- •Міністерство освіти і науки України
- •Тема 1. Поняття, походження та основні інститути держави і права.
- •1. Поняття і ознаки держави.
- •2.Теорії походження держави
- •4. Функції держави.
- •5.Класифікація держав.
- •Тема 2. Конституційне право України як провідна галузь національної системи права.
- •1. Поняття і предмет конституційного права України.
- •3. Відносини, які опосередковують основоположні засади функціонування держави.
- •2.Метод конституційно-правового регулювання.
- •4. Конституційно-правові норми та інститути.
- •5. Конституційно-правові відносини: поняття, особливості, суб’єкти та об’єкти.
- •6. Джерела конституційного права України як галузі права: поняття, основні вимоги до джерел, види джерел.
- •Тема 3 Громадянство України. Правовий статус іноземців, осіб без громадянства та біженців в Україні
- •1. Громадянство України: поняття, принципи, підстави набуття та припинення. Повноваження органів та організацій, які беруть участь у вирішенні питань громадянства.
- •2. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні.
- •3. Особливості правового статусу окремих категорій іноземців в Україні.
- •4. Правовий статус біженців.
- •5. Відповідальність іноземців та осіб без громадянства на території України.
- •Тема 4. Основи цивільного права України.
- •Тема 5. Основи сімейного права.
- •Тема 6. Основи трудового права
- •6. Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
- •7. Появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
- •Тема 7 . Основи кримінального права.
- •Тема 8. Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні
- •1.Конституційний склад і структура українського парламенту.
- •2.Порядок формування та припинення діяльності Верховної Ради України
- •3.Конституційно- правовий статус народного депутата України.
- •4.Функції та повноваження Верховної Ради України.
- •5.Законодавчий процес та інші парламентські процедури.
- •Тема 9. Президент України – глава держави.
- •1.Правовий статус Президента України.
- •2. Повноваження Президента України.
- •3.Підстави та порядок достокового при чинення повноважень Президента України.
- •4. Рада національної безпеки і оборони.
- •5. Адміністрація Президента України.
- •6. Вибори Президента України.
- •Тема 10 . Система органів виконавчої влади в Україні
- •1.Кабінет Міністрів України – вищий орган у системі органів виконавчої влади.
- •2.Порядок утворення, склад, припинення діяльності Кабінету Міністрів України .
- •3.Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •5.Місцеві державні адміністрації.
- •Тема 11. Правосуддя в Україні.
- •1.Поняття, сутність і завдання судової влади.
- •2.Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції.
- •3.Система судів загальної юрисдикції.
- •4.Статус суддів в Україні.
3. Особливості правового статусу окремих категорій іноземців в Україні.
Правовий статус різних категорій іноземців в Україні має певні особливості. Це, зокрема, стосується:
іноземців, які іммігрували в Україну на постійне проживання,
іноземців, які іммігрували в Україну для тимчасового працевлаштування (згідно з Порядком оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 р. № 2028, дозвіл на працевлаштування оформляється іноземцеві, який має намір провадити в Україні трудову діяльність за умови, якщо в країні (регіоні) відсутні працівники, які спроможні виконувати цей вид роботи, або є достатні обґрунтування доцільності використання праці іноземних фахівців, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України);
політемігрантів (іноземців, яким надано притулок на території України);
біженців,
осіб, які користуються дипломатичними і консульськими привілеями та імунітетами;
іноземців, які перебувають на території України на підставах, передбачених міжнародними договорами України (наприклад, військовослужбовці інших держав);
нелегальних мігрантів тощо.
Іноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території.
Під імміграцією розуміється прибуття в Україну чи залишення в Україні в установленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання. Згідно з Законом України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію надається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади (Указом Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про імміграцію» від 7 серпня 2001 р. виконання функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції покладено на Міністерство внутрішніх справ України) в межах квоти імміграції (ім. кв.). Квота імміграції — гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надавати дозвіл на імміграцію в Україну протягом календарного року – встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів:
І) діячі науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України;
2) висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України;
3) особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США, зареєстровану в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
4) особи, які є єдинородними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України:
5) особи, які раніше перебували в громадянстві України;
6) батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповнолітні діти;
7) особи, які безперервно прожили на території України протягом трьох років од дня надання їм статусу біженців в Україні чи притулку в Україні, а також їхні батьки, чоловіки (дружини) та неповнолітні діти, які проживають разом із ними.
Дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається:
1) одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України;
2) особам, які є опікунами чи піклувальниками громадян України, або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України;
3) особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням;
4) особам, імміграція яких становить державний інтерес для України.
Водночас дозвіл на імміграцію не надається:
1) особам, засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за вчинення діяння, що відповідно до законів України визнається злочином, якщо судимість не погашено і не знято в установленому законом порядку;
2) особам, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності та людства, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв'язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або проти яких порушено кримінальну справу, якщо попереднє слідство за нею не закінчено;
3) особам, хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Зокрема, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 жовтня 2001р. № 415 Перелік інфекційних хвороб, захворювання на які є підставою для відмови в наданні дозволу на імміграцію в Україну, включає такі хвороби: туберкульоз (активну форму); ВІЛ-інфекцію; інші інфекційні захворювання, що перебувають у стадії загострення, до періоду одужання або закінчення періоду дії збудників інфекційних хвороб відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб десятого перегляду, що прийнята 43-ю Всесвітньою асамблеєю охорони здоров'я;
4) особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи;
5) особам, яким на підставі закону заборонено в'їзд на територію України.
Іноземці, які іммігрували на постійне проживання або для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання.
Порядок видання дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне або тимчасове проживання та вирішення інших питань, пов'язаних з імміграцією іноземців, визначається Законом України «Про імміграцію».