- •1. Встановіть відповідність:
- •11. Встановіть відповідність:
- •27 Встановіть відповідність
- •28 Встановіть відповідність
- •29 Встановіть відповідність
- •30.Встановіть відповідність
- •Теорії виникнення Київської держави: хазарська, норманська і антинорманська. Норманська та антинорманська теорії
- •Хозарська гіпотеза
- •6.Прослідкуйте військово-політичні, економічні та духовні зв’язки Київської Русі з Візантійською імперією: від Аскольда до Ярослава Мудрого.
- •8. Причини розпаду Київської Русі та її історичне значення як першої держави українського народу.
- •9. Утворення Галицько-Волинського князівства, державний устрій та міжнародні зв`язки за правління Данила Галицького.
- •10.Князь Данило Галицький та його роль у зміцненні Галицько-Волинської держави.
- •11. Галицько-Волинське князівство за Льва Даниловича та його нащадків (1264-1349)
- •12. Становище українських земель після занепаду Галицько-Волинського князівства: територіальний розподіл, особливості національно-релігійного та соціально-економічного життя.
- •13. Вихід на політичну арену українського козацтва. Заснування Запорізької Січі, військовий та державний устрій
- •Заснування Запорізької Січі, військовий та державний устрій
- •Основні риси суспільного устрою «зс»:
- •14. Козацько-селянські повстання останньої декади XVI – першої третини хvіі ст.(іст. Укр.)
- •15 Значення Люблінської унії від 1569 р. Та Брестської унії від 1596 р. В історії України.
- •З квітня 1596 р. Поблизу Білої Церкви в урочищі Гострий Камінь відбулася битва з урядовими військами, в якій повстанці зазнали втрат. 16 травня 1596 р. Каральне військо
- •19.Адміністративно-територіальний поділ, структура державної влади, назва та атрибути Української козацької держави за гетьмана б.Хмельницького.
- •20. Переяславська Рада і “Березневі статті” 1654 р., зміст і наслідки для державності України.
- •Наслідки.
- •21.Історичне значення Хмельниччини
- •22.Гетьманування і.Виговського: причини суспільно-політичної кризи, Гадяцький трактат 1658 р. Та українсько-московське протистояння.
- •23. Руїна Української козацької держави (1657-1687 рр.). Поділ України на Правобережну та Лівобережну частини.
- •Причинами Руїни були:
- •Можна виділити такі характерні ознаки Руїни:
- •24.Боротьба гетьмана п.Дорошенка за возз`єднання Правобережної і Лівобережної України.
- •26. Діяльність останніх гетьманів Скоропадського, Полуботка, Розумовського.
- •27. Діяльність п. Орлика в еміграції.
- •28.Великодержавна шовіністична політика Петра і в Україні. Гетьмани і.Скоропадський і п.Полуботок
- •29.Гетьман і.Мазепа та його заходи по відновленню незалежності України.
- •30.Посилення антиукраїнської політики Катериною іі. Ліквідація Запорозької Січі, скасування автономії Слобожанщини і Гетьманщини.
13. Вихід на політичну арену українського козацтва. Заснування Запорізької Січі, військовий та державний устрій
Уже в 1492 р. кримський хан Менглі-Гірей повідомляв великого князя литовського Олександра про напад загону козаків з Києва та Черкас на турецьку галеру під Тягинею. У цьому поході, безумовно, могли брати участь вихідці й з інших міст і містечок України.
Досить важливим джерелом формування козацтва були військовослужбовці. З метою оборони краю від татарських набігів при місцевій владі створювали спеціальні загони військових. Такі ж загони мали в своїх маєтках і магнати. Зацікавлені у козацьких промислах, старости південних повітів нерідко й самі брали в них участь. Серед найвідоміших — Предслав Лянцкоронський, Остафій Дашкович, Бернарт Претвич. У джерелах XVII—XVIII ст. їх називали організаторами козацтва, першими гетьманами.
Соціальний гніт в Україні наприкінці XVI ст. викликав покозачення значної частини селян та міщан. Поодинці й цілими сім'ями люди втікали з панських маєтків і оселялися на південних та південно-східних окраїнах. Вони оголошували себе козаками, намагаючись повністю уникнути залежності від феодалів і через займанщину розпочати вільне гоподарювання. Інші вступали до січового товариства. Водночас простежується й інше джерело поширення цього стану. Так, на думку дослідника В. Щербака, більшість старшини була вихідцями з шляхти, про що свідчить козацький реєстр 1581 р. До речі, у цьому документі чітко простежується національний склад тих, хто перебував на державній службі. Крім українців, це поляки, татари, білоруси, росіяни, молдавани. Більшість козаків не мали постійного місця проживання і ходили в степ на промисли або служили у заможних міщан.
У пам'ятках 1524 р. є відомості, що литовський князь погодився взяти на державну службу дві тисячі козаків і розташувати залогами проти татар. Козацьке населення зосереджувалося в основному на півдні Київщини і Східного Поділля, а з другої половини XVI ст. значна кількість козаків осідає нижче від дніпровських порогів на островах та на обох берегах Славутича. Процес їх концентрації супроводжувався зростанням тимчасових укріплених "городців" для захисту від татар і зберігання та первинної обробки продукції промислів.
Спочатку козакували переважно вихідці з міст і містечок, що пов'язувалося з розвитком уходництва та боротьбою проти татарської агресії. Соціально-економічні й політичні зміни другої половини XVI ст. зумовили перехід у козацтво значної частини колишніх бояр та слуг. Польська експансія в Україну створювала сприятливі умови для поповнення його лав представниками шляхти як польського, так і українського походження. Водночас посилення соціального й національного гноблення спричинило покозачення широких верств селянства та міщанства.
Таким чином, появі козацтва сприяли два основні взаємопов'язані чинники: природне прагнення людей до особистої, політичної, господарської і духовної свободи та необхідність захистити південноукраїнські землі від татар.