Формування винограду
Від розміру штамбу, кількості та довжини рукавів залежить габітус, структура й форма куща винограду. Виноградний кущ починають формувати першого року після садіння. Саджанці вкорочують на 2-3 бруньки і висаджують на постійне місце, для того, щоб сформувати декілька міцних пагонів не тонше ніж 7-10 мм, з яких потім можна вибрати один для штамбу, або створити кілька рукавів для безштамбових форм куща.
Сформувати штамб і рукави можна трьома методами.
Повільний метод. За цим методом формують кущ поступово. Протягом декількох років нарощують кістяк з багаторічних частин винограду, обрізуючи визрілі пагони на запрограмовану довжину. В результаті отримують міцну рослину, але плодоносити виноград буде лише після завершення формування, очевидно на четвертий рік (рис. 56).
Рис. 56. Виведення однобічного горизонтального кордону повільним методом
Першого року після садіння формують міцний пагін для штамбу. Наступного року обрізують цей пагін вище за заплановану висоту штамбу рівно настільки, наскільки потрібно бруньок для закладання багаторічних рукавів куща. Третього року обрізують лозу, з якої формуватимуть рукави на відповідну довжину. Четвертого року закладають плодові ланки з однорічних лоз, котрі сформувалися на рукавах куща. І п’ятого року завершують формування плодових ланок.
Прискорений метод. У цьому разі формують один належно визрілий міцний пагін винограду, який навесні наступного року обрізують на довжину до 1,5 м. На висоті майбутнього штамбу його згинають, горизонтально або дугою, та підв’язують до дроту шпалери. Зазвичай, у місці згину закладають міцні лози, з яких можна сформувати рукави, а за належного живлення й водозабезпечення куща з пасинків закласти ріжки для плодових ланок. Того року можна отримати й невеликий урожай ягід винограду. Але слід пам’ятати, що застосовувати цей метод можна лише в сприятливих умовах для рослин, котрі виділяються потужним ростом. Інакше можна отримати ослаблені рослини з тонким недорозвиненим кістяком, а, відповідно, й потенціал продуктивності таких кущів винограду буде дуже низьким.
Швидкий метод (за Башировим). За цього методу формування куща застосовують прищипування зелених пагонів у період росту на необхідну довжину, використовуючи для формування кістяка куща пасинки, які також прищипують на відповідну довжину (рис. 57). За один сезон можна отримати кістяк із багаторічної деревини. Цей метод можна використовувати лише в умовах, сприятливих для визрівання пасинків і для тих сортів, які мають високу пасинкоутворювальну здатність. За застосування цього методу формування куща щедрий урожай можна отримати на 1-2 роки раніше, ніж за повільного методу формування винограду.
Рис. 57. Формування чотирирукавної безштамбової форми куща винограду прищипуванням зелених пагонів
Формування плодових ланок. Однорічні лози й типи плодових ланок, які з них формують, залежно від довжини обрізування та розміщення на багаторічній деревині, також визначають габітус куща. Однорічні лози мають певну назву, залежно від обрізування на відповідну кількість бруньок (рис. 59).
Рис. 58. Типи плодових пагонів та їх розміщення в просторі:
1 – вертикальна стрілка догори; 2 – похила стрілка спрямована догори; 3 – похила стрілка спрямована донизу; 4 – горизонтальна стрілка; 5 – вертикальна стрілка донизу; 6 – напівдуга; 7 – дуга; 8 – кільце; 9 – спіраль; 10 – звисаючий пагін
Порослеві пагони, які виникають на багаторічних частинах куща (штамбі чи рукавах), обрізані на 1-4 вічка, називають сучками омолодження. Пагони, що сформувалися на кінцях рукавів, називають плодовими. Вічка плодових пагонів мають високий репродуктивний потенціал, і на плодових пагонах формується основний урожай винограду. Порослеві пагони найчастіше безплідні.
Розрізняють чотири види обрізування плодових пагонів:
коротка – на 1-4 вічка;
середня – на 5-10 вічок;
довга – на 11-24 вічка.
Залежно від довжини обрізування, способів підв’язування та розміщення в просторі, плодові пагони мають відповідну назву:
лоза – плодовий пагін, обрізаний на 12 і більше вічок;
стрілка – плодовий пагін обрізаний на 5-11 вічок і підв’язаний рівно (горизонтально, вертикально або під кутом; догори або донизу), без згину;
напівдуга – зігнутий пагін у вигляді на півдуги, розміщений у просторі у вертикальній чи горизонтальній площинах, зігнутий донизу або догори;
дуга – пагін, підв’язаний із значно більшим згином, ніж напівдуга, з відповідним розміщенням у просторі;
кільце – пагін, зігнутий у вигляді кола, з розмаїтим розміщенням у просторі;
спіраль – пагін, закручений уздовж опори спірально;
звисаючий пагін – пагін, який вільно звисає з опори, без підв’язування;
сучки – коротко обрізані пагони (на 1-4 вічка).
Якщо сучок розміщений нижче за довший плодовий пагін, його називають сучком заміщення.
Поєднання (комбінацію) на рукаві куща плодових пагонів, обрізаних на певну довжину, називають плодовою ланкою. На сьогодні в Україні використовують чотири типи плодових ланок (рис. 59):
проста – один сучок заміщення, обрізаний на 2-3 вічка й один плодовий пагін – на 5-12 вічок;
посилена – сучок заміщення обрізаний на 3-4 вічка, і два плодових пагони – на 6-8 вічок;
болгарська – два сучка заміщення, обрізаних на 2-3 вічка, і один плодовий пагін середній, або довгий;
молдавська – два плодових пагона, нижній – обрізаний на 4-5 вічок, верхній – довший.
Рис. 59. Типи плодових ланок:
1 – проста; 2 – молдавська; 3 – посилена; 4 – болгарська
Проста плодова ланка формується з лоз, які розвинулися на минулорічному сучку заміщення. Нижній пагін сучка обрізують на новий сучок заміщення, верхній – на плодову стрілку. А минулорічну плодову стрілку вирізають зовсім, з усіма пагонами, які на ній сформувалися (рис. 60).
Рис. 60. Формування простої плодової ланки
Залежно від того, як сформувалися й визріли однорічні лози до осені, наступного року навесні часто доводиться формувати нову плодову ланку виходячи з того що маємо. Коли ж через якусь причину на сучку заміщення не утворилося двох пагонів, або один із них дуже слабенький, сформувати нову плодову ланку можна з пагонів плодової стрілки, або поєднати – сучок заміщення з пагона, що розвинувся на сучку заміщення, нова плодова стрілка – з пагонів минулорічної плодової стрілки, або інші варіанти (рис. 61, 62).
Рис. 61. Обрізування плодових пагонів на плодову ланку за різного їх поєднання
Рис. 62. Формування плодових ланок із використанням пагонів минулорічної плодової ланки
Формування плодової ланки – творчий процес, який потребує певного досвіду й навиків. Важливо враховувати не тільки силу росту пагонів, просторові об’єми куща, й навантаження куща урожаєм, програмувати обрізуванням продуктивність насаджень. Тому габітус плодоношення може змінюватися залежно від віку, стану куща, кліматичних умов року тощо.