1. Антибіотики, сульфаніламіди.

2. Бета-адреноблокатори.

3. Антитиреоїдні препарати.

4. Нестероїдні протизапальні препарати.

5. Глюкокортикоїди.

727. Призначте лікування дифузного еутиреоїдного зоба ІВ ст. у вагітної:

1. Мерказоліл 15 мг щоденно.

2. Тіамазол 5 мг щоденно.

3. Тиреотом-форте 1,5 таблетки щоденно.

4. Йодид калію 200 мкг щоденно.

5. Розчин за Люголем 3 краплі після сніданку.

728. У хворої з автоімунним тиреоїдитом існує ризик наступних захворювань, крім:

1. Анемії.

2. Системного вовчака.

3. Склеродермії.

4. Ідіопатичної тромбоцитопенії.

5. Краніофарингіоми.

729. Яка тактика лікування ендемічного дифузного еутиреоїдного зоба ІА–В ст. в молодих пацієнтів?

1. Призначення Л-тироксину в повній дозі впродовж 6—12 місяців, після зменшення розміру залози - підтримуюча доза 1-тироксину, за повної нормалізації залози — йодована сіль.

2. Провести передопераційну підготовку йодидами з радикальним хірургічним лікуванням.

3. Призначити йодид калію 200 мкг/добу.

4. Комплексне лікування полівітамінними препаратами зі вмістом мікроелементів.

5. Достатньо лиш йодування солі.

730. Способи контролю за ефективністю лікування простого еутиреоїдного зоба:

Визначення йодпоглинальної функції щитовидної залози кожні 6 місяців.

1. Визначення секреції йоду з сечею.

2. Пальпаторне обстеження залози через 6 місяців.

3. Пальпаторне та УЗ-обстеження залози в динаміці.

4. Визначення об'єму залози ультразвуковим обстеженням.

731. Хвора Р., 44 років. Скаржиться на слабкість, періодичні болі в ділянці серця, серцебиття, сонливість, дратівливість. Хворіє 3 роки. Лікувалась без ефекту у кардіолога та невропатолога. Об'єктивно: ріст 166 см. Маса тіла 70 кг. Шкіра звичайного кольору, волога. Щитовидна залоза дифузно збільшена до III ступеня, пружноеластичної консистенції, підковоподібної форми, з гладкою поверхнею, рухлива. Пульс 96 на хвилину, АТ 140/70 мм рт. ст. Тони серця звучні, систолічний шум над верхівкою. Додаткові дані: загальний аналіз крові та сечі без патології. Рівні тиреоїдних гормонів помірно підвищені. Сонограма: рівномірно знижена ехогенність. Поставте попередній діагноз:

1. Дифузний токсичний зоб III ст., перебіг хвороби легкий.

2. Автоімунний тиреоїдит.

3. Рак щитовидної залози.

4. Зоб Ріделя.

5. Дифузний еутиреоїдний зоб III ступеня.

732. 28-річна жінка зазнала опромінення області шиї у зв'язку з лімфаденітом у віці 8 років. Щитовидна залоза не пальпується. Немає лімфаденопатії, хрипоти або дисфагії. Т₄ та Т₃— в нормі. Яку рекомендацію Ви дасте хворій, грунтуючись на вищезазначеній інформації?

1. Спостереження за залозою через інтервали в 1 рік.

2. Для пригнічення щитовидної залози давати хворій Л-тироксин.

3. Зробити пункційну біопсію та провести цитологічне дослідження вмісту.

4. Рекомендувати тотальне видалення щитовидної залози.

5. Рекомендувати субтотальне видалення щи­товидної залози.

733. Який метод є найбільш ефективним для визначення медулярного раку щитовидної залози?

1. Ультразвукова ехолокація щитовидної залози.

2. Рівень кальцитоніну крові.

3. Рівень тиреоглобуліну.

4. Рентгенограма м'яких тканин залози.

5. Сканування щитовидної залози.

734. Серед злоякісних пухлин щитовидної залози найбільш «доброякісний» перебіг має:

1. Папілярний рак.

2. Фолікулярний рак.

3. Медулярний рак.

4. Анапластичний рак.

5. Злоякісна лімфома.

735. До компенсаторних механізмів, що забезпечують збереження еутиреозу при ендемічному зобі, відносять наступні, крім:

1. Збільшення рівня ТТГ.

2. Переважної продукції щитовидною залозою тироксину.

3. Переважної продукції щитовидною залозою трийодтироніну.

4. Підвищення поглинання йоду щитовидною залозою.

5. Прискорення біосинтезу тиреоїдних гормонів.

736. Вкажіть ознаку важкої ендемії зоба:

1. 60 % населення мають збільшення щитовидної залози.

2. Вузлові форми зоба зустрічаються у 10 відсотків.

3. Індекс Ленца—Бауера 1/1.

4. Значна частота автоімунного тиреоїдиту.

5. Значна частота раку щитовидної залози.

737. У хворої С. дифузний еутиреоїдний зоб III ступеня без компресійних симптомів. Який з вказаних методів лікування найбільш доцільний?

1. Глюкокортикоїди.

2. Тиреоїдні гормони.

3. Хірургічне лікування.

4. Лікувальна доза І¹³¹.

5. Імунодепресанти.

738. Які терапевтичні методи ефективні в лікуванні тиреоїдиту Ріделя?

1. Призначення глюкокортикоїдів.

2. Призначення тиреоїдних гормонів.

3. Операція.

4. Рентген-опромінення.

5. Лікування радіоактивним йодом.

739. У хворого скарги на дратівливість, пітливість, тремор рук, серцебиття, зниження маси тіла при збереженому апетиті. Щитоподібна залоза збільшена до ІІ ступеня, еластична, не болюча. Вказана симптоматика найбільше відповідає:

А. Дифузному токсичному зобу

В. Неврастенії

С. Автоімунному тиреоїдиту

D. Гіпотиреозу

E. Гіпопаратиреозу.

740. Хвора Н., 68 років. Скаржиться на дратівливість, серцебиття, безсоння, схуднення на 8 кг упродовж місяця. Об’єктивно: щитоподібна залоза збільшена до ІІ ст., не болюча; екзофтальм, блиск очей, тремор пальців рук. Результати лабораторних досліджень. Загальний Т₄ - 200 нмоль/л, Т₃ - 4 нмоль/л, ТТГ - 0,1 мМО/л. Який попередній діагноз?

А. Гіпопаратиреоз

В. Неврастенія

С. Автоімунний тиреоїдит

D. Гіпотиреоз

E. Дифузний токсичний зоб.

741. У хворого діагностовано тиреотоксикоз. Пульс 116 за 1 хв, миготлива аритмія. Дефіцит пульсу складає 30 за 1 хв. Який із наведених антиаритмічних препаратів протипоказаний?

А. Пропранолол

В. Лідокаїн

С. Аміодарон

D. Верапаміл

Е. Аймалін.

742. Хвора М., 33 роки. Скаржиться на дратівливість, серцебиття, пітливість, загальну слабкість, задишку. Втратила у вазі 7 кг. Об’єктивно: зріст 168 см, маса тіла 58 кг. Шкіра волога. Щитоподібна залоза збільшена за рахунок усіх відділів. Спостерігається блиск очей, легкий двобічний екзофтальм, тремор пальців рук. Пульс 120 за 1 хв., АТ 150/60 мм рт. ст. Який попередній діагноз?

А. Токсична аденома щитоподібної залози.

В. Дифузний токсичний зоб

С. Хронічний фіброзний тиреоїдит

D. Автоімунний тиреоїдит, еутиреоїдний стан

E. Неврастенія.

743. При якому захворюванні щитоподібної залози найчастіше виникають підстави для черезшкірної тонкоголкової біопсії?

А. Дифузному токсичному зобі.

В. Вузловому нетоксичному зобі.

С. Тиреотоксичній аденомі.

D. Автоімунному тиреоїдиті.

E. Підгострому тиреоїдиті.

744. Хвора С., 45 років. Хворіє на дифузний токсичний зоб 5 років. Який з призначених лікарських засобів чинить антитиреоїдний вплив?

А. Преднізолон

B. Мерказоліл

C. В-вітамінний комплекс

D. Фітоседативний комплекс

E. Анаприлін.

745. Хворий С., 12 років хворіє на дифузний токсичний зоб. У зв’язку з перенесеною апендектомією розвинувся тиреотоксичний криз. Для виведення з цього критичного стану застосовують:

А. Тіамазол

B. Каптоприл

C. Глюкагон

D. Левотироксин

E. Ніфедипін.

746. Дайте оцінку результатів гормонального обстеження щитоподібної залози: загальний Т₄ – 40 нмоль/л, Т₃ – 1,68 нмоль/л, ТТГ – 12,4 мМО/л.

А. Латентний гіпотиреоз

B. Маніфестний гіпотиреоз

C. Еутиреоз

D. Латентний гіпертиреоз

E. Маніфестний гіпертиреоз.

747. Який з нижче перерахованих препаратів може викликати гіпокальціємію

1. Фуросемід

2. Памідронат

3. Дігоксин

4. Кальцитріол

5. Вітамін Д_3.

748. На прийомі в ендокринолога хвора К., 55 р. Скаржиться на оніміння кінцівок, відчуття поколювання і посмикування м’язів, дратівливість і часті депресії. Яку хворобу можна запідозрити у паціентки?