Методи управління полярністю
У винограду надмірно виражена вертикальна і площинна полярність (дорзовентральність). Вертикальна полярність виявляється в тому, що у рослин передусім найінтенсивніше розвиваються віддалені від основи пагона бруньки, а з них – найсильніші пагони. В основі підземного штамба розвиваються найсильніші корені. Площинна полярність (дорзовентральність) виявляється в асиметричності поперечного розрізу стебла.
Щоб запобігти активному розростанню куща за рахунок віддалених від центру пагонів і утримувати виноград у відведеному для нього просторі застосовують чотири методи управління полярністю:
коротке обрізування плодових пагонів;
формування плодових ланок;
згинання плодових пагонів;
обрізування на кутові вічка.
Коротке обрізування. За застосування цього способу управління полярністю всі плодові лози обрізують коротко на 1-4 вічка, що дає змогу стримати ріст багаторічних рукавів у довжину. При цьому рослині завдають незначних ран, але їх багато.
Однак унаслідок певних біологічних особливостей сортів, впливу різних факторів зовнішнього середовища, технологічних особливостей вирощування та формування винограду, коротке обрізування не можна застосовувати повсякчас.
У значної частини сортів за короткого обрізування видаляють найпродуктивнішу частину плодового пагона. Непридатний цей спосіб обрізки для східної групи сортів (convar orientalis) і багатьох гібридів, оскільки найкращі за якістю грона винограду в них можна отримати лише з віддалених від основи вічок, часто починаючи з 8-10 по 24.
Один і той самий сорт за однакових умова закладає повноцінніші вічка в нижній частині плодового пагону, а в інших – посередині, або вище. Наприклад, сорт Каберне Совіньон рекомендують обрізувати на плодові ланки з довгими плодовими стрілками, але в умовах Одещини протягом багатьох років кращі врожаї отримували за застосування короткого обрізування. Застосовуючи прищипування пагонів улітку, можна досягти кращого закладання генеративних органів у нижніх вічках. За формування кордону Сільвоза, а також за типів формувань на високих штамбах із вільним звисанням лози, краще закладаються суцвіття у вічках ближчих до основи пагонів. Отже, застосовувати, чи ні, коротке обрізування, визначає низка факторів, які обов’язково слід ураховувати, управляючи полярністю винограду коротким обрізуванням.
Обрізування на плодову ланку. Цей спосіб обрізування ще називають змішаним, оскільки в ньому поєднується довге обрізування з коротким. Запропонував цей спосіб управління полярністю винограду французький учений ХІХ століття Ж. Гюйо, який спочатку застосовували у Франції, а пізніше в інших країнах. На сьогодні це основний спосіб обрізування. Обрізування на плодові ланки дає змогу зменшити швидкість розростання рукава у довжину, зберігаючи його форму. Плодоношення відбувається як на плодовій стрілці, так і на сучку заміщення, дає змогу використати потенціал різних за біологією сортів. Таке обрізування дає змогу точніше регулювати розмір урожаю й оптимально використовувати площу живлення. Але при цьому утворюються значні рани, щороку вирізаються дворічні частини плодової ланки, минулорічні стрілки з пагонами, які відплодоносили.
Метод згинання пагонів. Такий метод застосовують у формувань типу кахетинське (грузинське), кордон Сільвоза та інших формуваннях, де плодові пагони згинають кільцем, напівдугою, дугою та ін (рис. 63). При цьому використовують важливу властивість винограду – повздовжня полярність, завдяки якій найсильніші пагони утворюються на найвіддаленішійтій від поверхні ґрунту частині однорічної лози.
Рис. 63. Розвиток пагонів залежно від способів підв’язування: 1 – вертикально; 2 – під кутом; 3 – горизонтально; 4 – дугою; 5 – кільцем
Вічка в зоні згину раніше розвиваються, бруньки у них краще диференційовані, до них надходить більше поживних речовин із сокорухом, і пагони, які розвиваються з цих вічок, мають високий потенціал плодоношення. Але цей метод управління полярністю призводить до швидкого подовження багаторічних розгалужень. Слід ураховувати й різну реакцію сортів винограду на згин.
Метод обрізування на кутові вічка. Цей метод (за Марконі) застосовують в Італії й у теплицях. Суть методу полягає у створенні оптимальних умов для розвитку кутових вічок за дуже короткого обрізування. На плодовій ланці формують два плодоносних пагони. Нижній – на два вічка, верхній – на чотири. На верхньому пагоні видаляють два нижніх вічка, а з третього й четвертого формують плодоносні пагони. На сучку заміщення розвиваються два пагони, наступного року – нижній обрізують знову на два вічка, верхній – на чотири (рис. 64).
Рис. 64. Обрізування винограду на кутові вічка.