- •Міністерство Освіти і Науки України Національний Університет “Львівська Політехніка”
- •Навчальний посібник
- •Елементи теорії множин Вступ
- •Операції над множинами
- •Алгебра множин
- •Відображення Визначення і приклади
- •Деякі часткові випадки
- •Ін’єктивні, сюр’єктивні та бієктивні відображення
- •Композиція відображень
- •Відношення
- •Відношення еквівалентності
- •Фактор-множина
- •Рівнопотужні множини
- •Зчисленні множини
- •Потужність континууму
- •Приклади розв’язання типових задач
- •Елементи абстрактної алгебри
- •Алгебраїчні операції
- •Півгрупи
- •Кільця та поля
- •Гомоморфізми та ізоморфізми алгебр
- •Приклади розв’язування задач
- •Елементи теорії графів
- •1. Вступ
- •2. Основні поняття і операції
- •2.1. Визначення графу
- •2.2. Зображення графів
- •2.3. Способи задання графів
- •2.4. Степінь вершини графа
- •2.5. Частини, суграфи і підграфи графу.
- •3. Маршрути, ланцюги і цикли
- •3.1. Деякі визначення
- •3.2. Зв’язаність
- •3.3. Відстань, діаметр, радіус і центр графу
- •3.4 Алгоритм Дейкстри
- •3.5. Задача про ланцюги
- •3.6. Гамільтонові цикли
- •4. Деякі класи графів
- •4.1. Дерева
- •4.2. Двочасткові графи
- •5. Плоскі та планарні графи
- •6. Розфарбування графів
- •Список літератури
Відношення еквівалентності
Відношення Rназивається відношенням еквівалентності, якщо воно має такі властивості:
а) рефлективності: (x, х) Rпри будь-якомух Х;
б) симетричності: з (x1, х2) Rвипливає (x2, х1) R;
в) транзитивності: якщо (x1, х2) Rі (x2, х3) R, то (x1, х3) R;
Замість того, щоб писати (x1, х2) R, часто пишутьx1 ~ x2абоx1 x2(mod R) (читається так:x1конгруентноx2за модулемR) чи, простіше, (x1 ~ x2абоx1 x2, якщо немає необхідності ще раз вказувати, що мова йде про одне й те саме відношенняR).
Приклади: 1)Визначимо на множині цілих чиселZвідношення еквівалентності так, щорq,тоді і тільки тоді, колиp - qділиться без остачі на деяке наперед задане натуральне числоm >1,скажімоm=5. У теорії чисел таке відношення записується у виглядір q(mod т).
2)НехайХ- множина прямих на площині. Визначимо відношення еквівалентності для прямихx1і x2,покладаючиx1 x2, коли ці прямі паралельні.
3) НехайХ– множина всіх студентів, які присутні на лекції з дискретної математики. Два студенти еквівалентні, якщо вони народилися в тому самому місяці року.
Для x Xпозначимо черезK(x) підмножину, що складається з елементів, еквівалентнихx,тобтоK(x) = {y | y X; y ~ x}. Таку підмножину будемо називати класом еквівалентності. Зрозуміло, що клас еквівалентності є множиною всіх елементів, еквівалентних довільному елементу з цього класу. Справедлива наступна теорема:
Теорема 1. Два класи еквівалентності або не перетинаються або співпадають.
Доведення. Припустимо, що перетин множинK(x) і K(х') непорожній, і візьмемоz K(x) K(х').Клас еквівалентностіK(x) утворений з елементів, еквівалентних одному зі своїх елементівx. Оскількиxіzеквівалентні, то за властивістю транзитивності отримуємо, щоK(x) утворений також з елементів, еквівалентнихz.АналогічноK(х') утворений з елементів, еквівалентнихz. Таким чином,K(х) іK(х') співпадають.
Відношення еквівалентності на множині Хпороджує деяке розбиття множини Х, тобто деяку сім’ю непорожніх підмножин множиниX(класів еквівалентності), які попарно не перетинаються, а їх об’єднання рівнеX. Будь-які два елементи з одного класу зв’язані відношенням еквівалентності, тобто еквівалентні; з різних класів - не еквівалентні.
Навпаки, будь-яке розбиття множини X: Х =, деXj непорожні і попарно не перетинаються, визначає деяке відношення еквівалентності, а самеx х', якщо існує такий індексj J, що x,х' Xj. У цьому випадку підмножиниXj є класами еквівалентності для цього відношення.
Фактор-множина
Виходячи із сказаного кожен клас еквівалентності Xjє підмножиною множиниX, що складається з елементів, еквівалентних деякому фіксованому елементу цієї множини. Тому можна розглянути і множину всіх класів еквівалентності, яку звичайно називають фактор-множиною за даним відношенням еквівалентностіRі позначають наступним чиномХ/R.Якщо черезK(x) позначити клас еквівалентності елементаx, тоK(x) є елементом фактор-множини таx K(x).
Можна дати просту інтерпретацію фактор-множини на прикладах відношень еквівалентності, наведених раніше (1, 2, 3, 4, 5):
1)°фактор- множина - це множина Zm цілих чисел, порівняних за модулемm;
2)°фактор- множина - це множина напрямлених прямих на площині;
3)°фактор- множина - це множина місяців року. Вона може мати менше 12 місяців, бо в аудиторії може не виявитися студентів, які народилися в одному з місяців, скажімо в лютому.