- •Список прийнятих скорочень
- •1. Математичні основи цифрової техніки
- •1.1. Відображення інформації у цифровій техніці
- •1.2. Системи числення та кодування
- •1.3. Перетворення числової інформації
- •1.4. Двійкова арифметика
- •1.5. Основні поняття та закони бульової алгебри
- •1.6. Визначення та позначення логічних функцій.
- •1.7. Форми зображення логічних функцій.
- •2. Імпульсні схеми на логічних елементах.
- •2.1. Загальні відомості.
- •2.2. Формувачі імпульсів.
- •2.3. Генератори імпульсів.
- •3. Комбінаційні пристрої цифрової техніки.
- •3.1. Шифратори.
- •3.2. Дешифратори.
- •3.3. Мультиплексори.
- •3.4. Демультиплексори.
- •4. Арифметичні пристрої.
- •4.1. Комбінаційні суматори.
- •4.2. Накопичувальні суматори.
- •5. Послідовні пристрої цифрової техніки.
- •5.1. Тригер – двостановий запам’ятовувач інформації.
- •5.2. Класифікація тригерів.
- •5.3. Різновиди тригерів.
- •5.4. Регістри.
- •6. Лічильники.
- •6.1. Загальні відомості.
- •6.2. Класифікація лічильників.
- •6.3. Лічильники з послідовним переносом.
- •6.4. Лічильники з паралельним переносом.
- •6.5. Реверсивні лічильники.
- •6.6. Лічильники з довільним модулем лічби.
- •6.7. Кільцеві лічильники. Лічильник Джонсона.
- •7. Цифро-аналогові та аналого-цифрові перетворювачі
- •7.1. Загальні відомості.
- •7.5. Перемножувальний цап.
- •7.7. Ацп послідовного наближення.
- •7.8. Ацп паралельного кодування.
- •7.9. Ацп подвійного інтегрування.
- •8.1. Загальні відомості.
- •8.2. Оперативні запам’ятовуючі пристрої.
- •8.3. Постійні запам’ятовувальні пристрої.
- •8.4. Програмовані логічні матриці.
- •Література.
- •Додатки.
Додатки.
Додаток 1. Лабораторний практикум.
Перша, модельна, частина лабораторної роботи проводиться на базі пакету програм (ПП) "Micro-CAP", який характеризується високою нагляднiстю, простотою освоєння, i який прийнятий у передових ВУЗах світу в якості стандарту в навчальному процесі по спеціальності "Електроніка". Інтегрований пакет "Micro-CAP" містить окремі програми по створенню математичних моделей елементів інтегральних схем, їх верiфiкацiї, проектуванню геометричних образів моделей (транзисторів, діодів i т.д.), графічний вивід схем, проведення всіх типів їх аналізу. При цьому на моніторі комп`ютера імітується універсальний метрологічний прилад, що позволяє розглянути осцилограми перехідних процесів, статичні характеристики, температурні залежності, розкид характеристик та інше.
Друга, практична, частина лабораторної роботи проводиться на спеціальній макетній платі, в склад якої входять набір елементів цифрової техніки (рис. Д1, рис. Д2). Крім них на макетній платі розміщено набір ключів з фіксацією положення та кнопок без фіксації положення. Ключі та кнопки дозволяють сформувати на входах схеми логічні сигнали. З допомогою резисторів та конденсаторів формують RC кола формувачів та генераторів імпульсів, кола затримки, фільтри тощо. Візуалізація працездатності схеми здійснюється світлодіодами, які також розміщені на макетній платі, а при необхідності – осцилографом чи вольтметром. Задачею студента в цій частині лабораторної роботи є макетування схеми шляхом відповідних з'єднань елементів плати з допомогою перемичок. Макет схеми перевіряється на функціонування.
Рис. Д1.
Рис. Д2.