методичні рекомендації 4 курс

ступеня бронхообструкції, але й його добові коливання. Тому пікфлоуметрію треба проводити двічі на день: зранку, перед сніданком, коли показники є найнижчими (найгіршими) і ввечері, перед сном, коли вони найвижчі (найкращі). Якщо хворий протягом доби приймав бронхолітичний препарат, слід провести пікфлоуметрію до і після вживання медикаменту.

Коливання значень ПШВ протягом дня реєструється на підставі визначення різниці між ранковими і вечірніми показниками у співвідношеннні з середнім денним значенням ПШВ і виражається у відсотках.

Добові коливання показників пікфлоуметрії вище 20% є діагностичними критеріями астми, оскільки величина відхилень прямопропорційна важкості захворювання.

Для діагностики бронхіальної астми також використовується бронхолітичний тест. Він проводиться всім дітям з показниками пікфлоуметрії нижче 80% від належних величин. Суть дослідження полягає у визначенні показників функцій зовнішнього дихання (ПШВ, ОФВ1) до і після вдихання бронхолітичного препарату. Якщо через 15 хв після інгаляції приріст ПШВ становить 15% і вище, то він свідчить про наявність у дитини прихованого бронхоспазму, який є діагностичним критерієм бронхіальной астми.

Атопічний анамнез, типова клініка захворювання, показники функцій органів зовнішнього дихання і результати бронхолітичного тесту дозволяють встановити діагноз бронхіальної астми. Однак, на цьому діагностичний пошук не закінчується. Наступим етапом є визначення причин цього захворювання у кожної дитини. Це завдання вирішує специфічна алергодіагностика, яка включає такі обстеження:

алергологічний анамнез; шкірні тести; провокаційні тести;

методи специфічної алергодіагностики in vitro.

Бувають випадки, коли прояви захворювання нетипові, а причини незавжди відомі. В такій ситуації для встановлення діагнозу

61

потрібні додаткові дослідження: рентгенографія органів грудної клітки і приносових пазух, реакція Манту, бронхоскопія, імунологічне обстеження тощо.

Класифікація бронхіальної астми Багаторічна історія вивчення бронхіальної астми постійно

супроводжувалася спробами класифікувати дану патологію. Пропонувався поділ астми за етіологічним і патогенетичним принципами, клінічними ознаками. Однак, усі ці спроби не дозволили поки що сформувати єдину, загальновизнану класифікацію.

Найбільш практичною слід вважати класифікацію, яка бере за основу визначення ступеня важкості хвороби.

Астму поділяють на два варіанти : інтермітуюча ( епізодична) і персистуюча ( хронічна).

Згідно цієї класифікації інтермітуючаце легка астма (1 ст), важкість персистуючої бронхіальної астми ( 2-4 ст) визначається:

частотою,

вираженістю,

тривалістю приступів астми,

реакцією на терапію бронходилятаторами,

станом хворого в міжприступному періоді.

Таким чином існує якби 4 ступені важкості БА. Не можна вважати такий розподіл бездоганним, проте заснована на визначені ступеня важкості захворювання класифікація дозволяє вибрати найоптимальнішу тактику лікування.

В 2006 році запропонований поділ астми на контрольовану, частково контрольовану і неконтрольовану.

Таким чином приклад діагнозу мав би виглядати таким чином: Бронхіальна астма, персистуюча II, частково контрольована, ДН0.

Лікування бронхіальної астми

1.елімінація тригерних факторів;

2.специфічна гіпосенсибілізація;

3.фармакотерапія.

Суттєву ефективність при бронхіальній астмі мають три групи препаратів:

62

1.протизапальні препарати які припиняють хронічний запальний процес і пов’язану з ним гіперчутливість бронхів;

2.бронхолітики, які використовуються для зняття бронхіальної обструкції;

3.муколітичні і відхаркувальні засоби, які поліпшують дренажну функцію бронхів.

Основу лікувальної стратегії при бронхіальній астмі складають:

базисна терапія - скерована на ліквідацію хронічного запального процесу, відновлення прохідності бронхів, запобігання розвиткові повторних загострень хвороби і досягнення ремісії;

терапевтичні заходи, скеровані на ліквідацію

загострення хвороби. Основу базисної терапії складають

протизапальні препарати: натрію кромоглікат (інтал), натрію недокроміл (тайлед), кортикостероїди

пролонговані бронхолітики ( пролонговані 2-агоністи, теофіліни)

антилейкотриєнові препарати

ВУкраїні сьогодні представлені такі інгаляційні стероїди:

бекламетазону дипропіонат (бекотид, беклазон)

будезонід (пульмікорт),

флутиказон (фліксотид),

мометазону фуроат (асманекс)

Основу бронхолітичної терапії складають.

симпатоміметики (найчастіше 2-агоністи короткої дії);

холінолітики;

препарати метилксантинового ряду;

комбіновані препарати, до складу яких входять бронходилятатори різних груп.

63

5.МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

5.1Питання для самоконтролю

1.Причини і механізми розвитку атопічного дерматиту.

2.Критернії діагностики атопічного дерматиту.

3.Принципи лікування атопічного дерматиту.

4.Клінічні і лабораторні критерії гострої кропив’янки.

5.Діагностика хронічної кропив’янки.

6.Поняття і природа «атопчного маршу».

7.Етіологія респіраторних алергозів у дітей

8.Механізм розвитку патологічного процесу при даній патології.

9.Критерії діагностики та класифікація і номенклатура алергічного риніту.

10.Клінічні пряви алергічного риніту.

11.Принципи та методи етапного лікування респіраторних алергозів у дітей.

12.Критерії діагностики та класифікація і номенклатура БА.

13.Клінічні пряви бронхіальної астми, диференційно-діагностичні ознаки різних варіантів бронхообструктивного синдрому.

14.Принципи та методи етапного лікування БА у дітей.

15.Первинна і вторинна профілактика БА.

16.Визначеня ступенів дихальної і вентиляційної недостатності.

17.Первинна і вторинна профілактика респіраторних алергозів.

5.2 Тести для самоконтролю.

1. Який імуноглобулін відіграє провідну роль в розвитку атопічних реакцій:

A.Ig А

B.Ig М

C.Ig G

D.*Ig Е

2.Специфічне алерготестування проводиться не раніше ніж:

A.через тиждень після загострення;

B.через 2 тижні

C.через 2 місяці

D.через 3 місяці після загострення;

64

E.*через I місяць після загострення алергозу.

3. Який засіб діагностики ви оберете для уточнення причинно значущого алергену?

A.*алерготестування B.загальній імуноглобулін Е C.іммунограма

D.загальний білок крові E.ЦІК

4. Назвіть найзначущіший харчовий алерген у дітей 1 року життя A.яйця

B.риба

C.злаки D.*коров’яче молоко E.овочі і фрукти

5.Визначіть до якої групи належить препарат Еріус: А .* Антигістамінний препарат

B. Муколітик

C. М-холінолітик

D. Антибактеріальний препарат

E. Антілейкотрієновий препарат

6.Основою патогенезу алергічного риніту є:

A.* Ig E - залежний механізм продукції специфічних антитіл B..Утворення імунних комплексів

C. Реакції з превалюванням гіперчутливості сповільненого типу

D.Реакції за цитотоксичним типом

7.Тригери - це:

A.*Фактори, що сприяють загостренню астми

B.Чинники, що призводять до розвитку БА

C.Кліщ домашнього пороху

D.Грибкові алергени

8.Алерготестування шляхом постановки шкірних проб у разі алергічного риніту потрібно проводити:

A.У гострий період

65

B.*В періоді ремісії

C.На тлі терапії антигістамінними препаратами

D.У разі негативної внутрішньо шкірної проби з гістаміном

E.У разі позитивної внутрішньо шкірної проби з тестконтольною рідиною

9.Дитині 12 років. Після повторного введення ампіциліну внутрішньовенно виникла задишка, тахіпное, різка блідість, акроціаноз, психомоторне збудження. АТ 80/50 мм.рт.ст., ЧСС 120 на хвилину. Найбільш ймовірно це:

AГострий напад бронхіальної астми

BНабряк Квінке ( гортань)

C*Анафілактичний шок

DІнфекційно-токсичний шок

EВегето-судинна дистонія

10.У 13 річної дівчинки протягом п'яти останніх років в період цвітіння трав спостерігаються прояви кон’юнктивіту Який з перерахованих патогенетичних механізмів розвитку є провідним при даному захворюванні у дитини?

A*Ig Е-залежний

BАутоіммунний

CЦитотоксичний

DНейрогенний

EІмунокомплексний

11.Дівчинка 14 років протягом 5 останніх років в період цвітіння трав ( квітень травень) відмічає інтенсивні появи кон’юнктивіту і риніту. ГРВІ хворіє не більше 2 разів на рік. Який з патогенетичних механізмів лежить в основі розвитку даного захворювання у дитини?

А*Ig Е-реагінзалежний

BАутоіммунний

CМікробний-запальний

DНейрогенний

EІмунокомплексний

66

12. У дитини рецидивують прояви риніту в літньоосінню пору. Протягом решти часу стан стабільний. Відмічено утруднення дихання після вживання меду. Вірогідний причинний алерген:

AКліщі домашнього пилу

B*Пилок рослин

CГрибки

DЕпідермальні алергени

EБібліотечний пил

13.Клітинами, що продукують антитіла є:

A*В-лімфоцити

BТ-лімфоцити

CМакрофаги

DК- та NK-клітини

14.Імуноглобуліни - це:

A*група сироваткових білків;

Bгрупа ліпополісахаридів;

Cгрупа ферментних систем плазми;

Dгрупа липопротеїдів плазми.

15.При I типі алергічних реакций реагіни (IgE) фіксуються переважно

на:

A *тучних клітинах і базофілах

Сеозинофілах і базофілах

Dфібробластах і ендотеліоцитах

16.Діагностичними критеріями алергічного риніту є :

A.Атопічний анамнез

B.Чхання, свербіння в носі, закладення носу

C.Позитивні алерготести

D.*Усі перераховані вище критерії

67

17.Які зміни на риноскопії слизової оболонки носової порожнини характерні для алергічного риніту:

A.*Слизова оболонка бліда з синюшним відтінком, набрякла

B.Слизова оболонка геремована, набрякла

C.Слизова оболонка не змінена

18.Який метод лікування є найефективнішим при полінозах:

A.*Специфічна імунотерапія

B.Антигістамінні препарати

C.Кромони

D.Топічн глюкокортикостероїди

19.БРОНХІАЛЬНА АСТМА - це:

A *хронічний алергічний запальний процес у бронхах B гострий інфекційний процес в бронхах

C інфекційний специфічний процес D аутоіммунний процес

E порушення роботи війчастого епителію

20.Обструктивний синдром при бронхіальній астмі зумовлений порушенням бронхіальної прохідності за типом:

A*обструктивним;

Bрестриктивним;

Cзмішаним.

Dпаренхіматозним

Eвсі відповіді не вірні

21.Задишка при бронхіальній астмі: A інспіраторна; B*експіраторна;

C змішана.

22.Який засіб обстеження ми повинні використати у першу чергу для діагностики ступеня бронхообструкції:

A бронхоскопія;

B бронхографія;

C*спірометрія;

Dалерготестування;

Eімунограма

23.Виберіть першочерговий препарат для зняття нападу БА:

68

A Інгаляційний кортикостероїд «Бекотид»

B* 2-агонист короткої дії «Беротек»

CПролонгований теофілін «Теопек»

DЕуфілін 24% в/м

EПролонгований 2-агоніст «Серевент»

24.Bизначіть, які пристрої треба використовувати для профілактики місцевих ускладнень кортикостероїдної терапії

A*Спейсер

BСпінхалер

CНебулайзер

DУЗ-інгалятор

EПаровий інгалятор

25.Виберіть пристрій, який застосовують для організації моніторингу симптомів бронхіальної астми в домашніх умовах:

A Бебіхалер B*Пікфлоуметр

CСпейсер

DНебулайзер

EСпірограф

26.Визначіть, до якої групи препаратів належить «Серевент» (сальметерол)

A Інгаляційний кортикостероїд B 2- -агонист короткої дії C* 2- агоніст пролонгований DПрепарат теофіліну EАнтибактеріальний препарат

27.Морфологічною основою бронхіальної обструкції є:

A.*Спазм, набряк, гіперсекреція слизу в бронхах

B.Спазм гладком'язової мускулатури бронхів

C.Гіперреактивність бронхів

D.Збільшення внутрішньогрудних лімфовузлів

E.Порушення мукоциліарного кліренсу

28.Пікфлоуметрія - це вимірювання:

A.Об'єму вдиху

B.*Пікової швидкості видиху

C.Життєвої ємності легень

D.Частоти дихальних рухів

E.Параметрів петлі «потік-об'єм»

69

29. Хлопчик 9 років скаржиться на приступи утрудненого свистячого дихання, сухого кашлю, які виникають при контакті з кішкою. Такі ситуації реєструються 2-3 рази на рік тривають від декількох хвилин до 1,5-2 годин. Приступ проходить самостійно. Який ступінь тяжкості бронхіальної астми у дитини.

A *1 ступінь

B 2 ступінь

C 3 ступінь

D 4 ступінь

E 0 ступінь

30. Дитина хворіє на бронхіальну астму. У ночі на тлі ГРВІ у дитини розвинувся приступ ядухи. Які медикаменти є препаратами першого вибору в даному випадку?

A* 2- агоністи короткої дії

BМуколітики

CАнтибіотики

DКортикостероїди

EАнтигістаминні

70