1. Сорти, вічка яких, практично, за всією довжиною пагона плодоносять (Аліготе, Рислінг, Одеський Чорний, Шасла Біла, Сенсо, Мускат Гамбургський, Лідія, Ізабелла та ін.).

2. Сорти з нерівномірним плодоношенням вічок (Карабурну, Італія, Агадаї, Тавріз, Тайфі Рожевий, Ркацителі та ін.).

Сорти першої групи слабо реагують на довжину обрізування. Переважно довжина обрізування впливає на якість урожаю цих сортів. У сортів другої групи довжина плодових лоз визначає якість і кількість урожаю. Вони вимагають довшого обрізування лоз (10-15 вічок), оскільки за короткого обрізування дають низький урожай, або взагалі не плодоносять.

Визначаючи оптимальну довжину лоз, слід ураховувати й вимоги до якості продукції. Довжиною обрізування можна регулювати розмір та масу грон і ягід, їх забарвлення, щільність шкірки, вміст цукру, кислот, ароматичних, дубильних речовин і барвників.

Визначаючись із довжиною обрізування, слід пам’ятати й те що:

1. Чим сильніший за розвитком пагін, тим більше вічок на ньому можна залишити.

2. Лози обрізають довше або коротше, залежно від того, де сконцентровані вічка, що загинули взимку.

3. Чим менше пагонів на кущі, тим на більшу довжину їх обрізують.

Система щорічного обрізування кущів залежить від способу формування. За високоштамбовогу формування куща на одному дроті пагони не підв’язують, і вони вільно звисають, що змінює характер закладання й формування плодоносних вічок за довжиною однорічних лоз. У такому разі вища плодоносність вічок у нижній частині пагона навіть у сортів другої групи, які закладають плодові утворення далі від його основи. Це дає змогу застосовувати коротше обрізування, порівняно з іншими формами куща. І чим більший вік виноградного куща на високому штамбі, тим менша потреба в довгому обрізуванні плодових лоз.

Дослідження і виробничий досвід показують, що на високому штамбі для сортів з високою плодоносністю нижніх вічок краще застосовувати коротке обрізування лоз на 2-3 вічка, що скорочує затрати праці на підв’язування пагонів, сприяючи кращому їх розвитку й підвищуючи цукристість ягід. До таких сортів належать Аліготе, Одеський Чорний, Каберне Совіньон, Сухолиманський Білий.

Для Півдня України для безштамбових віялових формувань при схемі садіння 2,5 х 1,5 без зрошення розроблена система обрізування різних сортів винограду (табл. 3).

Таблиця 3

Система обрізування кущів винограду, культивованого без зрошення зі застосуванням віялового безштамбового формування (за М.М. Ковальом)

Сорт	Використан-ня врожаю	Навантаження на кущ		Співвідно-шення між плодоносними та безплідними пагонами	Довжина плодових лоз (кіль-кість вічок)
		здоро-вими вічками	пагона-ми
Столові сорти
Перлина Сабо	Спожива-ють свіжими	35-40	27-30	3:1	7-9
Шасла Біла	"	35-40	26-28	3:1	5-8
Мускат Гамбург-ський	"	35-40	18-20	3:1	4-6
Карабурну	"	35-45	20-22	1:1	10-12
Італія	"	35-40	20-22	1:1	10-12
Продовження табл. 3
Королева Виноград-ників	"	35-40	24-26	3:1	6-7
Красавица Цегледа	"	40-45	32-35	3:1	5-7
Сенсо	"	35-45	25-28	3:1	5-8
Одеський Сувенір	"	40-45	28-30	3:1	4-6
Агадаї	"	40-45	20-22	1:1	10-12
Технічні сорти
Аліготе	Марочні столові вина	40-50	27-29	5:1	5-7
	Сортові столові вина	50-60	30-35	5:1	6-8
	Шампанські вина	50-60	30-35	5:1	8-10
Рислінг Рейнський	Марочні столові вина	40-45	28-30	4:1	7-9
	Сортові столові вина	40-45	30-32	4:1	8-10
Фетяска Біла	Марочні столові вина	45-50	28-30	4:1	6-8
Каберне Совіньон	Столові марочні і сортові вина	50-60	30-35	5:1	7-9
	Шампанські вина	55-60	33-35	5:1	8-12
	Десертні вина	45-50	30-33	5:1	6-8
Одеський Чорний	Столові вина	40-45	28-30	4:1	6-8
	Десертні	40-45	28-30	3:1	4-6
Закінчення табл. 3
Ркацителі	Марочні столові вина	50-60	30-35	4:1	8-10
	Шампанські вина	60-70	38-40	4:1	8-10
Сухоли-манський Білий	Столові вина	50-55	35-38	3:1	5-7
	Шампанські	50-60	36-38	3:1	6-9
Піно Сірий	Столові вина	40-45	30-33	1:0	7-9
	Десертні вина	35-40	28-30	1:0	4-6
Мускат Білий	Столові вина	40-45	27-30	4:1	8-10
	Десертні вина	35-40	25-27	4:1	4-6
Мускат Оттонель	Столові вина	40-45	28-30	4:1	6-8
	Десертні вина	35-40	25-28	4:1	4-6

У табл. 3 представлене навантаження здоровими вічками. Але в природному стані куща геть не всі вічка здорові й плодоносні. Тому навантажують кущ вічками, враховуючи втрати життєздатності вічок протягом зимівлі. Наприклад, сорт винограду Піно Сірий під час обрізування навантажують 60-65 вічками, а вже під час обламування доводять оптимальне навантаження до запланованих 28-33 пагонів, залежно від призначення продукції. Для Каберне Совіньон навантаження вічками за обрізування становить 65-70 вічок, а за обламування залишають не більше, ніж 50 пагонів із подальша корекцією, залежно від призначення. Загалом, для кожної кліматичної зони, в певних умовах вирощування чи призначення продукції впроваджене те чи інше сортове обрізування.

За визначення навантаження кущів ураховують заплановану врожайність. Для того, щоб спланувати врожайність, необхідно:

1. Визначити кількість кущів на один га.

2. Середній урожай з одного куща (запланований урожай ділимо на кількість кущів на один га).

3. Розрахувати кількість грон на один кущ (масу врожаю з одного куща ділять на середню масу грона, яка вказану в ампелографічному описі сорту).

4. Визначити потрібну кількість плодоносних пагонів на кущ (число грон на кущ ділять на число грон, що припадає на один плодоносний пагін, – також отримуємо з ампуло-графічного опису сорту).

5. Визначити навантаження куща вічками (для цього необхідно врахувати, що не всі пагони на кущі плодоносні, не всі вічка на пагоні розвиваються, і результат залежить від біологічних особливостей сорту й кліматичних умов року).

6. Визначити потребу вічок на плодову ланку (залежно від типу формування куща, знайдену кількість вічок необхідно поділити на кількість плодових ланок).

7. Визначити довжину обрізування плодових стрілок (відрахувати два-три вічка на сучок заміщення, решта, що залишиться, визначить довжину обрізки плодової лози).

Зрештою, для кожної кліматичної зони розроблені формули, котрі визначають довжину обрізки й навантаження куща (див. розділ "Теоретичні основи обрізування").