1.6.4. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше чоловік або травмовано 10 і більше осіб ,

Проводиться комісією із спеціального розслідування призначеною наказом керівника центрального органу Держгірпромнагляду або спеціальним рішенням Кабінету Міністрів України.

Склад комісії:

- керівні працівники центральних органів Держгірпромнагляду , міністерства або іншого центрального органу державної виконавчої влади (голова комісії);

- представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду;

- роботодавець;

- відповідні ради профспілок або галузевої профспілкової організації;

- профспілкової організації підприємства;

- представник організації охорони здоров’я, соціального захисту населення тощо.

Спеціальне розслідування НВ проводиться протягом 10-ти робочих днів.

У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений органом , який призначив розслідування . При цьому складається акт спеціального розслідування Н-5 і оформляються інші матеріали, передбачені Положенням. Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії зі спеціального розслідування . Акт за формою Н-1 або НПВ складається на кожного потерпілого у двох примірниках відповідно до висновків комісії і затверджується роботодавцем протягом доби після підписання акта спеціального розслідування.

У разі розходження думок членів комісії із спеціального розслідування керівник відповідного органу Держднагдядохоронпраці , який призначив цю комісію розглядає з членами комісії матеріали розслідування і може призначити нове розслідування або видати роботодавцю припис за формою Н-9 для призначення нового розслідування.

Роботодавець в п’ятиденний термін після закінчення розслідування НВ надсилає матеріали прокуратурі та відповідному органу Держгірпромнагляду , органам профспілки, міністерству, а в разі гострого отруєння – санепідемстанції. Перший примірник матеріалів розслідування залишається на підприємстві.

1.6.5. Розслідування та облік професійних захворювань та отруєнь.

Зв'язок профзахворювань з умовами праці працівників визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається санепідемстанцією за участю спеціалістів (працівників) підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається за запитом керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого відділенням профпатології міської (обласної) лікарні. Професійний характер захворювань визначається експертною комісією у складі спеціальних лікувально-профілактичних установ та закладів охорони здоров'я, яким надане таке право, і спеціалістом (представником) підприємства.

У разі підозри на профзахворювання, лікувально-профілактична установа направляє працівника з відповідним документом на консультацію до спеціаліста з профпатології міста (області).

На кожного потерпілого від профзахворювань клініками науково-дослідних інститутів, відділеннями профзахворювань лікувально-профілактичних закладів складаються повідомлення за встановленою формою. Протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозу профзахворювання повідомлення надсилається підприємству, виробничі чинники якого сприяли виникненню профзахворювання, санепідемстанції, лікувально-профілактичній установі (закладу), яка обслуговує це підприємство.

Власник організовує розслідування причин профзахворювання-протягом 10-ти днів з моменту одержання повідомлення.

Розслідування профзахворювання проводиться комісією, яка призначається наказом керівника санепідемстанції. До її складу входять:

• представник санепідемстанції (голова комісії);

• представник лікувально-профілактичної установи підприємства;

• представник профспілкової організації або трудового колективу;

• спеціаліст з профпатології місцевого органу управління охороною здоров'я;

• власник підприємства.

Комісія з розслідування зобов'язана:

• скласти програму розслідування причин профзахворювання;

• розподілити функції між членами комісії;

• розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

• провести розслідування обставин та причин профзахворювання;

• скласти акт розслідування за встановленою формою, намітити заходи по запобіганню розвитку профзахворювань, а також визначити осіб, які не виконали норми (правила, гігієнічний регламент).

Акт розслідування профзахворювань складається комісією з розслідування у 6-ти примірниках протягом 3-х діб. Після розслідування акт затверджується власником і надсилається:

• хворому працівникові;

• профспілковій організації підприємства;

• лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство.

Один примірник акта залишається в санепідемстанції для аналізу контролю за здійсненням намічених заходів. Акт зберігається 45 років, в інших організаціях - 2 роки.

Власник зобов'язаний у 5-ти денний термін після закінчення розслідування причин захво­рювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання профзахво­рювань, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущені порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення профзахворювань.

Контроль за розслідуванням і оформленням документів, заходи проти профзахворювань здійснюють органи та установи санепідеміологічної служби МОЗ.