Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
%D0%9C1%20%D0%9B1.doc
Скачиваний:
202
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
253.44 Кб
Скачать

Модуль1. Тема 1. Літній табір як позашкільний оздоровчо-виховний заклад План

  1. Сучасний етап розвитку національної системи освіти та підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя;

а) Призначення, типи, структура, сучасні тенденції розвитку літніх оздоровчих закладів відпочинку.

б) Планування виховної роботи в літньому оздоровчому закладі.

в) Основні періоди табірної зміни.

г) Організація чергування в таборі.

  1. Роль і місце літнього відпочинку в системі виховання школярів

1. Поняття про табірну зміну; її роль у житті дитини.

2. Тимчасово створені дитячі літні колективи.

3. Виховний захід; його особливості в умовах табірного літа. Предметний та виховний результати виховного заходу. Технологія підготовки і проведення виховного заходу. Недоліки у підготовці (організації) та проведенні виховних заходів у дитячих тимчасово створених літніх колективах.

4. Нетрадиційні форми виховних заходів в умовах табірного літа; їх роль у формуванні й розвиткові у дітей комплексу позитивних ділових якостей.

5. Технологічна карта спільної творчої справи (СТС).

6. Організаційний, основний та заключний періоди табірної зміни; їх мета, завдання та характерні особливості. Основні завдання педагога-організатора на кожному з етапів.

  1. СУЧАСНИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ ТА ПІДВИЩЕНІ ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ.

Сучасний етап розвитку національної системи освіти висуває підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя, озброєного новітніми методиками і технологіями виховання, впевненого дослідника, інженера, менеджера виховного процесу.

Виховна робота у дитячому оздоровчому закладі (дальше ДОЗ), як позашкільній установі – важлива складова виховного процесу підростаючого покоління, оскільки доповнює, розширює вплив школи, сім’ї, дитячих громадських формувань на становлення, всебічний розвиток особистості дитини.

Пропонований курс «Методика виховної роботи у ДОЗ» – це синтез отриманих психолого-педагогічних знань студентів, їх особистої орієнтації на педагогічну діяльність, вивчення унікальності методик існуючих дитячих оздоровчих закладів, формування теоретичних знань, практичних навичок методики роботи з дітьми в оздоровчих закладах.

Навчальний курс складається з:

  • теоретичної підготовки;

  • практичного удосконалення набутих знань;

  • індивідуального творчого пошуку;

  • педагогічної практики у дитячих закладах відпочинку та оздоровлення.

Мета курсу: підготувати майбутнього вчителя до організації виховної роботи в літніх оздоровчих закладах.

Завдання: ознайомити із специфікою, основними положеннями, традиційними методами та інноваційними технологіями виховної роботи в дитячих оздоровчих закладах; навчити орієнтуватися у нормативних документах, які регламентують діяльність літніх оздоровчих таборів; формувати практичні уміння та навички педагогічної майстерності педагога-організатора для роботи у дитячих оздоровчих закладах; організувати самостійну практичну діяльність студентів в якості педагогів-організаторів у дитячих оздоровчих закладах.

Виховна робота у дитячому оздоровчому закладі – важлива складова системи виховання дітей. Діяльність оздоровчого закладу доповнює, розширює вплив школи, сім’ї, громадських дитячих організацій на становлення, всебічний розвиток особистості дитини;

– це розумне поєднання відпочинку з самообслуговуючою працею, спортом з пізнавальною, cуспільною, громадсько-патріотичною, естетичною, розважальною діяльністю;чітка, продумана організація тимчасового дитячого творчого колективу; зміцнення здоров’я, оздоровчий режим дня. Завдання виховної роботи у дитячому оздоровчому закладі - це максимальна увага розвиткові особистості дитини, розкриття її здібностей, задоволення незадоволених у школі інтересів і потреб, залучення дітей до різноманітного соціального досвіду, створення у дитячому оздоровчому закладі стосунків співробітництва, співтворчості, співучасті на рівних, суспільне значима дозвільна діяльність дітей, активне спілкування з природою, збереження романтичних традицій організації дитячого табору минулого.

– будується з урахуванням національних традицій народів, що проживають на даній території зміцнення міжнаціональних стосунків.

Основні напрямки, пріоритети виховного процесу у дитячому оздоровчому закладі:

  • розвиток дитячого самоврядування;

  • естетичне виховання, розвиток дитячої творчості;

  • виховання у дітей потреби у здоровому способі життя;

  • трудове виховання, самообслуговуюча праця;

  • фізичне виховання, спортивно-оздоровча діяльність;

  • формування моральних установок;

  • екологічне, валеологічне виховання;

  • основи правового виховання;

  • розвиток пізнавальних інтересів;

  • отримання практичних навичок з основ безпеки життєдіяльності людини.

У дитячих оздоровчих закладах усіх видів та форм власності уже вироблено певну сукупність специфічних форм і методів роботи, проте виховні можливості закладені у дитячому закладі, можуть бути успішно реалізовані лише за умови врахування його особливостей.

Загальна мета діяльності дитячого оздоровчого закладу вцілому:

  • залишити позитивний слід у свідомості дитини, котра формується;

  • задовольнити потреби дитини у спілкуванні;

  • створити умови кожній дитині знайти своє місце у колективі;

  • набути чи перевірити практичні уміння та навички дитини дозволяють дитині проявити себе;

  • дати дитині певні знання та уміння з різних видів діяльності (туризму, краєзнавства, екології, мистецтва, художньої, технічної творчості тощо).

Вважаємо, що у роботі з дітьми у позашкільному закладі відмовитись від надмірного захоплення масовими заходами, які не орієнтовані на особистість кожної дитини, перевантажені фальшивою емоційністю, заорганізованістю і потребують тривалої підготовки, розходження між словом і ділом, авторитарного примусу, ігнорування прав і свобод дитини, штучне звуження соціального і територіального простору (слабке використання можливостей дитячого закладу, природних особливостей), не цікавих дітям формальних видів і форм діяльності, неправильного розподілу функціональних обов'язків педагогів-організаторів, методистів, вихователів.

Виховна робота у дитячому оздоровчому закладі повинна бути реальна з точки зору наявних засобів і сил (матеріальних, фінансових, творчих тощо). В першу чергу слід враховувати традиції і можливості табору, рівень підготовки педагогічного колективу, бажання, інтереси дітей і батьків, власний досвід, а також досвід накопичення кращими вітчизняними та зарубіжними таборами.

Виховний процес у дитячих оздоровчих закладах здійснюється у сприятливих умовах природного, соціального оточення. Дитячий відпочинок повинен бути „активний", наповнений глибоким змістом і суспільною спрямованістю. Суспільно-корисна праця здебільшого пов'язана з наведенням порядку і чистоти на території табору. Кожного дня діти повинні робити зарядку різноманітних заходів на свіжому повітрі. У дитячому оздоровчому закладі діти повинні знімати набуту фізичну та моральну утому школи, зміцнювати нервову та м'язову системи.

Вирішальні виховні можливості має тимчасовий колектив оздоровчого закладу. У новому товариському оточенні дитині хочеться показати усі свої здібності, сили, вміння, проявити кращі риси характеру активного спілкування інтенсивніше, повніше розкривається особистість дитини за таких обставин можна швидше виявити, помітити те, що у школі залишається прихованим, нереалізованим.

У дитячому оздоровчому закладі перед дитиною постає багато проблем: незнайома група однолітків, незвичні, більш офіційні стосунки з дорослими, а головне, - цілий комплекс норм і правил, що досить твердо регламентують їхню поведінку. Усе це зумовлює прагнення дитини максимально швидко посісти своє місце серед ровесників, засвоїти ті моральні норми, які перед ними висувають. Це не означає просто пристосуватися, видавати себе таким, як усі. Ні, саме стати, реально відчути себе схожим на інших, відчути силу цього ”ми” - ось таким повинен бути результат адаптаційного періоду.

У дитячих оздоровчих закладах діти самостійніші ніж вдома. Тут менше регламентацій, людей, що стримують прагнення до самостійності, і більше умов, що стимулюють їх розвиток.

Короткий за часом існування дитячий колектив, початок і завершення табірної зміни, обов’язкова оцінка діяльності всього колективу і кожної дитини – усе це сприяє активній діяльності, дає їм можливість побачити результати своєї творчої діяльності.