76. Фiзичнi та психічні відхилення від норми.

Норма – це деяке ідеальне утворення, умовне позначення об’єктивної реальності або деякий середньостатистичний показник, що характеризує реальну дійсність, але в ній здебільшого не існує.

І. Фізичні відхилення, що характеризуються медичними показниками. Для кожної вікової групи є свої показники у віці, рості, об’ємі грудної клітки, що є характеристикою фізичного здоров’я. Фактично ці показники є ідеальними. Так, за даними Міністерства Охорони Здоров’я в Україні в перший клас приходить 20-25 відсотків здорових дітей, в той час коли закінчують школу здоровими лише 2-4 відсотки. За даними МОЗ на 1999 рік, в Україні кожна 5 дитина народжується з відхиленням, а 5-8 процентів новонароджених мають серйозні патології.

Існує багато класифікацій фізичних відхилень.

В 1980 році Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ) прийняла британський варіант тризіркової шкали обмежених можливостей який ратифікувала і Україна:

а) нездужання – будь-яка втрата або аномалія фізичних чи фізіологічних функцій, елементів анатомічної структури, що утруднює певні види діяльності;

б) обмежена можливість – будь-яке обмеження або втрата внаслідок певного дефекту здатності виконувати діяльність в межах того, що вважається нормою для людини;

в) недієздатність – відсутність можливості виконувати більшість дій які є в нормі для фізично-здорової людини.

ІІ. Психічні відхилення – це відхилення, пов’язані з розумовим розвитком людини чи недоліками її психіки. До даного типу відхилень відносяться насамперед такі відхилення:

а) затримка психічного розвитку;

б) розумова відсталість (олігофренія). Розумова відсталість буває в легкій (дебілізм) і глибокій (ідіотизм) формах;

в) порушення мови (від заїкання і порушення вимови до порушення письма і читання);

г) порушення емоційно-вольової сфери (суїцид);

д) обдарованість – це певне позитивне поєднання здібностей, що забезпечує успіх у виконані будь-якого виду діяльності.

Для встановлення наявності фізичних або психічних відхилень при держадміністраціях створюються постійно діючі психолого-медико-педагогічні комісії (з розрахунку одна комісія на 10000 дітей).

Завдання комісії:

1. Проведення в ранньому віці психолого-медико-педагогічних комісій.

2. Виявлення особливостей розвитку дитини.

3. Задоволення права дитини на одержання освіти.

4. Консультування батьків та усіх тих хто в силу своєї професії пов’язані роботою з людьми, які мають певні відхилення.

До складу комісії з психолого-медико-педагогічного обстеження обов’язково входять: психолог, психіатр, невропатолог, ортопед, окуліст, терапевт, фізіотерапевт, олігофренопедагог, тифлопедагог, сурдопедагог, юрист та соціальний педагог. Особливі повноваження при цьому надаються психологу та соціальному педагогу.

77.Соціально педагогічні відхиленя від норми.

Людина народжується з притаманними їй природними задатками, формується як особистість у системі суспільних взаємовідносин. У процесі розвитку людина вступає у різноманітні види діяльності, набуває відповідного досвіду, тобто соціалізується. У словниках для соціальних педагогів під редакцією Звєрєвої І.Д., Капської А.И., Пін-чук І.М. Толстоухової С.В. визначено, що соціалізація - це процес входження людини у суспільство разом із її соціальними зв'язками та інтеграцією в різні типи спільнот, внаслідок чого відбувається становлення соціального індивіда; процес засвоєння індивідом соціального досвіду, системи соціальних зв'язків та відносин. При цьому людина вносить у середовище щось своє і таким чином впливає на нього, змінюючи його, і в той же час, середовище впливає на людину, пред'являючи їй свої вимоги. Ставлення оточуючого середовища до людини визначається тим, наскільки її поведінка відповідає встановленим нормам.

Поняття "норма" і "відхилення від норми" широко використовується в медицині, психології, педагогіці, соціології, фізиці та інших науках. Актуальним це поняття є завжди і для соціальної педагогіки. Норма - це сукупність вимог, що пред'являє соціальна спільнота до своїх членів з метою здійснення діяльності (поведінки) установленого зразка.

Норма передбачає таку взаємодію людини з соціальним середовищем, яка адекватно відповідає потребам і можливостям її розвитку та соціалізації. Це модель прийняття людиною поведінки, яка створюється суспільством для самозбереження.

Педагогічні відхилення – дане поняття стосується стандартів які визначають рівень освіти та виховання (норми одержання чи неодержання освіти та виховання. Педагогічна норма являє собою прийняті стандарти загальної освіти, відповідно до яких кожна дитина повинна одержати початкову, неповну і повну середню освіту. Відхилення від педагогічних норм пов’язується найчастіше з тим, що діти не можуть одержати відповідну освіту через обставини що склалися або не хочуть це робити. Педагогічні відхилення спостерігаються як в отриманні загальної освіти, так і в отриманні професійної освіти. Соціальні відхилення пов’язують з поняттям соціальна норма.

Соціальна норма – це правила, зразок діяльності або міра допустимої (дозволеної або обов’язкової) поведінки людей чи соціальних груп, що склались в даному суспільстві. Це модель поведінки прийнята для даного соціуму. Усі соціальні норми поділяються на універсальні (притаманні усім членам суспільства) та індивідуальні або приватні (регулюють певну сферу професійної діяльності або особистого життя). Соціальні норми також розподіляються за сферами в яких вони існують (політичні, правові, моральні, релігійні і т.д.) З соціальними відхиленнями пов’язують такі поняття як “важкий, важковиховуваний та девіант”. Основними видами соціальних відхилень в соціальній педагогіці вважаються: а) сирітство. б) девіантна поведінка: алкоголізм, наркоманія та ін.