Література

Основна:

1. Атаман О.B. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навч. посібник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 511 с.

2. Патологічна фізіологія: Підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць та і інші. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.

Додаткова:

1. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. Ч. 1. Основы общей патофизиологии. – СПб:ЭЛБИ, 1999.

2. Общая патология человека: Руководство для врачей / Под ред. А.И. Струкова, В.В. Серова, Д.С. Саркисова. Т. 1. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1990. – 447 с.

3. Патофизиология // Под ред. В.Ю. Шанина – СПб: ЭЛБИ-СПб, 2005. – 639 с.

Тема3. Патофізіологія зовнішнього дихання. Дихальна недостатність і. Актуальність теми

У легенях відбуваються три основні процеси – вентиляція альве­ол, дифузія молекулярного кисню і вуглекислого газу через альвеоло­капілярну мембрану і перфузія (проходження відповідної кількості кро­ві через легеневі капіляри), завдяки строгому взаємозв’язку яких забезпечується нормальний газовий склад крові.

Захворювання органів дихання ­– патологія, яка найчастіше зустрі­чається в клінічній практиці, що пояснюється високою чутливістю і доступністю дихальних шляхів (легені мають найбільшу в організмі сумарну площу поверхні 50-100 м, що стикається з довкіллям) до дії пошкоджуючих факторів зовнішнього середовища.

Важливим є знання всіх етіологічних факторів довкілля, що спри­чиняють виникнення дихальної недостатності.

Вивчення механізмів розвитку всіх видів порушення дихання має велике значення для майбутньої лікарської діяльності.

Іі. Конкретні цілі

1. Знати причини і механізми порушень вентиляції легень, ди­фузії газів та перфузії легень, всіх видів порушеної регуляції зовнішнього дихання, всіх їх прояви та значення у розвитку дихальної недостатності.

2. Вміти визначити зміни вентиляційних показників газового скла­ду крові, кислотно-основної рівноваги при різних видах ДН і їх значення для організму.

3. Уміти експериментально відтворити періодичне дихання на піддослідній тварині.

4. Класифікувати дихальну недостатність за різними прин­ци­пами (за клінічним перебігом, за інтенсивністю клінічних ознак, за патогенезом).

5. Назвати і охарактеризувати зміни частоти, глибини і ритму дихання.

6. Вміти проводити диференціальну діагностику різних видів пе­ріодичного дихання, а також різних видів порушень регуляції зовнішнього дихання.

7. Охарактеризувати порушення нереспіраторних функцій легень.

ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКІ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навички
Нормальна анатомія	Структура функції дихальних органів і дихального центру.
Нормальна фізіологія	Легеневі об’єми, нервові і гормональні фактори дихання. Оцінка ефективності зовнішнього дихання по зміні ле­ге­невих об’ємів.
Мікробіологія	Етіологічні фактори захворювання органів дихання.

IV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Зовнішнє дихання	сукупність процесів, які відбуваються у сис­темі зовнішнього дихання і забезпечує нор­мальний газовий склад крові
Недостатність зовнішнього дихання	патологічний стан, при якому система зовні­шнього дихання не здатна забезпечити нор­мальний склад газів крові (газовий гомео­стаз)
Вентиляційна недостатність дихання	недостатність, що виникає внаслідок пору­шень обміну газів між атмосферним повітрям і альвеолами легень, тобто в результаті пору­шень легеневої вентиляції (гіповентиляції)
Брадіпное	рідке дихання
Тахіпное (поліпное)	часте поверхневе дихання
Гіперпное	глибоке часте дихання
Апное	тимчасова зупинка дихання
Задишка (диспное)	відчуття нестачі повітря і пов’язана з цим потреба посилити дихання
Періодичне дихання	порушення ритму дихання при якому періоді дихання чергуються із періодами апное
Дихання Чейн-Стокса	характеризується поступовим наростанням та поступовим спаданням амплітуди дихальних рухів, що переривається періодами апное.
Дихання Біота	дихання, при якому є стабільна амплітуда дихальних рухів, що переривається періо­дами апное.
Термінальне дихання	дихання при термінальних станах. Види: апнейстичне дихання, гаспінг-дихання
Апнейстичне дихання	дихання, що проявляється судомними вди­хами із періодичними видихами.
Гаспінг-дихання	поодинокі, рідкі вдихи, частота і амплітуда яких поступово зменшується аж до повної зупинки дихання.
Рестриктивна дихальна недостатність	недостатність, пов’язана з обмеженням зов­нішнього дихання внаслідок порушення роз­правлення легень.
Пневмоторакс	скупчення повітря в плевральній порожнині і підвищення тиску в ній.
Ателектаз	патологічний процес, що проявляється спа­данням альвеол в результаті розсмоктування в них повітря.
Обструктивна дихальна недостатність	недостатність, пов’язана із підвищенням ае­ро­динамічного опору повітроносних шляхів.
Емфізема	захворювання легеневої паренхіми, що суп­роводжується руйнуванням капілярів і альве­олярних перетинок та звуженням терміна­льних бронхіол.
Бронхіальна астма	алергічне захворювання, що характеризуєть­ся повторними нападами експіраторної зади­шки, викликаної дифузним порушенням про­хідності бронхів.
Асфіксія (ядуха)	загрозливий для життя стан, при якому гост­ра дихальна недостатність досягає такого ступеня, що припиняється поступлення вуг­лекислого газу.
Сурфактант	поверхнево-активна речовина, що синте­зу­ється пневмоцитами ІІ типу із жирних кислот та забезпечує неспадання альвеол.
Паренхіматозна недостатність дихання	недостатність, що виникає як наслідок пору­шень газообміну між альвеолами та кров’ю.

2. Теоретичні питання до заняття

1. Структура і функції дихального центру, гуморальні фактори регуляції дихання.

2. Критерії оцінки функції дихальної системи (частота, глибина, ритм, легеневі об’єми).

3. Поняття про недостатність зовнішнього дихання, її показники.

4. Позалегеневі та легеневі причини порушення альвеолярної вентиляції, їх патогенетичні варіанти.

5. Причини і механізми порушення дифузії газів.

6. Порушення легеневого кровообігу, загальних і регіонарних вен­тиляційно-перфузійних відношень у легенях.

7. Асфіксія.

8. Патогенез основних клінічних проявів НЗД (апнейстичне дихання, гаспінг-дихання, диспное, апное, кашель, пчихання, гіперпное, дихання Куссмауля, брадіпное, тахіпное).

9. Порушення метаболічних функцій легень і їх вплив на гемодинаміку та систему гемостазу.

10. Зміни вентиляційних показників, газового складу крові і КОС при різних видах ДН, їх значення для організму.