3. Історія розвитку землі

3.1. Початок історії Землі. Догеологічний період розвитку.

Геологічна наука поділяє історію нашої планети на догеологічний період, коли Земля була розжарена, та геологічний період, коли на ній утворилась тверда кора. Він триває вже 3-3,5 млрд. років.

Земна кора виникла в резуль­таті диференціації планетарної речовини в кінці догеологічного періоду. Процес її становлення нагадував плавлення в горні: важкий метал осідає, а легкий шлак спливає. Земна кора, ніби шлак, вкриває земну кулю, ядро якої і досі розжарене. В дійсності формування земної кори набагато складніше. Зовнішні сфери Землі – мантія та земна кора – мають різний речовинний склад. Їх розмежовує поверхня Мохоровичича, яка на глибині поширена по всій земній кулі. Мантія складена з мінеральних мас, у яких багато магнію, заліза, нікелю тощо. Ця речовина відповідає складу гірської породи перидотиту, а також складу метеоритів. Це — первинна планетарна маса. Між гранітним та базальтовим шарами земної кори теж проходить різка межа – поверхня Конрада. Поверхні Мохоровичича та Конрада поділяють шари земної кори, що формувалися за різних умов та в різний час.

У світлі сучасних даних базальтовий та гранітний шари земної кори утворилися на початку геологічної історії, коли земна поверхня почала холонути та тверднути. Тоді вся планета складала­ся з мінеральної речовини, подібної до речовини метеоритів. Її обмежувала поверхня Мохоровичича, яка, можливо, була тоді денною поверхнею.

Наступний етап розвитку Землі характеризувався активною повсюдною вулканічною діяльністю. На поверхні Землі виливалися моря розплавленої базальтової лави, відкладався вулканічний шлак і попіл, переміщалися великі масиви первинної перидотитової речовини. На поверхні Землі утво­рилася базальтова кора.

У процесі вулканічної диференціації планетарної речовини з газових про­дуктів і водяної пари вулканічних вивержень на Землі сформувалися газо­ва та водна оболонки — атмосферайгідросфера. Склалися передумови ви­никнення життя. З появою води та повітря на Землі почалися геологічні процеси, які відрізняють нашу планету від інших у Сонячній системі, зокрема, утворилась материкова земна кора. Вона є продуктом взаємодії первинної планетарної речовини, води, повітря і живих організмів.

3.2. Геологічний період розвитку. Докембрій (ar-pr).

Академік В.Г. Бондарчук так описував початкову стадію формування Землі: “На початку геологічної історії земна куля мала вигляд темного тіла. Хаотичні нагромадження вулканічного шлаку, попелу та лави робили ЇЇ рельєф одноманітним. Над безжиттєвими просторами Землі дули дуже сильні вітри. Планету огортали густі хмари. Базальтова кора була ще дуже розігріта. Величезні маси дощу випадали на гарячу поверхню і знову випаровувались. Блискавки безупинно пронизували темряву, осяяну загравами вулканічних вивержень. Над Землею не вщухала гроза. Так ми­нали тисячоліття. Поверхня земної кори поступово охолола, і її зниження виповнила вода. Почав формуватися Світовий океан. Вода та вітер безупинно нівелювали поверхню Землі. Подрібнені мінеральні частинки зносились з гір у зниження. В западинах відкладалися первісні пласти осадових порід. Визначалися найдавніші басейни акуму­ляції осадків. У зігрітих водах зародилося життя”.

Відклади архейської та наступної за нею протерозойської ери сильно метаморфізовані, у них майже нема викопних органічних решток. Тому архейську та протерозойську ери часто об'єднують у докембрій. У складі докембрію переважають кристалічні породи: граніт, гнейс, кварцит, кристалічні сланці, мармур, амфіболіт та багато інших. Ці породи складають кристалічний фундамент материкової земної кори.

Вулканічна діяльність у докембрії була дуже сильна. Магматичні поро­ди архейської групи відкладів значно поширені на Землі. У протерозойській ері вулканічна діяльність почала зосереджуватись у рухливих, геосинклінальних, зонах

Важливою подією в архейській ері було посилення екзогенних геологічних процесів: діяльності води, повітря, льоду, а згодом і живих організмів. Тоді вперше на Землі з'явилися осадочні гірські породи, внаслідок руйнування вулканічних порід.

Клімат у докембрії деякою мірою нагадував клімат пізніших геологіч­них епох. Уже тоді визначилась природна зональність. У полярних широтах Землі був льодовиковий покрив, виявлено залишки метаморфізованої морени (тиліти).

Найважливішим явищем докембрію була поява життя на Землі. Сприят­ливі умови для виникнення живих організмів склалися тоді, коли утвори­лись водна і газова оболонки планети. Протягом сотень мільйонів років існували лише найпростіші одноклітинні водорості, бактерії. У протерозойських відкладах відомі залишки багатоклітинних організмів (губки). Наприкінці докембрію на Землі відбулося велике байкальськегоротворення. Цей період тривав близько 3 млрд. років.