Обробка та аналіз результатів:

Якщо дитина ставить себе на високі сходинки, але не на сьому, а поряд з нею розташовує своїх батьків, то свідчить про адекватну самооцінку з тенденцією до завищення, а також про нормальне соціальне становище.

Якщо дитина ставить себе на найвищу сходинку – це може бути свідченням егоцентризму, завищеної самооцінки. Протилежна тенденція – постановка себе на найнижчій сходинці – виражає повне неприйняття себе у даному соціальному середовищі.

Постановка себе на другу та третю сходинки інтерпретується як занижена самооцінка досліджуваного.

У запропоновану методику можна включити параметр «соціальні очікування». Дитину запитують "А як ти думаєш, на яку сходинку поставить тебе твоя мама? А батько? А вчителька?". Потім відповіді дитини зіставляють з її самооцінкою за тими ж якостями, що вона вже визначила для себе. Ці результати аналізуються разом з даними бесіди, під час якої в дитини розпитують, чому вона вибирає саме ті чи інші "щаблі якостей", як вона розуміє ці якості, чому вважає, що мама думає про неї саме так і т. д. Наведемо приклад такої модифікації.

Методика «Самооцінка та соціальні очікування»* (молодший шкільний вік)

Мета: виявити рівень і диференційованість самооцінки учня та отримати матеріал для висновків про сприйняття дитиною її стосунків з учителем та однокласниками.

Необхідний матеріал: робочий бланк.

Хід проведення:

Інструкція: «Діти, ви отримали аркуші із завданням. Вам слід оцінити себе за трьома якостями: "хороший учень", "хороший товариш", "цікава людина". Ви будете це робити за допомогою відрізків. Чим вища оцінка - тим вище на відрізку ви маєте поставити риску. (Продемонструвати на дошці.) Отже, найвища оцінка у верхній точці відрізка, найнижча —у нижній точці. Працюючи з першою групою відрізків, ви оцінюєте себе, так би мовити, "від себе ", тобто так, як ви про себе насправді думаєте. У другій групі відрізків ви масте дати оцінку собі "від імені вчителя ": як би вас оцінив ваш учитель? У третій групі відрізків ви ставите собі оцінку, яку б вам дали однокласники.

Роботу починаємо з першої групи відрізків. Тільки після того, як усі завершать працювати з першою групою відрізків, переходимо до другої групи. Так само до третьої групи переходимо тільки тоді, коли всі завершать роботу з другою групою відрізків».

Перед переходом до іншої групи відрізків психолог уточнює завдання. Результати дослідження записуються у протокол. Для фіксації результатів використовується шкала оцінок за рівнями - високий, вищий за середній, середній, нижчий за середній, низький.

ПРОТОКОЛ

Пріз- вище ім’я учня	Результати дослідження (рівні: високий, вищий за середній, середній, нижчий за середній, низький)
	оцінка «від себе»			оцінка «від учителя»			оцінка «від однокласників»
	хоро- ший учень	хоро- ший товариш	цікава людина	хоро- ший учень	хоро- ший товариш	цікава людина людина	хоро- ший	хоро- ший товариш	цікава людина