Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

+_Algebra10_Nelin_profil

.pdf
Скачиваний:
47
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
4.55 Mб
Скачать

§ 11. Ірраціональні нерівності  201

Запитання для контролю

1.Поясніть, які обмеження доведеться накласти на змінну х, щоб розв’язати рівняння x−2 = x−6 за допомогою рівносильних перетворень.

2.Наведіть приклад однорідного ірраціонального рівняння. Складіть план його розв’язування.

Вправи

1.Розв’яжіть ірраціональне рівняння за допомогою рівносильних перетворень:

 

1)

3x−2 =5−x;

2)

 

3−2x − 1−x =1;

 

 

3)

3x+4 + x−4 =2 x;

4)

 

x+5 + x = 4x+9.

 

Розв’яжіть рівняння (2–5).

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

1)

x+2 x−1 + x−2 x−1 =x+1;

2)

 

x−3−2 x−4 + x−4 x−4 =1.

3.

1)

3 (x+1)2 +23 (x−1)2 =33 x2 −1;

2)

x2 +x x+1−2(x+1) =0.

4.

1)

x−1− x−2 = 4 x2 −3x+2;

2)

 

3 2x+3 − 3 2x+1 =2.

5.

1)

x5 x 1 +

5 x3 −1

=16;

2)

1

+

1

 

= 1.

 

 

x + 3 x

x 3

 

 

 

5 x3 −1

5 x −1

 

 

 

x

3

§ 11 ІРРАЦІОНАЛЬНІ НЕРІВНОСТІ

Таблиця 23

Орієнтир

Приклад

1. Метод інтервалів (для нерівностей виду f (x) 0)

1)Знайти ОДЗ нерівності.

2)Знайти нулі функції f (x) (f (x) = 0).

3)Відмітити нулі функції на ОДЗ і знайти знак функції в кожному проміжку, на які розбивається ОДЗ.

4)Записати відповідь, ураховуючи знак нерівності

Розв’яжіть нерівність x+4 > x+2. Задана нерівність рівносильна нерів-

ності x+4 −x−2>0. Позначимо f(x) = x+4 −x−2. ОДЗ: х + 4 l 0, тобто х l –4.

Нулі f (x): x+4 −x−2=0, x+4 = x+2,

х + 4 = х2 + 4х + 4, х2 + 3х = 0, х1 = 0 — корінь, х2 = –3 — сторонній корінь.

Відмічаємо нулі на ОДЗ і знаходимо знак функції f (x) у кожному проміжку.

Відповідь: [–4; 0).

202  Розділ 2. СТЕПЕНЕВА ФУНКЦІЯ

Продовження табл. 23

2. Рівносильні перетворення

1) При піднесенні обох частин

Розв’яжіть нерівність

3 x+2 < −1.

нерівності до непарного сте-

ОДЗ: х R.

 

пеня (із збереженням знака

Задана нерівність рівносильна нерівно-

нерівності) одержуємо нерів-

стям:

 

ність, рівносильну заданій

(3 x+2)3 <(−1)3, х + 2 < –1, х < –3.

(на ОДЗ заданої)

Відповідь: (–; –3).

 

 

 

 

Розв’яжіть нерівність

4 2x−6 <1.

ОДЗ: 2х – 6 l 0, тобто х l 3. Обидві

2)Якщо обидві частини не- частини заданої нерівності невід’ємні, рівності невід’ємні, то при отже, вона рівносильна (на її ОДЗ) не-

піднесенні обох частин не- рівностям:

рівності до парного степеня

(4 2x−6)4 <14, 2х – 6 < 1, x < 7.

(із збереженням знака нерів-

Ураховуючи ОДЗ, одержуємо

2

ності) одержуємо нерівність,

 

рівносильну заданій (на ОДЗ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

заданої)

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: 3;

 

 

3mx < 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3) Якщо на ОДЗ заданої не-

Розв’яжіть нерівність

x+4 > x+2.

рівності якась частина не-

Задана нерівність рівносильна сукуп-

рівності

може

набувати

як

ності систем:

 

 

 

 

 

 

x+4l 0,

додатних,

так

і

від’ємних

x+

2l 0,

 

 

 

 

 

 

значень,

то,

перш ніж

під-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або

 

(

 

)2

 

 

 

 

 

 

+2<0.

носити

обидві

частини

не-

 

 

>(x+2)

2

x

 

x+4

 

 

 

 

 

 

 

рівності до парного степеня,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xl −2,

 

 

 

 

 

xl −4,

 

ці випадки

слід

розглядати

Тоді

+3x <0

або

 

 

 

 

окремо.

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

 

 

x < −2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язав и нерівність х2 + 3х < 0, ма-

Наприклад,

 

 

 

 

 

 

2k f(x) > g(x)

 

 

 

ємо –3 < х < 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g(x)l

0,

 

 

 

f(x)l 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ураховуючи нерівність х l –2, одер-

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f(x) > g2k (x)

 

 

g(x)<0.

жуємо

розв’язок

пер ої

системи:

 

 

 

f(x)l 0,

 

 

–2 m х < 0. Розв’язок другої системи:

2k f(x) < g

(x)

 

 

 

 

 

 

–4 m х < –2. Об’єднуючи ці розв’язки,

g(x) >0,

 

 

одержуємо відповідь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2k

(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: [–4; 0).

 

 

 

 

 

 

 

f(x)< g

 

 

 

 

 

§ 11. Ірраціональні нерівності  203

Пояснення й обґрунтування

1.Розв’язування ірраціональних нерівностей методом інтервалів.

Загальну схему розв’язування нерівностей методом інтервалів пояснено в § 4 розділу 1, а приклад застосування методу інтервалів до розв’язування ірраціональних нерівностей наведено в таблиці 23.

2.Рівносильні перетворення ірраціональних нерівностей. Коли для розв’язування ірраціональних нерівностей використовують рівносильні перетворення, то найчасті е за допомогою піднесення обох частин нерівності до одного й того самого степеня задана нерівність зводиться до раціональної нерівності. При цьому потрібно мати на увазі такі властивості.

1)Якщо обидві частини нерівності доводиться підносити до непар-

ного степеня, то скористаємося тим, що числові нерівності A > B і A2k + 1 > B2k + 1 або одночасно правильні, або одночасно неправильні.

Тоді кожен розв’язок нерівності

 

f (x) > g (x)

(1)

(який перетворює цю нерівність у правильну числову нерівність)

буде також і розв’язком нерівності

 

f2k + 1 (x) > g2k + 1 (x)

(2)

і, навпаки, кожен розв’язок нерівності (2) буде також і розв’язком нерівності (1), тобто нерівності (1) і (2) — рівносильні. Отже, при

піднесенні обох частин нерівності до непарного степеня (із збереженням знака нерівності) одержуємо нерівність, рівносильну заданій (на ОДЗ заданої).

Наприклад,

2k+1 f(x) > g(x) f(x) > g2k+1 (x)

2)Аналогічно, якщо числа A і B невід’ємні (A l 0, B l 0), то число­ ві нерівності A > B і A2k > B2k також або одночасно правильні, або одночасно неправильні. Повторюючи попередні міркування, маємо:

якщо обидві частини нерівності невід’ємні, то при піднесенні обох частин нерівності до парного степеня (із збереженням знака нерівності) одержуємо нерівність, рівносильну заданій (на ОДЗ заданої).

Наприклад, розглядаючи нерівність

2k f(x) < g(x)

(3)

на її ОДЗ, де f (x) l 0, помічаємо, що для всіх розв’язків нерівності (3) ліва частина невід’ємна (арифметичний корінь 2k f(x) l 0)

і нерівність (3) може виконуватися тільки за умови

g (x) > 0. (4) Якщо виконується умова (4), то обидві частини нерівності (3)

невід’ємні, і при піднесенні до парного степеня 2k одержуємо нерівність,

204  Розділ 2. СТЕПЕНЕВА ФУНКЦІЯ

рівносильну заданій: f (x) < g2k (x) (звичайно, за умови врахування ОДЗ заданої нерівності та умови (4)). Отже,

f(x) l 0,

f(x) < g(x) g(x) > 0,

2k

f(x)< g2k (x)

3)Якщо за допомогою рівносильних перетворень необхідно розв’язати нерівність

2k f(x) > g(x)

(5)

на її ОДЗ, де f (x) l 0, то для правої частини цієї нерівності розглянемо два випадки: а) g (x) < 0; б) g (x) l 0.

а) При g (x) < 0 нерівність (5) виконується для всіх х з ОДЗ заданої нерівності, тобто при f (x) l 0.

б) При g (x) l 0 обидві частини нерівності (5) невід’ємні, і при піднесенні до парного степеня 2k одержуємо нерівність, рівносильну заданій:

f (x) > g2k (x).

(6)

Зауважимо, що для всіх розв’язків нерівності (6) обмеження ОДЗ заданої нерівності f (x) l 0 виконується автоматично; отже, при g (x) l 0 достатньо записати тільки нерівність (6).

Об’єднуючи одержані результати, доходимо висновку, що:

 

 

 

 

g(x) l 0,

f(x) l 0,

 

 

 

 

 

2k f(x) > g(x)

 

або

 

 

 

 

 

f(x)

> g2k (x)

g(x)< 0

 

 

 

Приклади розв’язання завдань

x+3 − x−1 > 2x−1.

 

 

 

 

 

 

Приклад 1.

Розв’яжіть нерівність

Коментар

Зведемо нерівність до виду f (x) > 0 і розв’яжемо її методом інтервалів. Для того щоб знайти нулі функції f (x), використаємо рівняннянаслідки. Щоб вилучити сторонні корені, виконаємо перевірку одержа-

них розв’язків.

Розв’язання

Задана нерівність рівносильна нерівності x+3 − x−1− 2x−1 >0.

Позначимо f(x) =

x+3 −

 

x−1− 2x−1.

 

x+3l 0,

 

xl −3,

 

 

1. ОДЗ:

 

 

xl

1,

тобто

х l 1.

x−1l 0, Тоді

 

 

 

 

 

 

 

1

,

 

 

 

2x−1l 0.

 

xl

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§ 11. Ірраціональні нерівності  205

2. Нулі функції f (x): x+3 − x−1− 2x−1 =0. Тоді:

x+3 − x−1 = 2x−1, ( x+3 − x−1)2 =( 2x−1)2, x+3−2 x+3 æ x−1+x−1=2x−1, 2 x+3 i x−1 =3.

Підносимо обидві частини останнього рівняння до квадрата: 4 (х + 3) (х – 1) = 9, 4х2 + 8х – 21 = 0,

x1 = 32 =1,5 — корінь, x2 = −72 — сторонній корінь.

3.Розбиваємо ОДЗ точкою 1,5 на два проміжки і знаходимо знак f (x) у кожному з проміжків (рис. 88).

Відповідь: [1; 1,5).

 

Розв’яжіть нерівність

x3 + 8

> x−2.

 

Приклад 2.

Рис. 88

x

 

 

 

 

I спосіб (метод інтервалів)

Коментар

Зведемо задану нерівність до виду f (x) > 0 і розв’яжемо її методом інтервалів. Для того щоб знайти ОДЗ заданої нерівності, теж застосуємо

метод інтервалів, розв’язуючи нерівність

x3 + 8

 

x

l 0 (ОДЗ: х 0; x3x+ 8 =0

при х = –2).

Для знаходження нулів функції f (x) використаємо рівняннянаслідки.

Хоча функція f (x) не має нулів, але й у цьому випадку метод інтервалів також працює. Тільки інтервали знакосталості функції f (x) збігаються з інтервалами, з яких складається її область визначення.

Розв’язання

Задана нерівність рівносильна нерівності

 

 

 

 

 

 

x3 + 8

x+2>0.

 

(1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

Позначимо f(x) =

x3 + 8

x+2.

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x3 + 8

l 0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’яжемо нерівність x

3

+ 8 l 0

1. ОДЗ: x

 

 

 

 

0.

 

 

 

 

 

 

x

x

 

 

 

 

 

 

 

 

методом інтервалів (рис. 89). Одержуємо: х (–∞; –2] È (0; +∞).

2. Нулі функції f (x): x3 + 8 x

x+2=0. Тоді:

Рис. 89

206  Розділ 2. СТЕПЕНЕВА ФУНКЦІЯ

3

3

 

 

 

 

 

 

 

x x+ 8 = x2,

x x+ 8 = x2 4x+ 4, х3 + 8

= х3 – 4х2 + 4х,

 

4х2 – 4х + 8 = 0 — коренів немає (D < 0).

 

 

 

 

 

 

 

3. ОДЗ нерівності (1)

розбивається на два

 

 

 

 

 

 

 

проміжки, у яких функція f (x) має зна-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ки, указані на рисунку 90.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь: (–∞; –2] È (0; +∞).

 

 

 

 

Рис. 90

 

ІІ спосіб (рівносильні перетворення)

Коментар

Для розв’язування використаємо рівносильні перетворення:

g(x)l 0,

або

f(x)l 0,

2k f(x) > g(x)

 

f(x) > g2k (x)

 

g(x)< 0.

Щоб розв’язати одержану проміжну нерівність

x3 + 8 l 0, урахуємо

 

x

умови, за яких цей дріб буде невід’ємним.

 

У кінці, об’єднуючи одержані розв’язки, отримуємо відповідь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання

 

 

 

 

 

 

 

 

x3

+ 8

 

 

 

 

x 2l 0,

 

 

x3 + 8

l 0,

xl2,

 

 

 

> x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

+ 8

 

або x

2< 0

x3 + 8

> x

2

4x+ 4,

 

x

 

 

 

 

x

 

> (x2)2,

 

x

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x3 + 8

l

0,

 

xl2,

 

 

x3 + 8l 0

x3 + 8m0,

 

 

 

 

 

 

4x2

4x + 8

 

 

 

> 0,

або

 

< 0,

 

 

або

x

 

 

 

 

> 0,

або x

x

 

 

 

x < 2

 

 

 

 

 

 

x

 

 

< 2,

 

 

< 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

x

 

 

Ураховуючи,

 

що

4х2 – 4х + 8 > 0

при

всіх

значеннях

 

х (D < 0

і а = 4 > 0), одержуємо, що остання сукупність трьох систем рівносильна

 

xl2,

 

xl 2,

 

xm 2,

 

сукупності:

або

 

або

 

 

 

x > 0,

x < 0,

 

x > 0

 

 

 

 

 

 

 

 

x < 2,

 

x < 2

 

х l 2 або 0 < x < 2, або х m –2 х m –2 або х > 0. Відповідь: (–∞; –2] È (0; +∞).

Зауваження. Записуючи наведене розв’язання, знаки рівносильності ( ) можна не ставити, достатньо на початку розв’язання записати: «Виконаємо рівносильні перетворення заданої нерівності».

Рис. 91

§ 11. Ірраціональні нерівності  207

Приклад 3. Розв’яжіть нерівність

3x+9−4 3x+5 + 3x+14−6 3x+5 m1.

(1)

Коментар

Заміна 3x+5 =t дозволяє помітити, що кожен вираз, який стоїть під знаком зовні нього квадратного кореня, є квадратом двочлена.

Застосовуючи формулу a2 = a , одержуємо нерівність з модулями, для розв’язування якої використовуємо такий план:

1)знайти ОДЗ;

2)знайти нулі всіх підмодульних функцій;

3)відмітити нулі на ОДЗ і розбити ОДЗ на проміжки;

4)знайти розв’язки нерівності в кожному з проміжків.

Розв’язання

Нехай 3x+5 =t, де t l 0. Тоді 3x + 5 = t2, 3x = t2 – 5.

Отримуємо нерівність t2 +4−4t + t2 +9−6t m1, яку можна записати так:

(t−2)2 +

(t−3)2 m1. Одержуємо

 

| t

2 | + | t – 3 | m 1.

(2)

1.ОДЗ нерівності (2): t R, але за змістом завдання цю нерівність потрібно розв’язати при t l 0.

2. Нулі підмодульних функцій: t = 2 і t = 3. 3. Ці нулі розбивають область t l 0 на три

проміжки, у кожному з яких кожна підмодульна функція має постійний знак (рис. 91).

Проміжок І. При t [0; 2] маємо нерівність

–(t – 2) – (t – 3) m 1, з якої одержуємо t l 2, але в проміжок [0; 2] входить тільки t = 2.

Проміжок ІI. При t [2; 3] маємо нерівність (t – 2) – (t – 3) m 1, яка рівносильна нерівності 0t m 0, що виконується при будь-яких значеннях t. Отже, у проміжку [2; 3] розв’язками нерівності будуть усі значення t із цього проміжку (2 m t m 3).

Проміжок III. При t [3; +) маємо нерівність (t – 2) + (t – 3) m 1, з якої одержуємо t m 3, але в проміжок [3; +) входить тільки значення t = 3.

Об’єднуючи одержані результати, робимо висновок, що розв’язками нерівності (2) будуть усі значення t такі, що 2 m t m 3.

Виконуючи обернену заміну, маємо 2 m 3x+5 m 3, звідки 4 m 3x + 5 m 9.

208  Розділ 2. СТЕПЕНЕВА ФУНКЦІЯ

Тоді 13 mxm 43.

Відповідь: 13; 43 .

Запитання для контролю

1.Назвіть основні методи розв’язування ірраціональних нерівностей.

2.Назвіть основні етапи розв’язування ірраціональної нерівності методом інтервалів.

3.Обґрунтуйте справедливість таких рівносильних перетворень:

1)2k+1 f(x) > g(x) f(x) > g2k+1 (x);

2) 2k

3) 2k

f(x) l 0, f(x) < g(x) g(x) >0,

f(x)< g2k (x);

g(x) l 0, f(x) > g(x)

f(x) > g2k (x)

f(x) l 0,

або

g(x)<0.

 

Вправи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’яжіть нерівність (1–8).

 

 

 

 

 

 

1.

1)

 

x2 −3x−18 <4−x;

 

2)

x2 −3x <5−x.

 

2.

1) (x−3) x2 +4 m x2 −9;

2) (x−1) x2 +1 mx2 −1.

 

3.

1)

 

 

6 + x x2

 

6 + x x2

 

2)

3 −2x x2

 

 

3 −2x x2

 

 

 

2x +5

m

x + 4

;

 

x + 8

m

2x +1

;

 

 

 

 

 

 

4.

1)

 

x−2 + 2x+5 l 3;

 

2)

2x−20 + x+15 l 5.

5.

1)

 

14

 

l

x +5;

 

2)

x

x −2 >0.

 

 

3 −

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

x

x −6

 

 

 

 

6.

1)

 

 

x3 + 27

> x−3;

 

2)

x4 −2x2 +1 >1−x.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7*. 1) 5x+8−6 5x−1 + 5x+24−10 5x−1 m 2;

 

 

 

2)

 

x+3−4 x−1 + x+8−6 x−1 >1.

 

 

 

 

8*. 1) ( x2 −4x+3 +1) x + x1 ( 8x−2x2 −6 +1)m0;

 

 

 

2) (

 

x2 −5x+6 +2) x 1

( 10x−2x2 −12 +2)l 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

§ 12. Узагальнення поняття степеня. Степенева функція, її властивості та графік  209

 

 

 

УЗАГАЛЬНЕННЯ ПОНЯТТЯ СТЕПЕНЯ.

 

 

§ 12

 

 

 

 

СТЕПЕНЕВА ФУНКЦІЯ, ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ ТА ГРАФІК

12.1. Узагальнення поняття степеня

 

Таблиця 24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Степінь з натуральним і цілим показниками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a1 = a

 

 

an = a i a i

... i a

а R, n N (n l 2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n разів

 

 

 

 

 

 

 

 

a 0

an =

1

 

a 0, n N

 

 

 

 

a0 = 1

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Степінь з дробовим показником

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

a l 0

 

m

a > 0, n N (n l 2), m Z

 

an = n a

 

an = n am

3. Властивості степенів

am i an = am+n am :an = amn (am)n = amn

(ab)n = anbn

(ab )n = abnn (ab )n = (ab )n

Пояснення й обґрунтування

1. Вам відомі поняття степенів з натуральним і цілим показниками. Нагадаємо їх означення та властивості.

Якщо n — натуральне число, біль е за 1, то для будь-якого дійсно-

го числа a an = a i a i ... i a , тобто an дорівнює добутку n співмножни-

n разів

ків, кожен з яких дорівнює a.

При n = 1 вважають, що a1 = a .

Якщо a 0, то

 

і

an =

1

 

 

 

 

 

 

 

a0 = 1

 

, де n — натуральне число.

 

 

 

 

 

a

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= –125, 2−3 =

1

= 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

Наприклад, (–5)3 = (–5)(–5)(–5)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23

8

 

 

 

Також вам відомі основні властивості степенів:

 

 

 

 

 

 

 

 

am i an = am+n; am :an = amn; (am)n = amn; (ab)n = anbn; (a)n

=

an

.

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

 

b

Нагадаємо ще одну корисну властивість

210  Розділ 2. СТЕПЕНЕВА ФУНКЦІЯ

(a )n =

1

=

1

=

bn

=(

b

)n.

 

 

 

 

n

n

n

 

 

 

 

 

b

(b )

 

a

 

a

 

a

 

 

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

bn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

5

1

 

Узагальнимо поняття степеня для виразів виду 37

; 60,2;

3

і т. п.,

тобто для степенів з раціональними показниками. Відповідне означення бажано дати так, щоб степені з раціональними показниками мали ті самі властивості, що й степені з цілими показниками.

Наприклад, якщо ми хочемо, щоб виконувалася властивість (ap)q = apq,

m

n

m

то повинна виконуватися рівність (an )

 

= an in = am. Але за означенням

m

кореня го степеня остання рівність означає, що число an є коренем го степеня з числа am. Це приводить нас до такого означення.

Степенем числа a > 0 з раціональним показником r = m, де m — ціле

 

 

 

 

 

n

 

число, а n — натуральне число (n > 1), називається число n am.

 

Також за означенням приймемо, що при r > 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0r = 0

.

 

 

Наприклад, за означенням степеня з раціональним показником:

 

2

1

 

3

2

 

37 = 7 32 = 7 9;

53 = 3 5;

24 = 4 2−3 = 4 1;

05 =0.

 

 

 

 

8

 

m

Зауваження. Значення степеня з раціональним показником

an

(де n > 1) не означають при a < 0.

 

 

 

 

Це пояснюють тим, що раціональне число r можна подати різними

способами у вигляді дробу: r = m = mk,

де k — будь-яке натуральне число.

 

n nk

 

 

 

 

При а > 0, використовуючи основну властивість кореня і означення

 

 

 

 

m

 

mk

степеня з раціональним показником, маємо: ar = an

= n am = nk amk = ank .

Отже, при а > 0 значення аr не залежить від форми запису r.

 

При а < 0 ця властивість не зберігається. Наприклад, якщо r = 1

= 2,

 

 

 

 

 

3

6

 

 

 

 

1

2

Але при а = –1 одержуємо:

то повинна виконуватися рівність a3

= a6.

1

1

2

2

= 6 (−1)2 = 6 1

=1≠ −1, тобто при від’ємних

a3

=(−1)3 = 3 −1 = −1;

a6

=(−1)6

 

 

1

2

 

 

m

значеннях а маємо: a3

a6. Через це означення степеня an (т — ціле,

п — натуральне, не рівне 1) для від’ємних значень а не вводять. Покажемо тепер, що для введеного означення степеня з раціональ-

ним показником зберігаються всі властивості степенів з цілими показниками (відмінність полягає в тому, що наведені далі властивості є правильними тільки для додатних основ).