щедрик Леонтович

біографія

Леонтович Микола Дмитрович народився 1 грудня 1877 року в селі Селевинцях Брацлавського повіту Подільської губернії в сім'ї сільського священика. Раннє дитинство пройшло у селі Шершнях Тиврівської волості Вінницького повіту. Початки музичної освіти Леонтович здобув у батька, який грав на віолончелі, скрипці, гітарі, був досить освіченою людиною, деякий час керував хором семінаристів. Мати, яка мала чудовий голос і любила співати, прищепила йому любов до української народної пісні. Брат Олександр і сестри Марія та Олена також з дитинства навчалися музики й стали співаками та музикантами.

У 1887 році Леонтович вступив до Немирівської гімназії. 1888 року, через брак коштів на навчання, батько переводить його до Шаргородського початкового духовного училища, де вихованці утримувалися на повному пансіоні. В училищі він опанував нотний спів і міг вільно читати складні партії в церковних хорових творах. 1892 року Леонтович вступив до Подільської духовної семінарії, де вивчав теорію музики, хоровий спів у Є.Богданова - вихованця навчальних класів Петербурзької придворної капели, та І.Лепехіна, диригента чоловічого хору в Кам'янці-Подільському. У семінарії Леонтович опанував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти, почав обробляти записані у селі Білоусівці Брацлавського повіту, куди переїхали батьки, народні мелодії, беручи за взірець обробки М.Лисенка, які були в той час дуже популярними. У семінарії нерідко керував хором семінаристів, у виконанні якого вперше прозвучали його обробки пісень "Гандзя", "Ой чия ж то причина, що я бідна дівчина". 1898 року Леонтович закінчив духовну семінарію й вирішив працювати вчителем у сільських школах і водночас самотужки удосконалювати свою музичну освіту. У селі Чукові він організував самодіяльний симфонічний оркестр, який виконував українські мелодії та п'єси російських та українських композиторів.

1901 року він видав перший збірник пісень з Поділля. 1903 року вийшов другий збірник подільських пісень з посвятою М.Лисенкові. У 1904-1905 роках під час літніх канікул Леонтович складає при Петербурзькій придворній капелі іспити на звання регента хору. Восени 1904 року залишає Поділля і переїздить на Донбас, на станцію Гришине, де влаштовується викладачем співу та музики у місцевій залізничній школі. Під час революційних подій 1905 року Леонтович організував хор робітників, який виступав на мітингах проти російського самодержавства. Діяльність Леонтовича привернула увагу поліції, й він змушений був повернутися на Поділля, у місто Тульчин, де викладав музику і спів у Тульчинському єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священиків. З 1909 року Леонтович навчається під керівництвом відомого теоретика музики Б. Яворського, якого він періодично відвідує у Москві та Києві. У той час створив багато хорових обробок, зокрема славнозвісний "Щедрик", а також "Піють півні", "Мала мати одну дочку", "Дударик", "Ой зійшла зоря" та ін. У Тульчині знайомиться з композитором Кирилом Стеценком. 1916 року разом з хором Київського університету виконує свою обробку "Щедрика", яка принесла йому великий успіх у київської публіки.

Із встановленням Української Народної Республіки Леонтович переїздить з Тульчина до Києва, де починає активну діяльність як диригент і композитор. Ряд його творів включили до свого репертуару професійні та самодіяльні колективи України. На одному з концертів великий успіх мала "Легенда" Миколи Вороного в обробці Леонтовича. Після приходу більшовиків Леонтович працює деякий час у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладає у Музично-драматичному інституті ім. М.Лисенка, разом з композитором і диригентом Г.Верьовкою працює у Народній консерваторії, на курсах дошкільного виховання, організовує кілька хорових гуртків. Під час захоплення Києва 31 серпня 1919 року денікінцями, які почали переслідувати українську інтелігенцію й шукали Леонтовича, щоб його заарештувати, змушений утікати до Тульчина. Засновує першу в Тульчині музичну школу. 1919-1920 року працює над першим великим симфонічним твором - народно-фантастичною оперою "На русалчин великдень" за однойменною казкою Б.Грінченка. Восени 1920 року в Тульчині відбулися гастролі хорової капели під керівництвом К.Стеценка та Павла Тичини як другого диригента. Під час концертів капели виконувалися твори Леонтовича. В останні місяці життя Леонтович закінчував оперу "На русалчин великдень". У ніч з 22 на 23 січня 1921 року композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий невідомим, який напросився в хату переночувати з метою пограбування.

«Ще́дрик» — одна з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича, знана не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «колядка дзвонів» (англ. Carol of the Bells, Ukrainian Bell Carol, Ukrainian Carol).

"Щедрик — то не розкладка пісні, то самоцінний твір, осяяний промінням генія, який посяде не останнє місце в світовій музичній літературі" — композитор Пилип Козицький

Історія створення

Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже усе життя[2]. Перша її редакція була написана до 1901–1902 рр., друга редакція — в 1906–1908 рр., третя — 1914 р., четверта — 1916 р., і нарешті, п'ята — 1919 р.

Уперше «Щедрика» виконав хор Київського університету 1916 року, коли композитор працював у Києві, де керував хоровими колективами, викладав у Музично-драматичній школі (згодом — інституті його імені), працював у музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв та очолив щойно створений державний оркестр.

Виконання твору принесло великий успіх. Ім'я Леонтовича стало відомим у музичних колах і серед широкої публіки. За висловом Кирила Стеценка:

"Він — ніби різьбяр у музиці, що творить найтонші музичні вартості, неначе мережива із шовку. Його техніка … настільки «ажурна», ніби тонка різьба із золота, прикрашена самоцвітним камінням. Леонтович бере невеличку річ … і так вичеканить, що просто диву даєшся: маленьку простеньку мелодію він розгорне на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб."

Музика

В основу твору покладена українська щедрівка — пісня добрих побажань, яка виконується в період зимових свят. Щедрик.

У «Щедрику» співається про ластівку, яка прилетіла до господи провістити багатий рік для родини. Згідно з популярною, але неточною інтерпретацією, український оригінал спирається на стару слов'янську легенду про те, що кожен дзвін у світі прославляв Ісуса в ніч, коли він народився.

Органічно поєднавши прийоми народного багатоголосся з досягненням класичної поліфонії, композитор домігся того, що кожен голос відіграє цілком самостійну виражальну роль, відтворюючи найтонші зміни настрою в пісні, подаючи кожен художній образ у граничному завершенні. Композитор вдається до так званих органних пунктів, на тлі яких будує складні звукові комплекси. Цим він досягає особливої гармонійної насиченості і напруженості звучання.

Ця щедрівка має дещо нехарактерні для різдвяної пісні риси, бо виконується в мінорному ключі, в дуже високому темпі (слова співаються дуже швидко, настільки, що іноді їх важко розрізнити) і дуже коротка.

Головне зерно твору – 4-х звучний мотив. Він повторюється оstinato з проведенням у всіх партіях 68 разів! Ці зерна – ніби блискотливі перлинки, розсипані у просторі, з яких плететься барвиста звукова силянка-ґердан. М. Леонтович вдається до використання розмаїтих технік композиторського письма, не порушуючи однак святого принципу Perpetuum mobile – оstinato. Які ж це прийоми? 1. Н а н и з у в а н н я «зерен-перлинок» на «нитку»-лінію (5–12 тт.: «Вийди, вийди, господарю…»). Митець творить протискладання до теми низхідного лінеарного плану (за натуральним мінором). 2. Р е ф л е к с і ї – «віддзеркалення» цих зерен у верхнетерцевій вторі. Цей прийом часто зустрічаємо і в народному співі (особливо північно- західних регіонів), і в сакральному, зокрема, він є характерною прикметою Київського церковного розспіву (13–16 тт. і останній 68 т.: «Там овечки покотились…», «ластівочка»). 3. П о м ’ я к ш е н н я г а р м о н і ч н о г о « п о л я » твору. Чуємо плагальні заключні кадансування: S–T. Замість вживання функцій у основному вигляді, що фіксують дещо «тяжкуваті» для слуху басові основи, М. Леонтович використовує більш ніжну VІ ступінь – і як основу власне тризвуку VІ, і як терцію S6 (ті ж 13–16 тт.: «Там овечки покотились…»). 4. Б у р д о н . Перед кульмінацією композитор ефектно використовує прийом «бурдонної педалі» в басів, що активно нагнітає загальну атмосферу звучання (17–20 тт.: «В тебе товар весь хороший…»). 5. Ж а н р о в а х а р а к т е р н і с т ь . Кульмінація на вирізняється тим, що малюнок й ритміка сопранової партії своїми абрисами нагадують мелодику українських народних к о з а ч к і в (цілий ряд дослідників вказували на скерцозну природу кульмінації). У цьому періоді (куплеті), здається, з найбільшою силою виявилася національна природа генія Майстра (21–24 тт. :║: «В тебе товар весь хороший…»). 6. У т в е р д ж е н н я л о г і ч н о г о б а л а н с у звукових ліній. Це відбувається у зоні відходу після кульмінації, затухання динаміки. Спостерігаємо своєрідну «поліровку» полотна після штрихово акцентованої фрази. Для того М. Леонтович використовує legat’не проведення верхнього тетрахорду мелодичного мінору (25–28 тт.: «В тебе жінка…»). По суті, це друге висхідне лінеарне протискладання, органічно пов’язане з першим (5–12 тт.). Стає очевидно, наскільки «грамотно» з позицій музичних премудрощів було введено друге протискладання: якщо вгору мелодичний мінор, то вниз за всіма правилами – натуральний. Весь авторський «ребус» у тому, що від початку твору ми чули низхідний тетрахорд натурального мінору, який – це ми розуміємо тільки тепер (!), – композитор використовує не як спеціально обраний лад всієї композиції, а як «відповідь» на висхідний тетрахорд мелодичного мінору.

Текстове першоджерело пов’язано з дохристиянською добою, коли новий рік починався ранньої весни – з поверненням в Україну ластівок. Прикметно, композитор подає слова «щедрик», «щедрівочка» тільки в тематичному проведенні й ні разу не бере їх до фактурної розробки. Вони, насправді, мають настільки «ароматну» силу вербального звучання, що використані в інших шарах могли б «замутити» загальний колорит. Цікаво, в куплеті з висхідним legatо (25–28 тт.) для сопрано він взяв слова «В тебе жінка хороша», хоча до вибору було ще два варіанти: а) «Хоч не гроші» ) «то полова». Ніби й деталь – але показова!

. Після тріумфальної ходи світами разом з капелою О. Кошиця наш «Щедрик» отримав англомовну версію тексту. Ні, це не переклад з української, а цілком оригінальний вірш, відповідний жанру колядок, і співалося в ньому про різдвяні дзвони: «Hark how the balls» / «Виразно чути дзвіночки». Його в 1930-ті рр. склав диригент-хормейстер, вчитель музики Пітер Вільховський (прізвище красномовно свідчить про етнічне походження автора слів), а надруковано вперше слова з музикою в США в 1936 р. фірмою «Carl Fisher, Inc.» під назвою «Carol of the Balls» – «Колядка дзвіночків». При виконанні цього тексту помітно змінюється акцентуація складів та агогіка. Адже кінцеве у ключовій фразі (зерні) «balls» потребує явного наголосу. Натомість спів слів «ластівочка» чи «Ордані» передбачає затухання звучності останнього складу, а іноді його в коді – на зразок народного співу – просто знімають («лас-ті-воч…»). Таке аж ніяк не допустимо з односкладовим іменником «balls». То ж, думається, український «Щедрик» в англомовній версії звучить дещо «hard» – жорстокіше й дійовіше

Використання у західній популярній культурі

5 жовтня 1921 року «Щедрик» був уперше виконаний на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку.[4].

Українська культура, по суті, почала виявляти себе з часу, коли до Америки приїхали перші іммігранти з України в 1870-х роках. Однією з найважливіших подій був саме виступ хору Олександра Кошиця в Нью-Йорку в 1922 році. Тут вперше був виконаний «Щедрик» М. Леонтовича, маленьке українське диво, яке розійшлося по всіх континентах. Настільки ця пісня сподобалася американцям, що в 1936 році американець українського походження Петро (Пітер) Вільговський (англ. Peter Wilhousky), який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «щедрика». Пісня нагадувала Вільговському передзвін, і він зафіксував цей образ у своїх віршах. Пізніше пісня закріпилася в музичній культурі західних країн під назвою «колядка дзвонів» (англ. Carol of the Bells). І до сьогоднішнього дня американські хори, професійні й непрофесійні, співають цей твір як колядку на Різдво.

Колядка дзвонів широко використовується в рекламі, а її гумористичні версії фігурували в таких американських телесеріалах:

«Південний парк» (англ. South Park);

«Сімпсони» (англ. The Simpsons; початок 8-ї серія 22-го сезону, кінець 3 серії 23-го сезону);

«Гріфіни» (англ. Family Guy);

«Суботній вечір у прямому ефірі» (англ. Saturday Night Live).

«Менталіст (3-ий сезон,10-та серія)» (англ. The Mentalist).

Пісня викорисовується у кінофільмах:

«Гаррі Поттер» (англ. Harry Potter)[Джерело?];

«Сам удома» (англ. Home Alone);

«Сам удома 2: Загублений у Нью-Йорку» (англ. Home Alone 2: Lost in New York);

«У дзеркала два обличчя»[5];

«Міцний горішок 2».

Канадійський гурт «Голонуді леді» (англ. Barenaked Ladies) записали щедрівку в своїй обробці для альбому «Голонуді на Свята» (англ. Barenaked for Holidays). Вона з'явилася також у кінці серії Ноель серіалу «Західне крило» (англ. West Wing), коли заступник завідувача відділом кадрів Джош Ліман із асистенткою Діною Мос виходять із парадного входу Білого Дому й зупиняються послухати пісню у виконані вуличного хору.

Переробка пісні в сучасному техно-данс стилі продюсером/діджеєм Демоніксом швидко стала культовою класикою в андерграунді. Опосередковано пісня стала звичною заставкою американського радіо в період різдвяних свят. Колядка стала лейтмотивом естафети «Сараєво напередодні Різдва 12/24», записаної Саватаж, і популяризованої їхнім побічним проектом «Транс-сибірський оркестр» у їхньому дебютному альбомі «Ніч напередодні Різдва та інші історії».

H.P. Lovecraft Historical Society, Carol of the Old Ones зробили пародію на колядку, використовуючи лавкрафтівські теми й лірику.

Наприкінці 2006 року пісня була використана в двох рекламних роликах фірми Dell Latitude Laptops для виробництва GPS-навігаторів Garmin.

Також мелодія звучить в треку «Shedry Schedryk» альбому Werewolf української рок-групи Esthetic Education.

Популярний американський гурт-акапелла Pentatonix виконав кавер пісню «Carol of the Bells» й отримав позитивні відгуки від користувачів популярної мережі Youtube[6]. Композиція для 12 віолончелей «Carol of the Bells» стала одним із найпопулярніших творів, які виконав Стівен Нельсон з американського музичного гурту The piano guys (понад 9 млн переглядів на Youtube)[7].

«Щедрик», який американська музична група «Pink Martini» виконала українською мовою, увійшов до їхнього альбому «Joy to the World».[8]

За версією видання Drohobyczer Zeitung, на початку 2015 було визначено 17 кращих виконань пісні "Щедрик" у світі - від класики до рок-виконань. Сюди портрапили - вільнюський хор Bel Canto, який виконан пісню в підтримку Євромайдану в грудні 2013; український гурт ROCK-H,Pentatonix, The Piano Guys, Девід Гікен, баскетболісти NBA, які виконали пісню ударами м'ячів; американський підліток Кент Дженкінс, котрий виготовив із водопровідних труб ПВХ духовий музичний інструмент, на якому і виконав відому мелодію; грецький гурт Orion's Reign, Metallica, гурт August Burns Red, гурт Imbrium, група Tectum та ін.

Слова

Оригінал

Ще́дрик, щедри́к, ще́дрівочка,

При́летіла ла́стівочка,

Ста́ла собі́ ще́бетати,

Го́сподаря ви́кликати:

«Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару, -

Там овечки покотились,

А ягнички народились.

В тебе товар весь хороший,

Будеш мати мірку грошей,

Хоч не гроші, то полова,

В тебе жінка чорноброва.»

Щедрик, щедрик, щедрівочка,

Прилетіла ластівочка.

Carol of Bells

(Англійська версія)

.Hark how the bells,

sweet silver bells,

all seem to say,

throw cares away

.Christmas is here,

bringing good cheer,

to young and old,

meek and the bold,

.Ding dong ding dong

that is their song

with joyful ring

all caroling

.One seems to hear

words of good cheer

from everywhere

filling the air

.Oh how they pound,

raising the sound,

o'er hill and dale,

telling their tale,

.Gaily they ring

while people sing

songs of good cheer,

Christmas is here,

.Merry, merry, merry, merry Christmas,

.Merry, merry, merry, merry Christmas,

.On on they send,

on without end,

their joyful tone

to every home

.Ding dong ding… dong!

Дзвінка колядка

(Переклад з англійської І.Форостюк)[10]

Дзвоників дзвін

Всім розповів:

Радісний час,

Свято у нас!

.Тут вже Різдво,

Сміх принесло

Для молодих

І для старих.

.Дзинь-дзинь-дзилинь

Чується дзвін.

Коляднички

Мов дзвіночки.

.З усіх усюд

Кутю несуть,

Віншують нас

В Різдвяний час.

.Для всіх родин

Лунає дзвін,

Казку Різдва

Розповіда.

.Дзвони і спів,

Йдуть звідусіль.

Різдво прийшло,

Мир принесло.

.Хай до всіх прийде Різдво веселе!

Хай до всіх прийде Різдво веселе!

.Свято іде.

Хай принесе

Різдвяний дзвін

У кожен дім!

.Дзинь-дзинь-дзилинь