методичні рекомендації 4 курс
.pdfВ перші дні захворювання показано застосування фуросеміду, т.я. він не тільки збільшує діурез, а і нирковий кровоплин (на 20-25%)
Як протисклеротичні засоби застосовувалися такі середники як делагіл, плаквеніл. Але на даний час їх ефективність викликає сумнів та призначення їх обмежено.
Широке використання в лікуванні має фітотерапія.
Використовуються як збори трав для самостійного приготування (в літературі є широко описані) так і готові фармпрепарати (канефрон, хофітол та ін.)
Критерії ефективності лікування.
Адекватна стартова терапія активної стадії пієлонефриту супроводжується:
Покращенням клінічного стану через 24-48 годин
Стерилізацією сечі через 48-72 години
Нормалізацією сечового синдрому до 5-ї доби лікування
Реабілітація та диспансеризація.
Після досягнення ремісії хворий планово обстежується в умовах стаціонару щорічно, амбулаторно – огляд педіатра 1-2 рази на місяць протягом 1-го року та щоквартально в подальшому (огляд нефролога 1 раз на 6 місяців)
Вакцинація проводиться за графіком профілактичних щеплень, але не раніше ніж через 1 місяць від початку ремісії з обов’язковим попереднім обстеженням на тлі гіпосенсебілізації. Реакція Манту – за графіком.
Збереження стійкої ремісії протягом 3 років при гострому пієлонефриті та 5 років при хронічному пієлонефриті свідчать про одужання.
ІНФЕКЦІЯ НИЖНІХ СЕЧОВИХ ШЛЯЧІВ.
Інфекція сечових шляхів – поняття інфікованості органів сечової системи без уточнення рівня ураження (від миски до уретри).
Етіологія.
Збудниками є ті ж самі бактерії. що і при пієлонефриті.
Клінічна картина.
Типовим є комбінація синдромів інтоксикації (немотивовані підйоми температури, блідість шкіри, порушення поведінки, зниження
281
апетиту, диспепсичні явища та ін.), дизурії (часті, болючі сечовипускання), больового синдрому. В залежності від віку дітей клінічні симптоми міняються. Так у дітей 1-2 років життя спостерігається затримка розвитку, жовтяниця, діарея, блювота, лихоманка лише у 1/3 дітей, можуть бути судоми. У дітей старшого віку частіше спостерігається лихоманка, дизурія, болі в животі, попереку.
Якщо в ранньому віці частіше хворіють хлопчики, то в старшому – в 10 разів частіше хворіють дівчатка.
Лабораторними змінами найчастіше є бактеріурія та піурія.(детальніше див. табл..3)
Обстеження дітей з інфекцією сечових шляхів та лікування є таким самим як при пієлонефриті.
Цистит.
Інфекція в сечовий міхур може потрапити наступними шляхами: нисхідним з нирок, висхідним – через уретру, гематогенним, контактним (найрідше)
Етіологія.
Дівчата хворіють частіше, так як цьому сприяє коротка та широка уретра. Інфекція потрапляє при недотримання гігієнічних засобів. Часто разом з гостриками. Є варіанти циститу вірусного (часто при аденовірусній інфекції) та алергічного походження (на фоні вживання медикаментів). Важливим у виникненні циститу є фактор переохолодження, особливо у дівчат. У школярів збільшується частота специфічних циститів специфічної етіології – гонорейної, трихомонадної, хламідійної.
Класифікація.
За перебігом: гострий, хронічний За етіологією: інфекційний (специфічний, неспецифічний),
хімічний, термічний, медикаментозний, алергічний, радіаційний, післяопераційний, паразитарний;
За розповсюдженістю: дифузний, вогнищевий; За морфологічними змінами: катаральний, геморагічний, виразковий, гранулярний, фібринозний, некротичний, флегмонозний, поліпозний, кистозний, інтерстиційний
В клінічній картині на перше місце виходять прояви дизурії (часте болюче сечовипускання малими порціями). Сеча мутна, деколи
282
червонувата. Але можуть спостерігатися лихоманка, ознаки інтоксикації. При правильному лікуванні через 3-5 днів наступає покращення стану, якщо сеча не санується протягом 2-3 тижнів слід проводити уронефрологічне обстеження.
Ускладненням циститу мажуть бути ММР, пієлонефрит, стеноз уретри, пара цистит, перфорація стінки сечового міхура та ін.
При обстеженні, як правило, виявляють зміни в сечі (мутність, деколи згустки свіжої крові, велика кількість мікробів та бактерій, невелика кількість білку, невелика кількість свіжих еритроцитів).(Більш детально див. табл..3)
Лікування.
Режим щадний, по потребі ліжковий, теплі ванночки з дезинфікуючими середниками. Теплові процедури на сечовий міхур (УВЧ, СВЧ та ін.). Збільшений об’єм пиття. Дієта з виключенням гострих та екстрактивних речовин, харчових алергенів.
Антибактеріальна терапія аналогічна такій як при пієлонефриті.
При адекватній тактиці діти виздоровлюють за 1-2 тиж.
Таблиця 3 Диференційний діагноз пієлонефриту, циститу, інфекції нижніх
сечових шляхів.
Ознака |
|
Пієлонефрит |
Цистит |
|
Інфекція |
||
|
|
|
|
|
|
нижніх |
|
|
|
|
|
|
|
сечових |
|
|
|
|
|
|
|
шляхів |
|
Зв»язок |
з |
Безпосередньо після |
Після |
|
На |
фоні |
|
перенесеними |
|
ГРВІ, |
бронхіту, |
переохолодження, |
ГРВІ, |
|
|
захворюваннями |
|
пневмонії та і.. |
ГРВІ |
|
пневмонії |
||
|
|
|
|
|
|
та ін. |
|
Ознаки |
|
Виражені |
|
Відсутні |
або |
Відсутні |
|
інтоксикації |
|
|
|
незначні |
|
або |
|
|
|
|
|
|
|
незначні |
|
Температура тіла |
|
Вища за 380 С |
Нормальна або |
до |
Частіше |
||
|
|
|
|
380С |
|
нормальна |
|
Дизурія |
|
Немає |
|
Обов»язкова |
|
Нетривала |
|
Больовий |
|
Виражений в попе- |
Внизу живота |
|
Немає |
|
|
синдром |
|
реку, |
животі, |
|
|
|
|
|
|
костовертебральном |
|
|
|
|
|
|
|
у куті |
|
|
|
|
|
Лейкоцитоз |
|
Виражений |
Рідко |
|
Немає |
|
283
ШОЕ |
|
До 30 мм/год |
Норма |
Норма |
|
Бактеріурія |
|
Більше 100000/мл |
Менше 100000/мл |
Менше |
|
|
|
|
|
|
100000/мл |
Наявність БВА |
|
Є |
|
Немає |
Немає |
Осмолярність |
|
Знижена |
Норма |
Норма |
|
Термоасиметрія |
|
Виражена |
Немає |
Немає |
|
попереку |
|
|
|
|
|
Зміни на урограмі |
Характерні |
Немає |
Немає |
||
Зміни |
на |
Асиметрія, сповіль- |
Немає |
|
|
реносцинтіограмі |
нення |
секреторних |
|
|
|
|
|
та |
екскреторних |
|
|
|
|
процесів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
УІ. Матеріали для самоконтролю Тестові завдання.
1.Найчастішим збудником пієлонефриту є:
A)Кишкова паличка*
B)Синьогнійна паличка
C)Стафілокок
D)Стрептокок
E)Віруси
2.Пієлонефрит – це мікробно-запальний процес
A)Тубуло-інтерстиційної системи нирок
B)Чашково-мискової системи
C)Чашково-мискової та тубуло-інтерстиційної систем нирок*
D)Сечоводів
E)Клубочків нирок
3.У дітей 1-го року життя шлях попадання збудника в нирки найчастіше є:
A)Висхідний
B)Гематогенний*
C)Лімфогенний
D)Контактний
E)Різниці немає
284
4.У хлопчика 5 міс. діагностовано гострий пієлонефрит. У мами відмічався гестоз вагітності. Найвирогідніше пієлонефрит в цієї дитини буде:
A)Первинним
B)Вторинним дисметаболічним
C)Вторинним обструктивним*
D)Висхідним
E)Немає значення
5.Вірулентність кишкової палички при виникненні пієлонефриту визначають:
A)Р- фімбрії *
B)Фімбрії І типу
C)Антигени К типу
D)Антигени О типу
E)L-форми
6.До факторів захисту нирок відносься:
A)Сечовина, солі, органічні кислоти
B)Глікопротеїн Тамма-Хорсфалла
C)Секреторний ІgA
D)Низькомолекулярні компоненти сечі
E)Всі названі*
7.Такі зміни при пієлонефриті як гарячка, активація нейроендокринної системи, синтез білків гострої фази, індукція прокоагуляції викликаються :
A)Антигенами бактерій безпосередньо
B)Молекулами адгезії
C)Дією IL-1*
D)Цитотоксичними Т-лімфоцитами
E)Антитілами до збудника
8.Причиною циститу у дівчат підліткового віку може бути:
A.Віруси
B.Кишкова паличка
C.Трихомонади
D.Лікарські середники
E.Любий з наведених факторів*
9.Діагноз «інфекція сечових шляхів» виставляється при умові:
A)Бактеріурії та піурії
B)Протеїнурії та бактеріурії
285
C)Виражених клінічних змінах
D)Неможливості встановити локалізацію ураження*
E)Вираженого сечового синдрому та дизурії
10.У дитини з інфекцією сечових шляхів висіяно кишкову паличку у кількості 100000/мл сечі. Це інтерпретується як:
A.Звичайна ознака інфекційного процесу
B.Діагностично значуща бактеріурія*
C.Незначна бактеріурія
D.Посів сечі слід повторити
E.Варіант норми
11.Для діагностування вторинного пієлонефриту необхідно:
A.Виявити бактерії в сечі
B.Визначити ступінь протеїнурії
C.Виявити ознаки обструкції в сечових шляхах*
D.Визначити тривалість запального процесу
E.Визначити вік пацієнта
12.Гострий пієлонефрит переходить в хронічний при умові:
A.Тривалості активності процесу довше 6 місяців у дитини любого віку*
B.Ранній вік дитини
C.Хвороба є у дівчинки-підлітка
D.Залежить від виявленого збудника
E.Завжди гострий пієлонефрит у дітей переходить в хронічний незважаючи на адекватність терапії
13.У дитини 3 років є скарги на болі в животі, блювоту, гарячку
380, зменшення кількості сечі. |
Для |
діагностування |
пієлонефриту слід провести таке обстеження: |
|
A.Консультацію хірурга
B.Загальний аналіз крові
C.Загальний аналіз сечі
D.УЗД органів черевної порожнини
E.Необхідним є всі обстеження*
14. У дитини на фоні ГРВІ з’явилися болі та печія при сечовипусканні, болі внизу живота. В сечі - лейкоцитурія, гематурія (еритроцити свіжі), невисока протеїнурія. Найбільш вірогідним діагнозом буде:
A.Гострий гломерулонефрит
B.Гострий пієлонефрит
286
C.Гострий цистит*
D.Інфекція сечових шляхів
E.«Гострий живіт»
15.Про наявність ниркової недостатності при пієлонефриті буде свідчити:
A.Висока нейтрофільна лейкоцитурія
B.Протеїнурія в межах 1 г/добу
C.Гематурія
D.Гіпоізоісенурія*
E.Бактеріурія більше 100000/мл
Ситуаційні задачі.
Задача 1. У хлопчика 5 місяців після ГРВІ піднялася Т до 38,00 з’явилася блювота, загальна слабкість, відмова від їжі, блідість та сухість шкіри. Батьки для догляду за дитиною використовують памперси, але помітили, що колір сечі став темнішим та зменшилась кількість сечі. В анамнезі – у мами гестоз вагітності, маса при народжені 3300 г, штучне вигодовування дитини від народження.
Питання: 1. Ваш попередній діагноз?
2.Призначте план обстеження
3.Призначте лікування
Задача 2. Дівчинка 6 років поступила зі скаргами на болі в животі та попереку, підйом Т до 37,80, розлади сечовипускання. Це 3-й епізод такого стану протягом 1 року. В перші 2 випадки дитина лікувалася вдома народними засобами (тепло, трав’яні чаї). Відвідує дитячий садок. При огляді дівчинка астенічної будови, зниженої відживи, шкіра бліда, часті болі в животі. Симптом Пастернацького позитивний з двох боків. В аналізі сечі – білок – О,165 г/л, лейкоцити 50-60 в полі зору, еритроцити – 2-3 в полі зору, слиз +++, бактерії +++. В загальному аналізі крові: Ер.- 3,7 Т/л, Нв - 100 г/л, Лейк.-10 Г/л, еоз. -
7%, пал. – 10%, сегм.-53%, лімф.-23% , мон.-7%, ШОЕ – 15 мм/год.
Питання: 1. Ваш діагноз?
2.Які ще методи обстеження слід провести?
3.Складіть план лікування
287
VІІ. Література.
Основна навчальна література.
1.Педіатрія. За редакцією проф.О.В.Тяжкої. – Винниця: Нова книга,2006. -1096 с
2.Майданник В.Г.Педиатрия. Учебник для студентов высших мед. заведений. – Харьков. Фолио,2004. – 1125 с.
3.Лекційний матеріал.
Додаткова література.
1.Н.П.Шабалов. Детские болезни. Питер. Санкт-Петербург, 2000 г.
2.Пієлонефрит у дітей: протоколи діагностики та лікування. Наказ МОЗ України №365 від 20.07.2005р
3.В.Г.Майданник. Тубулоинтерстициальные болезни почек у детей. Киев, 2002 г.
4.Д.Д. Іванов. Лечение инфекции мочених путей у детей с позиции доказательной медицины. //Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія. №1 (06),2007. С54-57.
288
ТЕМА 18. ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ У ДІТЕЙ. ХРОНІЧНА НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ У ДІТЕЙ
Визначення, класифікація, етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика та прогноз гломерулонефриту у дітей. Хронічна ниркова недостатність: фактори ризику виникнення, етіологія, патогенез, стадії захворювання, клініка, діагностика, лікування, профілактика, прогноз.
Кількість навчальних годин: 4
І. Актуальність теми: Нирки в організмі дитини є життєво важливим органом. Основною їх функцією є підтримка постійності гомеостазу, порушення якого призводить до загибелі організму. За даними дитячих нефрологів хвороби нирок реєструються у 29 на 1000 дітей, та половина хронічних нефропатій дорослих бере початок у дитячому віці.
Враховуючи високу захворюваність дітей на стрептококову, вірусну, паразитарну інфекції, які і є найчастішими причинами гломерулонефритів, педіатру необхідно вміти вчасно виявити гломерулонефрит у дитини, надати адекватну допомогу та запобігти хронізації хвороби, що може призвести до розвитку ниркової недостатності з несприятливим прогнозом.
ІІ. Міжпредметна інтеграція.
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
1. Попередні (забезпе- |
|
|
чуючі) дисципліни |
|
|
Нормальна анатомія, |
Будову і функцію |
Виявити ознаки |
фізіологія |
нирок у дорослих та |
ураження нирок |
|
дітей. Будову і |
|
|
функцію імунної |
|
|
системи. |
|
|
|
|
Клінічна лабораторна |
Біохімічні показники, |
Виявити відхилення |
діагностика та біохімія |
їх значення та їх |
від норми та дати їх |
|
норму у крові |
інтерпретацію |
|
|
|
Пропедевтика дитячих |
АФО сечової системи |
Обстежити дитину. |
захворювань |
у дітей. Семіотику |
Виявити симптоми |
|
захворювань нирок у |
ураження нирок у |
|
дітей |
дітей, об»єднати їх в |
|
|
синдроми |
|
|
|
289
Фармакологія |
Фармакокінетику та |
Вибрати препарат, |
|
фармакодинаміку |
який дозволено для |
|
препаратів, які |
застосування в |
|
використовуються для |
педіатрії, |
|
лікування |
розрахувати дозу для |
|
гломерулонефритів. |
дитини та тривалість |
|
Критерії ефективності |
курсу, виявити |
|
дії препаратів |
позитивні та |
|
|
негативні ефекти, |
|
|
враховуючи функцію |
|
|
нирок |
|
|
|
Мікробіологія |
Особливості |
Взяти посів з |
|
мікроорганізмів, |
носоглотки у дитини, |
|
методи їх виявлення |
інтерпретувати |
|
|
отримані результати |
|
|
|
Рентгенологія та радіологія |
Радіологічні методи |
Інтерпретувати дані |
|
обстеження органів |
радіологічного |
|
сечової системи. |
обстеження нирок |
|
Радіологічні симптоми |
|
|
ураження нирок |
|
|
|
|
2. Наступні дисципліни, ті |
|
|
що забезпечуються |
|
|
Хірургія та |
Покази та |
Виділити покази та |
трансплантологія |
протипокази до |
проти покази до |
|
трансплантації нирки |
трансплантації нирки |
|
|
у конкретного |
|
|
хворого |
|
|
|
Реанімація та інтенсивна |
Ознаки та причини |
Надати невідкладну |
терапія |
ниркової |
допомогу при |
|
недостатності, методи |
нирковій |
|
невідкладної терапії |
недостатності, |
|
(гемосорбція, |
визначити найбільш |
|
перитонеальний діаліз |
адекватний метод |
|
та гемодіаліз) |
лікування |
|
|
|
Терапія |
Ознаки |
Діагностувати |
|
гломерулопатій у |
гломерулопатії у |
|
дітей та підлітків |
дорослих |
|
|
|
ЛОР |
Значення патології |
Виявити та надати |
|
ЛОР-органів у |
допомогу дітім з |
|
виникненні |
патологією ЛОР- |
|
|
|
290