- •Мета, предмет і завдання мвп.
- •Структура і зміст процесу навчання природознавства.
- •Методологічні основи методики викладання природознавства. Зв’язок методики з іншими науками.
- •Принципи навчання, їх місце, роль, значення при вивченні курсу природознавства. Реалізація краєзнавчого принципу навчання природознавства в початковій школі.
- •Методика формування природничих уявлень, понять й умінь в процесі навчання природознавства. Види природничих знань, що формуються в початковій школі.
- •Класифікація методів навчання в курсі природознавства. Вибір та оптимальне поєднання методів і прийомів. Використання дидактичних ігор на уроках «я і Україна» у початковій школі.
- •Засоби наочності та методика їх використання на уроках природознавства в початковій школі. Наочні посібники та їх класифікація. Педагогічні та гігієнічні вимоги до засобів навчання.
- •Формування народознавчих та суспільствознавчих понять в курсі природознавства. Методика формування пропедевтичних природничих уявлень та понять.
- •Дослідницький метод навчання на уроках природознавства в початковій школі. Формування дослідницьких умінь молодших школярів на уроках природознавства.
- •Методика викладання природознавства на сучасному етапі.
- •Дослід і спостереження як метод ознайомлення дітей початкової школи з природою. Методика організації та проведення спостережень за змінами в живій природі.
- •Організація і методика проведення спостережень як основного методу вивчення природознавства у початковій школі.
- •Географічний майданчик, його обладнання та значення в початковій школі. Робота учнів на географічному майданчику.
- •Форми організації навчального процесу при вивченні природознавства в початковій школі.
- •Урок – основна форма організації процесу навчання природознавства. Підготовка вчителя до уроку.
- •Типи і структура уроків з природознавства. Структура сучасного уроку природознавства в початковій школі.
- •Методика організації і проведення предметних уроків в процесі вивчення природознавства. Закономірності підготовки і проведення.
- •Організація та методика проведення уроку-екскурсії у початкових класах. Їх навчальне та виховне значення.
- •Матеріальна база навчання природознавства. Значення матеріальної бази. Куток живої природи та організація роботи в ньому. Вимоги до кутка живої природи.
- •Позаурочна та позакласна робота природничого характеру в початковій школі. Масова позакласна робота.
- •Проведення комбінованих та узагальнюючих уроків з природознавства. Їх структура та варіативність.
- •Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства. Нестандартні уроки з природознавства.
- •Особливості проведенняуроку з природознавства в малокомплектній школі. Орієнтоване їх планування.
- •Проведення уроків з використанням новітніх педагогічних технологій на уроках природознавства.
- •Формування екологічної свідомості молодших школярів. Екологічні дозвілля в системі природоохоронної роботи сучасної початкової школи.
- •Інтерактивні методи навчання природознавства в початковій школі.
- •Ігри як засіб екологічного виховання молодшого школяра на уроках природознавства.
- •Проблема сільської малокомплектної школи. Організація навчально-виховного процесу на уроках природознавства.
- •Зміст і методи диференційованого навчання в початковій школі на уроках природознавства.
- •Моделювання структури уроку з природознавства з елементами диференціації.
Принципи навчання, їх місце, роль, значення при вивченні курсу природознавства. Реалізація краєзнавчого принципу навчання природознавства в початковій школі.
Принципи навчання (дидактичні принципи) – основні положення, що визначають зміст, організаційні форми та методи навчальної роботи школи.
Принцип доступності – навчальні плани, підручники. Принцип наочності – таблиці, плакати. Основа наочності – чуттєве сприймання навчального матеріалу, що сприяє формуванню в учнів чітких явищ і є дієвим засобом засвоєння знань. Наші відчуття, що набуваються з чуттєвого досвіду, є початком пізнання про навколишню дійсність. Застосування наочності збагачує уявлення учнів, допомагає формуванню наукових понять та кращому осмисленні навчального матеріалу. Принцип системності і послідовності – природознавчий матеріал у програмі і підручниках, побудований за певною системою: вивченню живої природи передує вивчення неживої природи. Принцип сезонності – природознавчі курси побудовані за сезоном. У 1 класі діти одержують знання про зміни, що відбуваються протягом року в природі та сама тема у 2 класі, об’єднано з темами: весна, літо. Протягом всіх років навчання у початковій школі школярі проводять спостереження, що відбуваються у неживій природі, у рослинному і тваринному світі, у праці людей.
Краєзнавчий принцип – має здійснюватися на усіх уроках природознавства. Навчання природознавства в школі, що розташована у місцевості, де є хвойні ліси. Теми: дерева, кущі, трави. Знайомлять дітей з рослинами своєї місцевості. Цей принцип має два етапи: збір матеріалу, що характеризує певну місцевість; використання зібраного матеріалу на уроках.
№5
Методика формування природничих уявлень, понять й умінь в процесі навчання природознавства. Види природничих знань, що формуються в початковій школі.
В пам’яті людини створюються уявлення – це чуттєво наочний образ предметів або явищ природи, які раніше діяли на органи чуття. Уявлення виникає у свідомості дітей у вигляді наочних образів і понять. Роль уявлення у вивченні курсу «Я і Україна» дуже велика. Чим більше уявлень, чим повніші за обсягом і точніші за змістом, тим краще у дітей розвивається пам’ять і мислення. Щоб сформувати у свідомості дітей чітке уявлення про незнайомий предмет, треба його дітям показати, доторкнутися, іноді понюхати, спробувати на смак. Уявлення – це не тільки образи предметів, які ми колись сприймали. Можна мати уявлення і про такі предмети, які ми ніколи не бачили. Воно створюється на основі словесного опису, але обов’язково з допомогою осмислених уявлень про явища природи. Наявність у дітей чітких і точних уявлень дає можливість сформувати поняття. Поняття – це форма думки, яка відображає істотні ознаки і відновлення предметів і явищ природи. В зміст поняття входять істотні ознаки предметів або явищ природи, які відрізняють його від інших. Формування нових понять найскладніший вид пізнавальної діяльності дітей, який потребує безпосереднього керівництва з боку вчителя. Поняття, які дотримуються в молодших школярів елементарні, але в той же час вони повинні бути науково достовірними. Коли поняття сформовано, воно не залишається незмінним. Читаючи спеціальну художню літературу, людина засвоює – це поняття глибин і ширин. Знання будь-якої науки, відображаючи певну частину реальної дійсності, які є предметом її пізнання, складають систему понять. Зміст системи понять складає не тільки сукупність істотних ознак, але і наслідки, які з них випливають. Кожен навчальний предмет – це система наукових знань, адаптованих до особливостей розуміння розвитку дітей, кожної вікової групи і загальних особливостей навчання.
Особливість змісту початкової освіти полягає в тому, що крім традиційних знань, умінь і навичок, в нього включаються нові компоненти і досвід творчої діяльності, досвід емоційного ставлення до навколишнього світу. Це сприяє розвитку творчих здібностей у процесі становлення сучасної національної школи на Україні, особливої актуальності набувають численні положення із спадщини В. О. Сухомлинського. Свого часу К. Д. Ушинський писав про те, що логіка природи, найдоступніша і найкорисніша для дітей. Цю ідею К. Ушинського застосував В. Сухомлинський «Природа – величезної ваги фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу», - визначає В. Сухомлинський.
№6