- •1. Встановіть відповідність:
- •11. Встановіть відповідність:
- •27 Встановіть відповідність
- •28 Встановіть відповідність
- •29 Встановіть відповідність
- •30.Встановіть відповідність
- •Теорії виникнення Київської держави: хазарська, норманська і антинорманська. Норманська та антинорманська теорії
- •Хозарська гіпотеза
- •6.Прослідкуйте військово-політичні, економічні та духовні зв’язки Київської Русі з Візантійською імперією: від Аскольда до Ярослава Мудрого.
- •8. Причини розпаду Київської Русі та її історичне значення як першої держави українського народу.
- •9. Утворення Галицько-Волинського князівства, державний устрій та міжнародні зв`язки за правління Данила Галицького.
- •10.Князь Данило Галицький та його роль у зміцненні Галицько-Волинської держави.
- •11. Галицько-Волинське князівство за Льва Даниловича та його нащадків (1264-1349)
- •12. Становище українських земель після занепаду Галицько-Волинського князівства: територіальний розподіл, особливості національно-релігійного та соціально-економічного життя.
- •13. Вихід на політичну арену українського козацтва. Заснування Запорізької Січі, військовий та державний устрій
- •Заснування Запорізької Січі, військовий та державний устрій
- •Основні риси суспільного устрою «зс»:
- •14. Козацько-селянські повстання останньої декади XVI – першої третини хvіі ст.(іст. Укр.)
- •15 Значення Люблінської унії від 1569 р. Та Брестської унії від 1596 р. В історії України.
- •З квітня 1596 р. Поблизу Білої Церкви в урочищі Гострий Камінь відбулася битва з урядовими військами, в якій повстанці зазнали втрат. 16 травня 1596 р. Каральне військо
- •19.Адміністративно-територіальний поділ, структура державної влади, назва та атрибути Української козацької держави за гетьмана б.Хмельницького.
- •20. Переяславська Рада і “Березневі статті” 1654 р., зміст і наслідки для державності України.
- •Наслідки.
- •21.Історичне значення Хмельниччини
- •22.Гетьманування і.Виговського: причини суспільно-політичної кризи, Гадяцький трактат 1658 р. Та українсько-московське протистояння.
- •23. Руїна Української козацької держави (1657-1687 рр.). Поділ України на Правобережну та Лівобережну частини.
- •Причинами Руїни були:
- •Можна виділити такі характерні ознаки Руїни:
- •24.Боротьба гетьмана п.Дорошенка за возз`єднання Правобережної і Лівобережної України.
- •26. Діяльність останніх гетьманів Скоропадського, Полуботка, Розумовського.
- •27. Діяльність п. Орлика в еміграції.
- •28.Великодержавна шовіністична політика Петра і в Україні. Гетьмани і.Скоропадський і п.Полуботок
- •29.Гетьман і.Мазепа та його заходи по відновленню незалежності України.
- •30.Посилення антиукраїнської політики Катериною іі. Ліквідація Запорозької Січі, скасування автономії Слобожанщини і Гетьманщини.
Теорії виникнення Київської держави: хазарська, норманська і антинорманська. Норманська та антинорманська теорії
Норманісти, як і антинорманісти, виникнення держави вважали кульмінаційним одномоментним актом, безпосереднім наслідком діяльності конкретної історичної особи. Під впливом такої доктрини опинилися покоління істориків XIX – першої половини XX ст. У центрі дискусії фігурувало обмежене коло питань – про походження назви «Русь», про те, до якого етносу могли належати літописні варяги й хто були перші руські князі.
Хоча, як видно з літопису, автор під «варягами» розумів сукупність народів, що жили поза Руссю полянською, київською в тому числі й тих, що осіли в Західній Європі. Та русь вважалась варязькою, себто закордонною, а київська – корінною, метропольною. «Варязьку русь» і вивів у IX ст. Рюрик у Подніпров’я.
Але назва держави не обов’язково відображає сутність її походження. Це простежується на багатьох прикладах з європейської історії, коли назви держав виникли під впливом прийшлих етносів, які з плином часу асимілювалися з місцевими. Так, назва Болгарії походить від імені кочівників-завойовників тюркського походження – болгар; Франції – від імені германського племінного союзу, очоленого франками, які захопили Галлію; Британії – від германського племені бритів, котре завоювало місцеве кельтське населення.
Не має принципового значення й етнічне походження вояків-ватажків, які були причетні до створення держави. Як соціальний інститут, що виникає тільки на певній стадії розвитку суспільства, держава нівелює етнічні ознаки правлячої династії, висуваючи на чільне місце структури не племінного, а територіального, над племінного типу. Більше того, розмиванню особливих етнічних, ментальних рис норманської знаті сприяло ослов’янення скандинавів завдяки приватним, а особливо шлюбним зв’язкам. Про глибину цього процесу свідчить хоча б те, що син Ігоря та Ольги став першим князем, названим слов’янським іменем – Святослав. Найдовше зберігалась мовна ознака, що свідчила про приналежність прийшлого етносу. Деякий час існувала двомовність, яка побутувала ще при дворі Ярослава Мудрого. Його сини були останніми київськими князями, котрі знали і шведську мову. Тому, незалежно від того, ким були Аскольд і Дир – норманами, як вважає літописець, чи останніми представниками полянської князівської династії Кия, як вважає більшість вчених, – у часи Аскольда (за літописом, між 862-882 рр.) Русь охоплювала найближчі до Києва території племінних союзів полян, деревлян, дреговичів, та південно-західних сіверян.
Це дає підстави вважати норманську теорію спростованою. Без сумніву, нормани в IX-XI ст. відігравали на Русі активну політичну роль. Безперечне й скандинавське походження Рюрикової династії. Але східнослов’янське суспільство ще до появи варягів мало свої продержавні утворення. Перша руська держава постала з поєднання багатьох, а не лише окремих чинників; варязький був лише одним з них. Руська історія тільки завдяки варягам є такою ж фікцією, як руська історія без них.