- •Методики діагностики самосвідомості особистості
- •Текст опитувальника
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Методика «Особистісний диференціал» (од) (адаптована в нді ім. В.М. Бехтєрєва) (підлітковий, юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Бланк од
- •Методика «Самодіагностика я-концепції» (підлітковий, юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Опитувальник
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Інтерпретація відповідей:
- •Дослідження різних образів «я-концепції» (підлітковий, юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Тест-опитувальник ставлення до себе (в.В. Столін) (юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Текст опитувальника.
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Ключ для обробки:
- •Порядок підрахунку
- •Тест-опитувальник для визначення самоставлення особистості
- •Хід проведення:
- •Текст опитувальника.
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Тест двадцяти тверджень на самоставлення (м.Кун, т.Мак-Партланд)
- •(Молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Приклад застосування методики 20 тверджень у підлітковому та ранньому юнацькому віці.
- •Дослідження самоповаги
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Тест егоцентричних асоціацій (еат) (підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Аналіз результатів
- •Рівень впевненості в собі (ф. Зімбардо). (старший підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Перелік тверджень:
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Тест самоакцептації (дитячий варіант – молодший шкільний вік)
- •Хід проведення:
- •Тест самоакцептації (підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Методики дослідження самооцінки
- •Методика кількісного виміру самооцінки (с.А. Будассі) (підлітковий, юнацький вік)
- •Хід проведення.
- •Обробка і аналіз результатів
- •Бланк досліджуваного
- •Модифікації методики кількісного виміру самооцінки Перший варіант (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення
- •Другий варіант (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення
- •Обробка і аналіз результатів
- •Інтерпретація результатів
- •Третій варіант (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення
- •I. Міжособистісні стосунки, спілкування.
- •II. Поведінка.
- •III. Діяльність.
- •IV. Переживання, відчуття.
- •Обробка і аналіз результатів
- •Методика дослідження самооцінки т.В.Дембо-с.Я.Рубінштейна (молодший шкільний, підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення.
- •Обробка та аналіз результатів
- •Модифікації методики вивчення самооцінки т.В.Дембо-с.Я.Рубінштейна
- •Методика «Сходинки самооцінок» (т.Габріял) (молодший шкільний вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка та аналіз результатів:
- •Методика «Самооцінка та соціальні очікування»* (молодший шкільний вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка та аналіз результатів
- •Методика т.В.Дембо-с.Я.Рубінштейна (модифікація а.М.Прихожан). (підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення
- •Обробка та аналіз результатів
- •Рівень домагань
- •Висота самооцінки
- •Методика «Три вчительки» (а.Липкіна) (молодший шкільний вік)
- •Хід виконання:
- •Проективна методика (самооцінка)
- •Обробка та аналіз результатів.
- •Проективна методика «Малюнок дерева» (шкільний вік)
- •Хід проведення:
- •Обробка, аналіз та інтерпретація результатів.
- •Методика «Шкала самооцінки» (підлітковий, юнацький вік)
- •Хід проведення
- •Обробка та аналіз результатів
- •Інтерпретація результатів:
- •Опитувальник загальної самооцінки підлітка (г.М. Казанцева) (підлітковий вік)
- •Текст опитувальника
- •Обробка і аналіз результатів
- •Анкета «Самохарактеристика особистості» (підлітковий, юнацький вік).
- •Хід проведення:
- •Обробка і аналіз результатів
- •Самооцінка комплексу неповноцінності (підлітковий та юнацький вік)
- •Хід проведення
- •Обробка та аналіз результатів
- •Дослідження рівня домагань особистості
- •Методика «Вибір задач різного ступеня складності» (модифікації методичного прийому ф. Хоппе) (підлітковий та юнацький вік)
- •Картка 1
- •Обробка і аналіз результатів.
- •Моторна проба Шварцландера
- •Хід проведення
- •Обробка і аналіз результатів
- •Аналіз результатів
Обробка та аналіз результатів
Спочатку проводиться перевірка рівня щирості досліджуваного. Якщо у досліджуваного не набирається однакова кількість балів (наприклад 0 та 0; 3 та 3; 5 та 5) в таких парах: 3 та 18, 9 та 25, 10 та 23, 12 та 22 – то загальний результат можна вважати випадковим, недостовірним.
Підраховується загальна сума набраних балів за усіма твердженнями відповідно до ключа.
Ключ
№ твердження |
Варіант відповіді | ||
а |
б |
в | |
1 |
0 |
3 |
5 |
2 |
5 |
3 |
0 |
3 |
5 |
3 |
0 |
4 |
0 |
3 |
5 |
5 |
0 |
3 |
5 |
6 |
0 |
3 |
5 |
7 |
5 |
3 |
0 |
8 |
0 |
3 |
5 |
9 |
0 |
3 |
5 |
10 |
0 |
3 |
5 |
11 |
5 |
3 |
0 |
12 |
0 |
3 |
5 |
13 |
0 |
3 |
5 |
14 |
0 |
3 |
5 |
15 |
0 |
3 |
5 |
16 |
0 |
3 |
5 |
17 |
0 |
3 |
5 |
18 |
5 |
3 |
0 |
19 |
0 |
3 |
5 |
20 |
5 |
3 |
0 |
21 |
0 |
3 |
5 |
22 |
0 |
3 |
5 |
23 |
0 |
3 |
5 |
24 |
0 |
3 |
5 |
25 |
0 |
3 |
5 |
26 |
5 |
3 |
0 |
27 |
0 |
3 |
5 |
28 |
5 |
3 |
0 |
29 |
0 |
3 |
5 |
30 |
5 |
3 |
0 |
0-40 очок - свідчення закомплексованості. Така людина себе оцінює негативно, «зациклилася» на своїх слабких сторонах, недоліках, помилках. Постійно бореться з собою, і це лише посилює і комплекси, і погіршує саму ситуацію, ще більш ускладнює стосунки з людьми. Варто порадити думати про себе інакше: концентруйтеся на тому, що є у людини сильного, теплого, хорошого і радісного. В результаті це призведе до зміни ставлення людини до себе і навколишнього світу.
41-80 очок – у досліджуваного є всі можливості самому прекрасно впоратися зі своїми комплексами. В цілому, комплекси не сильно заважають людині жити. Людина боїться аналізувати себе, свої вчинки. Варто запам'ятати: ховати голову в пісок - справа цілком безперспективна, до добра не доведе і може лише на певний час розрядити обстановку. Від себе не втечеш, сміливіше!
81- 130 очок – людина не позбавлена комплексів (як і всяка нормальна людина), але чудово справляєтеся з своїми проблемами. Об'єктивно оцінює свою поведінку і вчинки людей. Свою долю тримає в своїх руках. В компанії почуває себе легко і вільно, і люди почувати себе так же легко у її товаристві.
131-150 очок – досліджуваний думає, що у нього взагалі немає комплексів. Не варто їй обманювати себе, такого просто не буває. Придуманий нею світ і власний образ - далекі від реальності. Самообман та завищена самооцінка небезпечні.
Першими комплекси описали та дали їм визначення засновники психоаналізу. Цією назвою вони позначали емоційно забарвлені переконання та життєві принципи, що проявляються в імпульсивних, важко пояснюваних вчинках, які ускладнюють нормальне життя, обмежують можливості розвитку особистості і заважають відчути почуття радості. Комплекс неповноцінності змушує людину відчувати себе нижче інших, він, наприклад, може стати причиною відмови від будь-якої конкурентної боротьби: екзаменів, конкурсів (в т.ч. професійних), змагань тощо. Цей комплекс породжений невпевненістю у своїх достоїнствах та здібностях. «не буду навіть пробувати, все одно програю!» - переконують себе жертви цього комплексу.
Комплекси розвиваються, як правило, у людей, які за своєю природою чи вихованням схильні бути суворими суддями. Вони виносять не лише собі суворий вирок (за «малий зріст», «товсті ноги» і т.д.), але також постійно засуджують інших. З точки зору психології, та чи інша самооцінка напряму пов’язана зі ставленням людини до оточуючого світу. Той, хто любить цей світ, любить і себе. А це означає, якщо людина завжди критикує інших, то вона буде безжалісна і до себе. Безжалісність увійде у звичку, а потім стане комплексом. Ніхто практично не буває задоволений собою цілком. Кожного щось непокоїть, у кожного свої комплекси. Весь час людина порівнює себе з кимось, щоб переконатися, що і вона чогось варта.
За матеріалами:
Платонов К. К. Психологический практикум. – М.; 1980 г. с. 204-20.
Журнал Психологія, 2003, вересень №34 с.16
Столяренко Л.Д. Основы психологи. Ростов н/Д.: Фенікс, 1997. – С.533-536.