- •Основи молекулярної фізики і термодинаміки §28. Статистичний і термодинамічний методи дослідження. Термодинамічні параметри. Рівноважний стан і процеси
- •§29. Рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу для тиску
- •§30. Середня кінетична енергія молекул. Молекулярно-кінетичне трактування абсолютної температури
- •§31. Розподіл Максвелла молекул ідеального газу за швидкостями теплового руху
- •§32. Барометрична формула. Розподіл Больцмана частинок у зовнішньому потенціальному полі
- •§33. Закон рівномірного розподілу енергії за ступенями вільності молекул
- •§34. Перший закон термодинаміки. Робота газу при зміні його об’єму
- •Пулюй іван
- •Шіллер микола миколайович
- •§35. Теплоємність. Класична молекулярно-кінетична теорія теплоємностей ідеального газу та її обмеженість
- •§36. Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів
- •Ізохорний процес .
- •Ізобарний процес.
- •Ізотермічний процес.
- •§37. Адіабатний процес. Політропний процес
- •§38. Середнє число зіткнень і середня довжина вільного пробігу молекул
- •§39. Явища перенесення у термодинамічно нерівноважних системах
- •1. Дифузія у газах
- •2. Теплопровідність газів
- •3. Внутрішнє тертя у газах
- •Пулюй іван павлович
- •§40. Коловий процес. Теплові двигуни і холодильні машини. Оборотні I необоротні процеси
- •§41. Цикл Карно I його коефіцієнт корисної дії для ідеального газу
- •§42. Ентропія. Ентропія ідеального газу
- •§43. Ентропія і термодинамічна ймовірність
- •§44. Другий і третій закони термодинаміки
- •§45. Реальні гази. Рівняння Ван-дер-Ваальса
- •1. Врахування власного об’єму молекул
- •2. Врахування притягання молекул
- •§46. Порівняння ізотерм Ван-дер-Ваальса з експериментальними. Критичний стан
- •Авенаріус михайло петрович
- •Надєжкін олександр іванович
- •§47. Внутрішня енергія реального газу
Пулюй іван павлович
(1845-1918)
Виміряв в 1877 р. коефіцієнти дифузії парів через пористі перегородки (стінки глиняних посудин) та їх температурні залежності. З дослідів з водяною парою, з парою ефіру, хлороформу, алкоголю зробив висновок, що пара дифундує крізь пористі стінки у відношенні, оберненому до квадратних коренів їх густин.
Виконав вперше в 1874 р. найбільш систематичніше дослідження коефіцієнта внутрішнього тертя для різних газів. Досліджував повітря, вуглекислий газ, водень, пари води, спирту, бензолу, ацетону, ефіру.
Показав, що з підвищенням температури η зростає за законом η=η0(1+αt)n, 2/3<n<3/4.
Довів, що значення коефіцієнта в’язкості суміші газів, які хімічно не взаємодіють між собою, лежить між значеннями коефіцієнтів внутрішнього тертя компонент. Визначив експериментально, що гази з більшою молекулярною вагою мають за рівних кількостей більший вплив на коефіцієнт внутрішнього тертя суміші газів.
Одержав для коефіцієнта внутрішнього тертя співвідношення

де p1, p2 – парціальні тиски, μ1, μ2 – молекулярні маси, η1, η2 – коефіцієнти внутрішнього тертя компонент.
§40. Коловий процес. Теплові двигуни і холодильні машини. Оборотні I необоротні процеси
Коловим процесом (циклом) називається процес, при якому система, пройшовши через ряд станів, повертається у вихідний стан.
На діаграмі процесів цикл зображається замкненою кривою.
Тіло, яке здійснює коловий процес і обмінюється енергією з іншими тілами, називається робочим тілом. Звичайно таким тілом є газ.
Цикл,
який виконує ідеальний газ, можна розбити
на процеси розширення
і стискання
газу (рис. 81). Робота розширення, яка
визначається площею фігури
,
додатна
,
робота стискування, що визначається
площею фігури
,
від’ємна
.
Робота, яка виконується газом за цикл
,
визначається
затемненою площею, що охоплюється кривою
.

Якщо
за цикл виконується додатна робота
(цикл виконується за годинниковою
стрілкою), то він називаєтьсяпрямим.
При
прямому циклі робочому тілу, надається
кількість теплоти
і тіло виконує роботу розширення
.
Внутрішня енергія змінюється на величину
,
де
і
– внутрішня енергія тіла в стані
і
,
відповідно. Потім тіло стискається, над
ним виконується робота
,
яка менша, ніж
,
і від нього забирається кількість
теплоти
,
яка менша
.
Внутрішня енергія змінюється на величину
.
Робота стискування виконується за
рахунок використання частини роботи,
виконаної при розширенні робочого тіла,
наприклад, за рахунок кінетичної енергії
маховика, що почав обертатись при
розширенні робочого тіла. За першим
законом термодинаміки для процесу
розширення
,
для процесу стискання:
.
Якщо
ці рівняння додати, то отримаємо
.
Після закінчення циклу тіло повертається в свій початковий стан, внутрішня енергія тіла не змінюється. Тому робота циклу може виконуватись лише за рахунок зовнішніх джерел, що підводять до тіла теплоту.
П
рямий
цикл використовується в тепловому
двигуні, в якому робоче тіло отримує
енергію у формі теплоти від зовнішніх
джерел і частину її віддає у формі
роботи. Тепловий двигун складається з
трьох частин: нагрівник, робоче тіло,
холодильник (рис. 82). Від термостата
з вищою температурою
,
який називається нагрівником, за цикл
відбирається кількість теплоти
,
а термостату з нижчою температурою
,
який називається холодильником, за цикл
передається кількість теплоти
і виконується робота
.
Т
епловий
двигун характеризується коефіцієнтом
корисної дії
,
який дорівнює відношенню роботиА,
яка виконана тілом за цикл роботи, до
кількості теплоти
,
що отримало тіло від нагрівника:
.
Температура
газу при його стискуванні повинна бути
нижча, ніж при розширенні. Тоді тиск
газу у всіх проміжних станах при стиску
буде менший, ніж при розширенні, і буде
виконано умову
,
необхідну при виконанні двигуном
корисної роботи.

Якщо здійснити цикл проти годинникової стрілки, то виконана робочим тілом робота буде та сама за абсолютною величиною, але від’ємна (рис. 83):
.
Такий процес називається зворотним.
Зворотний цикл використовується в холодильних машинах- періодично діючих установках, в яких за рахунок роботи зовнішніх сил теплота переноситься до тіла з вищою температурою (рис. 84).
Така
машина забирає за цикл від тіла з
температурою
кількість теплоти
і віддає тілу при температури
кількість теплоти
.
Над машиною за цикл повинна бути
виконана роботаА. Кількість відданої
теплоти
дорівнює сумі отриманої кількості
теплоти
і роботи, яку виконали зовнішні сили:
.
Отже, чистий результат циклу полягає в тому, що тіло з меншою температурою, від якого забирається певна кількість теплоти, охолоджується, а тіло з вищою температурою, якому віддається теплота, нагрівається.
Ефективність
холодильної машини характеризується
її холодильним коефіцієнтом, який
дорівнює відношенню віднятої кількості
теплоти
до роботи, яка затрачається на приведення
машини в роботу:
.
Робочим тілом в холодильній машині слугують пари рідин, які легко киплять: аміак, фреон і ін. Енергія підводиться до машини від електричної мережі. За рахунок цієї енергії відбувається перехід теплоти від холодильної камери до більш нагрітого тіла – до навколишнього середовища.
Оборотним термодинамічним процесом називається така зміна стану системи, яка, будучи проведена у зворотному напрямку, повертає її в початковий стан так, щоб система пройшла через ті самі проміжні стани, що i у прямому процесі, але у зворотній послідовності, а стан тіл поза системою залишився незмінним.
Процеси, які не задовольняють цим вимогам оборотності, називаються необоротними.
Будь-який рівноважний процес є оборотним.
Оборотні процеси – це до деякої міри ідеалізація реальних процесів. Всі реальні процеси є необоротними.
