Праці з історії граматики української мови

Опубліковано кілька праць з історії граматики української мови:

• «Нарис історії української мови. Вступ. Фонетика і морфологія» П. Бузука (1927),

• «Історія форм української мови» М. Грунського, М. Коваліва (1931),

• «Історична граматика української мови» (1957),

• «Нариси історичного синтаксису української мови» О. Безпалька (1960),

• «Історична морфологія української мови» С. Бевзенка (1960),

• «Нариси з історичної морфології української мови» С. Самійленка (ч. 1, 1964; ч. 2,1970),

• «Історична граматика української мови» М. Жовтобрюха (1970) та ін.

• У колект. праці «Історія української мови» (т. 1 — 4, 1978—1983) два томи присвячені історії морфології та історії синтаксисові української мови.

В сучасній Україні

• У 1992з’явилася праця «Нариси з функціонального синтаксису української мови» І. Вихованця;

• 1993вийшло друком три нових посібники з української мови для студентів філологічних факультетів університетів та педагогічних інститутів.

• «Сучасна українська літературна мова» за ред. М. Плющ (1994)

• «Граматика української мови. Морфологія» О. Безпояско, К. Городенської, В. Русанівського (1994),

• «Граматика української мови. Синтаксис» І. Вихованця (1994),

• «Синтаксис сучасної української мови» І. Слинька, Н. Гайванюк, М. Кобилянської.

*53.Вчення про частини мови. Принципи поділу слів на частини мови. Класифікація частин мови. Явища переходу в системі частин мови.

Напикінці ХІХ ст.Потебня(семантичний)і Фортунатов(морфологічний) розробили принципи класифікації частин мови.У ХХ ст. свою теорію частин мови сформулював Виноградов у книзі «Русский язик.Грамматичиское учение о слове».Сучасна традиційна граматика виокремлює 10 частин мови:ім.,прикм, числ,займ,дієсл,прися,прийм,спол,частка,вигук.

Частини мови-це граматичні класи(групи)слів,що розрізняються категоріальним значенням,притаманними їм морф.ознаками, синтакс. властивостями в складі словосполучень і речень за суфіксами.

Частини мови мають свою давню традицію,починаючи з кінця ХVIст виділ. 8:ім.,дієсл,дієприкм,присл,займ,прийм,спол,артикль.Ломоносов виключає артикль оскільки не характерний для мови і вводить вигук.Востоков викл.дієприкм.Буслаєв групує частини мови на 2 групи:повнозн і службові.У суч. Мовознавстві виділ.гомогенну класифікацію-в основу якої покладено лише один принцип виділення-лексичний(семант).(Шарль Баллі).інші(Мухін)за основний принцип обирали морфологічний.Треті-надавали перевагу-синтаксичному.Але таке віднесення до тієї чи іншої частини мови лише за одним критерієм не було правильним. Гетерогенна класиф. Поєднує лекс,морф,син такс. Критерії (Вихованець,Безпоязко, Городенська, Русанівський).Виділ. 4 класи слів,для яких справджуються 3 критерії:ім.,прикм, дієсл, присл.Центр-ім,дієслово,периферія-прикм і присл. Службові не виокремл.Традиційна класифікація-поєднала гетерогенну і гомогенну класиф.\ї ЄКритерієм виділення частин мови є 1наявність чи відсутність парадигми відмінка,поділ. На 2 групи:повнозн(змінні) та незмінні.2синтакс.озн-здатність слів грамат поєднуватися з іншими словами.3лекс.(семантичн)-повнозн. мають своє самостійне значення.

Класифікація частин мови гетерогенна