16.Методика кластерного аналізу

Кластерний аналіз – це спосіб групування багатомірних об’єктів , заснований на представленні результатів окремих спостережень точками відповідного геометричного простору з наступним виділенням груп як «згустків» цих точок (кластерів, таксонів). «Кластер» у англійській мові означає згусток, кетяг винограду, «скупчення зірок» і т.д. Даний метод дослідження отримав розвиток в останні роки у зв’язку з можливостями комп’ютерної обробки великих баз даних.

Кластер ний аналіз передбачає виділення компактних, віддалених один від одного груп об’єктів, відшукує «природну» розбивку сукупності на області скупчення об’єктів. Він використовується, коли вихідні дані представлені у вигляді матриць близькості або відстані між об’єктами або у вигляді точок у багатомірному просторі. Найбільш розповсюджені дані другого виду, для яких кластер ний аналіз орієнтований на виділення деяких геометрично віддалених груп, всередині якої об’єкти близькі.

Розв’язання задач кластерного аналізу є розбиття, що задовольняє деякій умові оптимальності. Цей критерій може представляти собою деякий функціонал, що відображає рівні бажаності різного розбиття і групувань.

Кластер ний аналіз застосовується в маркетингу – це сегментація конкурентів і споживачів. В менеджменті –розбивка персоналу на різні за мотивацією групи, класифікація постачальників, виявлення схожих виробничих ситуацій, при яких виникає брак.

Перевагою кластерного аналізу є ще й те, що він працює навіть тоді, коли даних недостатньо і не виконуються вимоги нормальності розподілу випадкових величин та інші вимоги класичних методів статистичного аналізу.

17.Класифікація витрат і методи їх оптимізації

Витрати з економічної точки зору – це вартість усіх видів затрат основного і оборотного капіталу на виробництво та реалізацію продукції. Кількість ресурсів ніколи не буває достатньо. Для забезпечення всіх виробничих потреб. У практичні діяльності про виробництво певної продукції викликає необхідність відмовитися від використання тих самих ресурсів для виробництва інших споживчих вартостей.

З токи зору оптимізації витрат їх класифікують на постійні і змінні. Розрізняють також середні загальні витрати, середні постійні витрати, середні змінні витрати та граничні витрати.

Крім абсолютних величин витрат в аналітичних цілях розрізняють середні постійні, змінні та загальні витрати Їх розраховують шляхом ділення кожного виду витрат на кількість продукції. Особливе місце в дослідженні витрат посідають додаткові витрати, які розраховуються як різниця в загальних витратах між наступним і попереднім обсягами випуску продукції. Додаткові витрати, пов’язані зі збільшенням випуску продукції на одну одиницю, називаються граничними витратами. Вони обчислюються за таким алгоритмом:

Граничні Зміна суми загальних витрат

витрати = ---------------------------------------

Зміна обсягу виробництва

Середні загальні витрати залежать від середніх постійних і змінних витрат. Внаслідок інтеграції цих двох чинників формуються середні загальні витрати. Зі збільшенням виробництва вони спершу знижуються, а потім починають зростати.

Для виявлення характеру і параметрів цієї залежності використовують спеціальні методи їх диференціації:

Інженерний метод полягає в тому, що на кожну статтю витрат технологи, інженери виходячи з технологічної необхідності встановлюють нормативи на витрачання ресурсів у натуральному вираженні, а витрати планують шляхом множення цих нормативів на ціни. Метод застосовується, якщо мова йде про нову продукцію, нову технологію, коли статистичні дані за минулі періоди відсутні.

Метод максимальної і мінімальної точки полягає в тому, що із всієї сукупності даних вибираються два періоди – з найбільшим і найменшим обсягом виробництва і витрати, які відповідають цьому обсягу.

Графічний ( Статистичний) метод заснований на використанні кореляційного аналізу, хоча самі коефіцієнти кореляції не визначаються. Як відомо графічне відображення загальних витрат визначається рівнянням першого ступеня :

Y = a + bХ,

де Y – загальні витрати ; a- рівень постійних витрат; b- ставка змінних витрат;

Х- обсяг виробництва у фізичних обсягах.

Статистичний метод заснований на використанні кореляційного аналізу, хоча самі коефіцієнти кореляції не визначаються.

Метод найменших квадратів математично точніший, але із-за великого обсягу обчислень вимагає використання комп’ютера. Процес розподілу витрат на змінні і постійні складається з наступних етапів: групування витрат; збір статистичної інформації; будова графіку залежності витрат від обсягу; визначення численних параметрів залежності витрат від випуску; перевірка зв’язку між витратами і обсягом виробництва.