Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
digit book.doc
Скачиваний:
115
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
7.77 Mб
Скачать

1.6. Визначення та позначення логічних функцій.

Властивості логічних функцій розглянемо на прикладі двозначної логічної функції , яка на практиці зустрічається найчастіше. Для цього складемо таблицю всіх можливих наборів аргументів у вигляді двійкових чисел: 00, 01, 10, 11; всі 16 значень функції розміщено у порядку зростання двійкових чисел (від 0000 до 1111).

Всі наведені 16 логічних функцій на практиці не застосовуються, як видно з табл.4, яка, до речі, має симетрію, функції ітривіальні,,,і– не залежать від одного з аргументів. Хоча решта десять функцій залежать від двох аргументів, однак і серед них є такі, які можна одержати через інші.

Аналогічно арифметичним операціям у бульовій алгебрі також існує поняття “першості виконання” операції, що визначає, яка з логічних операцій має виконуватися раніше. Отже, для логічних операцій першість визначається у такій послідовності: 1 – заперечення, 2 – кон’юнкція, 3 – диз’юнкція, 4 – імплікація, 5 – рівнозначність. При наявності у виразі логічної функції круглих дужок ступінь першості збільшується на одиницю.

Зауважимо, що деякі з наведених у табл.4 функцій одержують методом перенумерації (перейменування або декомпозиції) аргументів логічних функцій. Наприклад, функція отримується з функції , якщоперенумерувати на, і навпаки, беручи набір аргументів справа наліво або зліва направо. Функцію можна отримати з функціїпідстановкою замістьіншою функції (тобто проінвертувавши набір аргументів). Така операція називаєтьсясуперпозицією. Отже, застосовуючи метод суперпозицій, можна одержати більш складні логічні функції. При цьому виникає питання, чи можливий набір більш простих функцій, за допомогою яких можна було б отримати як завгодно складну логічну функцію. З практичної точки зору це дуже важливе питання, бо воно стосується технології виготовлення мікросхем т.ін. З теоретичної точки зору воно пов’язане з основним поняттям бульової алгебри – функціональною повнотою системи логічних функцій.

Набір (система) бульових функцій вважається функціонально повним, якщо на його основі або на базисі можна отримати довільну бульову функцію, застосовуючи лише метод суперпозиції.

Функціонально повних наборів-базисів можна отримати досить багато. Найбільш поширені серед них наведені в табл.5.

Найпростішим (елементарним) базисом, що б основою бульової алгебри, є набір трьох основних логічних функцій (або операцій): і , або , на яких зупинимося більш детальніше (табл.5):

Таблиця 4.

Функція

Набір аргументів: XX

Назва логічної функції

Визначення логічної функції

X

X

0

0

0

1

1

0

1

1

ƒ

0

0

0

0

Константа нуль

(нульова)

0

ƒ

0

0

0

1

Кон’юнкція

XX

ƒ

0

0

1

0

Заборона X

X

ƒ

0

0

1

1

Повторення Х

X

ƒ

0

1

0

0

Заборона X

X

ƒ

0

1

0

1

Повторення Х

X

ƒ

0

1

1

0

Виняткове АБО

(сума за mod2)

XX=XX

ƒ

0

1

1

1

Диз’юнкція

XX

ƒ

1

0

0

0

Функція Пірса (Вебба)

ƒ

1

0

0

1

Рівнозначність (еквівалентність)

XX=XX

ƒ

1

0

1

0

Інверсія X

ƒ

1

0

1

1

Імплікація відXдоX

X

ƒ

1

1

0

0

Інверсія X

ƒ

1

1

0

1

Імплікація від XдоX

X

ƒ

1

1

1

0

Функція Шефера

ƒ

1

1

1

1

Константа одиниця (одинична)

1

інверсія– логічне заперечення або функція НЕ; ця функція згадувалася раніше як однозначна, а тепер розглядається як двозначна (або ), хоча залежить тільки від одної з двох змінних;

диз’юнкція– логічне додавання або функція АБО, яка істинна тоді, коли істинніабо,або,абообидві змінні;

кон’юнкція– логічне множення або функціяI, яка істинна тільки тоді, коли і, іістинні.

Елементи, що реалізують бульові (логічні)операції, називаютьсялогічними елементами(ЛЕ). Якщо логічні операції прийнято зображати у вигляді формул, то ЛЕ – графічно у вигляді схем. Умовне графічне позначення ЛЕ прийнято зображати прямокутником, у якого лінії зліва – входи аргументів, справа – функція. Тип логічної операції задається спеціальною позначкою:інверсія – кружком, на вході або виході (ЛЕ – інвертор), диз’юнкція – І, кон’юнкція –&.

До більш спрощених базисів, з допомогою яких можна побудувати будь-яку складну цифрову систему обробки інформації, належить, наприклад, набір з двох елементарних логічних функцій і або і і навіть набір лише з одної логічної функції або . Решту логічних функцій, які відсутні у цих базисах, можна одержати на основі правил (законів) алгебри логіки.

Таблиця 5.

Вхідні змінні

Диз’юкція АБО

Кон’юнкція I

Штрих Шеффера I-НЕ

Стрілка Пірса АБО-НЕ

Виняткове АБО

Виняткове АБО-НЕ

0

0

0

0

1

1

0

1

0

1

1

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

1

1

1

0

0

0

1

а) б) в) г) д)

Рис. 1.1. Умовні позначення логічних елементів: функція НЕ (а), функція АБО (б), функція АБО-НЕ (в), функція І (г), функція І-НЕ (д).

Логічні функції багатьох змінних одержують аналогічно розглянутому випадку застосуванням методу суперпозиції та аксіом і законів алгебри логіки. Слід зауважити, що базисні функції обов’язково містять у собі операцію інверсії. Побудовані на їх основі логічні елементи (наприклад, на елементах Шефзра або Пірса) дозволяють будувати функціональні вузли цифрових систем будь-якої складності.

Особливий інтерес для практики має функція – сума заmod(модулем) 2, яку ще називають“виняткове АБО”. Логічний елемент-суматор заmod2 що реалізує цю функцію, широко застосовують у різних цифрових функціональних пристроях комбінаційного типу.

Особливість функції “виключне АБО”в тому, що вона збігається з функцією АБО в усіх випадках,за виняткомодного, коли всі змінні набувають значення одиниці, а саме при. З цієї причини очевидно, ця функція й називається“виняткове АБО”. Символ(псевдоплюс) означає, що змінні (аргументи)іпов’язані логічною функцією“виняткове АБО”, яка істина тоді, коли одна із змінних (або) є істиною:

. (1.7)

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]