1.1 Відділенням ппп, вкв 21.07.97 провести спільне засідання... (Відповідальний – зав. Відділенням Прокопець в.В.).

1.2 Заступникові директора з НВЧ Мельник М.В. у період з 19.07 до 22.07.97 в актовій залі технікуму організувати виставку робот гуртків технічної творчості.

2 СЛУХАЛИ: .........................................

ВИСТУПИЛИ: .........................................

УХВАЛИЛИ: .........................................

2.1 ................................................

2.2 ................................................

Протоколи бувають стислі та повні. У стислих протоколах зазначають прізвища доповідачів, теми доповідей, прізвища тих, хто виступив, рішення. Стислі протоколи доцільно оформляти, коли є стенограми, тексти доповідей. Стисло протоколюють оперативні наради. В решті випадків слід складати повний протокол, який містить записи всіх виступів.

Під час засідання можна скласти лише чорновий варіант протоколу. У п’ятиденний термін протокол уточнюють, вивіряють згідно із стенограмами і звукозаписами, редагують і оформляють. Готовий протокол підписують голова та секретар.

18. Характеристика обліково-фінансових документів.

19. Характеристика розпорядчих документів.

Розпорядчі документи - це документи, за допомогою яких здій-снюється розпорядча діяльність, оперативне керівництво у певній установі, організації, фірмі, на підприємстві.

Підставами для створення розпорядчих документів служать:

• закони Верховної Ради України,

• укази Президента України;

• постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України;

• вказівки вищестоящих організацій, органів державної влади і управління;

• діяльність органів управління, яка передбачена нормативни-ми актами, положеннями, статутами, інструкціями та ін.;

• інші підстави, що викликають потребу у правовому регулю-ванні роботи апарату управління.

Порядок, шляхи, механізм вирішення найбільш важливих пи-тань викладаються у таких розпорядчих документах, як постанова, рішення, наказ, розпорядження, вказівка.

Видання розпорядчих документів є обов'язковим в таких випа-дках:

^ з організаційних питань - створення, реорганізація, ліквіда-ція організацій або структурних підрозділів, затвердження структури організації, визначення прав та обов'язків поса-дових осіб, підведення підсумків діяльності організації;

^ в галузі планування - визначення порядку і строків складання планів, затвердження перспективних та річних планів, зміна орієнтовних показників розвитку підприємства;

^ у галузі виробнщтва - проведення заходів і впровадження інновацій, випуску продукції або надання нових спеціалізованих видів послуг;

> у галузі розвитку підприємства та капітального будівництва - затвердження техніко-економічних обґрунтувань HOBO-TO будівництва, прийняття до експлуатації готових об'єктів;

^ у галузі фінансів - затвердження фінансових звітів, отримання банківських кредитів;

> у галузі управління трудовими ресурсами – затвердження штатного розкладу, посадових окладів і ставок, затвердження розмірів заохочень, покарань, оформлення відряджень тощо.

Наведений перелік не є вичерпним і включає в себе лише найбільш характерні і стабільні підґрунтя для обов'язкового видання розпорядчих документів.

У практиці діяльності муніципальних органів управління найчастіше зустрічаються такі розпорядчі документи, як постанови, що видаються колегіальним органом управління, та розпорядження, що видаються головою місцевої державної адміністрації в межах його компетенції та поширюються на територію, підпорядковану місцевій держадміністрації. У діяльності підприємств та організацій найчастіше застосовуються накази та розпорядження.

Постанова - це правовий акт, що приймається вищим та декими центральними органами управління з метою розв'язання найбільш важливих і принципових завдань та встановлення стабільних норм і правил поведінки. Постанова може бути заключною частиною протоколу засідання колегіального органу. Так постанови включаються до протоколу або додаються до нього. У разі необхідності їх можна оформляти як витяг з протоколу.

Розпорядження - це правовий акт управління державного органу, що видається у рамках наданої посадовій особі, державному органу компетенції, і є обов'язковим для громадян та організацій, котрим його адресовано. Цей документ має обмежений строк дії і стосується вузького кола організацій, посадових осіб та громадян.

Розпорядження бувають загальні та спеціальні.

Розпорядження видаються Кабінетом Міністрів України, місцевими радами, а також керівниками колегіальних органів державного управління, адміністрацією підприємства, закладу в межах наданих законом прав для розв'язання оперативних питань.

Текст розпорядження складається з констатуючої та розпорядчої частин.

Констатуюча частина містить інформацію про причину, з якої видано розпорядження, а розпорядча - завдання, виконання яких сприятиме подоланню проблем, що виникли. В розпорядчій частині визначається особа, яка буде нести відповідальність за виконання завдання, вказується строк виконання розпорядження.

Встановлювані у розпорядженні завдання повинні бути конкретними і реальними, спрямованими на досягнення у найкоротший строк мети, визначеної розпорядженням, із зазначенням виконавців та особи, на яку покладено контроль за виконанням розпорядження і визначенням термінів виконання завдань.

Після підписання розпорядження на ньому проставляються дата, індекс, гербова печатка.

Наказ - це правовий акт, розпорядчий документ, що видається керівником підприємства, організації, установи на правах єдино начальності і в межах своєї компетенції.

Накази видаються на основі та для виконання законів, постанов і розпоряджень уряду, наказів та директивних вказівок вищестоящих органів влади.

Накази з основної діяльності - це правові акти, в яких оформляють рішення керівника, пов'язані з організацією роботи підприємства в цілому чи його структурних підрозділів. Такі накази видають, коли необхідно довести до відома працівників директивні документи, що надійшли від вищих органів, спланувати конкретні заходи щодо їх виконання, призначити відповідальних осіб, терміни проведення цих заходів.

Накази з основної діяльності оформляють на загальних, спеціальних бланках або на чистих аркушах паперу формату А4. Перевагу віддають поздовжньому розташуванню основних реквізитів.

Накази, що стосуються особового складу, видають на основі доповідних записок керівників структурних підрозділів, заяв громадян, протоколів колегіальних органів тощо.

Текст наказу складається з констатуючої та розпорядчої частин.

Констатуюча частина містить: вступ, доведення, висновок.

Розпорядчу частину починають словами «НАКАЗУЮ:». Вона складається з пунктів, що поділяються на такі частини: дія, термін виконання та відповідальність за виконання.

В останньому пункті розпорядчої частини зазначають осіб, яким доручено контроль за виконанням наказу.

Текст наказу повинен мати наказову форму.

Проект наказу слід обов'язково погоджувати з усіма зацікавленими особами (структурними підрозділами) даного підприємства, a в разі потреби - також інших організацій. Якщо встановлені правила видання наказу порушено, то він втрачає юридичну силу, і його слід скасувати. До проекту наказу додають документи, що обумовлюють його доцільність.

При цьому, візи погодження розташовуються нижче підпису керівника таким чином:

Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо інший термін не зазначено в тексті.

Накази бувають: нормативними та індивідуальними.

Рішення (ухвала) - правовий акт, що приймається місцевими радами, держадміністраціями (виконавчими комітетами). Рішенням оформляють також результати діяльності інших колегіальних органів-колегій міністерств та відомств, наукових рад, судів тощо.

В рішенні зазначаються територія, коло осіб, на яких вона поширюється, конкретні посадові особи, установи, які зобов'язані контролювати виконання документа. 3 рішенням ознайомлюють населення через засоби масової інформації.

За своїми юридичними властивостями рішення виконкомів можуть бути нормативними або індивідуальними. Нормативними можна назвати рішення про режим роботи підприємств торгівлі та побутового обслуговування населення, індивідуальними - рішення про прийняття до експлуатації того або іншого домобудування, встановлення опікунства тощо.

Розпорядчі документи, що розглядаються, містять такі основні реквізити: зображення герба України; назву місцевої Ради народних депутатів або її виконавчого органу; зазначення місця видання; назву виду документа; дату або дату і номер; заголовок; текст рішення; підписи голови і секретаря держадміністрації; печатку.

Звичайно рішення складаються із вступної частини, в якій констатується стан питання, що розглядається, і постановляючої, що містить перелік заходів із зазначення термінів виконання й перелік службових осіб, які відповідають за своєчасне втілення їх у життя, а також тих, кому доручено контроль за виконанням рішення.

Вказівка - розпорядчий документ, який готують міністри, керівники об'єднань, організацій, установ. Вказівка - правовий акт керівників єдиноначальних органів державного управління переважно інформаційно-методичного характеру, пов'язаний із виконанням наказів, інструкцій та інших актів вищих органів управління.

Вказівки видаються при оформленні відряджень, рішень поточних організаційних питань, а також для доведення до виконавців нормативних матеріалів.