- •Вступнеслово
- •Тема 1. Соціально-психологічні засади становлення зростаючої особистості у сім'ї
- •1.1. Предмет та завдання курсу
- •1.2. Розвиток і виховання дітей: історична ретроспектива
- •1.3. Співвідношення понять „соціалізація", „виховання", „розвиток" і „становлення"
- •1.4. Етапи соціалізації особистості у сім'ї
- •1.5. Соціально-психологічні чинники становлення особистості у сім'ї
- •Тема 2. Психолого-педагогічна специфіка становлення особистості у батьківській сім'ї
- •2.1. Вплив батька на становлення особистості
- •2.2. Вплив матері на розвиток і становлення особистості
- •2.3. Тендерні особливості виховних впливів батька й матері
- •2.4. Внесок прабатьківської сім'ї у соціальний розвиток дітей
- •Тема 3. Вплив міжпоколінних взаємин на виховання особистості
- •3.1. Становлення старшої дитини (первістка) у сім'ї
- •3.2. Особливості розвитку другої (середущої) дитини у сім'ї
- •3.3. Розвиток і становлення молодшої дитини у сім'ї
- •3.4. Позиція єдиної дитини у сім'ї
- •3.5. Вплив інтервалу між народженням дітей на процес їхнього виховання
- •3.6. Позитивні та негативні аспекти становлення дітей у багатодітній сімї
- •Тема 4. Установки і стилі батьківської поведінки
- •4.2. Вплив стилю батьківської поведінки на розвиток особистості
- •4.3. Класифікація неадекватного ставлення батьків до дитини
- •4.4. Типи взаємин матері й дитини
- •4.5. Тип батьківського ставлення, обумовлений психологічними проблемами батьків
- •4.6. Види жорстокого ставлення батьків до дитини
- •Тема 5. Психологічна специфіка спілкування батьків і дітей
- •5.1. Суб'єкт-суб'єктний підхід до проблеми становлення особистості у батьківській сім'ї
- •5.2. Особливості мислення дітей та їх прояви у спілкуванні з батьками
- •5.3. Порушення комунікації між батьками й дітьми
- •5.4. Рольова взаємодія батьків і дітей
- •5.5. Механізми психологічного впливу батьків на дітей
- •Тема 6. Основні психолого-педагогічні моделі взаємовідносин батьків і дітей
- •6.1. Психоаналітична модель сімейного виховання
- •6.2. Біхевіоральна модель впливу батьків на дитину
- •6.3. Гуманістична модель взаємодії батьків і дітей
- •Тема 7. Діагностика дитячо-батьківських стосунків
- •7.1. Загальна схема сімейної психодіагностики, сфокусованої на дитині
- •1.2. Методики діагностики дитячо-батьківських стосунків
- •7.3. Діагностика рівня сформованості досвіду саморегуляції2
- •Заняття 4. Виховання дітей у неповних сім'ях
- •Заняття 5. Материнство як соціально-психологічний
- •Феномен
- •Заняття 6-7. Основи психологічної допомоги у сфері дитячо-батьківських взасмип
- •Перелік нормативно-правових документів і. Міжнародні документи
- •II. Державні документи Конституція України
- •Цивільний кодекс України
- •Кодекс законів про працю
- •IV. Право дітей на соціальну допомогу
- •V. Право дітей на охорону здоров'я
- •VI. Право дітей на освіту та виховання
- •VII. Культура. Фізична культура і спорт
- •VIII. Трудові та житлові права неповнолітніх
- •IX. Обов'язки неповнолітніх
- •Соціальна підтримка дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями
- •Тренінг батьківської ефективності
- •Модель тренінгу батьківської ефективності
- •Заняття 1. Знайомство
- •Заняття 2. Світ дітей і світ дорослих
- •Заняття 3. Очікування та цілі батьків
- •Заняття 4. Особливості дитячого мислення
- •Заняття 6. Конфлікти
- •Заняття 7. Засоби психологічного впливу батьків на дитину
- •Заняття 8. Транзактний аналіз
- •Заняття 9. Завершальне
- •Методика "Сімейні ролі"
Інструкція дитині: „Всі ці кружечки - люди, відміть себе - де ти?". Рекомендується поточнити у дитини, де вона бачить кінець і початок цієї лінії, яка складається з 8 кругів. Завдання 2.
Інструкція дитині: „Зліва група людей, справа - дві людини. Який з цих двох - ти?"
Завдання 3.
Інструкція дитині: „На цьому рисунку твій кружечок позначений буквою „Я" (у середині кружечка стоїть буква „Я"). Намалюй в інших кружечках твоїх маму, батька, братика, бабусю (перерахувати членів сім'ї)".
о о
У цьому завданні краще для кожної пари („Я" - член сім'ї) приготувати свій окремий рисунок, щоб дитина не заповнювала кружечки лише тому, що вони порожні, оскільки в один і той самий кружечок можуть потрапити декілька осіб.
о
о °о
Нотатки ведучому. І Іаведене домашнє завдання спрямоване па вин чення самооцінки дитини, бачення нею своєї позиції у групі значущих осіб. Це завдання задає тему наступного заняття - формування самооцінки дитини, дитина й група однолітків, позиція дитини у сім'ї.
Заняття 8. Транзактний аналіз
/. Проговореная незавершених почуттів, висловлення побажань на сьогоднішній день.
Обговорення домашнього завдання у колі. Запропонований тест має виражений проективний характер. Завдання 1 більше пов'язане із проявами самооцінки. На думку авторів тесту, люди, котрі вибрали кружечки спереду, мають високу самооцінку або претендують на більшу уваї у до себе, ніж ті, хто позначив себе у кінці. Основна ідея завдання 2 поставити людину у ситуацію вибору: „Я схожий на інших" (не заштрихований кружечок) або „Я інший". Діти старшого віку однозначно розуміють значення тесту: „Не хочу бути білою вороною" або „Не хочу бути, як усі". Тест дає уявлення про сприйняття самого себе у колі інших людей. Дехто (і дорослі, і діти) сприймають заштрихований кружечок з негативним відтінком. „Я не поганий, я хороший" - говорить п'ятирічний хлопчик і обирає білий кружечок. У завданні 3 для батьків буде цікаво, як дитина усвідомлює (або відчуває) ступінь свого впливу на близьких людей. Розміщення кружечків: поряд, вище, нижче - моделює стосунки влади-підкорепня.
Психогімнастичпа вправа. Футболки з надписами. Кожний учасник кидає іншому м'яч і говорить, футболка з яким надписом підійшла би цьому члену групи. У відповідь він отримує згоду або заперечення носити таку футболку.
Інформаційна частина. Ведучий знайомить учасників групи з трьома его-станами - Батько, Дорослий, Дитина - і описує їх основні функції і прояви, вказує на особливості функціональної й структурної моделей особистості за теорією Е.Берна.
Завдання учасникам групи - пригадати ситуації з сімейного життя, коли вони перебували в его-станах Виховуючого і Контролюючого Батька, Вільної й Адаптованої Дитини, Дорослого.
Психогімнастичпа вправа: учасники кидають м'яч один одному з словами: „Мені здається, у дитинстві ти був(ла)..." або „Я вважаю, у дитинстві ти мріяв(ла)". У відповідь кожен може погодитись або ні, розповівши при цьому свої дитячі мрії (за бажанням).
Домашнє завдання: учасникам групи пропонується скласти список сімейних заповідей (звичаїв, правил, заборон, звичок, установок, поглядів сім'ї").
Заняття 9. Завершальне
/. Проговореная незавершених почуттів, висловлення побажань на сьогоднішній день.
Обговорення домашнього завданая у колі. Зазвичай батькам цікаво дізнатися про сімейне життя інших людей. Це дає можливість порівняти свої уявлення про неї з уявленнями інших. Ведучий може запитати: „Які заповіді вас влаштовують, а які - ні".
Психогімпастична вправа. Учасники по черзі дарують подарунок сусідові зліва у невербальній формі, без слів. Після завершення кола, кожен повідомляє, який подарунок він отримав.
Інформаційна частина.. Аналіз чинників, що впливають на психо-соціальне здоров'я дитини. Психосоціальне (або душевне, ментальне) здоров'я - це стан душевного благополуччя, комфорту, що характеризується відсутністю хворобливих психічних проявів та забезпечує регуляцію емоцій і дій відповідно до умов навколишнього світу. У житті кожної людини (у тому числі й дитини) зустрічаються шкідливі умови, які негативно впливають на неї. Дії цих умов можуть призвести до псн-хосоціальних розладів. Але це буває не завжди. У багатьох випадках людина (дитина) долає дії негативних умов і залишається здоровою у психосоціальному плані. Як правило, шкідливі умови діють па людину на тлі так званих чинників ризику і чинників захисту. Чинники ризику включають:
особистісні й психофізіологічні особливості людини;
негативне соціальне оточення (алкоголь, наркотики, нерозуміння, насильство...);
хворобу;
негативний досвід розв'язання проблем у минулому („навчена безпорадність");
особливості культури сім'ї, суспільства тощо.
За даними західних психології', збільшення чинників ризику призводить до збільшення в геометричній прогресії ймовірності психосо-ціальних розладів (один фактор ризику - один розлад, два чинники -чотири, три чинники - дев'ять і т. д.). Проте в житті кожного з пас є і чинники захисту, які допомагають дорослим і дітям долати труднощі і певною мірою нівелюють чинники ризику.
Чинники захисту включають:
позитивне соціальне оточення (розуміння, прийняття, допомога ...);
особистісні і психофізіологічні особливості людини;
соціальну активність;
сім'ю;
• допомогу фахівців (лікарі, педагоги, психологи, соціальні працівники).
Учасники тренінгу розподіляються па дві підгрупи і виконують завдання: скласти перелік житгевих ситуацій, проблем, що є чинниками ризику в житті дитини. Через 10-15 хвилин усі чинники виписуються па планшет (дошку). Далі батьки визначають чотири найактуальніші чинники і знову працюють у групах. Завдання для підгруп: підібрати до кожного чинника ризику якомога більше чинників захисту, враховуючи такі їх критерії: ефективність, доступність для втілення у життя. Таким чином, через деякий час групп складають певні стратегії дій у складних для дитини ситуаціях. Групи презентують свої проекти. Відбувається обговорення.
Сімейний портрет. Кожний з групи малює сімейний автопортрет: себе і свою сім'ю (у будь-якому стилі). Листки не підписуються і не показуються учасникам. Після того як всі намалювали і здали свої роботи ведучому, він організовує „експертну комісію", яка визначає авторів малюнків. Кожний „експерт" отримує рисунок невідомого художника, і його завдання полягає у тому, щоб здогадатися, хто автор, й обгрунтувати свої здогади. Зауважимо, що малювання є не менш захоплюючим для дорослих, як і для багатьох дітей.
Зворотний зв'язок батьків і ведучого стосовно всіх 9-ти занять (їх результативність, корисність для учасників, побажання на майбутнє). Ведучий просить учасників дати відповіді у письмовій формі па наступні запитання: „Які теми (заняття чи інформація) виявилися найбільш цікавими?", „Яке відкриття впродовж занять ви зробили для себе?", „Які зміни відбулися у сім'ї за цей час?". Ведучому важливо показати учасникам тренінгу, що їхня співпраця може продовжуватися з використанням інших форм роботи (індивідуальні консультації, зустрічі, свята тощо). Дуже важливо не дати членам групи відчути себе залишеними.