- •Мета, предмет і завдання мвп.
- •Структура і зміст процесу навчання природознавства.
- •Методологічні основи методики викладання природознавства. Зв’язок методики з іншими науками.
- •Принципи навчання, їх місце, роль, значення при вивченні курсу природознавства. Реалізація краєзнавчого принципу навчання природознавства в початковій школі.
- •Методика формування природничих уявлень, понять й умінь в процесі навчання природознавства. Види природничих знань, що формуються в початковій школі.
- •Класифікація методів навчання в курсі природознавства. Вибір та оптимальне поєднання методів і прийомів. Використання дидактичних ігор на уроках «я і Україна» у початковій школі.
- •Засоби наочності та методика їх використання на уроках природознавства в початковій школі. Наочні посібники та їх класифікація. Педагогічні та гігієнічні вимоги до засобів навчання.
- •Формування народознавчих та суспільствознавчих понять в курсі природознавства. Методика формування пропедевтичних природничих уявлень та понять.
- •Дослідницький метод навчання на уроках природознавства в початковій школі. Формування дослідницьких умінь молодших школярів на уроках природознавства.
- •Методика викладання природознавства на сучасному етапі.
- •Дослід і спостереження як метод ознайомлення дітей початкової школи з природою. Методика організації та проведення спостережень за змінами в живій природі.
- •Організація і методика проведення спостережень як основного методу вивчення природознавства у початковій школі.
- •Географічний майданчик, його обладнання та значення в початковій школі. Робота учнів на географічному майданчику.
- •Форми організації навчального процесу при вивченні природознавства в початковій школі.
- •Урок – основна форма організації процесу навчання природознавства. Підготовка вчителя до уроку.
- •Типи і структура уроків з природознавства. Структура сучасного уроку природознавства в початковій школі.
- •Методика організації і проведення предметних уроків в процесі вивчення природознавства. Закономірності підготовки і проведення.
- •Організація та методика проведення уроку-екскурсії у початкових класах. Їх навчальне та виховне значення.
- •Матеріальна база навчання природознавства. Значення матеріальної бази. Куток живої природи та організація роботи в ньому. Вимоги до кутка живої природи.
- •Позаурочна та позакласна робота природничого характеру в початковій школі. Масова позакласна робота.
- •Проведення комбінованих та узагальнюючих уроків з природознавства. Їх структура та варіативність.
- •Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках природознавства. Нестандартні уроки з природознавства.
- •Особливості проведенняуроку з природознавства в малокомплектній школі. Орієнтоване їх планування.
- •Проведення уроків з використанням новітніх педагогічних технологій на уроках природознавства.
- •Формування екологічної свідомості молодших школярів. Екологічні дозвілля в системі природоохоронної роботи сучасної початкової школи.
- •Інтерактивні методи навчання природознавства в початковій школі.
- •Ігри як засіб екологічного виховання молодшого школяра на уроках природознавства.
- •Проблема сільської малокомплектної школи. Організація навчально-виховного процесу на уроках природознавства.
- •Зміст і методи диференційованого навчання в початковій школі на уроках природознавства.
- •Моделювання структури уроку з природознавства з елементами диференціації.
Дослід і спостереження як метод ознайомлення дітей початкової школи з природою. Методика організації та проведення спостережень за змінами в живій природі.
Спостереження – це метод пізнавальної діяльності, що спирається передусім на роботу органів чуття (слуху, зору, нюху). Спостереження дають знання про предмети та явища навколишнього світу. Вони використовуються на уроках під час розповіді вчителя, при демонструванні різних посібників, на предметних уроках, уроках-екскурсіях, у позаурочний час, у кутку живої природи, у полі, на городі. Учитель повинен організувати спостереження і керувати ним, спрямовуючи увагу учнів на окремі сторони предметів, явищ тощо. Значну частину знань про природу своєї місцевості учні набувають у процесі ведення календаря природи та праці людей. Тому велику увагу слід приділити правильній організації спостережень за сезонними явищами в природі.
Дослід – це спосіб вивчення об’єктів та процесів природи у спеціально створених ситуаційних умовах і виявлення з різноманітного комплексу зовнішніх впливів на об’єкт або процес лише одного заздалегідь визначеного фактора.На уроках природознавства вчитель проводить демонстраційні досліди. Діти мають проводити нескладні досліди своїми руками. Ці учнівські досліди або лабораторні роботи виконуються на предметних уроках, а також під час вивчення тем «Властивості води», «Повітря навколо нас» тощо
Велику увагу слід приділити спостереженню учнів за ростом і розвитком рослин та умовами їх росту під час роботи на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці.
У 3-4 класах слід проводити спостереження в кутку живої природи за зимовою сплячкою тварин. За життям риб в акваріумі, за морськими свинками, за зимуючими птахами.
№12
Організація і методика проведення спостережень як основного методу вивчення природознавства у початковій школі.
Спостереження – це метод пізнавальної діяльності, що спирається передусім на роботу органів чуття (слуху, зору, нюху). Спостереження дають знання про предмети та явища навколишнього світу. Вони використовуються на уроках під час розповіді вчителя, при демонструванні різних посібників, на предметних уроках, уроках-екскурсіях, у позаурочний час, у кутку живої природи, у полі, на городі. Учитель повинен організувати спостереження і керувати ним, спрямовуючи увагу учнів на окремі сторони предметів, явищ тощо. Значну частину знань про природу своєї місцевості учні набувають у процесі ведення календаря природи та праці людей. Тому велику увагу слід приділити правильній організації спостережень за сезонними явищами в природі.
Під час проведення спостережень у природі, вивчення властивостей природних тіл і постановки дослідів, учні пересвідчуються у матеріальності всіх природних об’єктів, в тому, що вони існують об’єктивно: перебувають у певному стані, мають масу, колір, запах, займають місце, змінюються. Організовуючи спостереження дітей у природі, слід пояснити їм причини утворення опадів та деяких явищ природи.
№13
Географічний майданчик, його обладнання та значення в початковій школі. Робота учнів на географічному майданчику.
Не можна уявити правильну організацію спостережень учнів за погодою, сезонними змінами в природі без географічного майданчика (ГМ). На ньому проводяться заняття не тільки з природознавства, але й з математики, праці під час позакласної роботи. Місце для ГМ вибирають відкрите, не затінене високими деревами. Під ГМ відводять 100 м, його огороджують штахетником висотою 1 м і фарбують у різні кольори, у центрі ГМ встановлюють гномон (стержень висотою 1,5 м) і від нього стрілкою, викладено з різних камінців, що показують напрям полуденної лінії (місцевий меридіан).за допомогою гномона учні спостерігають за видимим рухом сонця і за тінню, яка падає від гномона опівдні, роблять висновок про зміни висоти Сонця протягом року. Це дуже важливо у формуванні поняття «причини змін пір року». Флюгер встановлюють на металевій щоглі заввишки до 10 м. За допомогою цього приладу учні спостерігають за напрямком і силою вітру.
На ГМ для вимірювання кількості опадів на висоті до двох метрів встановлюють опадомір. Систематична робота учнів на ГМ збагачує їхні знання про явища природи, вміння спостерігати та передбачати погоду. Наслідки спостережень фіксуються в зошитах для самостійної роботи і в класному календарі природи і праці людей.
№14