Konspekt lekcil

Норми амортизації

Видатки пов’язані з виплатою процентів

Проценти, котрі нараховуються на боргові зобов’язання, що випущені корпорацією, розглядаються як її видатки і віднімаються з суми що належить до обкладення податком.

Що стосується дивідендів за звичайними акціями, то вони з оподаткованої суми не виключаються.

Увипадку коли компанія є прибутковою і справно виплачує податки то наявність боргових зобов’язань дає їй значні переваги у зменшенні податку.

Увипадку коли гранична податкова ставка дорівнює 34% то фірма повинна заробляти приблизно 1.52 дол. до сплати податку на кожен долар, що

виплачується у вигляді дивідендів.

Дивідендний дохід

Корпорація може мати в своїй власності акції інших компаній. Якщо вона отримує дивіденди за даними акціями то 80% дивідендів звільняється від оподаткування. Інші двадцять процентів підлягають оподаткуванню у відповідності до ставки оподаткування прибутку.

Зарахування збитків при сплаті податків за майбутні та минулі періоди. Якщо корпорація терпить збитки від основної діяльності, то дані збитки

можуть відніматись від оподатковуваного прибутку за 3 минулих та 15 майбутніх років.

21

Дана система створена для того щоб полегшити існування компаній прибуток котрих може різко коливатися.

Доходи та збитки компанії від продажу основних фондів

В випадку перепродажу основних фондів має місце дохід або збитки. В податковому законодавстві є різні підходи до такого оподаткування даної діяльності, проте в останній час даний вид доходів оподатковується за стандартною ставкою у 34%.

Податки на доходи приватних осіб

Будь-який прибуток, що декларується індивідуальним підприємством чи товариством стає доходом власника та обкладається доходом для приватних осіб. На сьогоднішній момент існують дві ставки оподаткування даного доходу: 15% та 28% Крім того існує неоподаткований мінімум котрий дорівнює 5000 дол. для сім’ї, для голови сімейного господарства чи індивідуального підприємця відповідно 4400 та 3000 дол. Якщо оподатковуваний дохід перевищує певний рівень (71900 дол. для сімейної декларації) то привілеї 15% ставки виключаються. З любого доходу що перевищує даний рівень знімається додатковий 5% податок до тих пір, поки дохід що отримується не досягне значення, що обкладається за меншою ставкою.

Проценти, дивіденди та доходи від продажу основного капіталу

Для приватних осіб, суми процентів, що отримуються по корпоративних та державних цінних паперах, підлягають оподаткуванню по повних ставках на федеральному рівні.

Акціонерний опціон

Виконавчі директори корпорацій часто отримують від неї акціонерні опціони в якості стимулу для підвищення ефективності їхньої роботи.

Акціонерний опціон - це контракт що дає право власникові на покупку звичайних акцій компанії по наперед заданій ціні на протязі встановленого періоду. Прибуток такого виду оподатковується як звичайний дохід

Підрозділ “S”

Відповідно до підрозділу “S” податкового кодексу США, власника невеликих корпорацій, в котрі входять 35 і менше акціонерів, дозволяється реєструватись у формі корпорації, але для них встановлюються ставки оподаткування такі якби дана корпорація була товариством.

22

Вони оголошують будь-які корпоративні прибутки персональним доходом та платять відповідний податок. Такий режим виключає подвійне оподаткування котрому підпорядковані дивідендні доходи.

Вплив амортизаційної політики на фінансове управління організації

Регулювання амортизаційної політики прибуткових організацій є об’єктом визначення Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (ст.8). Розмір валових витрат організації залежить від обраної підприємством амортизаційної політики, а отже для тих організацій, котрим встановлено порогову неоподатковану рентабельність у розмірі 25% вибір амортизаційної політики (у випадку якщо законодавство допускає таку можливість) прямо впливає на величину відносного перевищення доходів над витратами.

Вибір такого методу нарахування амортизації, котрий передбачає в цілому вищі амортизаційні відрахування дає можливість встановити вищий рівень валових витрат і, як наслідок, зменшити суму перевищення валових доходів над валовими витратами.

Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” амортизація основних фондів та нематеріальних активів визначається як поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань

Зекономічної токи зору амортизація є процесом поступового перенесення вартості основних фондів та нематеріальних активів на новостворену продукцію.

Зточки зору фінансового менеджменту амортизація розглядається як процес виведення частини грошового потоку з бази оподаткування податко м

на прибуток, оскільки даний потік становить собою втілення минулих доходів фірми.

За об’єктом нарахування амортизацію поділяють на:

амортизацію, що нараховується в залежності від нормативного терміну амортизації фондів;

амортизацію, що нараховується в залежності від певних характеристик інтенсивності використання фондів (наприклад співвідношення фактичного та нормативного терміну пробігу транспортного засобу за певний період).

За методом нарахування виділяють:

рівномірний метод нарахування амортизації

акселерований метод нарахування амортизації базований на залишковій вартості;

23

акселерований метод нарахування амортизації базований на сумі чисел років амортизаційного періоду.

Продемонструємо принципи нарахування амортизації за різними методами та об’єктами нарахування.

Нехай елемент основних фондів, на який нараховуватиметься амортизація, вартуватиме за початковою вартістю 10500 грн. Приймемо, що його ліквідаційна вартість становитиме 500 грн.

Покажемо як нараховується амортизація у випадку узалежнення її від показників інтенсивності використання фондів.

У випадку, якщо це транспортний засіб, то для нього встановлюється нормативний пробіг, на протязі котрого засіб повинен бути амортизований. Нехай нормативний пробіг транспортного засобу становить 350000 км. За рік автомобіль пробіг 100000 км. Вартість що підлягає амортизації становить 10000 грн. Знаходиться як різниця початкової балансової та залишкової (10500 грн.-500грн.). Норма амортизації за рік, в який автомобіль пробіг 100000 км. знаходиться співвідношенням даної величини до нормативного повного пробігу (100000 км / 350000 км. * 100%) і становить 28,57%. Сума амортизаційних відрахувань даного року становить 2857 грн. (10000 грн. *

28,57% / 100%).

У випадку коли встановлений нормативний термін амортизації фіксованого активу певного виду нарахування амортизації може здійснюватись рівномірно.

Розглянемо попередній приклад але при умові заміни нормативного пробігу, нормативним терміном служби у розмірі 5 років. При рівномірному методові нарахування норма амортизації становитиме 20% (1 / 5 років * 100%). Амортизаційні відрахування щорічно становитимуть однакову величину 2000

грн. (10000 грн. * 20 % / 100 %).

Для акселерованого (прискореного) методу нарахування амортизації у випадку коли базою нарахування служить його залишкова вартість характерним є відсутність ліквідаційної вартості. Для нашого прикладу базою нарахування амортизації першого року служить 10500 грн. При застосування даного методу для кожної групи фондів застосовуються понижуючі чи підвищуючі коефіцієнти, котрі відповідно сповільнюють чи прискорюють процес амортизації. Нехай для того виду основних фондів, що розглядаються в нашому прикладі встановлено коефіцієнт акселерації 2,0. Тоді амортизаційні нарахування першого року становитимуть 4200 грн. (2,0*20%*10500 грн. /

24

(2,0*20%*6300 грн. / 100%). Процес слід продовжити використовуючи залишкову вартість фондів 3780 грн. (6300 грн. – 2520 грн.) до досягнення нормативного терміну амортизації. Неамортизований залишок вважається ліквідаційною вартістю основних фондів.

При використанні методу нарахування амортизації базованого на обчисленню суми чисел базою амортизації постійно служить різниця між початковою та ліквідаційною вартістю. Для нашого прикладу це 10000 грн. (10500 грн. – 500 грн.). Крім того знаходять суму чисел років нормативного терміну амортизації. Для нашого прикладу цей термін становить 5 років, а сума чисел років нормативного терміну буде 15 років (1 рік + 2 роки + 3 роки +4 роки + 5 років). В цьому випадку за першій рік списується 33,33% (5 років / 15 років * 100%) вартості фондів. За другий рік 26,67% (4 роки / 15 років * 100%). За третій рік 20% (3 роки / 15 років * 100%), за четвертий 13,33% (2 роки / 15 років * 100%), за останній 6,67% 20% (1 рік / 15 років * 100%). Таким чином списується 100% тої вартості активу, що підлягає амортизації. Для нашого прикладу порічно буде амортизовано відповідно 3333 грн., 2667 грн., 2000 грн., 1333 грн., 667 грн. відповідно.

В практиці амортизації часто використовують піврічні узгодження згідно до яких за рік прийняття активу на баланс списується лише половина призначеної до амортизації суми. Це пов’язано з тим, що активи поступають на баланс як правило не на початку року, а посередні. Отже їх середній термін фактичної служби у році прийняття на баланс організації становить половину року.

В Україні у відповідності до чинного законодавства прийнято застосовувати поквартальне нарахування амортизації.

Амортизації підлягають:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

придбання, ремонт і модернізацію легкового автотранспорту лише юридичними особами, господарською діяльністю яких є надання платних послуг з перевезення сторонніх громадян (таксомоторні парки) та послуг з

25

надання легкового автотранспорту в оренду (прокат) стороннім громадянам

і організаціям;

поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом.

Для встановлення норм амортизації основні фонди поділяють на три групи:

група 1 будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування);

група 2 автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні,

електромеханічні прилади та інструменти, включаючи

електронно-обчислювальні машини, інші машини для

автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періо ду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):

група 1 - 1,25 відсотка;

група 2 - 6,25 відсотка;

група 3 - 3,75 відсотка.

Платник податку може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи 3, придбаних після набрання чинності цим Законом за такими нормами (у розрахунку на календарний рік):

1-й рік експлуатації - 15 відсотків;

2-й рік експлуатації - 30 відсотків;

3-й рік експлуатації - 20 відсотків;

4-й рік експлуатації - 15 відсотків;

5-й рік експлуатації - 10 відсотків;

6-й рік експлуатації - 5 відсотків;

7-й рік експлуатації - 5 відсотків.

Зазначене рішення не може бути прийняте платниками податку, що випускають продукцію (роботи, послуги), ціни (тарифи) на яку

26

встановлюються (регулюються) державою або платниками податку, які визнані такими, що займають монопольне становище на ринку, відповідно до закону.

Податки на персональні доходи працівників організацій

Доходи працівників організацій оподатковуються на загальних засадах. Фінансовий менеджер організації при планування видатків останньої пов’язаних з оплатою праці персоналу крім обов’язкових нарахувань на фонд заробітної плати у розмірі 37,5% повинен враховувати оподаткування доходів працівників.

На даний момент часу в Україні застосовується шестиступенева шкала оподаткування персональних доходів працівників.

Таблиця 5

Сітка оподаткування персональних доходів в Україні

Наприклад, якщо працівник отримує нараховану заробітну плату у розмірі 580 грн., то це потягне за собою додаткові нарахування у розмірі 217,50 грн. (37,5% * 580 грн. / 100%). В той же час такий його дохід буде оподатковано на суму 101,55 грн. (20% * (580 грн. – 170 грн.) / 100% + 19,55 грн.) Отже фактична виплата “на руки” 478,45 грн. (580,00 грн. – 101,55 грн.) у вигляді заробітної плати працівникові неприбуткової організації, викликає затрати неприбуткової організації у розмірі 797,5 грн. (580 грн. + 217,50 грн.), яких за різними напрямками у державний бюджет поступають 319,05 грн. (101,55 грн. + 217,50 грн.) або 40% від загальної суми видатків пов’язаної з виплатою заробітної плати.

27

РОЗДІЛ 3. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ТА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ У ФІНАНСОВОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

Інформаційне забезпечення фінансової звітності підприємства

Фінансова звітність підприємства — це стандартна форма подання інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату, ефективність його діяльності за певний період та перспективи розвитку.

Підприємство регулярно повинно складати звіти для:

сприяння плануванню і контролю організаційної діяльності;

успішної співпраці з постачальниками фінансів;

виконання вимог законодавства;

цілей оподаткування.

Планування і контроль організаційної діяльності на підприємстві сприяє поліпшенню системи управління підприємством і попереджує:

затоварення;

помилки в розрахунках цін;

розкрадання запасів;

не виявлення нерентабельних операцій;

безнадійні борги;

інше.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

придбання, продажу та володіння цінними паперами;

участі в капіталі підприємства;

оцінки якості управління;

оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

забезпеченості зобов'язань підприємства;

визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

регулювання діяльності підприємства;

інших рішень.

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.

28

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

•автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

•безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

•періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

•історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки

активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

• нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;

• повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітніс ть повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

•послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

•обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в

бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

•превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

•єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній

грошовій одиниці.

Фінансові звіти показують величину прибутку, отриманого підприємством, дають змогу розрахувати прогнозні показники на певний період часу, попереджають про погіршення фінансового стану підприємства. Здебільшого фінансові звіти містять і додаткову інформацію, яка може зацікавити постачальників фінансів при наданні кредитів підприємству.

29

Окрім того, ведення фінансової звітності є обов'язковим, тому що існують встановлені законом вимоги про те, що всі підприємства повинні вести бухгалтерські книги та реєстри для підготовки фінансових звітів.

Фінансові звіти необхідні для визначення бази, від якої нараховують податки.

Фінансова інформація, яка міститься у фінансовій звітності і котру надають користувачам, повинна відповідати певним вимогам, а саме:

достовірність (надійність) — об'єктивність і правдивість наведених даних для використання, що забезпечує правильність розуміння та призначення інформації, інакше висновки, зроблені за результатами аналізу, не відповідатимуть дійсності, а пропозиції аналітиків можуть не лише не принести користі підприємству, а й зашкодити йому;

вчасність — здатність вплинути на прийняття рішення користувачем і задовольнити його інтереси в потрібний момент або до певного терміну;

Це забезпечує можливість оперативно втручатися у процес виробництва, чим підвищується ефективність аналізу загалом. Крім того, це означає, що інформація повинна надходити до аналітика якомога скоріше.

Підвищення оперативності інформації досягають використанням найновіших засобів зв'язку, обробленням її на ЕОМ тощо.

доступність і зрозумілість — тобто трактування користувачем інформації має бути однозначне;

конфіденційність — надання користувачам лише тієї інформації, яка не завдає збитків підприємству.

єдиність інформації — надходить із різних джерел (планового, облікового та позаоблікового характеру);

Ця вимога виражає необхідність усунення уособленості та дублювання

різних джерел інформації. Це означає, що кожна господарська дія, яка забезпечує зміну фінансового стану, повинна реєструватися тільки один раз, а отримані результати можуть використовуватись і в плануванні, і в контролі, і в аналізі.

раціональність — це означає необхідність мінімуму затрат на збирання, зберігання і використання даних.

З цієї вимоги також випливає потреба у вивченні корисності інформації і на цій основі вдосконалення інформаційних потоків через відтинання надлишкових даних і введення тих, які потрібні.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

30