![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Розділ 1. Теоретичні основи картографування обєктів історичоно середовища
- •Методи вивчення історичних об’єктів на основі архівних картографічних матеріалів
- •Теоретичні засади побудови тематичних карт
- •Аналіз програмного забезпечення для створення картографічної продукції
- •Розділ 2. Інформаційне забезпечення для створення історичного ситуаційного плану «брестська фортеця»
- •2.1. Історична довідка про об’єкт дослідження
- •2.2.Джерела отримання даних для створення тематичних карт історичного спрямування
- •2.3. Огляд існуючих картографічних матеріалів на об’єкт дослідження
- •Розділ 3. Експериментальні дослідження
- •3.1. Аналіз вхідних архівних та сучасних даних дистанційного зондування землі для створення ситуаційного плану «Брестська фортеця»
- •3.2.Технологічна схема створення історичного ситуаційного плану «Брестська фортеця»
- •Методика створення історичного ситуаційного плану «Брестська фортеця»
- •3.4 . Компонування історичного плану та підготовка карти до друку
- •Розділ 4. Техніко-економічне та організаційне обгрунтування геоінформаційних робіт
- •4.1. Організаційнаструктура топографо-геодезичного підприємства. Приватне підприємство «Землевпорядна агенція «Експерт»
- •4.2. Ціноутворення
- •4.3. Кошторис виконаних робіт
- •Розділ 5. Охорона праці
- •5.1. Організація умов праці на території об’єкта дослідження
- •5.2. Організація умов праці при камеральних роботах
- •Розділ 6. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Характеристика об’єкта дослідження
- •6.2. Аналіз потенційних небезпек досліджуваного об’єкта та ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій
- •6.3 Заходи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і захист людей
- •Висновки
- •Списки літературних джерел
2.2.Джерела отримання даних для створення тематичних карт історичного спрямування
Зміна ставлення та поглядів суспільства до збереження й охорони пам’яток історико-культурної спадщини привернуло більше уваги до карт відповідного змісту. На сьогоднішній день значно збільшилася тематика карт, на яких відображаються різні об’єкти історико-культурного призначення. Матеріали історичних та архітектурних досліджень здебільшого відображаються на дрібномасштабних тематичних картах, до яких відносять карти культури, науки й освіти, пам’яток історії.
Джерелами отримання даних для створення карт історичного спрямування є вже існуючі матеріали про стан історичного об’єкта та його компонентів. Результати аналізу різночасових карти завжди були однією з найважливіших складових будь-якого історичного дослідження. Спільне вивчення серії таких карт дозволяє не тільки простежити зміну об’єкта дослідження, а й відобразити його сучасний стан. На даному етапі розвитку комп’ютерних технологій зросли й можливості використання історичних даних.
За основу, для створення тематичної карти, можна використовувати від скановані картографічні матеріали, супутникові знімки, дані аерознімання та інше. Саме можливості сучасних картографічних програм, а також джерела картографічного матеріалу в мережі Інтернет обумовили виникнення геоінформаційних систем (ГІС), які інакше називаються географічними інформаційними системами. Ця комп’ютерна система забезпечує можливість використання, збереження, редагування, аналіз та відображення географічних даних. Найважливішою властивістю ГІС є здатність зв’язувати картографічні об’єкти, що мають форму та місце розташування, з описовою, тобто атрибутивною інформацією, яка характеризує дані об’єкти. В основі будови ГІС лежить система управління базами даних (СУБД). Основна перевага геоінформаційних додатків полягає в тому, що вони надають картографічну інформацію з різним ступенем деталізації. Протягом останніх років набули великого поширення історико-орієнтовані програми, які містять необхідні картографічні матеріали. У даних геоінформаційних системах можна доповнювати та редагувати географічні карти [10].
У наш час з’явилася велика кількість доступного програмного забезпечення та вихідних даних, що дозволяють створювати найрізноманітніші картографічні матеріали або зображення, які мають з картами тільки спільну координатну основу. Такі зображення називаються геозображеннями – будь-яка просторово часова масштабна генералізована модель земних об’єктів або процесів, що представлена в графічній образній формі [10].
Основним складовим будь-якої карти є координатна система та набір елементарних графічних об’єктів, що будуть відображати розташування реальних об’єктів на місцевості. При складанні багатьох видів карт використовується інформація з картографічних баз даних (КБД), даних дистанційного зондування, матеріали польових зйомок та описів.
Картографічна база даних – це комплекс технічних, програмних, інформаційних та організаційних засобів збереження, обробки та використання цифрових картографічних даних. До її складу входять картографічні бази даних з окремих тематичних областей, система керування базами даних, а також бібліотеки запитів прикладних програм [6]. За даними різних дослідників кількість цифрових карт та геозображень значно перевищує кількість паперових карт.
Характерно, що в наш час мережа Інтернет є основним джерелом картографічних матеріалів. Можна знайти велику кількість серверів, які пропонують на комерційній основі спеціалізовані карти. При дослідженні питань історичної географії варто звернути увагу на портал Encarta [11]. Це електронна мультимедійна енциклопедія, що випускається корпорацією Microsoft. Вона містить понад 68 тисяч статей, статистичну інформацію та безліч зображень та історичних карт, також є вбудований словник і інтерактивна карта світу. Великий за обсягом збірник детальних космічних та аерофотографій Землі можна знайти на сайті Terra Server [12].