- •Безпека життєдіяльності конспект лекцій
- •За редакцією доц. С.М. Мохняка
- •Тема 1 Категорії і поняття в безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Поняття і визначення, що використовують в бжд
- •1.2. Поняття небезпеки і ризику
- •2. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Системний підхід в бжд
- •3. Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Критерії визначення рівня надзвичайної ситуації
- •5. Категорії об’єктів господарства за рівнем загрози
- •6. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •Література:
- •Тема 2 Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •1. Класифікація небезпечних природних процесів і явищ
- •2. Характеристика і наслідки дії природних загроз
- •2.1. Геологічно небезпечні явища
- •Орієнтовне співвідношення величин магнітуд та інтенсивностей для неглибоких землетрусів
- •2.2. Метеорологічно небезпечні явища
- •2.3. Гідрологічні небезпечні явища
- •2.4. Природні пожежі
- •2.5. Біологічні небезпеки
- •Отруйні тварини і їх вплив на організм людини
- •3. Природні небезпеки внаслідок забруднення довкілля
- •Забруднення довкілля Львівщини
- •Література:
- •Тема 3 Техногенні небезпеки та їх наслідки Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •Хімічні чинники
- •2. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •І. Пожежна безпека
- •1. Загальні поняття про основи теорії горіння.
- •2. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •3. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо-, вибухонебезпекою
- •4. Показники пожежо- та вибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •5. Законодавча база в галузі пожежної безпеки
- •6. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки
- •Порядок дій у разі пожежі
- •Література:
- •Іі Радіаційна безпека
- •Джерела радіації та одиниці її вимірювання
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань
- •Одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •2. Норми радіаційної безпеки
- •3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Ознаки радіаційного ураження
- •4. Класифікація радіаційних аварій
- •5. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину
- •Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)
- •6. Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на рно за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Характеристика зон можливого радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес
- •Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри
- •Вимоги до розвитку та розміщення об’єктів атомної енергетики
- •7. Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •Основні рекомендації щодо поводження населення в умовах радіоактивного забруднення середовища під час аварій на аес
- •8. Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Моніторинг і прогнозування становища під час аварії на аес (Виконання розрахунково-графічної роботи) Основні параметри під час оцінки радіаційного становища
- •Оцінка радіаційного становища при аваріях на об’єктах атомної енергетики
- •Графік орієнтованої оцінки ступеню вертикальної стійкості повітря.
- •Середня швидкість вітру (Vср) в приповерхневому шарі землі до висоти переміщення центру хмари, м/с
- •Час початку формування сліду (tф) після аварії на аес, год.
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона м
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона а
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона б
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона в
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона г
- •Коефіцієнти послаблення радіаційного випромінювання укриттями і транспортними засобами
- •Література
- •III Хімічна безпека
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини
- •Характеристика класів небезпеки хімічних речовин
- •2. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на людину
- •3. Особливості забруднення місцевості, води, продуктів харчування у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин
- •4. Класифікація суб’єктів господарювання та адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою
- •5. Захади захисту від небезпечних хімічних речовин
- •Захист приміщень від проникнень від проникнення токсичних аерозолів
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю
- •Література
- •1.1. Політичні проблеми та їх негативний прояв
- •Інформаційна безпека
- •1.2. Природно-екологічні проблеми
- •1.3. Соціально-економічні проблеми
- •1.4. Наукові проблеми
- •2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини
- •3. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки
- •Психологічні особливості людини
- •Психологічна реакція людей на небезпеку.
- •Література:
- •Тема 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •1. Загальний аналіз ризику в життєдіяльності людини
- •2. Окремі види ризиків та їх характеристика. Концепція прийнятного ризику
- •Класифікація джерел та рівнів ризиків загибелі людини в промислова розвинутих країнах
- •3. Розподіл об’єктів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності
- •4. Методологічні підходи до визначення ризику Методологія аналізу ризику як наукове підґрунтя розробки методики.
- •Оцінка ризику
- •Управління ризиком
- •Інформування про ризик
- •Додатки
- •Приклад використання «дерева відмов».
- •Приклад використання «дерева подій».
- •Література:
- •Тема 6 Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіальних об’єктів у надзвичайних ситуаціях
- •1. Правові норми, структурно-функціональна схема та органи управління безпекою та захистом надзвичайних ситуацій в Україні.
- •1.1. Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайних ситуацій
- •1.2. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їхнього застосування
- •2. Моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар’єри і види цивільного захисту
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4. Програми підготовки населення до дій в надзвичайних ситуаціях
- •Література:
- •Тема 7 Управління силами та засобами ог під час нс
- •1. Організація оповіщення та інформування населення
- •2. Сутність та особливості оперативного управління під час надзвичайних ситуацій
- •Органи управління у нс.
- •Спеціальна комісія з ліквідації нс.
- •Уповноважений керівник з ліквідації нс.
- •Штаб з ліквідації нс
- •Сили цивільного захисту. Засоби цивільного захисту
- •Техніка, що застосовується під час ліквідації наслідків нс.
- •Пересувний пункт управління Загальні вимоги до пересувного пункту управління
- •Дії органів управління і сил суб’єктів реагування на нс
- •3. Мета та загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Характеристика основних видів робіт.
- •Ешелоноване угрупування сил угрупування сил та засобів. Суб’єкти реагування на нс, їх завдання, розрахунок сил, угрупування сил.
- •Організація взаємодії сил під час проведення аварійно-рятувальних робіт.
- •Організація основних видів забезпечення сил у зоні нс.
- •4. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи
- •5. Організація та проведення робіт із знезараження після нс. Дезактивуючі, дегазуючі та дезінфікуючі розчини
- •Дезактивація та профілактика радіаційних уражень
- •Механічний спосіб
- •Фізико-хімічний спосіб
- •Додатки
- •Дегазуючі розчини
- •Речовини, розчини і технічні засоби, які використовуються для дегазації нхр
- •Література:
- •Тема 8 Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги в урятуванні життя і здоров’я потерпілого
- •Послідовність дій при наданні першої долікарської допомоги.
- •2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •Серцево-легенева реанімація
- •3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •7. Перша допомога при отруєннях
- •8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9. Надання першої допомоги при утопленні
- •Література:
- •Безпека життєдіяльності конспект лекцій
Види іонізуючих випромінювань
Всі іонізуючі випромінювання можна розділити на дві групи: електромагнітні, до яких відносяться рентгенівське та γ-випромінювання, і корпускулярні, або випромінювання різних видів ядерних частинок.
Гама-випромінювання утворюються під час радіоактивного розпаду ядер. Це електромагнітне випромінювання найкоротшого діапазону з довжиною хвилі λ<10-7мм. Поширюється γ-випромінювання із швидкістю світла (с ≈ 3·108 м/с) та викликає іонізацію атомів речовини. Чим вище енергія γ-випромінювання і відповідно менша довжина його хвилі, тим вище проникаюча здатність.
Гама-випромінювання володіє високою проникною здатністю. В атмосфері Землі, в залежності від енергії, гама-випромінювання може проникати на сотні кілометрів. В якості захисту від γ-випромінювання використовується свинець, бетон або інші матеріали з високою густиною.
Бета-випромінювання – це потік електронів або позитронів. Вони виникають в ядрах атомів під час радіоактивного розпаду та миттєво випромінюються. Їх проникаюча здатність така, що вони можуть проходити через шар повітря до 15 м та води товщиною 1-2 см. Для захисту від β-частинок, як правило достатньо листа алюмінію товщиною декілька міліметрів. Під час зовнішнього опромінення β-частинками на відкритих поверхнях шкіри людини можуть з΄явитися радіаційні опіки різного ступеню.
Альфа–випромінювання – це потік важких позитивно заряджених частинок. α-частинки – це ядра атома гелію: вони складаються з двох протонів та двох нейтронів та несуть два додатні заряди. Ці частинки утворюються під час радіоактивного розпаду деяких елементів з великим порядковим номером, в основному це трансуранові елементи з атомними номерами більшими за 92.
α-випромінювання мають велику іонізуючу здатність, але проникають в тканину людини на малу глибину (0,02-0,06 см). Проникна здатність α-частинок в повітрі не перевищує 11 см. Стан змінюється у випадку, коли джерела альфа-вииромінювання потрапляють в організм людини з їжею, водою або повітрям. В такому випадку вони є надзвичайно небезпечними.
Нейтрони – це частинки, які не мають електричного заряду. Ці частинки вилітають з ядер атомів під час деяких ядерних реакцій, зокрема, під час реакцій поділу ядер урану або плутонію. Іонізація середовища нейтронним випромінюванням відбувається зарядженими частинками, які утворюються під час взаємодії нейтронів з речовиною. Особливістю нейтронного випромінювання є здатність перетворювати атоми стабільних елементів в їх радіоактивні ізотопи, що різко підвищує небезпеку нейтронного опромінення. Від нейтронного випромінювання добре захищають матеріали в структуру яких входить водень (вода, поліетилен та ін.).
Всі захисні заходи від дії іонізуючих випромінювань базуються на знаннях властивостей кожного виду випромінювань, характеристиках їх проникної здатності, особливостей ефектів іонізації.
Поняття про дозу випромінювань
Під час знаходження поряд з джерелом радіоактивного випромінювання, людський організм поглинає енергію іонізуючого випромінювання, при чому від кількості поглинутої енергії залежить ступінь уражень.
Активність – це фізична велична, яка характеризує кількість радіоактивних розпадів за одиницю часу. Чим більше радіорозпадів відбувається за одиницю часу, тим вища активність. За одиницю активності приймається беккерель (Бк) – 1 розпад за секунду. Несистемною одиницею активності є 1 Кюрі (1 Кі=3,7·1010 Бк) (табл. 3.1).
Для характеристики поглинутої енергії іонізуючого випромінювання одиницею маси речовини використовується поняття – поглинута доза. Поглинута доза – це кількість енергії, поглинута одиницею маси (1кг) опроміненого середовища. Поглинута доза в Міжнародній системі одиниць (СІ) вимірюється в грей (Гр):
1Гр = 1Дж/кг
Для оцінки поглинутої дози використовується також несистемна одиниця – рад:
1 рад = 0,01 Дж/кг, 1 Гр = 100 рад
Рад є досить великою одиницею вимірювань і тому доза опромінення як правило вимірюється в долях рад – сотих (сантирад), тисячних (мілірад) і мільйонних (мікрорад). Наприклад, радіаційний фон Землі вимірюється в мікрорадах, а доза, одержана людиною під час одноразового рентгенівського просвічування шлунку становить кілька рад.
Для оцінки радіаційної ситуації на місцевості та в робочому або житловому приміщеннях, яка обумовлена дією рентгенівського або гама-випромінювання використовують експозиційну дозу опромінювання. В системі СІ одиниця експозиційної дози – кулон на кілограм (кл/кг). Проте на практиці, як правило, використовують несистемну одиницю – рентген (Р). Співвідношення між цими одиницями наступне:
1Р = 2,58·10-4 кл/кг
Поглинутій дозі в один рад відповідає експозиційна доза, приблизно рівна 1Р, тобто 1рад ≈ 1Р. Під час опромінення живих організмів виникають різні біологічні ефекти, відмінність між якими, за однакової поглинутої дози, пояснюється дією різних видів випромінювань. Біологічні ефекти, викликані будь-якими іонізуючими випромінюваннями, порівнюють з ефектами від рентгенівського та γ-випромінювання, тобто вводиться поняття еквівалентної дози. В системі СІ одиниця еквівалентної дози – зіверт (Зв). Існує також несистемна одиниця еквівалентної дози іонізуючого випромінювання – бер (біологічний еквівалент рентгена).
Коефіцієнт, який показує в скільки разів даний вид випромінювання є біологічно більш небезпечний, ніж рентгенівське та гама-випромінювання, за однакової поглинутої дози, називається коефіцієнтом якості випромінювання (К) (табл. 3.2). Для рентгенівського та гама-випромінювання К=1.
Таблиця 3.1.