
- •Тема III. Постійний електричний струм. 76
- •Тема VIII Випромінювання емх.. 135
- •2. Класична теорія електромагнетизму
- •3. Два види електричних зарядів
- •На відміну від зарядів, емп розподіляється у просторі неперервно. У цьому полягає одна з істотних відмін поля від частинок у класичній (не квантовій) фізиці.
- •4. Принцип близькодії
- •5. Деякі відомості з векторного аналізу
- •Деякі формули векторного аналізу.
- •Додаток Криволінійні координати
- •1.Закон Кулона
- •1)Закон Кулона стосується точкових зарядів;
- •3. Теорема Гауса
- •4.Потенціальний характер електростатичного поля
- •5.Скалярний потенціал.
- •6.Рівняння Пуассона і Лапласа
- •7. Загальний розв’язок рівняння Пуассона
- •8.Основні завдання електростатики
- •9. Теорема єдиності.
- •10.Енергія взаємодії електричних зарядів
- •11.Енергія електростатичного поля
- •12. Нестійкість електростатичних систем. Теорема Ірншоу.
- •13.Поле системи зарядів на далеких віддалях
- •14.Квадрупольний момент
- •15.Поверхневі і об’ємні заряди. Зв’язок між векторами е, d і р.
- •16. Діелектрики. Вектор поляризації.
- •17. Полярні діелектрики.
- •18.Умови на границі поділу двох діелектриків. А)Нерозривність нормальної компоненти d.
- •Б)Нерозривність тангенціальних компонент вектора е .
- •В)Закон заломлення ліній індукції на межі поділу двох діелектриків .
- •Г) Система рівнянь Максвелла для есп в діелектриках.
- •19. Електричне поле поляризованого тіла.
- •20. Електростатичне поле в провідниках.
- •21. Метод відображень.
- •Тема III. Постійний електричний струм.
- •1. Диференціальна форма законів Ома і Джоуля-Ленца
- •2. Умови стаціонарності струмів
- •3. Рівняння неперервності (закон збереження заряду)
- •4.Фактори існування постійного струму.
- •1. Поле всередині провідника.
- •2.Механізм існування постійного струму.
- •Тема IV Стаціонарне магнітне поле.
- •1. Магнітне поле струмів. Закон Біо-Савара-Лапласа. Закон Ампера.
- •2. Вектор-потенціал магнітного поля.
- •3. Циркуляція напруженості магнітного поля.
- •4. Рівняння Максвела для магнітного поля.
- •5.Магнітне поле струмів в однорідних магнетиках. Вектор в.
- •6.Сила Лоренца.
- •7. Пондеромоторна взаємодія струмів.
- •8. Коефіцієнт взаємної індукції.
- •Тема V: Квазістаціонарне електромагнітне поле
- •2.Інтегральна та диференціальна форма закону індукції Фарадея.
- •3. Енергія магнітного поля.
- •2*.Енергія магнітного поля (строге доведення).
- •Тема VI Змінне електорамагнітне поле
- •1.Струми зміщення.
- •2. Повна система рівнянь Максвела.
- •3.Загальний розв’язок рівнянь Максвела за допомогою скалярного та векторного потенціалів.
- •4.Теорема і вектор Умова—Пойтінга. Імпульс електромагнітного поля
- •Додаток:
- •Тема VII елektpomaгнітні хвилі
- •1. Хвильове рівняння
- •2. Плоскі електромагнітні хвилі
- •4. Властивості плоскої монохроматичної електромагнітної хвилі
- •4.Електромагнітні хвилі можна представити як потік релятивістських частинок.
- •5 . Фазова і групова швидкості
- •5. Відбивання і заломлення світла на межі двох діелектриків
- •7. Розповсюдження емх у діелектрику
- •8. Розповсюдження електромагнітних хвиль у провіднику.
- •9. Скін-ефект
- •Тема VIII Випромінювання емх..
- •1.Потенціали, що запізнюються.
- •2.Поле системи зарядів на далеких віддалях.
- •3. Дипольне випромінювання.
- •4. Інтенсивність випромінювання.
- •5.Випромінювання гармонійного осцилятора.
- •6.Випромінювання рамкової антени.
- •7. Розсіювання електромагнітних хвиль зарядами.
- •8. Реакція випромінювання
- •Тема X. Електродинаміка матеріальних середовищ.
- •1.Рівняння поля в середовищі.
- •2.Усереднення рівнянь Лоренца. Зв’язок між векторами h, b, j.
- •3.Електричні властивості діелектриків. Електронна теорія орієнтаційного механізму поляризації.
- •4.Магнітні властивості речовин.
- •Тема X Релятивіська електродинаміка.
- •1. Інваріантність рівнянь Максвела відносно перетворень Лоренца.
- •2.1.Аберація світла.
- •2.2.Ефект Доплера.
- •3. Рівняння поля в тензорній формі
- •4. Перетворення електричних і магнітних полів
- •5. Інваріанти електричного і магнітного полів
2.Поле системи зарядів на далеких віддалях.
Загальні формули для потенціалів, що запізнюються досить складні:
(1)
Дійсно, оскільки вирази для густини заряду і густини струму, які входять в (1) є функціями часу запізнювання. Для обчислення потенціалів в момент часу t необхідно у відповідних інтегралах брати значення цих величин у різні моменти часу в кожній точці простору.
Однак якщо точка спостереження знаходиться досить далеко від системи рухомих зарядів, тобто коли віддаль від точки спостереження набагато перевищує розміри системи, вирази (1) допускають певне спрощення.
Розглянемо систему зарядів у об’ємі V:
r—
радіус вектор елементу об’єму dV із
зарядом dq, R—радіус
вектор точки P відносно
елемента об’єму dV, n—одиничний вектор в напрямку R0.
Будемо шукати поле в точці P.
На великих віддалях від джерела ЕМХ можна вважати плоскими. Причому, ця віддаль повинна не тільки перевищувати розміри системи, але і бути більшою від довжини випромінюваної хвилі. Про цю область поля говорять як про хвильову зону випромінювання.
Для плоскої ЕМХ :
(2)
Для визначення H, E досить обрахувати A (1.2)
З рисунка видно, що R=R0-r
або
(3)
оскільки r<<R0, то величиною (r/R0)2 можна знехтувати
тобто
R=R0-nr(4)
Підставимо (4) у (1.2) і оскільки R≈R0 то у знаменнику замінимо R на R0. У чисельнику цього робити не можна, оскільки невідомо, як змінюється j за час nr /c
(5)
З формули (5) видно, що час запізнення складається з двох частин. Перша з них, дорівнює R0/c і називається часом запізнювання системи, описує час, необхідний для поширення ЕМП від початку координат до точки спостереження. Друга частина дорівнює nr/c і називається власним запізненням; описує час, який необхідний для поширення поля в межах системи.
Будемо розглядати випадки, коли можна знехтувати величиною nr/c в підінтегральному виразі (5):
1).
За порядком величини, nr/c ≈L/c , де L- розміри системи. При R0>>L власне запізнення nr /c по абсолютній величині мале в порівнянні з R0/c
nr/c << R0/c (6)
Таким чином, якщо L<<R0, це може бути однією з умов , при якій можна знехтувати власним запізненням.
2).
Щоб це виконувалося, необхідно щоб за час nr /c , протягом якого поле , яке поширюється із швидкістю c, пройшло по системі , заряди в системі , які рухаються із швидкістю v , не встигли помітно переміститися . За час nr/c заряди проходять шлях приблизно рівний vnr /c ≈v(L/c). Якщо цей шлях малий в порівнянні з розмірами системи, можна вважати , що за час власного запізнення розміщення зарядів у системі не встигає змінитися.
Таким чином можна вважати , що при v(L/c)<< L, або при швидкостях руху , які задовольняють нерівність
v<<c (7)
зміна конфігурації за час запізнення дуже мала.
Умову (7) можна записати і в іншому вигляді .
3).
Нехай Т означає порядок величини часу, протягом якого розподіл зарядів у системі змінюється помітним чином. Випромінювання цієї системи буде, очевидно, мати період порядку Т.
Власний час nr /c ≈L/c.
Для того, щоб за цей час розподіл зарядів у системі не встиг значно змінитися, необхідно, щоб L/c<<T. Але cT є не що інше як довжина хвилі λ випромінювання. Таким чином умову L<<cT можна записати у вигляді
L<< λ (8)
тобто розміри системи повинні бути малі в порівнянню з довжиною випромінюваної хвилі.
Якщо використати ці умови то у виразі для векторного потенціалу можна знехтувати власним запізненням:
Будемо передбачати, що умови (6), (7) та (9) виконуються, і займемося вивченням випромінювання на далеких віддалях від випромінюючої системи. На таких віддалях поле можна розглядати як плоску хвилю, і тому для визначення поля досить обчислити лише векторний потенціал.