Тема 11. Дикція, темпоритм та інтонація у техніці мовлення ораторів

Дикція в усному мовленні та методика оволодіння нею.

Темп і ритм усного мовлення.

Дикційний практикум (с./р.).

Інтонація як мовне явище на слуховому рівні сприймання.

Пауза як засіб виразності мовлення. Функціональні різновиди і тривалість пауз. Мовчання як виражальний засіб.

Природа українського наголосу. Словесний, синтагматичний, логічний, фразовий наголос. Логічні наголоси (тактові і головні). Функції наголосу. Закони логічного наголошування. Відсутність різкого протиставлення наголошених і ненаголошених складів як ознака мелодійності українського мовлення. Типові помилки в наголошуванні українських слів. Робота над правильним наголошуванням слів в умовах білінгвізму. Тренування правильного наголосу на віршованих творах.

Підтекст – важлива складова правильного інтонування твору (с./р.)

Методика та практичні вправи для опанування інтонаційною виразністю голосу. Вправа “Потяг” (с./р.).

Мелодика мовлення, її значення для вираження змісту фрази. Основні мелодичні ходи. Вправи на відтворення мелодики в тексті.

Позамовні (рухові) засоби виразності (поза, жести, міміка). Роль невербальних засобів у посиленні виразності мовлення.

Змістовий модуль III Виразність мовлення радіо- і тележурналістів

Тема 12. Формування звукової культури мовлення у дикторів

Голос як основний інструмент дикторів.

Професійні властивості голосу (звучність, оксамитове забарвлення, легкість, гнучкість, плавність, уміння володіти різними регістрами, здатність тривалий час витримувати навантаження без утоми мовного апарату).

Професійно-гігієнічні вимоги до голосу.

Орфоепічний аспект фахової підготовки теле- і радіожурналістів (розвиток мовного дихання, фонетичного слуху, оволодіння вимовою, робота над удосконаленням звукового складу мовлення). Основні причини порушення орфоепічних норм.

Орфоепічний практикум (с./р.).

Тема 13. Техніка мовлення працівників ефіру

Значення техніки виразного мовлення для журналістської діяльності.

Дикція і темпоритм усного мовлення дикторів.

Інтонаційна виразність голосу в теле-, радіожурналістиці.

Інтонаційна диференційованість інформаційного, аналітичного та художньо-публіцистичного теле-, радіомовлення. Інтонаційні параметри у різних видах медійного тексту.

Правила застосування позамовних засобів виразності під час ефірного мовлення.

Дикційно-інтонаційний практикум (с./р.).

Тема 14. Мовленнєвий практикум

Практичні вправи для оволодіння усіма засобами логіко-емоційної виразності мовлення (інтонація, паузи, наголоси, мелодика, темпоритм, поза, жести, міміка).

Підготувати і продемонструвати комплекс вправ для розвитку логіко-емоційної виразності мовлення.

Підібрати добірку журналістських текстів для артикуляційного, орфоепічного та мовленнєвого практикумів.

Тема 15. Культура спілкування журналіста

Поняття мова, мовлення, спілкування. Функції мови. Мистецтво красномовства.

Основні ознаки культури мовлення. Точність як ознака культури мовлення на лексико-семантичному. граматичному, стилістичному рівнях. Логічність – ознака культури мовлення, що обумовлює однозначне сприйняття інформації. Предметна і понятійна логічність; система роботи над удосконаленням логічного мовлення журналістів. Описові та сюжетні висловлювання.

Усна і писемна форми мовлення. Основи діалогічного та монологічного мовлення журналістів. Діалогічні жанри в українському журналістському мовленні.

Види робіт щодо удосконалення монологічного мовлення у журналістів (сюжетна розповідь із власного досвіду, переказ знайомих художніх творів, складання розповідей різного типу) (с./р.).

Культура спілкування. Етикет. Мовленнєвий етикет як сукупність засобів, що регулюють поведінку людини.

Ввічливі слова. Формули мовленнєвого етикету у системі формування комунікативних навичок журналістів.

Роль наочності та невербальних засобів у процесі мовленнєвої діяльності працівників медіа.

Основні засоби, методи та прийоми формування мовленнєвої компетенції журналістів (с./р.).

Типи темпераментів та самовияв особистості у мовленні (на прикладі мовлення відомих журналістів).