3.5. Вплив інтервалу між народженням дітей на процес їхнього виховання

Якщо у сім'ї двоє дітей із різницею до 2-х років, то особливості стар­шої і молодшої дитини будуть мало виражені. Вони ще не усвідомили відмінності у ставленні до них батьків. Якщо при цьому діти різної статі, іо у психологічному розумінні і молодша дитина для батьків - „перві-і гок", психологічно перша дитина, наприклад перший сип. Тому зако­номірності, що стосуються первістка, будуть відноситися і до нього. \ і/ке її розвиток для батьків - знову відкриття нового.

Різниця між дітьми у 4-5 років складна, оскільки до старшої дитини вже висуваються вимоги на зразок: „Ти старший, поступися". У стар­ших дітей таким чином формується своєрідна „втома" від молодших: їм доводиться залишатися з молодшими вдома, забирати їх із дошкіль­них установ тощо. У них може сформуватися ревність, заздрість, внутрі­шня агресивність стосовно молодших. Інколи невмілий підхід батьків може „підлити масла у вогонь": „Дай їй цукерку, бо вона маленька". ¹ і.ірших часто карають за конфлікти з молодшими, не розбираючись, \ чому справа. Бачачи свою недоторканність, молодша дитина може провокувати конфлікти із старшою.

При різниці у 10 років слід пам'ятати, що старша дитина довший час виховувалася як єдина у сім'ї (у неї вкладали багато духовних і матеріаль­них зусиль). До появи другої дитини вона вже знайшла свою нішу серед однолітків, сформувала коло своїх інтересів. Тому ставлення до молод­шого брата чи сестри у неї досить індиферентне (відповідне). Інший розвиток ситуації відбувається у тому випадку, коли на старшу дитину покладають усю тяжкість турбот про молодшу. „Вона виросла на моїх руках", - говорить вже старша сестра про молодшу. Таким чином у первістка надто різко виділяються риси старшого. Вже у дорослому віці така особа характеризується відповідальністю, скрупульозністю, дещо занудиістю. Вона виглядає старшою свого паспортного віку. ( їаршій дочці буває складніше утворити свою сім'ю, або ж вона пізно народжує дитину (свідомо через втому від турбот про молодших сі іблії іігів).

При суттєвій різниці (15-20 років) старша дитина зростає як єдина. Гака різниця між дітьми трапляється у дводітних сім'ях, зазвичай діти бувають від різних батьків. Якщо діти від одного батька, то друга дп-гина може відігравати роль стабілізатора шлюбу. При цьому пізня ди­тина знову зростає як єдина у сім'ї. Виховання такої дитини - окрема іема для дослідження. Слід лише зазначити, що у цьому випадку епос­терігається більиіе усвідомлення у догляді за дитиною, батьки більше стараються. Проте сил не так вже багато як у молодості, тому вихован­ня пізньої дитини дається із труднощами.

3.6. Позитивні та негативні аспекти становлення дітей у багатодітній сімї

У публікаціях з питань психології розвитку часто підкреслюються негативні аспекти становлення дітей у багатодітних сім'ях (більше 5 дітей) (В.Дружинін, 2000):

занижена самооцінка (21% дівчаток і 23% хлопчиків) для по­рівняння (31% і 32% у контрольній групі);

частіші випадки захворюваності дітей;

вищий ризик вживання дітьми алкогольних напоїв;

значні матеріальні труднощі (тільки 23% дівчат і 28% хлопців мають свою кімнату), тоді як у 1-3-хдітпих сім'ях ці цифри становлять 31% і 50% (Сім'я у кризовому суспільстві, 1999);

соціальна незахищеність.

До позитивних моментів відносяться:

раннє залучення до домашньої праці, причому підлітки не вва­жають, що господарські обов'язки заважатимуть їхнім розвагам і на­вчанню;

прив'язаність між братами і сестрами;

збагачення життєвого досвіду дитини завдяки прикладу старших братів (сестер) і турботі про молодших (А.Макарепко, 1980; Г.Крайг, 2002);

збагачення досвіду повсякденного спілкування на рівних, необхідність ділити батьківську любов з іншими (Р.Річардсон, 1994);

виховання у сімейному колективі (А.Антонов);

сімейна соціалізація проходить у більш наближених умовах до подальшого дорослого життя, оскільки виникає необхідність врахову­вати інтереси інших людей, взаємодіяти на рівних, турбуватися про слаб­ших.

Деякі автори вказують на відмінності інтелектуального розвитку дітей із багатодітних сімей і вводять поняття інтелектуального клімату сім'ї. У старших дітей 10 вищий, ніж у других; у других - вищий, ніж у третіх, і т. д. (Р.Зайонц, 2000). Р.Зайонц пояснює цей факт наступним чином: інтелектуальний розвиток кожної людини залежить від кількості інтелектуальної стимуляції, отриманої у дитинстві. Первістки виграють, оскільки живуть первинно у „збагаченому" інтелектуальному середо­вищі із двох дорослих. Кожна наступна дитина отримує менше уваги і боку дорослих. Г.Крайг вважає, що чим більша сім'я, тим нижчий коефіцієнт інтелекту дітей, вони рідше отримують вищу освіту. Це ж і юсусться і неповних сімей. Інші вчені вважають, що структура сім'ї та и матеріальне становище у більшій мірі впливають па досягнення дітей, аніж черговість їх народження.

Завдання для самостійного опрацювання:

4 Агресія як чинник втручання батьків у взаємини дітей.

7. Крос-культурні дослідження становлення особистості у батьківській сім'ї: ішховання, батьківські обов'язки, розвиток прив'язаності, очікування батьків і.і пі.

Питання для самоконтролю:

1. Вкажіть на типові особистіспі властивості старшої дитини у батьківськії!

сім'ї.

2. У чому полягає соціально-психологічна специфіка процесу становлення середущої дитини у сім'ї?

3. Охарактеризуйте особливості соціального розвитку молодшого сиблінга.

9. Як статево-рольові характеристики особистості впливають на процес і пілкування і взаємодії у сім'ї?

Література: