- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •II. Конкретнi цiлi
- •IV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •V. Зміст теми Структурно-логічна схема №1
- •Vі. Матеріали для самоконтролю
- •Література
- •Тема2. Патофізіологія нервової системи і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Ііі. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •VI. Матеріали для самоконтролю
- •Література
- •Тема3. Патофізіологія екстремальних станів і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Ііі. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •VI. Матеріали для самоконтролю
- •Література
Міністерство охорони здоров’я україни
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Кафедра патологічної фізіології
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
З РОЗДІЛУ:
«Патофізіологія органів і систем»
ЧАСТИНА ІV
Львів 2010
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
«Затверджено»
на методичній нараді
кафедри патологічної фізіології
Завідувач кафедри
професор Регеда М.С._________
«___»«____________» 2009 р.
протокол №_______
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
З РОЗДІЛУ:
«Патофізіологія органів і систем»
ЧАСТИНА ІV
Навчальна дисципліна |
патологічна фізіологія |
Модуль № 2 |
Патофізіологія органів і систем |
Змістовний модуль № 7 |
Патофізіологія регуляторних систем (ендокринної, нервової) та екстремальних станів |
Курс |
3 |
Факультет |
медичний |
Львів 2010
Методичні вказівки на практичні заняття для студентів медичного факультету з розділу «Патофізіологія органів і систем» підготували:
д.мед.н., професор Регеда М.С., к.м.н., ас. Пороховська Н.В., к.м.н., доц. Любінець Л.А., к.м.н., доц. Лукович І.М., к.м.н., доц. Качмарська М.О., ас. Колішецька М.А., к.м.н., ас. Никитюк Г.П., к.м.н., ас. Садляк О.В., к.м.н., ас. Вервега Б.М., к.м.н., доц. Найда Л.Я.
Методичні вказівки на практичні заняття з патологічної фізіології для студентів медичного факультету з розділу «Патофізіологія органів і систем» складено згідно вимог програми з патологічної фізіології для студентів медичного факультету вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації (Київ, 2006).
Відповідальний за випуск:
проректор з навчальної роботи професор М.Р. Гжегоцький
Рецензенти:
Петришин Ю.С. – к.м.н., доцент кафедри нормальної фізіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
Вовк В.І. – к.м.н., доцент кафедри патологічної анатомії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
Затверджено профільною комісією з медико-біологічних дисциплін Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол № 35 від 11 січня 2010 року).
ЗМІСТ
Тема 1. ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ 6
Тема 2. ПАТОФІЗІОЛОГІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ 16
Тема 3. ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СТАНІВ 22
Тема1. ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ
І. Актуальність теми
Ендокринна система, сумісно з нервовою, бере активну участь в регуляції основних фізіологічних процесів в організмі людини. Всі ефекторні реакції здійснюються за допомогою гормонів. Гормони – біологічно активні речовини білкового та небілкового походження, що секретуються відповідними групами спеціалізованих клітин та окремими органами, містяться в крові у незначній концентрації та здійснюють дистантні, по відношенню до місця свого утворення, ефекти на клітини-мішені. Гормони – речовини інформаційного впливу, через зміни процесів метаболізму вони регулюють фізико-хімічний, біохімічний, структурний та функціональний гомеостаз, забезпечують диференціацію, регенерацію клітин та тканин, репродуктивну функцію організму, його ріст та визрівання, адаптацію до навколишнього середовища та ін. Але вони не забезпечують нутривні потреби клітин, не є джерелами енергетичних речовин та не входять до складу структурних молекул.
Розбалансувати ендокринний гомеостаз можуть: інфекційні агенти, психоемоційна перенапруга, хімічні фактори, травми, фізичні впливи, харчування тощо. Ендокринопатії можуть бути зумовлені порушенням центрально-регуляторних процесів: імпульсо-медіаторних, нейроендокринних, гіпоталамо-гіпофізарних механізмів, прямих і зворотних зв’язків; периферійно-гормональних процесів: порушення біосинтезу, депонування та секреції гормонів; позазалозистих процесів: порушення транспорту, інактивації, рецепції, реалізації сигналу в клітинах-мішенях, ушкодження посередників гормонів.
Актуальною проблемою сучасного цивілізованого світу є гіперергічне включення нейроендокринних механізмів при стресі. Розуміння цих механізмів дозволить запобігти розвитку багатьох хвороб адаптації. В сучасних умовах в клінічній практиці (неврологічній, гінекологічній, кардіологічній, психіатричній тощо) зустрічаються різноманітні ураження гіпоталамо-гіпофізарного відділку ендокринної системи, які супроводжуються розвитком певних синдромів.