Добір, витребування карт і правила роботи з ними

1. Розграфка і номенклатура топографічних карт. Кожний аркуш топо-графічної карти має рамку у вигляді трапеції, верхня і нижня сторони якої є пара-лелями, а бічні - меридіанами. Такий розподіл карти на окремі аркуші називаеться разграфкой карти.

Завдяки географічній сітці, покладеній в основу розподілу карти на аркуші, можна визначити місце розташування на земній кулі будь-якої ділянки місцевості, зображеної на даному аркуші карти. Крім того, збіг сторін рамки з меридіанами і паралелями визначає розташування аркушів карти відносно сторін горизонту, а са-ме: верхня сторона рамки є північною, нижня - південною, ліва - західною і права -східною.

Щоб легко і швидко знаходити потрібні аркуші карти того або іншого мас-штабу і району, кожному аркушу за певним правилом привласнене своє цифрове і літерне позначення - номенклатура.

Номенклатура кожного аркуша вказується над північною стороною його рамки (посередині або праворуч). Поруч із номенклатурою аркуша, крім того, під-писується назва найбільш великого з розташованих на ньому населених пунктів. На кожному аркуші також вказується номенклатура суміжних аркушів, що безпо-середньо прилягають до нього. Ці підписи містяться посередині зовнішньої рамки із усіх її чотирьох сторін.

Номенклатура наших топографічних карт являє собою струнку систему, єдину для карт будь-якого масштабу.

Основою номенклатури топографічних карт усіх масштабів є аркуші міль-йонної карти. Як вказувалося вище в таблиці, будь-який аркуш цієї карти має на-ступні розміри рамки: 6° по довготі і 4° по широті. Отже, якщо провести меридіа-ни через 6^о, а паралелі через 4^о, то вся поверхня Землі буде розбита на трапеції, кожної з яких відповідає окремий аркуш карти масштабу 1:1 000 000.

Номенклатура аркуша карти 1:1 000 000 складається із вказівки ряду (поя-са) і колони; ряди аркушів позначаються заголовними буквами латинського алфа-віту. Рахунок рядів ведеться від екватора до полюсів (мал. вище). Колони аркушів нумеруються арабськими цифрами. Їхній рахунок ведеться від меридіана з довго-тою 180° із заходу на схід. Наприклад, номенклатура листа з м. Рівне буде М-35.

Ця система розграфки і номенклатура аркушів карти масштабу 1:1 000 000 є міжнародними.

Розміри і розташування колон аркушів мільйонної карти по довготі збіга-ються з шестиградусними зонами, на які розбивається поверхня земного еліпсоїда при складанні наших топографічних карт у проекції Гаусса. Відмінність є лише в їхній нумерації: тому що рахунок зон ведеться від нульового (Грінвіческого) ме-ридіана, а рахунок колон аркушів мільйонної карти - від меридіана 180^о, то номер зони відрізняється від номера колони на 30; тому, знаючи номенклатуру аркуша карти, легко визначити, до якої зони він відноситься, і, навпаки, по номеру зони можна визначити колону. Наприклад, аркуш із м. Рівне розташований у п’ятій зо-ні: 35 - 30 = 5

Розміри аркушів топографічних карт усіх інших, більших масштабів уста-новлені таким чином, що кожному аркушу мільйонної карти відповідає завжди ціле їхнє число. Відповідно до цього номенклатура будь-якого аркуша топогра-фічної карти масштабу 1:500 000 і крупніше складається з номенклатури відповід-ного аркуша мільйонної карти з додаванням до неї номера або букви, що вказують розташування на ньому даного аркуша карти.

Розташування аркушів карт різних масштабів у межах аркуша мільйонної карти, а також порядок їх нумерації показані на малюнкові.

Як видно з малюнка, одному аркушу мільйонної карти відповідають: - 4 аркуша карти масштабу 1: 500000, які позначаються буквами А, Б, В, Г; отже, аркуш із м. Рівне буде позначатися М-35-А (Рівне);

- 36 аркушів карти масштабу 1 : 200 000, які позначаються римськими циф-рами від І до XXXVI; таким чином, аркуш із м. Рівне буде мати номенклатуру

М-35-XУ (Рівне);

- 144 аркуша карти масштабу 1 : 100000, які позначаються арабськими циф-рами від 1 до 144; наприклад, аркуш із м. Рівне буде позначатися М-35-53 (Рівне).

Одному аркушу карти масштабу 1: 100 000 відповідають 4 аркуша карти масштабу 1:50 000, які позначаються російськими заголовними буквами А, Б, В, Г.

Позначення аркуша карти 1: 50 000 складається з номенклатури даного аркуша карти 1 : 100000 із приєднанням до неї відповідної букви. Наприклад, М-35-53-А позначає аркуш карти масштабу 1: 50000 з м. Рівне.

Одному аркушу карти масштабу 1: 50 000 відповідають 4 аркуша карти масштабу 1:25 000, які позначаються рядковими російськими буквами а, б, в, г (мал. 40). Номенклатура аркуша карти 1:25 000 складається з номенклатури арку-ша карти 1:50 000 із приєднанням до неї букви згідно з наведеною схемою. На-приклад, М-35-53-А-в позначає аркуш масштабу 1:25 000 з м. Рівне.

На райони північніше паралелі 60° топографічні карти всіх масштабів вида-ються здвоєними по довготі аркушами, а північніше паралелі 76° - зчетвереними аркушами, за винятком карти масштабу 1:200 000, яка видається строєними арку-шами. Номенклатура таких зведених аркушів карт, що полягають з 2-4 одинарних аркушів, складається з номенклатури лівого одинарного аркуша з додаванням до неї кінцевого індексу (букви або цифри) номенклатури інших аркушів. Наприклад, Р-Р-52-V, VI (карта масштабу 1:200000), Р-Р-52-23, 24 (карта масштабу 1:100000).

2. Замовлення карт і правила роботи з ними. Для добору потрібних ар-кушів при замовленні карт на той або інший район і для швидкого визначення їх номенклатури існують спеціальні збірні таблиці.

Вони являють собою схематичні карти мілкого масштабу, поділені мери-діанами і паралелями на мілкі клітини. Кожна клітина відповідає аркушу карти даного масштабу, а її нумерація показує номенклатуру аркуша. Виписка номен-клатури потрібних аркушів по збірній таблиці проводиться зліва на право і зверху вниз. Наприклад, якщо потрібно отримати карти масштаба 1 :100 000 і 1 : 50 000 району Мозирь - Лоєво (на малюнку цей район заштрихований), то перелік номен-клатур цих листів в заявці на карти буде наступний:

1 : 100 000	1 : 50 000
№ - 35 - 143, 144 № - 36 - 133, 134 М -35 - 11, 12 М -36 - 1, 2	№ - 35 - 143 - А, Б, В, Г - 144 - А, Б, В, Г № - 36 - 133 - А, Б, В, Г - 134 - А, Б, В, Г	М - 35 - 11 - А, Б, В, Г - 12 - А, Б, В, Г М - 36 - 1 - А, Б, В, Г - 2 - А, Б, В, Г

Відповідальність за постачання картами частин і підрозділів несе вище розміщений штаб. Командири взводів, рот і їм рівні отримують карти в штабі батальону (дивізіону); батальони (дивізіони) забезпечуються картами зі штабів полків (бригад).

Топографічні карти дають докладні відомості про місцевість дозволяють точно визначити координати точок місцевості і розміщених на ній об’єктів. Тому в любій обстановці кожен командир і всі військовослужбовці повинні дбайливо поводитись з отриманими картами, зберігати їх, як важливі документи, виконуючи встановлений порядок обліку, зберігання та використання. Така пильність та ша-нування топографічних карт кожен командир повинен виховувати і у своїх під-леглих.

ВИМІРИ ПО КАРТІ

ВИМІРИ ВІДСТАНЕЙ ПО КАРТІ

Усі наші топографічні карти, за винятком карт масштабу 1:1000 000, скла-даються в єдиній рівнокутній проекції - роздільно по 6-градусним зонам. Це доз-воляє кожну таку зону рівневої поверхні розгортати в площину, тобто зображу-вати на карті без практично помітних викривлень, викликаних кривизною Землі. Тому таку карту можна використовувати при вимірах як план, що зберігає геомет-ричну подобу всіх обрисів місцевості.

1. Чисельний масштаб. Ступінь зменшення ліній на карті щодо горизон-тальних проложень відповідних їм ліній на місцевості називається масштабом карти (плану). Інакше кажучи, під масштабом розуміють відношення довжини лі-нії на карті до довжини горизонтального проложення відповідної їй лінії на місце-вості.

Це числове вираження називають чисельним масштабом і представляють у вигляді відносини одиниці до числа, що показує, у скільки раз зменшені довжини ліній місцевості при зображенні їх на карті. Наприклад, масштаб 1: 50 000 показує, що всі лінійні розміри на карті зменшені в 50 000 раз, тобто 1 см карти на місце-вості відповідає 500 м, або 0,5 км.

Відстань на місцевості в метрах або кілометрах, що відповідає 1 см карти, називається величиною масштабу. У наведеному прикладі величина масштабу бу-де 500 м, або 0,5 км.

Очевидно, чим менше знаменник чисельного масштабу, тем зображення на карті крупніше, і навпаки; тому більшим називається той масштаб, у якого зна-менник менший.

Чисельний масштаб - величина, що не залежить від системи лінійних вимі-рів, тому якщо відомий чисельний масштаб карти, то вимірювати відстані по ній можна в будь-яких лінійних вимірах. Наприклад, якщо на англійській карті мас-штабу 1:63 360, складеної в англійських вимірах довжини (63 360 дюймів = 1 анг-лійській милі), виміряти відрізок в 1 см, то йому на місцевості буде відповідати 633,6 м; якщо ж на карті виміряти відрізок в 1 дюйм, то на місцевості це буде 63 360 дюймів, або 1 англійська миля.

При користуванні чисельним масштабом відстані на карті вимірюють у сантиметрах звичайно за допомогою лінійки із сантиметровими поділками. Отри-мане при цьому число сантиметрів множать на величину масштабу. Наприклад, на карті масштабу 1:50 000 наміряно 3,8 см; на місцевості це буде відповідати Д = 3,8х0,5= 1,9 км. Якщо ж відстань Д виміряна на місцевості і потрібно відкласти її на карті, то Д необхідно розділити на величину масштабу карти. Наприклад, якщо Д=1350 м, то на карті масштабу 1:25 000 треба відкласти відрізок Д= 1350:250 = 5,4 см.

2.Лінійний масштаб. Більш просто вимірювати відстані по карті за допо-могою лінійного масштабу. Оформлення лінійних і чисельних масштабів на топо-графічних картах показане на малюнкові.

Виміри по лінійному масштабу проводяться звичайно за допомогою циркуля, як показано на малюнкові, який наведено нижче.

Необхідний розчин циркуля встановлюється легкимнатиском середнього або вказівного пальця на ліву ніжку (на малюнкові показане стрілками).

При відсутності циркуля, його може замінити масштабна лінійка або ж смужка паперу, на яких рисками відзначається обмірюване на карті або відстань

в масштабі, яка відкладається на ній.

Приблизно відстані по карті можна визначати з допомогою підручного предмета (сірника, олівця і т.п.) якій відстані на місцевості відповідає довжина цього предмета.

Вимір довгих ліній, що не вміщаються на лінійному масштабі карти, прово-диться вроздріб.

Для цього тре-ба попередньо визначити по масштабу роз-чин циркуля, відповідний до якого-небудь ці-лого числа кіло-метрів або мет-рів, і таким „кроком” про-ходять по карті обумовлену відстань, ведучи рахунок перестановок ніжок. Найбільш раціональ-ний порядок перестановки ніжок показаний на малюнкові, де AF- вимірювана лі-нія, А, У и т.п. будуть - місця постановки ніжок. Стрілками показаний напрямок переміщення ніжок.

Для виміру звивистої лінії крок циркуля береться менше (наприклад, 0,5 см або 1 см), згідно довжини ланок лінії. Але більш зручний вимір вести в такий спо-сіб, який показаний на малюнкові.

Нехай потрібно виміря-ти по карті відстань по лініїABCDEF. Устано-вивши розчин циркуля по першій ланці лінії, тобто по А В, переставляємо задню ніжку в крапку А1 (на продовженні наступ-ного по ходу виміру лан-ки ВР). Залишаючи її те-пер на місці, тобто в крапці А1, збільшуємо розчин циркуля перемі-щенням передньої його ніжки в крапку С. Потім, не змінюючи положення передньої ніжки, задню із крапки А1 переставляємо в крапку А₂ (на продов-женні третьої ланки CD), Після цього передню ніж-ку переміщаємо далі в крапку D і т, буд., поки не пройдемо в такий спосіб усю лі-нію. У підсумку одержимо відрізок дорівнює шуканої довжині лінії на карті. Зали-шається, не змінюючи отриманого розчину циркуля, перенести його на лінійний масштаб або міліметрову лінійку і визначити відстань, як було зазначено вище.

3. Курвіметр. Для визначення відстаней по карті дуже зручний, особливо при вимірах довгих кривих і звивистих ліній, спеціальний прилад курвіметр.

Внизу приладу є коліща, з'єднане системою пе-редач зі стрілкою. При русі коліщати уздовж ви-мірюваної по карті лінії стрілка пересувається по циферблату і вказує пройдене коліщам відстань.

Поділки на шкалі циферблата бувають різні: на одних курвіметрах вони позначають шлях, про-хідний коліщам, у сантиметрах, на інших же без-посередньо відстані на місцевості залежно від масштабу карти. Так, на малюнкові показаний курвіметр із трьома шкалами, з яких кожна від-повідає певному масштабу карти (1: 25 000, 1: 50000 і 1 : 100000).

Для виміру відстані випливає попередньо обертанням коліщати встановити стрілку курві-метра на початкову (нульову) поділку, а потім прокотити його вздовж усієї вимірюваної лінії, спостерігаючи, щоб показання стрілки при цьому зростали. Якщо курвіметр дає показання в санти-метрах, то відповідні їм відстані на місцевості отримують, множачи отриманий результат по приладу на величину масштабу карти.

На малюнкові стрілка курвіметра показує по шкалі для масштабу 1:25 000 - 4,2 км, для масштабу 1:50 000 - 8,5 км і для масштабу 1 : 100000-17 км.

Перед використанням курвіметр слід перевірити, вимірявши їм яку-небудь лінію, довжина якої відома.

4. Точність виміру відстаней по карті. Точність виміру і відкладання від-різків на карті обмежена відомою межею, яка ухвалюється рівним 0,1 мм і нази-вається граничною графічною точністю. Відстань на місцевості, що відповідає 0,1 мм на карті, називається граничною точністю масштабу карти; це та максимальна точність, яка теоретично можлива при вимірі і відкладанні відстаней на даній кар-ті або плані.

Однак помилки виміру відстаней по карті залежать не тільки від точності вимірів і масштабу карти, але й від ряду інших причин: від погрішностей самої карти, деформації і помятості паперу і т.п. Практично встановлене, що фактична точність виміру прямих ліній по карті коливається в межах 0,5-1 мм, що в мас-штабі карти відповідає на місцевості величинам, зазначеним у наведеній нижче таблиці.

Масштаб карти	Точність виміру відстаней, м
1 : 25 000 1 : 50 000 1 : 100 000 1 : 200 000 1 : 500 000 1 : 1 000 000	13 – 25 25 – 50 50 – 100 100 -200 250 – 500 500 – 1 000

Необхідно також ураховувати, що обумовлені по карті відстані завж-ди виходять трохи менше дійсних. Однієї із причин цього є те, що по карті виміряються горизонтальні про-ложения, у той час як відповідні їм лі-нії на місцевості звичайно похилі, тобто довше своїх горизонтальних проложень. Ці різниці в довжині залежно від нахилу ліній до обрію показані в таблиці.

Кути нахилу	Довжина в м го-ризонтального проложення лі-нії, рівної 100 м.	Поправки в % до довжини обмірюваної лінії
		при переході від довжини лінії на місцевості до її го-ризонтального проложен-ня на карті	при переході від горизон-тального проложення на карті до довжини відповід-ної лінії на місцевості
0о 10о 15о 20о 25о 30о 35о 40о	100 98 97 94 91 87 82 77	0 -2 -3 -6 -9 -13 -18 -23	0 +2 +4 +6 +10 +16 +22 +30

Як видно з таблиці, на рівнинній місцевості обмірювані по карті відстані мало відрізняються від дійсних. На картах же гірської місцевості точність виміру відстаней значно знижується, і іноді при більш точних розрахунках в обмірювані по карті відстані доводиться вводити виправлення за нахил ліній. Наприклад, по карті обмірювана відстань 3000 м при нахилі лінії 20°; дійсна відстань на місце-вості буде рівно Д = 3000 + 30 х 6 = 3180 м.

Зменшеними виявляються також відстані, вимірювані по карті при визна-ченні довжини звивистих доріг і стежок, особливо у горах і на сильнопересіченій горбкуватій місцевості. Це відбувається тому, що такі лінії в дійсності звичайно більш звивисті, а отже, довші, чим показане на карті. Дослідним шляхом установ-лено, що в результати виміру по карті таких ліній слід вводити залежно від харак-теру місцевості і масштабу карти виправлення, зазначені в нижче приведеній таб-лиці.

Характер місцевості	Виправлення в % до довжини виміряної по карті лінії
	1 : 200 000	1 :100 000	1 : 50 000
Гірська місцевість	+ 25	+ 20	+ 15
Горбкувата місцевість	+ 15	+ 10	+ 5

5. Найпростіші способи виміру площ по карті. Наближену оцінку розмі-рів площ роблять на око по квадратах сітки, наявної на карті. Ця сітка, призначена для виміру по карті прямокутних координат точок місцевості, називається коор-динатною або кілометровою. Кожному квадрату сітки на місцевості відповідає: на картах масштабів 1: 25 000 і 1: 50 000- 1 кв. км (100 га), масштабу 1:100 000 - 4 кв. км, а масштабу 1:200 000- 16 кв. км. При визначенні площі частки квадратів оці-нюють на око.

Більш точні виміри площ по карті роблять звичайно за допомогою прозорої палетки або шматка восківки ( прозорого паперу) з нанесеною сіткою сантиметро-вих або більш дрібних квадратів. Наклавши таку палетку на вимірювану ділянку карти, підраховують по ній число квадратів сітки, що покривають цю ділянку. Спочатку підраховують повні квадрати, а потім підсумовують неповні, оцінюючи їх на око. Визначивши в такий спосіб у квадратних сантиметрах площу всієї ділян-ки на карті, отриманий результат множать на квадрат величини масштабу карти. Наприклад, якщо на карті масштабу 1:50 000 вимірювана ділянка займає 8,8 кв. см, то на місцевості йому буде відповідати площа Р = 8,8 х 500² = 2 200 000 кв. м = 2,2 кв. км = 220 га.