- •Розділ 1. Теоретичні основи картографування обєктів історичоно середовища
- •Методи вивчення історичних об’єктів на основі архівних картографічних матеріалів
- •Теоретичні засади побудови тематичних карт
- •Аналіз програмного забезпечення для створення картографічної продукції
- •Розділ 2. Інформаційне забезпечення для створення історичного ситуаційного плану «брестська фортеця»
- •2.1. Історична довідка про об’єкт дослідження
- •2.2.Джерела отримання даних для створення тематичних карт історичного спрямування
- •2.3. Огляд існуючих картографічних матеріалів на об’єкт дослідження
- •Розділ 3. Експериментальні дослідження
- •3.1. Аналіз вхідних архівних та сучасних даних дистанційного зондування землі для створення ситуаційного плану «Брестська фортеця»
- •3.2.Технологічна схема створення історичного ситуаційного плану «Брестська фортеця»
- •Методика створення історичного ситуаційного плану «Брестська фортеця»
- •3.4 . Компонування історичного плану та підготовка карти до друку
- •Розділ 4. Техніко-економічне та організаційне обгрунтування геоінформаційних робіт
- •4.1. Організаційнаструктура топографо-геодезичного підприємства. Приватне підприємство «Землевпорядна агенція «Експерт»
- •4.2. Ціноутворення
- •4.3. Кошторис виконаних робіт
- •Розділ 5. Охорона праці
- •5.1. Організація умов праці на території об’єкта дослідження
- •5.2. Організація умов праці при камеральних роботах
- •Розділ 6. Безпека в надзвичайних ситуаціях
- •6.1. Характеристика об’єкта дослідження
- •6.2. Аналіз потенційних небезпек досліджуваного об’єкта та ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій
- •6.3 Заходи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і захист людей
- •Висновки
- •Списки літературних джерел
6.3 Заходи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і захист людей
Цивільний захист здійснюється з метою реалізації державної політики, спрямованої на гарантування безпеки та захисту населення та територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та особливий період, а також подолання наслідків надзвичайних ситуацій.
До системи захисту населення і територій, що проводяться в масштабах держави у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій належать: інформація та оповіщення, спостереження і контроль, укриття в захисних спорудах, евакуація, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний і хімічний захист, індивідуальні засоби захисту, самодопомога, взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях.
Інженерний захист
Інженерний захист населення та територій – це комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів, що проводяться завчасно, а також в оперативному порядку і спрямованих на запобігання або максимальне зниження втрат населення при виникненні надзвичайних ситуацій шляхом забезпечення укриття та життєдіяльності населення в захисних спорудах, запобігання, усунення або зниження до допустимого рівня негативного впливу вражаючих факторів стихійних лих, аварій, природних катастроф [31].
Заходи інженерного захисту включають урахування під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів і ведення містобудування в умовах підвищеного ризику можливості виникнення надзвичайних ситуацій на окремих територіях та в регіонах; створення комплексних схем захисту населених пунктів та об’єктів від природних процесів шляхом організації будівництва протизсувних, протиповеневих та інших інженерних споруд спеціального призначення.
Також заходи інженерного захисту регламентуються низкою нормативних документів, основним з яких є ДБН В. 1.2-4-2006 [32] «Інженерно-технічні заходи цивільної оборони».
Медичний захист
Для запобігання ураженню людей або зменшення його ступеня, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру необхідно проводити такі заходи: планування і використання наявних сил і засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності й господарювання; розгортання в умовах надзвичайної ситуації необхідної кількості лікувальних закладів; завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів, контроль якості харчових продуктів, продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання, стану атмосферного повітря та опадів, стану довкілля, санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації; завчасне створення і підготовку медичних формувань, медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення, накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки, навчання населення способів надання першої медичної допомоги; недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього середовища та наслідків надзвичайних ситуацій.