- •Особистість: практичні засади вивчення
- •Тема 1. Відчуття……………………………………………………………………
- •Тема 1. Відчуття
- •Тема 2. Сприймання
- •Тема 3. Пам’ять
- •Тема 4. Увага
- •Тема 5. Мислення
- •Тема 6. Уява
- •Тема 1. Вольова сфера особистості
- •Тема 2. Емоційна сфера особистості
- •Тема 1. Моральна сфера учнів
- •Тема 2. Емпатійність
- •Тема 3. Ідеали
- •Тема 1. Інтереси. Пізнавальні інтереси. Учбові інтереси
- •Тема 2. Пізнавальні потреби та мотиви
- •Тема 1. Відчуття Методика 1. Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини
- •Методика 2. Дослідження м'язово-суглобових відчуттів
- •Тема 2. Сприймання Методика 1. Дослідження сприймання часу
- •Методика 2. Дослідження пізнавального контролю під час сприймання
- •Методика 3. Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів
- •Тема 3. Пам’ять Методика 1. Дослідження обсягу короткочасної пам’яті
- •Методика 2. Дослідження опосередкованого запам'ятовування
- •Методика 3. Порівняльне дослідження безпосереднього та опосередкованого запам'ятовування абстрактних понять
- •Методика 5. Ретроактивне гальмування
- •Методика 6. Вивчення залежності продуктивності запам’ятовування від характеру почуттів
- •Тема 4. Увага Методика 1. Дослідження вибірковості уваги
- •Методика 2. Дослідження особливостей розподілу та стійкості уваги за таблицею Шульте
- •Методика 3. Дослідження особливостей концентрації уваги
- •Методика 4. Дослідження переключення уваги
- •Тема 5. Мислення Методика 1. Дослідження впливу установки на спосіб розв'язання задач
- •Методика 2. Дослідження аналітичності мислення
- •Методика 3.
- •Методика 4.
- •Методика 5.
- •Методика 6.
- •Методика 7. Дослідження рефлексивності мислення
- •Методика 8. Мисленнєві операції
- •Методика 9. Виділення суттєвих ознак
- •Тема 6. Уява Методика 1. Дослідження індивідуальних особливостей уяви
- •Методика 2. Дослідження творчої уяви
- •Шкала оцінки творчості
- •Таблиця результатів
- •Методика 3. «Вигадати розповідь»
- •Тема 1. Вольова сфера особистості
- •Методика "Дослідження імпульсивності" (Пашукова)
- •II. Ви завжди спокiйно реагуєте на рiзкi чи невдалi зауваження на свою адресу?
- •Методика "Дослiдження суб’єктивного контролю" (Пашукова)
- •0 _______________¦______________ 44
- •Методика "Дослiдження iндивiдуальних особливостей наполегливостi" (Пашукова)
- •(Ильин е. П. Психология воли. 2-е изд. — сПб.: Питер, 2009. — 368 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- •(Ильин е. П. Психология воли. 2-е изд. — сПб.: Питер, 2009. — 368 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- •Текст опитувальника
- •(Ильин е. П. Психология воли. 2-е изд. — сПб.: Питер, 2009. — 368 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- •Текст опитувальника
- •Методика «Готовності до ризику» (rsk Шуберта) (Ильин е. П. Психология воли. 2-е изд. — сПб.: Питер, 2009. — 368 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- •Текст опитувальника
- •(Ильин е. П. Психология воли. 2-е изд. — сПб.: Питер, 2009. — 368 с.: ил. — (Серия «Мастера психологии»).
- •Текст опитувальника
- •Опитувальник для визначення вираженості самоконтролю у емоційній сфері, діяльності та поведінці (соціальний самоконтроль)
- •Текст опитувальника
- •Тема 2. Емоційна сфера особистості
- •Опитувальник
- •Реєстрацiйний аркуш
- •Ключ для опрацювання методики
- •Характеристика рiвнiв I визначення груп нервово-психiчної стiйкостi (нпс) юнакiв 18-22 рокiв за результатами методики
- •Методика. Дослiдження настроїв (Пашукова)
- •Шкала кольорового дiааазону настроїв:
- •Оперативна кольороматриця настроїв
- •Пiдсумкова кольороматриця настроїв
- •Методика Дослідження емоційної чуйності (Пашукова)
- •Процедура дослідження
- •Тест-опитувальник
- •Аналiз результатiв
- •Література Воля
- •Почуття та емоції
- •Тема 1. Моральна сфера учнів
- •Тема 2. Емпатійність
- •Тема 3. Ідеали
- •Тема 1. Інтереси. Пізнавальні інтереси. Учбові інтереси
- •Тема 2. Пізнавальні потреби та мотиви
- •Література
- •Методики діагностики самосвідомості особистості
- •Текст опитувальника
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Методика «Особистісний диференціал» (од) (адаптована в нді ім. В.М. Бехтєрєва) (підлітковий, юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Бланк од
- •Методика «Самодіагностика я-концепції» (підлітковий, юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Опитувальник
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Інтерпретація відповідей:
- •Дослідження різних образів «я-концепції» (підлітковий, юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Тест-опитувальник ставлення до себе (в.В. Столін) (юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Текст опитувальника.
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Ключ для обробки:
- •Порядок підрахунку
- •Тест-опитувальник для визначення самоставлення особистості
- •Хід проведення:
- •Текст опитувальника.
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Тест двадцяти тверджень на самоставлення (м.Кун, т.Мак-Партланд)
- •(Молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Приклад застосування методики 20 тверджень у підлітковому та ранньому юнацькому віці.
- •Дослідження самоповаги
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Тест егоцентричних асоціацій (еат) (підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Аналіз результатів
- •Рівень впевненості в собі (ф. Зімбардо). (старший підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Перелік тверджень:
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Тест самоакцептації (дитячий варіант – молодший шкільний вік)
- •Хід проведення:
- •Тест самоакцептації (підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Методики дослідження самооцінки
- •Методика кількісного виміру самооцінки (с.А. Будассі) (підлітковий, юнацький вік)
- •Хід проведення.
- •Обробка і аналіз результатів
- •Бланк досліджуваного
- •Модифікації методики кількісного виміру самооцінки Перший варіант (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення
- •Другий варіант (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення
- •Обробка і аналіз результатів
- •Інтерпретація результатів
- •Третій варіант (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення
- •I. Міжособистісні стосунки, спілкування.
- •II. Поведінка.
- •III. Діяльність.
- •IV. Переживання, відчуття.
- •Обробка і аналіз результатів
- •Методика дослідження самооцінки т.В.Дембо-с.Я.Рубінштейна (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення.
- •Обробка та аналіз результатів
- •Модифікації методики вивчення самооцінки т.В.Дембо-с.Я.Рубінштейна
- •Методика «Сходинки самооцінок» (т.Габріял) (молодший шкільний вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Методика «Самооцінка та соціальні очікування»* (молодший шкільний вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка та аналіз результатів
- •Методика т.В.Дембо-с.Я.Рубінштейна (модифікація а.М.Прихожан). (підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення
- •Обробка та аналіз результатів
- •Рівень домагань
- •Висота самооцінки
- •Методика «Три вчительки» (а.Липкіна) (молодший шкільний вік)
- •Хід виконання:
- •Проективна методика (самооцінка)
- •Обробка та аналіз результатів.
- •Проективна методика «Малюнок дерева» (шкільний вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка, аналіз та інтерпретація результатів.
- •Методика «Шкала самооцінки» (підлітковий, юнацький вік)
- •Хід проведення
- •Обробка та аналіз результатів
- •Інтерпретація результатів:
- •Опитувальник загальної самооцінки підлітка (г.М. Казанцева) (підлітковий вік)
- •Текст опитувальника
- •Обробка і аналіз результатів
- •Анкета «Самохарактеристика особистості» (підлітковий, юнацький вік).
- •Хід проведення:
- •Обробка і аналіз результатів
- •Самооцінка комплексу неповноцінності (підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення
- •Обробка та аналіз результатів
- •Дослідження рівня домагань особистості
- •Методика «Вибір задач різного ступеня складності» (модифікації методичного прийому ф. Хоппе) (підлітковий та юнацький вік)
- •Картка 1
- •Обробка і аналіз результатів.
- •Моторна проба Шварцландера
- •Хід проведення
- •Обробка і аналіз результатів
- •Аналіз результатів
- •Методика 1. Дослідження творчої уяви «Три слова»
- •Методика 2 «Чи багата у вас уява?»
- •Методика 3. «Дослідження індивідуальних особливостей уяви»
- •Методика 8. «Які ваші творчі здібності?»
- •Методи діагностики творчих здібностей Методика 1. Методика Шкала Вільямса “Діагностика дитячої креативності”
- •Опитувальник
- •Методика 2.“Шкала для рейтингу поведінкових характеристик обдарованих дітей” (Дж. Рензуллі)
- •Методика 3. Методика невербального творчого мислення е.П. Торренса
- •Методика 4. Методика образотворчого візуального мислення е.П. Торренса
- •Методика 5. Експрес-метод д. Джонсона
- •Методика 6. Тест на самовизначення видів діяльності, яким віддають обдаровані діти
- •Методика 7. Самооцінка творчих здібностей е .Тунік
- •Методика 8. Опитувальник особистісної схильності до творчості г. Девіса
- •Методика 9. Дослідження творчої уяви
- •Процедура дослідження
- •Інструкція досліджуваному:
- •Обробка та аналіз результатів
- •Шкала оцінки творчості
- •Таблиця результатів
- •Література
- •Варіанти оцінок для кожного з чотирьох суджень
- •Список детермінант:
- •Анкета «Ваша майбутня професія»
- •Хід роботи.
- •Тестовий матеріал
- •Хід роботи.
- •1. Найбільше задоволення я отримую від:
- •Дослідження структури особистості (За “Картою особистості” к.К. Платонова)
- •Структура особистості (за Платоновим)
- •Хід роботи.
- •Карта особистості (бланк) Варіант 1
- •Карта особистості Варіант 2 (заповнюється згідно інструкції)
- •Інструкція до заповнення “Карти особистості” з виконанням методу полярних балів
- •Обробка результатів
- •“Карта особистості”
- •Методика визначення імпульсивності в.А. Лосенкова
- •Обробка результатів
- •Реєстраційний бланк до методики:
- •Обробка результатів:
- •Методика «Тип мислення»
- •40. Я не можу заспокоїтись, доки не доведу свою роботу до бездоганності. Обробка результатів
- •Опитувальник професійної готовності (опг) (л.Кабардової)
- •Хід проведення.
- •Обробка результатів:
- •Оцінка результатів
- •Опитувальник опг
- •Бланк відповідей
- •Обробка отриманих даних
- •(Диференціально-діагностичний опитувальник є.О. Клімова)
- •Хід проведення.
- •Обробка результатів.
- •Таблиця-ключ диференціально-діагностичного опитувальника (ддо)
- •Бланк відповідей
- •Бланк відповідей
- •Бланк відповідей
Методика 2. Дослідження м'язово-суглобових відчуттів
Мета дослідження: визначення величини й оцінка нижнього порога розрізнення м'язово-суглобових відчуттів.
Матеріали та обладнання: набір пластин неоднакової ваги в грамах, аркуші паперу розміром 5 х 5 см і пов'язка для очей.
Процедура дослідження
Дослідження проводиться в групі, яка складається з трьох осіб: експериментатор, досліджуваний, протоколіст.
Досліджуваному одягають на очі пов'язку, пропонують витягнути руки вперед, не напружуючи їх, долонями догори.
На долонях лежать аркуші паперу, на них потім експериментатор кладе важки вагою 4 і 5 г. Завдання досліджуваного: визначити, в якій руці важчий важок. Потім послідовно додають 1-, 2- і 3-грамові важки, поки досліджуваний не зможе встановити різницю у вазі. Дослід вторюють мінімум тричі. Якщо руки в досліджуваного втомлюються, то йому треба дати відпочити протягом 1,5— З хвилин після відповідного досліду. В кожному досліді руки, на які кладуть початкові 4- та 5-грамові важки, міняють.
Інструкція досліджуваному: "На Ваші долоні буде покладено важки. Із зав'язаними очима визначте, в котрій з Ваших витягнутих рук більша вага".
Обробка та аналіз результатів
Показником шкірно-суглобової чутливості в розрізненні маси є середній результат кількох дослідів. Для отримання показника спочатку для кожного досліду встановлюють різницю між вагою у правій та в лівій руці, яку визначив досліджуваний. Потім вираховують показник порога розрізнювальної чутливості за формулою
Пк = ∑ Рn ,
N
де ∑ Рn — сума різниць у вазі в усіх проведених дослідах, а N — кількість дослідів.
Оцінку чутливості в розрізненні ваги визначають на основі даної методики за таблицею.
Чим вищий оцінний бал, тим краща шкірно-суглобова чутливість досліджуваного.
Тренування чутливості до розрізнення ваги виробляє звичку усвідомлювати власні відчуття, що часом приводить до поліпшення результатів.
-
Оцінка в балах
Оцінка розрізнювальної чутливості ваги
9
8
7
6
5
4
3
2
1
Розрізнювальна величина
(в гр)
Пк
1,0
-
1,9
2,0
-
2,4
2,5
-
2,9
3,0
-
3,4
3,5
-
3,9
4,0
- 4,9
5,0
-
6,9
7,0
-
7,9
8,0 і більше
Тема 2. Сприймання Методика 1. Дослідження сприймання часу
Мета дослідження: визначення ступеня точності сприймання коротких проміжків часу.
Обладнання: секундомір і таблиця-протокол дослідження.
Процедура дослідження.
Дослідження сприймання часу проводиться в парі (досліджуваний та експериментатор) і передбачає десять дослідів, у кожному з яких досліджуваному пропонують визначити заданий проміжок часу без підрахунку і без використання годинника. Правильність оцінки проміжку часу експериментатор визначає за допомогою секундоміра. Проміжки часу можуть бути, наприклад, такі: 3О с., 60 с., 120 с. та ін.
Інструкція досліджуваному: "Вам буде запропоновано, не користуючись годинником і не роблячи записів, визначити заданий відрізок часу. Сигналом початку сприймання часу буде удар олівцем по столу, а завершення — команда "Стоп!"
У таблиці-протоколі експериментатор записує заданий для визначення відрізок часу і фактично названий досліджуваним, який той прийняв за заданий.
Таблиця-протокол дослідження сприймання коротких проміжків часу
№ |
Заданий час, t1 |
Покази досліджуваного, t2 |
Різниця, Δt |
1. |
|
|
|
2. |
|
|
|
… |
|
|
|
Обробка результатів
1. Точність оцінки часу визначається для кожного досліду окремо за формулою:
Q = М t1 /M t2 + M Δt, де
М t1 – середнє значення заданого часу;
M t2 – середнє значення показів досліджуваного;
M Δt – середнє значення різниці
Q – показник точності сприймання часу.
Аналіз результатів:
Q = 0 – 0,5 – низький рівень точності сприймання часу
Q = 0,6-0,7- середній рівень точності сприймання часу
Q = 0,8-1,0 – високий рівень точності сприймання часу
Або:
2. Точність оцінки часу визначається для кожного досліду окремо за формулою:
Q = t2 / t1 *100% , де
t1 – часовий інтервал, запропонованмий для оцінки;
t2 – фактичний часовий інтервал, який минув з початку оцінювання досліджуваним заданого часового відрізку;
Q – показник точності сприймання часу.
Аналіз результатів
Під час аналізу результатів дослідження важливо визначити, в якому співвідношенні до 100%, менше чи більше, перебувають коефіцієнти точності оцінки часу досліджуваного. Якщо в усіх дослідах досліджуваний має коефіцієнт більший за 100%, то часові відрізки він недооцінює. Якщо його коефіцієнти менші 100%, то часові відрізки він переоцінює. Чим ближчі коефіцієнти до 100% (наприклад, 80% — 110%), тим вища точність оцінки коротких проміжків часу.
Люди відрізняються за типологією оцінки часових інтервалів, однак деякі з них короткі інтервали часу (до хвилини) переоцінюють, а інтервали більші за хвилину, навпаки, недооцінюють.
Щоб встановити причини недооцінки чи переоцінки часових інтервалів, ми радимо повторити досліди, ускладнивши їх інструкцією з додатковими вказівками. Наприклад, потрібно визначити заданий інтервал часу, називаючи при цьому літери алфавіту. Введення інструкцією ще однієї мети діяльності змінює оцінку досліджуваним часових інтервалів. Час у цьому разі для досліджуваних, як правило, стає менш помітним, тобто вони, займаючись іншою справою, його недооцінюють. Знаючи особливості сприймання та оцінки інтервалів часу, можна розробити систему прийомів, що будуть корисні в моменти вимушеного очікування: очікування транспорту, зустрічі, подій тощо. Знята при цьому психічна напруженість — один з моментів самовиховання і навчання саморегуляції.