
- •Основи молекулярної фізики і термодинаміки §28. Статистичний і термодинамічний методи дослідження. Термодинамічні параметри. Рівноважний стан і процеси
- •§29. Рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу для тиску
- •§30. Середня кінетична енергія молекул. Молекулярно-кінетичне трактування абсолютної температури
- •§31. Розподіл Максвелла молекул ідеального газу за швидкостями теплового руху
- •§32. Барометрична формула. Розподіл Больцмана частинок у зовнішньому потенціальному полі
- •§33. Закон рівномірного розподілу енергії за ступенями вільності молекул
- •§34. Перший закон термодинаміки. Робота газу при зміні його об’єму
- •Пулюй іван
- •Шіллер микола миколайович
- •§35. Теплоємність. Класична молекулярно-кінетична теорія теплоємностей ідеального газу та її обмеженість
- •§36. Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів
- •Ізохорний процес .
- •Ізобарний процес.
- •Ізотермічний процес.
- •§37. Адіабатний процес. Політропний процес
- •§38. Середнє число зіткнень і середня довжина вільного пробігу молекул
- •§39. Явища перенесення у термодинамічно нерівноважних системах
- •1. Дифузія у газах
- •2. Теплопровідність газів
- •3. Внутрішнє тертя у газах
- •Пулюй іван павлович
- •§40. Коловий процес. Теплові двигуни і холодильні машини. Оборотні I необоротні процеси
- •§41. Цикл Карно I його коефіцієнт корисної дії для ідеального газу
- •§42. Ентропія. Ентропія ідеального газу
- •§43. Ентропія і термодинамічна ймовірність
- •§44. Другий і третій закони термодинаміки
- •§45. Реальні гази. Рівняння Ван-дер-Ваальса
- •1. Врахування власного об’єму молекул
- •2. Врахування притягання молекул
- •§46. Порівняння ізотерм Ван-дер-Ваальса з експериментальними. Критичний стан
- •Авенаріус михайло петрович
- •Надєжкін олександр іванович
- •§47. Внутрішня енергія реального газу
§36. Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів
Ізопроцесамив газах називаються процеси, при яких
один із основних параметрів станузберігається сталим.
Ізохорний процес .
Діаграма
цього процесу в координатахp,
Vзображається прямою, яка
паралельна до осі ординат, де1-2–
ізохорне нагрівання, а1-3– ізохорне
охолодження (рис. 69).
При
ізохорному процесі газ не виконує роботи
над зовнішніми тілами:δA=pdV=0.
Отже, з першого закону термодинаміки δQ=dU+δAдля ізохорного процесу випливає, щоδQ=dU. Оскільки
,
то для довільної маси газу
.
Ізобарний процес.
Діаграма
цього процесу в координатахp,
Vзображається прямою, яка
паралельна до осіV(рис. 70).
1-2– ізобарний процес розширення,1-3 – ізобарний стиск.
Робота,
яку виконує газ при ізобарному розширенні
від об’єму
до
,
дорівнює
,
де використано рівняння Клапейрона-Менделєєва.
При ізобарному процесі при наданні газу масою mкількості теплоти
його внутрішня енергія зростає на величину
.
Газ виконує роботу
.
Ізотермічний процес.
Діаграма цього процесу в координатах p, Vє гіперболою.1-3– ізотермічний стиск,1-2– ізотермічне розширення (рис. 71).
Робота газу при ізотермічному розширенні:
.
При
внутрішня енергія ідеального газу не
змінюється, тобто
і
,
тобто вся кількість теплоти, надана газу, витрачається на виконання ним роботи проти зовнішніх сил:
.
Робота
розширення газу
додатна. У випадку стиску газу (процес
)
роботаA, що виконується газом,
від’ємна, водночас зовнішні сили
виконують додатну роботу
.
При цьому
,
тобто теплота від газу відводиться.
§37. Адіабатний процес. Політропний процес
Адіабатний
– це такий процес, який відбувається
без обміну теплотою
між термодинамічною системою i оточуючим
середовищем.
Розглянемо, при яких умовах можна реально здійснити адіабатний процес. Можливо в трьох випадках здійснити процес, який буде адіабатним.
В першомувипадку необхідна адіабатна оболонка, теплопровідність якої дорівнює нулю. Такою оболонкою може служити посудина Дьюара. В такій посудині з подвійними посрібленими стінками, з простору між якими відкачано повітря, передачі теплоти через стінки практично не буде.
Другийвипадок адіабатних процесів – це
процеси, що відбуваються дуже швидко.
При швидкому стиску газу затрачається
робота,
в наслідок чого збільшується внутрішня
енергія
,
що викликає підвищення температури.
При підвищенні температури деяка
кількість теплоти
повинна бути передана навколишньому
середовищі, що знаходиться при нижчій
температурі, але процес теплопередачі
є доволі інертним, тому при швидкому
стиску теплота не встигає поширитись
з даного об’єму.
Третійвипадок – це процеси, що відбуваються в дуже великих об’ємах газу, наприклад, в атмосфері. Якщо в атмосфері відбудеться зменшення тиску – розрідження, яке виникає внаслідок атмосферної діяльності, то кількість теплоти, яка повинна бути передана із навколишнього простору для того, щоб вирівняти температуру, яка понизилась внаслідок адіабатного розширення, просто не встигне поширитися упродовж значного проміжку часу.
Продиференціюємо рівняння Клапейрона-Менделєєва:
.
Звідси
.
Підставимо
значення
у вираз для першого закону термодинаміки:
i
.
Оскільки
,
то
,
,
,
,
де
– показник адіабати, або коефіцієнт
Пуассона.
Проінтегруємо отриманий вираз:
,
,
Отже,
або
.
Цей вираз називається рівнянням Пуассона.
Для переходу до змінних T,Vвиключимо з рівняння Пуассона за допомогою рівняння Клапейрона-Менделєєва тиск:
,
тоді
.
Звідси,
і
.
Оскільки об’єм
,
то, підставивши цей вираз в рівняння Пуассона, отримуємо:
.
Отже,
і
.
Побудуємо графіки рівнянь:
(адіабата),
(ізотерма)
(рис. 72).
Диференціюючи рівняння
,
отримуємо
,
звідси для ізотерми маємо
.
Диференціюючи рівняння
,
маємо
.
Звідси
.
Отже,
тангенс кута нахилу адіабати в
разів більший, ніж в ізотерми. Це
пояснюється тим, що при адіабатному
стиску
тиск газу збільшується не лише внаслідок
зменшення його об’єму, як при ізотермічному
стиску, але і підвищенням температури.
При адіабатному розширенні газу
його температура знижується і тому тиск
зменшується швидше, ніж при ізотермічному
розширенні.
Розрахуємо
роботу, яку виконує газ при адіабатному
процесі
.
Вона вимірюється числово площею,
заштрихованою на рис. 72. Якщо газ
адіабатно розширюється від об’єму
до
,
то його температура зменшується від
до
і робота розширення ідеального газу
.
Оскільки, як показано під час розгляду теплоємності ідеального газу,
,
то
.
Якщо використати рівняння адіабатного процесу у змінних T,VіT,p, отримуємо
.
Тоді роботу газу при адіабатному процесі можна записати в такому вигляді:
,
.
Робота,
яка виконується газом при адіабатному
розширенні
,
менша, ніж при ізотермічному. Це
пояснюється тим, що при адіабатному
розширенні відбувається охолодження
газу, тоді як при ізотермічному –
температура підтримується постійною
за рахунок припливу ззовні еквівалентної
кількості теплоти.
Ізотермічний і адіабатний процеси є ідеальними, які на практиці здійснити неможливо, до них можна лише наближатися. Ізотермічний процес повинен відбуватися нескінченно повільно; адіабатний процес може протікати з скінченою швидкістю, але в адіабатній оболонці, що має теплопровідність, яка рівна нулю. А це практично здійснити неможливо.
В природі відбуваються реальні процеси, які є проміжними між адіабатними і ізотермічними. Такі процеси називаються політропними.
Політропним називається процес, при якому теплоємність тіла залишається сталою, тобто
,
де С=const.
Знайдемо рівняння політропи для ідеального газу. Запишемо рівняння першого закону термодинаміки:
.
Виключимо
з цього рівняння Т. Для цього
продиференціюємо вираз:
.
Звідси
.
ПідставимоdT у вираз для першого
закону термодинаміки. Враховуючи, що,
,
отримуємо
,
,
,
де
- показник політропи.
Проінтегрувавши отриманий вираз,отримаємо:
і
.
Це рівняння і є шуканим рівнянням політропи ідеального газу.
При
С=0, із рівняння
отримуємо рівняння адіабати;
при С=∞, n=1– рівняння ізотерми;
при
,
n=0– рівняння
ізобари;
при
,
– рівняння ізохори.
Отже, всі ізопроцеси в газах є частинними випадками політропного процесу.