Міністерство охорони здоров’я україни

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Кафедра патологічної фізіології

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З РОЗДІЛУ:

«Патофізіологія органів і систем»

ЧАСТИНА ІІ

Львів 2010

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри патологічної фізіології

Завідувач кафедри

професор Регеда М.С._________

«___»«____________» 2009 р.

протокол №_______

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З РОЗДІЛУ:

«Патофізіологія органів і систем»

ЧАСТИНА ІI

Навчальна дисципліна	патологічна фізіологія
Модуль № 2	Патофізіологія органів і систем
Змістовний модуль № 5	Патофізіологія системного кровообігу і зовнішнього дихання
Курс	3
Факультет	медичний

Львів 2010

Методичні вказівки на практичні заняття для студентів медичного факультету з розділу «Патофізіологія органів і систем» підготували:

д.мед.н., професор Регеда М.С., к.м.н., ас. Пороховська Н.В., к.м.н., доц. Любінець Л.А., к.м.н., доц. Лукович І.М., к.м.н., доц. Качмарська М.О., ас. Колішецька М.А., к.м.н., ас. Никитюк Г.П., к.м.н., ас. Садляк О.В., к.м.н., ас. Вервега Б.М., к.м.н., доц. Найда Л.Я.

Методичні вказівки на практичні заняття з патологічної фізіології для студентів медичного факультету з розділу «Патофізіологія органів і систем» складено згідно вимог програми з патологічної фізіології для студентів медичного факультету вищих медичних навчаль­них закладів ІІІ-IV рівнів акредитації (Київ, 2006).

Відповідальний за випуск:

проректор з навчальної роботи професор М.Р. Гжегоцький

Рецензенти:

Петришин Ю.С. – к.м.н., доцент кафедри нормальної фізіології Львівсь­кого національного медичного університету імені Данила Галицького

Вовк В.І. – к.м.н., доцент кафедри патологічної анатомії Львівсь­кого національного медичного університету імені Данила Галицького

Затверджено профільною комісією з медико-біологічних дисцип­лін Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 35 від 11 січня 2010 року).

ЗМІСТ

Тема 1. НЕДОСТАТНІСТЬ КРОВООБІГУ. НЕДОСТАТНІСТЬ СЕРЦЯ. ВІНЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ 6

Тема 2. ПАТОФІЗІОЛОГІЯ КРОВОНОСНИХ СУДИН 15

Тема 3.  ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ. ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ 23

Тема 4. ГІПОКСІЇ 34

Тема 1. НЕДОСТАТНІСТЬ КРОВООБІГУ. НЕДОСТАТНІСТЬ СЕРЦЯ. ВІНЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ

І. Актуальність теми

У наш час, за даними ВООЗ, серцево-судинна патологія займає провід­не місце в структурі захворювань населення (45-52% смертності населення). Недостатність кровообігу – це таке порушення гемодинаміки, при котрому клі­тини організму не забезпечуються киснем і поживними речовинами відпо­відно до їх потреб.

Патологія серцево-судинної системи тривалий час може не проявлятися, що забезпечується включенням кардіальних і екстракар­діа­ль­них механізмів компенсації. Одним з найбільш досконалих компенсатор­них механізмів є гіпертрофія. В той же час і вона несе в собі патологічні риси – недостатність кровопостачання серця, енергозабезпечення, порушення іннервації, що в результаті приводить до розвитку кардіосклерозу і недостатності серця.

Недостатність серця розвивається внаслідок порушення коронарного кровообігу, гіпоксії, інтоксикації та перевантаження серця, вади клапанів, гі­пер­тонічна хвороба та ін. хронічна недостатність серця призводить до хроніч­ної судинної недостатності. Тому вивчення механізмів у розвитку компенса­тор­них процесів, забезпечення тривалості і ефективності їх функціонування необхідно для патогенетичної терапії і попередження серцево-судинних зах­ворювань.

ІІ. Конкретні цілі

1. Знати визначення поняття «недостатності серця», принципи класифікації.

2. Знати термінові та довготривалі механізми компенсації при серцевій недостатності.

3. Знати основні форми порушень серцевої діяльності: порушення автоматизму, збудливості і провідності серця.

4. Знати етіологічні чинники у розвитку серцевої патології.

5. Знати патогенез серцевих захворювань.

6. Знати основні принципи профілактики та лікування серцевої патології.

ІІІ. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Нормальна анатомія	анатомічна будова серця та судин
Гістологія	гістологічна структура серця
Нормальна фізіологія	функціональні особливості ве­ли­кого і ма­ло­го кола кровообігу. Будова та аналіз ЕКГ здо­рової людини

ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Недостатність кровообігу	Стан при котрому серцево-судинна система не може забезпечувати органи і тканини організму необхідною кількістю крові
Недостатність серця	Патологічний стан, зумовлений нездатністю серця забезпечити кровопостачання органів і тканин згідно з їх потребами. Це стан при якому навантаження на серце перевищує його здатність виконувати роботу
Гетерометричний механізм компенсації	Чим більша вихідна довжина м’язового волокна, тим більша сила його скорочення. Загалом для серця: чим більший діастолічний об’єм шлуночків, тим більший їх ударний об’єм
Гомеометричний механізм компенсації	При збільшенні опору вигнання крові різко падає ударний об’єм, тобто збільшується кінцевосистолічний об’єм шлуночків
Хроноінотропний механізм (феномен «схо­дів» компенсації Боудіча)	При збільшенні частоти серцевих скорочень збільшується сила його скорочень
Гіпертрофія серця.	Механізм адаптації серця, що полягає в збільшенні маси міокарда за рахунок збільшення маси кардіоміоцитів
Аритмія	Порушення частоти, ритму, узгодженості і пос­лідовності скорочення серця
Екстрасистолія	Це позачергові скорочення серця або тільки шлуночків
Кардіогенний шок	Виникає внаслідок різкого падіння насосної функції серця

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Серцева недостатність, форми, етіологія і патогенез.

2. Механізми компенсації серцевої недостатності.

3. Гіпертрофія міокарда, стадії розвитку.

4. Механізми і ознаки декомпенсації при серцевій недостатності.

5. Аритмії серця, їх види, причини.

6. Інфаркт міокарда. Етіологія. Патогенез.

7. Кардіогенний шок. Його види та їх характеристика.

3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Дослід 1. Аналіз ЕКГ.

Завдання	Вказівки до завдання
Аналіз ЕКГ хворого з тахікардією Аналіз ЕКГ хворого з брадикардією Аналіз ЕКГ хворих з аритміями Аналіз ЕКГ хворого з екстрасистолією Аналіз ЕКГ хворого з інфарктом міокарда	Визначити частоту серце­вих скорочень. Оцінити вольтаж. Показати екстрасистоли на ЕКГ, назвати їх.