1. Введення інсуліну 20 од підшкірно

2. Введення інсуліну 20 од внутрішньовенно

3. Введення 20-40 мл 40% глюкози внутрішньовенно (не більше 80 мл)

4. Введення 500 мл 0,9% натрію хлориду внутрішньовенно

5. Введення 500 мл 5% р-ну глюкози внутрішньовенно

493. Хвора Т., 66 р., скаржиться на нудоту блювоту, болі в м’язах. Об'єктивно: різко виражені симптоми дегідратації, дихання Кусмауля, АТ 90/50 мм рт ст, анурія, температура 35,9С, глікемія – 12,9 ммоль/л, ацетонурія відсутня. рН крові 6,8, вміст молочної кислоти 1,7 ммоль/л (норма 0,62-1,3ммоль/л). Діагностовано гіперлактацидемічну кому. Які терапевтичні заходи слід застосувати в першу чергу?

1. Введення інсуліну короткої дії 20-25 од внутрішньовенно струминно

2. Введення інсуліну короткої дії 40-60 од підшкірно

3. Введення 8,5% розчину гідрокарбонату натрію, 1% розчину метиленового синього

4. Введення 40% розчину глюкози 50-100 мл

5. Введення 5% розчину глюкози 400-500 мл

494. Який з перерахованих препаратів слід призначити хворому на цукровий діабет для нормалізації артеріального тиску при лактацидемічній комі:

1. Мезатон

2. Адреналін

3. Глюкагон

4. Гідрокортизон

5. Кордіамін

495. Хворий Ч., 29 р., поступив в кардіологічне відділення. Об'єктивно: холодні ціанотичні кінцівки, дихання рідке шумне Кусмауля змінюється поверхневим, пульс нитковидний, АТ 60/35 мм рт ст. Яскраво виражені явища судинного колапсу – спалі вени, особливо на шиї. На ЕКГ явища миготливої аритмії. Глікемія 23 ммоль/л, рН – 7,1. Вміст кетонових тіл 23 мг%. Ваш діагноз?

1. Ниркова форма кетоацидотичної коми

2. Уремічна кома

3. Інфаркт міокарда

4. Кардіоваскулярна форма кетоацидотичної коми

5. Гіперлактацидемічна кома

496. Для діабетичної гіперглікемічної коми найбільш характерною клінічною ознакою є:

A. збільшення артеріального тиску

B.наявність запаху ацетону з роту

C. дифузна пітливість

D. тахікардія

E. рухлива збудливість

497. Який гіпотензивний препарат є засобом вибору в лікуванні діабетичної нефропатії?

1. Резерпін

2. Капотен

3. Адельфан

4. Кристепін

5. Гемітон

498. Який з клінічних симптомів не характерний для гіпоглікемії?

1. Серцебиття

2. Пітливість

3. почуття голоду

4. головокружіння

5. проноси

499. До основних методів лікування діабетичної ретинопатії належать:

A. призначення ангіопротекторів

B. глюкокортикоїди

C. антиоксиданти

D. лазерна фотокоагуляція

E. все вище наведене

500. Препаратами вибору в лікуванні діабетичної нефропатії є:

A. ангіопротектори

B. інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту

C. неселективні бета-адреноблокатори

D. альфа-адреноблокатори

E. селективні бета-адреноблокатори

501. Для синдрому Моріака характерним є все, крім:

A. низькорослості

B. відставання у фізичному розвитку

C. відставання у психічному розвитку

D. гепатомегалії

E. прискорення фізичного розвитку

502. Критерієм важкого перебігу цукрового діабету є:

1. Кетоацидоз

2. Проліферативна діабетична ретинопатія

3. Діарея

4. Добова доза інсулінотерапії в межах 60-70 Од

5. Acanthosis nigricans

503. В лікуванні гіпоглікемічної коми препаратом вибору є:

A. інсулін

B. глюкагон

C. гормон росту

D. адреналін

E. все вищеназване

504. В лікуванні діабетичної гіперглікемічної коми препаратом вибору є:

A. інсулін середньої тривалості дії

B. препарати інсуліну тривалої дії

C. препарати інсуліну короткої дії

D. бігуаніди

E. комбінація препаратів інсуліну короткої і середньої тривалості дії

505. Для усунення ацидозу при розвитку гіперлактатцидемічної коми препаратом вибору є:

A. розчин бікарбонату натрію

B. розчин метиленового синього

C. антикоагулянти

D. препарати калію

E. препарати інсуліну середньої тривалості дії

506. Вкажіть не характерні ознаки ураження серця при цукровому діабеті.

1. Ішемічна хвороба серця, макроангіопатія коронарних артерій.

2. Міокардіодистрофія.

3. Мікроангіопатія судин міокарду.

4. Міокардит.

5. Вегетативна нейропатія серця.

507. Стадіями діабетичної макро- та мікро-ангіопатії нижніх кінцівок не являються:

1. Доклінічна.

2. Функціональна (гіпертонус, гіпотонус, спастикоатонія).

3. Органічна.

4. Виразково-некротична, гангренозна.

5. Термінальна.

508. Що найважливіше при догляді за ногами хворих цукровим діабетом?

1. Часто приймати гарячі ніжні ванни.

2. Класти грілку до ніг на ніч.

3. Часто приймати гарячі ніжні ванни.

4. Старанно витирати ноги після миття, особливо міжпальцеві складки.

5. Зрізати ороговіння на ногах до крові.

509. Початкові явища ретинопатії хворий діабетом відчуває за такою симптоматикою:

1. За сльозотечею.

2. Прогресуючою близорукістю.

3. Прогресуючою далекозорістю.

4. Наявністю блефариту.

5. Не пізнає зовсім.

510. Які з перечислених лікувальних заходів доцільні при лікуванні простої діабетичної ретинопатії?

1. Лазерна фотокоагуляція.

2. Ангіопротектори (дицинон, диваскан, доксіум).

3. Анаболічні стероїди.

4. Сіркомісткі препарати (унітіол, тіосульфат натрію).

5. Гемосорбція.

511. Які з перечислених заходів найпоказовіші для лікування хворого в нефротичній стадії діабетичної нефропатії?

1. Ангіопротектори.

2. Діуретики.

3. Перитонеальний діаліз.

4. Леспенефрил.

5. Гіпотензивні засоби.

512. Вказати, при яких з перечислених клінічних форм цукрового діабету показано санаторно-курортне лікування:

1. Цукровий діабет без ускладнень, легка форма і середня в стані компенсації.

2. Цукровий діабет, тяжка форма в стані декомпенсації. Діабетична ангіопатія сітківки.

3. Лабільний перебіг цукрового діабету.

4. Цукровий діабет з діабетичною нейропатіею з вираженим больовим синдромом.

5. Цукровий діабет, проліферуюча діабетична ретинопатія.

513. Для діабетичної автономної нейропатії не характерно:

1. Постуральна гіпотензія.

2. Підвищення показників артеріального тиску.

3. Затримка сечовипускання.

4. Гастропарез.

5. Спотвореність реакції на гіпоглікемію.

514. Виберіть не характерні ускладнення діабетичної автономної нейропатії.

1. Імпотенція.

2. Дисфункція сечового міхура

3. Ортостатична гіпотензія.

4. Аміотрофія.

5. Закрепи.

515. Діабетична радикулопатія проявляється:

1. Порушенням дотикової чутливості.

2. Порушеннями терморегуляції.

3. Гострим, стріляючим болем у межах одного дерматому.

4. Атаксією.

5. Порушеннями функції тазових органів.

516. Діабетична радикулопатія розвивається внаслідок:

1. Остеохондрозу хребта у хворих діабетом.

2. Сколіозу хребта.

3. Демієлінізації осьових циліндрів у задніх рогах та стовпах спинного мозку.

4. Частих гіпоглікемічних станів.

5. Тривалої декомпенсації діабету.

517. Діабетична мононейропатія це:

1. Ушкодження лише периферичних нервів.

2. Ушкодження лише черепномозкових нервів.

3. Ушкодження лише симпатичної інервації.

4. Ушкодження лише парасимпатичної інервації.

5. Ушкодження окремих периферичних чи черепномозкових нервів.

518. Для периферичної діабетичної полінейропатії характерно:

1. Оніміння кінцівок та біль в них за швидкої ходи.

2. Притуплення вібраційної, температурної, дотикової та больової чутливості.

3. Відчуття жару в ногах.

4. Відчуття жару в ногах за швидкої ходи.

5. Періодичний нестерпний біль в литках під час ходи.

519. Характерними ознаками нейротрофічної виразки є:

1. Значний біль.

2. Артеріальний кровоплин значно зменшений.

3. Артеріальний кровоплин значно зменшений.

4. Плин крові по артеріях збережений.

5. Найчастіша локалізація на боковій поверхні ступні.

520. «Діабетична стопа» це:

1. Прояв периферичної полінейропатії зі зростаючою руйнацією одного чи декількох суглобів стопи.

2. Трофічні зміни стопи внаслідок артеріальної гіпоксії.

3. Трофічні прояви на стопі внаслідок венозного застою.

4. Травматичні переломи; кісток стопи у хворого діабетом.

5. Гангрена стопи у хворого діабетом.

521. Аміотрофія у хворих діабетом не проявляється наступним:

1. Значне випадіння колінних рефлексів.

2. Псевдотабетичний синдром.

3. Слабкість та атрофія м'язів тазового поясу.

4. Незначне випадіння колінних рефлексів.

5. Порушення чутливості в зоні інерваціїї стегнового нерву.

522. Діабетична вегетативна нейропатія серця проявляє себе:

1. Стійкою гіпертонією.

2. Гіпотонією.

3. Ортостатичною гіпотонією.

4. Періодичною тахікардією.

5. Миготливою аритмією.

523. Клінічно постуральна гіпотонія має такі прояви:

1. Головокружіння, слабкість, потемніння в очах стоячи.

2. Локальна аітливість.

3. Дифузна пітливість.

4. Тремор рук.

5. Порушення ритму серця.

524. В генезі тахікардії за діабетичної вегетативної нейропатії серця провідне місце належить:

1. Гіперчутливості до катехоламінів.

2. Парасимпатичній недостатності.

3. Підвищеній симпатичній активності.

4. Ушкодженням вісцеральних нервів.

5. Дистрофічним змінам в міокарді.

525. Вкажіть біохімічні зміни, які лежать в патогенезі діабетичних нейропатій:

1. Збільшення вмісту внутрішньоклітинного калію.

2. Збільшення вмісту внутріклітинного натрію.

3. Накопичення сорбітолу.

4. Пригнічення активності натрій-калієвої-АТФ-ази.

5. Зменшення вмісту моноінозитолу.

526. Яким чином неферментативне глікозилювання білків впливає на розвиток діабетичних нейропатій?

1. Посилення гіпоксії внаслідок глікозилювання гемоглобіну.

2. Зміни транспортних властивостей ліпопротеїнів внаслідок глікозилювання анопротеїну.

3. Порушення транспорту холестерину ліпопротеїнами високої густини.

4. Порушення транспорту холестерину ліпопротеїнами низької густини.

5. Глікозилювання аксональних протеїнів.

527. Діабетична нефропатія діагностується, коли альбумінурія перевершує:

1. 300 мг на добу.

2. 400 мг на добу.

3. 500 мг на добу.

4. 600 мг на добу.

5. 700 мг на добу.

528. Мікроальбумінурія — це екскреція альбуміну з сечею:

1. До 20 мг.

2. До 100 мг.

3. До 200 мг.

4. До 300 мг

5. До 400 мг.

529. За початкових проявів діабетичної нефропатії:

1. Гломерулярний кровоплин зменшується.

2. Збільшується гломерулярна фільтрація.

3. Розмір нирок зменшується.

4. Розмір нирок не збільшується.

5. Розмір нирок залишається без змін.

530. За якого стану діабетичної нефропатії жорсткий контроль може привести до редукції проявів нефропатії?

1. При наявності стійкої гіпертензії.

2. За стійкої альбумінурії.

3. За мікроальбумінурії.

4. За зростання вмісту сечовини сироватки крові понад норму.

5. За зростання вмісту креатиніну сироватки крові понад норму.

531. Раннє формування катаракти у хворих цукровим діабетом зумовлюється:

1. Частими перепадами глікемії.

2. Розвитком мікроангіопатій.

3. Ліпідними зрушеннями.

4. Розвитком макроангіопатій.

5. Глікозилюванням протеїнів кристаліну кришталика.

532. До відмін діабетичної макроангіопатії від облітеруючого атеросклерозу належать:

1. Частіше хворіють чоловіки.

2. Атеросклеротичні зміни в дистальних частинах ніг.

3. Атеросклеротичні зміни в основному в проксимальних частинах ніг.

4. Добрим розвитком.

5. Частіше хворіють жінки.

533. Характерними особливостями діабетичної мікроангіопатії ніг є:

1. Переважний розвиток в пацієнтів похилого віку.

2. Можливість розвитку трофічних виразок та гангрени за нормальної пульсації на тильній артерії стопи.

3. Ізольований характер ангіопатії.

4. Переважний розвиток в пацієнтів молодого віку.

5. Одночасне ушкодження судин ока та нирок.

534. До факторів, що спричиняють розвиток артеріальної гіпєртензії за діабету належать:

1. Ретенція калію.

2. Зменшення об'єму позаклітинної рідини.

3. Підвищення активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи.

4. Зменшення вмісту натрію в позаклітинних рідинах.

5. Підвищення чутливості до пресорних агентів.

535. Які зі вказаних гіпотензивних засобів найбільш доцільно призначити за мікроальбумінурії?