МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ З КУРСУ “КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ”

для студентів базового напряму 0804

Затверджено на засіданні кафедри “Інформаційні системи та мережі” Протокол № 13 від 28.05.2004

Львів 2008

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу “Комп’ютерні мережі”.

Для студентів спеціальності 7.080.404 “Інтелектуальні системи обробки інформації та прийняття рішень”/ Упорядник Буров Є.В.

Львів, Вид-во Національного Університету “Львівська Політехніка”, 2008 - с.

Упорядники: Буров Є.В.

Рецензенти: Катренко А.В., к.е.н., доц.

Кісь , к.т.н., доц.

Відповідальний за випуск: Пасічник В.В., д.т.н., проф.

Затверджено на засіданні кафедри “Iнформацiйнi системи та мережі”, протокол № 13 від 28 травня 2007.

Мета роботи

Мета роботи: закріпити засвоєння головних положень курсу “Комп’ютерні мережі” в ході вирішення конкретної практичної задачі з проектування комплексу апаратно-програмних вирішень інформаційної системи, сприяти набуттю студентами практичного досвіду у вирішенні задач системної інтеграції.

Вимоги до структури пояснювальної записки та її змісту

Записка передбачає наявність таких частин (структура записки):

Завдання на курсове проектування

1. Характеристика об”єкту інформатизації

2. Аналіз задач, які вирішуються з використанням інформаційної системи. Розробка інформаційної моделі.

3. Розробка проекту комп”ютерної мережі

   1. Вибір серверного вирішення

   2. Вибір клієнтської частини

   3. Вибір мережевого вирішення

   4. Вибір системного програмного забезпечення

   5. Вибір прикладного програмного забезпечення

4. Розробка підсистеми діагностики, керування, забезпечення безпеки даних

5. Спеціальна частина

6. Підсумки

Висновки

Список використаних джерел

Записка повинна містити графічні ілюстрації, на яких відображаються структура мережевого вирішення, схеми взаємодії компонент системи та ін.

Обов”язковими графічними ілюстраціями до проекту є

1. Контекстна діаграма (або діаграма прецедентів) – розділ Розробка інформаційної моделі

2. Схема мережі на плані приміщень підприємства - розділ Вибір мережевого вирішення

3. Діаграма розгортання програмного забезпечення – Розділи вибір системного або прикладного програмного забезпечення

Всі апаратні та програмні засоби, що обираються для проектних вирішень повинні бути найновішими (орієнтовно -2007/2008 років випуску). Використання застарілих засобів не допускається.

У розділі “Аналіз задач, які вирішуються з використанням ІС” дається розгорнутий опис та аналіз комплексу задач, для вирішення яких планується впровадити інформаційну систему. Він обов’язково містить загальну характеристику підприємства та організації, вид її діяльності, характеристику задач, що вирішуються з використанням інформаційних технологій, міри ефективності реалізації бізнес-процесів, наявні проблеми в їх реалізації. Обов’язковою компонентою такого опису є просторовий план розміщення підприємства та його підрозділів, організаційна структура.

Окремою частиною розділу є перелік та характеристика задач, які планується вирішити з використанням інформаційної системи, вимоги до параметрів вирішення цих задач.

Обов’язковою компонентою цього розділу є Use Case діаграма (діаграма прецедентів), яка визначає головні групи користувачів ІС та задачі що вирішуються.

В кінці розділу рекомендується визначити головні сервіси, які повинна надавати інформаційна система та сформулювати кількісні та якісні вимоги щодо їх параметрів.

Розділ “Вибір компонент інформаційної системи” – головний. Він складається з декількох підрозділів, згрупованих по головним типам компонент. Можливе введення інших підрозділів згідно до вимог конкретного завдання та теми курсового проекту.

Метою підрозділу “Вибір серверного вирішення” є визначення типу серверного вирішення, вибір та розташування комплексу серверних компонент на плані підприємства. Вибір кількості та типу серверів визначається на підставі потреб у відповідних сервісах. Так, завдання може вимагати реалізацію файлового сервісу, сервісу друку, баз даних, комунікаційного сервісу та інших типів сервісів. При виборі серверного вирішення треба враховувати інтенсивності опрацювання інформації, вимоги до надійності та доступності серверів, та інше. Як правило, для кожного типу сервісу вибирають окремі серверні вирішення. При цьому окремі серверні вирішення можуть використовувати ті самі пристрої. Кожне серверне вирішення документують окремо. Важливою складовою вибору серверного вирішення є вибір архітектури обчислень.

Наприклад, серед можливих типів серверних вирішень для файл-серверів та серверів БД можна назвати:

• сервер на базі ПК;

• сервер масштабу робочої групи та малого підприємства;

• сервер для середнього підприємства;

• центральний сервер великого підприємства;

• кластерне серверне вирішення;

• розподілені серверні системи.

Крім серверних вирішень на цьому етапі при необхідності обирають вирішення з організації безперебійного енергопостачання, додаткових периферійних пристроїв, що забезпечують вирішення завдань системи.

Кожне обране вирішення обґрунтовується. Якщо можливо, вказують альтернативні вирішення та оцінюють ступінь їх придатності.

Після вибору типу вирішення визначають конкретні марки пристроїв, їх кількості та технічні параметри. При цьому рекомендується користуватися одним з каталогів пристроїв, доступних на ринку (наприклад, Hotline, прейскуранти фірм, матеріали з Internet та ін.).

Результати вибору серверного вирішення зводять у таблицю такого вигляду.

Таблиця 1

№	Назва (призначення) пристрою	Марка	Технічні характеристики	Кількість	Вартість одного	Сумарна вартість
Загальна вартість:

У підрозділі “Вибір клієнтської частини” студент вибирає технічні пристрої для реалізації доступу до серверів ІС. При цьому враховуються вимоги до форми подання та обсягів інформації, задач, які вирішуються на клієнтському комп’ютері. Крім комп’ютерів клієнтами ІС можуть бути і PDA, мобільні телефони з виходом в Internet, пейджери, алфавітно-цифрові, або графічні термінали та інше обладнання. Як і в попередньому підрозділі вибір обґрунтовується, визначаються марки пристроїв та їх вартості та зводяться у підсумкову таблицю (таблиця 1).

Підрозділ “Вибір мережевого вирішення” присвячений вибору мережевої архітектури. Мережеве вирішення складається зі специфікації активного та пасивного мережевого обладнання. Воно може складатися з декількох частин (наприклад, специфікації структурованої кабельної системи, мережевого вирішення для приєднання до філіалу, мобільних користувачів, приєднання до Internet та ін.). Складовою частиною мережевого вирішення є визначення протоколів, що використовуються. Важливою додатковою частиною мережевого вирішення є забезпечення захисту даних на рівні мережі. Кожне мережеве вирішення обґрунтовується. По результатах виконується вибір обладнання, яке зводиться у таблицю (табл.1).

Обов’язковою складовою мережевого вирішення є план (схема) сполучення мережевого та іншого обладнання з використанням плану підприємства.

Підрозділ “Вибір системного програмного забезпечення” передбачає вибір мережевих операційних систем (ОС) для серверів та клієнтських комп’ютерів, обґрунтування цього вибору. Обрані ОС повинні підходити для вирішення задач ІС. Визначається назва ОС, виробник, кількість ліцензій. Вибір ОС обґрунтовується. Результати заносять у таблицю:

Таблиця 2

№	Назва програмного продукту	Версія	Фірма-виробник	К-сть ліцензій	Сумарна вартість
Загальна вартість:

Розділ “Вибір прикладного програмного забезпечення” подібний до вибору системного програмного забезпечення та передбачає вибір програмних продуктів (СУБД, офісних пакетів, систем підтримки групової роботи, бухгалтерських систем, та ін), необхідних для вирішення задач ІС. Вибір обґрунтовується, по-можливості розглядаються альтернативні програмні продукти. Результати зводять в таблицю форми таблицю 2.

По результатах вибору системного та прикладного програмного забезпечення студент створює діаграму розміщення (Deployment diagram), в якій вказується на яких серверах та клієнтських комп’ютерах розміщується вибране програмне забезпечення та з використанням яких протоколів взаємодіють усі компоненти ІС. У цьому ж розділі визначається проміжне програмне забезпечення (middleware), яке використовується.

Розділ “Розробка підсистем діагностики, керування, безпеки даних” передбачає вибір програмного забезпечення для виконання означених функцій, планування політики безпеки та її обґрунтування, планування періодичного архівування даних та інших заходів, спрямованих на підтримку роботи підприємства в умовах відмови ІС. Всі вирішення обґрунтовуються. Додаткові програмні та апаратні продукти, вибрані у цьому розділі заносять у підсумкові таблиці вигляду таблиця 1 і таблиця 2 відповідно.

У спеціальній частині детально розглядається окреме проектне завдання запропоноване викладачем. Воно повинно враховувати специфіку проектованої мережі і бути її частиною.

У розділі “Підсумки” (1 стор.) будують зведену таблицю, в якій вказують вартість попередньо обраних підсистем та загальну вартість системи.

В розділі “Висновки” оцінюють проект системи в цілому, визначають його слабкі місця, визначають шляхи подальшого розвитку ІС, нові перспективні архітектурні вирішення, які можуть бути застосовані в майбутньому.

Вимоги до оформлення

Текст записки: шрифт Times New Roman 14pt з інтервалом 1,5.

Границі і розміри сторінки наведені у таблиці 3.

Таблиця 3

Розмір листа	А4 (210x297)
Ліва границя	20 мм
Права границя	10 мм
Верхня границя	20 мм
Нижня границя	20 мм

Таблиці і рисунки повинні бути розміщені по центру сторінки. Таблиці повинні мати заголовок, розміщений над таблицею. Кожний рисунок повинен бути підписаний знизу. Коли у тексті Ви посилаєтесь на таблицю або літературне джерело, використовуйте наступні позначення: Рис.1, Рис.1.2 або [1], [1.2] відповідно.

Схеми та діаграми розробляються з використанням графічних спеціалізованих засобів або за допомогою програми Microsoft Visio.

Формули виконуються за допомогою Equation Editor чи Mathtype.

Головні заголовки пунктів робити стилем “Заголовок 1”, а підзаголовки – “Заголовок 2”. Зміст формувати на основі стилів.

Теми завдань для курсового проектування (орієнтовні)

1. ВАТ НПЗ ‘Галичина’, м. Дрогобич – система відвантаження продукції.

2. ВАТ НПЗ ‘Галичина’ , м. Дрогобич – система обліку робочого часу.

3. ВАТ НПЗ ‘Галичина’ , м. Дрогобич – мережа заправочних станцій.

4. ВАТ ‘Галлак’ м. Борислав. – система збуту та відвантаження продукції.

5. ВАТ ‘Галлак’ м. Борислав – система роботи з фірмовими магазинами та бухгалтерія.

6. ВАТ ‘Галлак’ м. Борислав – комплексна мережа intranet – web система.

7. НУ ЛП – мережа ВУЗУ.

8. НУ ЛП – мережа ФКТ.

9. Завод гідромеханічних передач, м. Львів. комплексна інформаційна система.

10. Львівське авіапідприємство. Підсистема продажу квитків.

11. Львівське авіапідприємство. Внутрішня мережа авіапідприємства.

12. Водоканал. м. Львів. –підсистема збуту.

13. Водоканал. м. Львів – інженерна підсистема.

14. Мерія. м. Львів – зв’язок з зовнішніми організаціями.

15. Глобальна мережа м. Львова.

16. Завод ‘Пластмасфурнітура’. Комплексна інформаційна система.

17. Хлібозавод. Підсистема збуту.

18. СКБ ‘Ювелірпром’. Комплексна інформаційна система.

19. Газета ‘Галицькі контракти’. Комплексна інформаційна система.

20. Нафтопровід ‘Дружба’. – Інформаційна система для контролю технічного стану.

21. Нафтопровід ‘Дружба’. – Комплексна інформаційна система.

22. Експедиторська фірма м. Ужгород – зовнішня мережа та зв’язки з партнерами.

23. Укрзалізниця. Мережа для контролю руху вагонів.

24. Мережа універмагу ‘Львів’.

25. Львівська залізниця. Підсистема продажу білетів.

26. ЛВ ОПЕЗ ‘Укртелеком’. м. Львів. Підсистема збору абонплати.

27. Приватна автомагістраль ‘Львів-Краковець’. Система контролю та забезпечення руху і оплати.

28. Приватна автомагістраль ‘Львів-Краковець’. Інформаційна підсистема.

29. Ринок. Інформаційна система.

30. Інформаційна система для фермерського господарства.

31. Електронний магазин.

Теми для спеціальної частини

1. Мережа з використанням електропроводки.

2. Мережа з використанням Bluetooth.

3. Мережа WiFi.

4. Мережа WiMax.

5. Мережа на базі тонких клієнтів.

6. Доступ PDA клієнтів.

7. Метод доступу по технології VPN (Virtual Private Network).

8. Передачі інформації інфрачервоним випромінюванням.

9. Використання лазера при побудові мережі.

10. IP-телефонія.

11. Супутникова мережа.

12. Мережа на основі ISDN (Integrated Services Digital Network).

13. Мережа на основі технології ADSL.

14. Мережа на основі технології xDSL.

15. Мережа на основі технології 2G.

16. Мережа на основі технології 3G.

17. Мережа на основі технології 4G.

18. Мережа на основі FireWire.

19. Мережа на основі USB (1.0, 2.0, 3.0).

20. Організація відеозв’язку (IPTV).

21. Технології мобільного доступу до Інтернет WAP, GPRS та EDGE.