Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

методичні рекомендації 4 курс

.pdf
Скачиваний:
158
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
2.36 Mб
Скачать

ітроксолін - призначається внутрішньо по 2 таблетки (100 мг) 4 рази на добу (не застосовувати разом із нітрофуранами);

невіграмон, неграм призначається внутрішньо по 0,25- 0,5 г 3 - 4 рази на добу;

хлорофіліпт (діє на гр+ та грбактерії) призначається внутрішньо по 10-25 крапель 3 рази на добу

При наявності в жовчі паразитів:

При наявності опісторхозу, фасціольозу, клонорхозу: хлоксил (по 1-2 г порошку в ½ стакану молока) через кожні 10 хвилин 3-5 разів протягом двох діб; проводять 2 курси з інтервалом 4-6 місяців;

При наявності стронгілоідозу, трихоцефальозу, анкілостомідозу: вермокс по 1 т. 2-3 рази на добу протягом 3 днів (повторний курс через 2-4 тижні); комбантрин – по 0,25 1 раз на добу протягом 3 діб;

При наявності лямблій: фуразолідон – по 0,1-0,15 г 3-4 рази на добу; фазіжин – по 2 г однократно; трихопол (флагіл, метронідазон) – по 0,25 3 рази на добу після їжі протягом 7 діб; мератин протягом 5 діб.

Дезінтоксикаційна терапія.

Дитині необхідно давати пити відвар шипшини, лужні мінеральні води. Внутрішньовенне введення глюкозосолевих та колоїдних розчинів показано тільки при значній інтоксикації.

Застосування жовчогінних середників

Препарати, які стимулюють утворення жовчі печінкою (справжні жовчогінні, холеретики)

1. Препарати, які містять жовчні кислоти:

Аллохол – по 1 т. 3-4 рази на добу протягом 2 місяців;

201

Хологон – по 0,2 г 3 рази на добу після їжі, протягом 2-4 тижнів;

Фестал – по 1 т. 3 рази на добу після їжі, протягом 2-4 тижнів;

Дігестал – по 1 т. 3 рази на добу після їжі, протягом 4 тижнів;

Холензим – по 1 т. 3 рази на добу після їжі, протягом 3- 4 тижнів;

Мексаза – по 1 т. 3 рази на добу після їжі, протягом 3-4 тижнів;

Холецин – по 1 т. 3 рази на добу перед їжею, протягом 3-4 тижнів;

Ліобіл – по 1 т. 3 рази на добу після їжі, протягом 3-4 тижнів; 2. Синтетичні холеретики:

Нікодин – по 1 т. 3 рази на добу до їди, протягом 2-3 тижнів;

Циквалон – по 1 т. 3-4 рази на добу до їди, протягом 2-4 тижнів;

Оксафенамід – по 1 т. 3 рази на добу до їди, протягом 1- 2 тижнів;

Холонертон, холестил – по 1 т. 3 рази на добу до їди, протягом 2-4 тижнів; 3. Препарати природного походження

Галстена – по 1-10 крапель (залежно від віку) 3 рази на день за 30 хвилин до або через 1 годину після їди 2–4 тижні;

Фламін – по 1 т. 3 рази на добу за 30 хв. до їди, протягом 3-4 тижнів;

Холосас – по 1 ч.л.. 3 рази на добу до їди, протягом 2-4 тижнів;

202

Холагол – по 5 крапель на цукор 3 рази на добу до їди, протягом 2-4 тижнів;

Холафлукс – по 1 ч.л. порошку розчиняти в 100 мл гарячої води 3 рази на добу до їди, протягом 3-4 тижнів;

Танафлон – по 1 ст. ложці 3 рази на добу за 30 хв. до їди, протягом 4 тижнів;

Поліфітохол – по ½ ч.л. порошку розчиняти в 100 мл гарячої води 3 рази на добу за 30 хв. до їди, протягом 3-4 тижнів;

Курепар – по 1 ампулі, вміст якої розчиняється в ½ стакані води, 2 рази на добу до їди, протягом 2-4 тижнів;

Фуметерре – по 1 капсулі 2 рази на добу, протягом 1-2 тижнів; 4. Гідрохолеретики.

1. Мінеральні води: Єсентукі №17, №4; Джермук, ПолянаКвасова; Лужанська; Нафтуся; Арзні; Смірновська – по1/3- 1/2 стакана 3-4 рази на добу.

Препарати, які стимулюють жовчовиділення 1. Холекінетики (сприяють скороченню жовчного міхура, розслаблюють сфінктер Одді)

Ксиліт, сорбіт – застосовують 10% розчин по 30-100 мл 2-3 рази на добу за 30 хв. До їди протягом 1-3 місяців;

Магнію сульфат – 25% розчин по 1 ст. л. натще протягом 2 тижнів;

Карлсбадська сіль – по 1 ч.л на стакан води за 30 хвилин до їди;

Берберин – по 1 т. 3 рази на добу до їди, протягом 3-4 тижнів;

Спиртова настоянка барбарису – по 20-30 крапель 3 рази на добу до їди, протягом 2-3 тижнів;

203

Масло соняшникове, оливкове – по 1 ч. – 1 ст. л. 3 рази на добу до їди; 2. Холелітики (розслаблюють тонус жовчних шляхів)

Оліметин – по 1 капсулі 3 рази на добу до їди, протягом 4-8 тижнів;

Платифілін, еуфілін, екстракт беладони

Нормалізація вегетативних дисфункцій

Седативні середники: настоянка валеріани, пустирника по 20-40 крапель 3-4 рази на добу;

“Малі” транквілізатори: еленіум, тіазепам, діазепам – по ½-1 т. 1-2 рази на добу;

Психотерапія;

Голкотерапія

Імуноадаптація

Екстракт елеутерококу, настоянка женьшеню, китайського лимоннику – по 10-20 крапель 2 рази на добу до їди, протягом 1-2 місяців;

Натрію нуклеінат – по 0,1-0,2 г 3 рази на добу протягом 2-4 тижнів;

Фізіотерапія

Індуктотермія;

УВЧ;

Мікрохвильова терапія (МХТ);

Синусоїдальні модульовані токи (СМТ);

Ультразвукова терапія;

Електрофорез 5% новокаїну, 10% розчину магнезії сульфату;

Аплікації парафіну, озокериту;

Радонові, хвойні, сірководневі ванни

Застосування комплексних рослинних препаратів

204

Бальзам Бітнера – по 1 ч.л. 3-4 рази на добу протягом 2- 4 тижнів (має спазмолітичну дію, зменшує виразність больового синдрому, зменшує прояви диспептичного синдрому, покращує відтікання жовчі, стимулює синтез жовчі, сприяє виділенню жовчі у 12-палу кишку, усуває дуоденально-гастральний рефлюкс та дискінезії жовчовидільних шляхів.

Гомеопатія.

Галстена. Основні властивості Галстени:

Стимулює секреторну функцію печінки, виділення жовчі на рівні гепатоциту і епітелію внутріпечінкових протоків;

підвищує бактерицидні і бактеріостатичні властивості жовчі;

усуває явища застою жовчі, прискорює рух жовчі по протоках і тим самим зменшує літогенні властивості жовчі;

має протизапальну дію;

нормалізує фізико-хімічні властивості жовчі;

стимулює секреторну функцію інших органів травлення;

сприяє зменшенню диспептичних розладів;

регулює тонус сфінктерів.

Дозування Галстени.

Діти до року: 1-3 краплі препарату розвести в 1 ч.л. види чи материнського молока.

Діти до 1 років: 5-7 крапель препарату розвести в 1 столовій ложці води.

Діти-підлітки: 10-20 крапель препарату розвести в 1 столовій ложці води.

Фітотерапія.

205

Ю.В.Білоусов рекомендує такі збори:

1.Квiток безсмертника 20 г, трави золототисячника 10 г, трави полину гiркого 10 г, плодiв кмину 10 г. Одну столову ложку збору залити 1 склянкою окропу, пiдiгрiти на водяній бані 20 хвилин, охолодити в умовах кімнатної температури 30 хвилин, процідити. Приймати по 1/2 склянки 4 рази на добу за 30 хвилин до їди.

2.Трави звіробою 10 г, коренів кульбаби 20 г, листків вахти трилистої 20 г, квиток ромашки 20 г, трави деревiю

10г. Спосiб приготування i застосування той самий.

3.Листкiв м'яти 20 г, трави деревiю 10 г, трави фiалки 10 г, коренiв аїру 10 г. Одну столову ложку збору залити 1 склянкою окропу, кип'ятити 20 хв, процiдити. Приймати по 1/2 склянки 3 рази на добу за 30 хвилин до їди.

4.Квiток календули 20 г, кукурудзяних стовпчикiв 20 г, трави горцю пташиного 10 г, трави чистотiлу 10 г. Одну столову ложку збору залити 1 склянкою окропу, кип'ятити

20хвилин, настояти 20 хвилин, процiдити. Приймати по 1/2 склянки 3 рази на добу за 30 хвилин до їди.

При холецистохолангіті зі значним спазмом застосовують збір:

1.Плоди барбарису 20 г, листя берези 20 г, плоди ялівцю

20г, трави полину гіркого 20 г, трави деревію звичайного

20г. Відвар приймають зранку і вечором по 1/2 склянки, теплим.

2.Листя м’яти 20 г, трави полину гіркого 20 г, коренів валеріани 20 г, звіробою звичайного 30 г, шишок хмілю 10 г. Відвар приймають тричі на день, по 1/2 склянки до їди.

Пiсля загострення хвороби дiєти слiд дотримуватися на протязi 3-6 мiсяцiв. Потім поступово переводити на

206

загальне харчування. На протязi року двiчi або тричi необхiдно провести курси лікування рослинами.

Лікування мінеральними водами

Для лікування мінеральною водою частіше використовують ті, що містять аніони сульфату (сульфатні, сульфатно-хлоридні з різним катіонним складом). Сульфатні мінеральні води, як було зазначено вище, посилюють утворення жовчі та її виведення, знижують рівень холестерину в крові. Нормалізують функціональний стан печінки, поліпшують рухову активність кишок, попереджуючи тим ентерогенне поступлення у печінку токсичних речовин. Катіони магнію, що можуть бути присутні у мінеральній воді, обумовлюють спазмолiтичну дію на гладенькі м’язи жовчного міхура та жовчновидільних шляхів, посилюють жовчогінний ефект, знижують рівень холестерину в крові та жовчі, зменшують збудливість центральної нервової системи. Мінеральні води, що містять катіони кальцію мають протизапальну та спазмолiтичну дію. При хронічних холециститах показане вживання термальної (40-42°С) та високотермальної (4650°С) води, що знімає спазм гладеньких м’язів, зменшує болі, посилює утворення жовчі та її виділення.

Санаторно-курортне лікування.

Санаторно-курортне лiкування проводити не ранiше нiж через 3 мiсяцi пiсля загострення захворювання (Трускавець, Моршин, Березовськi мiнеральнi води, РайЄленiвка). Хвору дитину можна рахувати здоровою за умови вiдсутностi загострень протягом 3 рокiв та нормальних показникiв ультразвукового дослiдження.

Диспансеризація

контрольне обстеження лікарем 2 рази на рік;

207

багатофракційне дуоденальне зондування з оцінкою типу дискінезії та біохімічним аналізом жовчі – 1 раз на рік;

УЗД – по показам;

загальний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові – 1 раз на рік;

санаторно-курортне лікування – 1 раз на рік.

ДИСКІНЕЗІЯ ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ

Дискінезії жовчовивідних шляхів (ДЖВШ) – це особлива проблема педіатрії через те, що ці розлади часто зустрічаються у дітей, пізно діагностуються, формуються на фоні вегетативних дисфункцій, інших захворювань шлунково-кишкового тракту, гельмінтозів. Тому таким важливим є комплексний, системний підхід до діагностики та лікування цих станів, з мінімальним застосуванням антибактеріальних та хіміопрепаратів.

ДЖВШ - комплекс функціональних порушень моторики жовчного міхура і жовчовивідних шляхів внаслідок неузгодженого, несвоєчасного, недостатнього або надмірного скорочення жовчного міхура і/або сфінктерного апарату що проявляється порушення виведення жовчі з печінки і жовчного міхура в 12-палу кишку. Розлади жовчовивідної системи можуть бути викликані її збільшеною (гіперкінетична дискінезія) або зниженою (гіпокінетична дискінезія) скоротливою активністю.

Етіологія і патогенез. Найбільш часто ДЖВШ розглядають як вторинну форму патології, яка розвинулись в зв’язку з вже наявним захворюванням травного (вірусний гепатит, виразкова хвороба, рефлюксні захворювання, синдром подразнених кишок тощо) і позатравного ґенезу

208

(загальний алергоз, ендокринні розлади, астеноневротичний синдром, патологія хребта). У виникненні дискінезії певну роль відіграє співдружність сфінктерних порушень, що проявляються гастроезофагсальним, дуоденогастральним рефлюксами, порушенням функції сфінктера Одді. На початку захворювання та у дітей молодшого віку частіше переважають гіпертонічні, гіперкінетичні форми дискінезії, а за тривалого перебігу, через дисбаланс адаптивних можливостей, рухова і секреторна функції знижуються. Тому гіпотонію і гіпокінезію пропонують розцінювати як другу фазу дискінетичних розладів, на тлі якої формуються загальні зміни жовчного міхура і жовчних шляхів.

Класифікація

Згідно міжнародної класифікації функціональних порушень біліарних шляхів, яка розроблена робочим комітетом по функціональним захворюванням під керівництвом D.A.Drossman (1994) та рекомендацій Римського консенсусу 1999 р. виділяють тільки 2 види порушень:

1.Дисфункція (дискінезія) жовчного міхура;

2.Дисфункція (дискінезія) сфінктеру Одді.

В практичній діяльності лікарів ще достатньо часто застосовується робоча класифікація дискінезій за А.П.Поліщук і співавт. (1995):

1.В залежності від тонусу жовчного міхура:гіпотонія жовчного міхура;гіпертонія жовчного міхура;

2.В залежності від моторно-ефакуаторної функції жовчного міхура:

209

гіпокінезія;

гіперкінезія.

3.

В залежності від тонусу сфінктерного апарату

жовчовивідних шляхів:

 

гіпотонія, недостатність сфінктеру Одді;

 

гіпертонія сфінктеру Одді;

 

гіпотонія сфінктеру Люткенса-Мартинова;

 

гіпертонія сфінктеру Люткенса-Мартинова;

 

гіпотонія сфінктеру Міріцці;

 

гіпертонія сфінктеру Міріцці.

4.

Сочетані різновиди дискінезії жовчовивідних шляхів:

гіпотонія і гіпокінезія жовчного міхура і недостатність сфінктера Одді;

гіпертонія і гіперкінезія жовчного міхура і гіпертонія сфінктеру Одді

Клініка.

Гіпертонічна-гіперкінетична дискінезія жовчовивідних шляхів проявляється спазмом сфінктерів або гіпертонією жовчного міхура у зв'язку з переважним підвищенням тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи. Головним клінічним синдромом є больовий: періодично, як правило після порушення дієти, фізичного навантаження, емоційного напруження, виникає інтенсивний переймоподібний біль у ділянці правого підребер'я, який віддає в праве плече, праву лопатку або ліву половину грудної клітки (пузирно кардіальний рефлекс Боткіна). Біль частіше виникає раптово, больовий приступ звичайно нетривалий і легко знімається спазмолітичними засобами, не супроводжується змінами зі сторони формули крові, збільшенням температури. Під час приступу болю буває нудота, рідше – блювання. При

210