Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
navchalno-metodichny_posibnik(1).doc
Скачиваний:
58
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
955.39 Кб
Скачать

3. Особливості правового статусу окремих категорій іноземців в Україні.

Правовий статус різних категорій іноземців в Україні має певні особливості. Це, зокрема, стосується:

  • іноземців, які іммігрували в Україну на постійне прожи­вання,

  • іноземців, які іммігрували в Україну для тимчасового пра­цевлаштування (згідно з Порядком оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 1 лис­топада 1999 р. № 2028, дозвіл на працевлаштування оформляється іноземцеві, який має намір провадити в Україні трудову діяльність за умови, якщо в країні (регіоні) відсутні працівники, які спро­можні виконувати цей вид роботи, або є достатні обґрунтування доцільності використання праці іноземних фахівців, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України);

  • політемігрантів (іноземців, яким надано притулок на тери­торії України);

  • біженців,

  • осіб, які користуються дипломатичними і консульськими привілеями та імунітетами;

  • іноземців, які перебувають на території України на під­ставах, передбачених міжнародними договорами України (на­приклад, військовослужбовці інших держав);

  • нелегальних мігрантів тощо.

Іноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або для працевлаштування на ви­значений термін, а також тимчасово перебувати на її території.

Під імміграцією розуміється прибуття в Україну чи залишення в Україні в установленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання. Згідно з Законом України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію надається спеціально упов­новаженим центральним органом виконавчої влади (Указом Пре­зидента України «Питання організації виконання Закону України «Про імміграцію» від 7 серпня 2001 р. виконання функцій спеці­ально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції покладено на Міністерство внутрішніх справ України) в межах квоти імміграції (ім. кв.). Квота імміграції — гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким перед­бачено надавати дозвіл на імміграцію в Україну протягом кален­дарного року – встановлюється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку по категоріях іммігрантів:

І) діячі науки та культури, імміграція яких відповідає ін­тересам України;

2) висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України;

3) особи, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США, зареєстровану в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

4) особи, які є єдинородними братом чи сестрою, дідом чи ба­бою, онуком чи онукою громадян України:

5) особи, які раніше перебували в громадянстві України;

6) батьки, чоловік (дружина) іммігранта та його неповноліт­ні діти;

7) особи, які безперервно прожили на території України протя­гом трьох років од дня надання їм статусу біженців в Україні чи притулку в Україні, а також їхні батьки, чоловіки (дружини) та не­повнолітні діти, які проживають разом із ними.

Дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається:

1) одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він пе­ребуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України;

2) особам, які є опікунами чи піклувальниками громадян України, або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України;

3) особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням;

4) особам, імміграція яких становить державний інтерес для України.

Водночас дозвіл на імміграцію не надається:

1) особам, засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за вчинення діяння, що відповідно до законів України визнається злочином, якщо судимість не погашено і не знято в установленому законом порядку;

2) особам, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності та людства, як їх визначено в міжнарод­ному праві, або розшукуються у зв'язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або проти яких порушено кримінальну справу, якщо попереднє слід­ство за нею не закінчено;

3) особам, хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади з питань охорони здо­ров'я. Зокрема, затверджений наказом Міністерства охорони здо­ров'я України від 19 жовтня 2001р. № 415 Перелік інфекційних хвороб, захворювання на які є підставою для відмови в наданні дозволу на імміграцію в Україну, включає такі хвороби: туберкульоз (активну форму); ВІЛ-інфекцію; інші інфекційні захворювання, що перебувають у стадії загост­рення, до періоду одужання або закінчення періоду дії збуд­ників інфекційних хвороб відповідно до Міжнародної статистич­ної класифікації хвороб десятого перегляду, що прийнята 43-ю Всесвітньою асамблеєю охорони здоров'я;

4) особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію за­значили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені доку­менти;

5) особам, яким на підставі закону заборонено в'їзд на терито­рію України.

Іноземці, які іммігрували на постійне проживання або для тим­часового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання.

Порядок видання дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне або тимчасове проживання та вирішення інших питань, пов'язаних з імміграцією іноземців, визначається Законом України «Про імміграцію».

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]