27. Методи оцінки потенційного банкрутства

Банкрутство підприємства – це наслідок глибокої фінансової кризи, система заходів щодо управління якою не дала позитивних результатів.

Прогнозування ймовірності банкрутства здійснюється за допомогою коефіцієнтного аналізу. Досвід країн з розвинутою економікою підтвердив високу точність прогнозу за допомогою двох і п’яти факторних моделей. За суттю вони являють собою комплексний коефіцієнтний аналіз, який включає велику кількість факторів. До зовнішніх факторів відносяться: спад кон’юнктури економіки в цілому; зменшення купівельної спроможності населення; значний рівень інфляції; нестабільність податкового та господарського законодавства; посилення конкуренції в галузі та ін. До внутрішніх – низька якість менеджменту; дефіцити в організаційній структурі; низький рівень кваліфікації персоналу; прорахунки в галузі постачання та інвестиційній політиці та ін.

При аналізі балансу звертають увагу на показники, що характеризують фінансовий стан підприємства:

- спроможність розраховуватися за своїми довгостроковими зобов’язаннями;

• спроможність платити за своїми короткостроковими зобов’язаннями;

• спроможність підприємства утримувати свій фінансовий стан в межах, що

рекомендується;

• спроможність зберігати свій фінансовий стан на високому рівні, що

характеризується коефіцієнтом, отриманому на основі розрахунку “Z-рахунок” Е.Альтмана.

Прогнозування ймовірності банкрутства можна оцінити за допомогою двох факторної або п’яти факторної моделі.

Двохфакторна модель має вигляд:

П’яти факторна модель має вигляд іт д

28. Види інвестиційних проектів. Стратегічний аналіз інвестиційних проектів.

Основними методами визначення є:

1. Період окупності інвестицій; 2. Середня ставка доходу;

3. Чиста теперішня вартість; 4. Індекс рентабельності (прибутковості)

5. Внутрішня ставка доходу.

Період окупності – це кількість років, потрібних для покриття всіх витрат на інвестиційний проект. Перевага дається проектам з коротшим періодом окупності.

Середня ставка доходу – це простий бухгалтерський засіб, який показує прибутковість проекту. Суть метода полягає в порівняння чистих доходів з початковою вартістю проекту. Для цього суму всіх чистих доходів ділять на суму середніх інвестицій

Чиста теперішня вартість (ЧТВ) – це різниця між теперішньою вартістю майбутніх грошових надходжень та вартістю початкової інвестиції. Щоб визначити чисту теперішню вартість проекту капітальних вкладень, потрібно майбутні грошові надходження дисконтувати за допомогою відповідної ставки дисконту.

Індекс рентабельності (прибутковості) – відношення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків до початкової вартості інвестиції. Використовується як засіб розміщення проектів за спадаючою їх привабливістю. Якщо проект має рентабельність більше одиниці, то проект рекомендується для використання.

Індекс рентабельності - це дисконтова вартість грошових надходжень від проекту в розрахунку на грошову одиницю інвестицій в даний проект.

Внутрішня ставка доходу визначається як ставка, що врівноважує початкову інвестицію з теперішньою вартістю майбутнього грошового потоку, тобто це ставка дисконту, за якої теперішня вартість грошових потоків дорівнює початковій інвестиції, а чиста теперішня вартість майбутніх грошових потоків дорівнює нулю.

Після прийняття інвестиційного рішення необхідно спланувати його здійснення і розробити систему після інвестиційного контролю (моніторингу). Успіх проекту бажано оцінювати за тими ж критеріями, які використовувалися при його обґрунтуванні.

Після інвестиційний контроль дозволяє:

а) бути впевненим, що витрати і технічна характеристика проекту відповідають первісному плану;

б) підвищити впевненість в тому, що інвестиційне рішення було ретельно продумано;

в)покращити оцінку наступних інвестиційних проектів.

Під економічною вартістю підприємства розуміють загальну суму коштів, яку повинно сплатити підприємство за використання певного обсягу фінансових ресурсів, виражених у відсотках до цього обсягу., а також характеризує ту норму рентабельності інвестованого капіталу, яку повинно забезпечувати підприємство, щоб не зменшувати свою ринкову вартість.

Вибір варіантів інвестиційного проекту проводиться за такою методикою:

1. Проводиться розрахунок показників за роками;

2. Проводиться розрахунок аналітичних коефіцієнтів;

3. Проводиться аналіз коефіцієнтів;

4. Вибирається критерій ефективності вибору (за максимумом прибутку або мінімуму витрат);

5. Розробляється пропозиції з повним обґрунтуванням чому цей проект найбільш в

вигідний для підприємства.