- •Безпека життєдіяльності конспект лекцій
- •За редакцією доц. С.М. Мохняка
- •Тема 1 Категорії і поняття в безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Поняття і визначення, що використовують в бжд
- •1.2. Поняття небезпеки і ризику
- •2. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Системний підхід в бжд
- •3. Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Критерії визначення рівня надзвичайної ситуації
- •5. Категорії об’єктів господарства за рівнем загрози
- •6. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •Література:
- •Тема 2 Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •1. Класифікація небезпечних природних процесів і явищ
- •2. Характеристика і наслідки дії природних загроз
- •2.1. Геологічно небезпечні явища
- •Орієнтовне співвідношення величин магнітуд та інтенсивностей для неглибоких землетрусів
- •2.2. Метеорологічно небезпечні явища
- •2.3. Гідрологічні небезпечні явища
- •2.4. Природні пожежі
- •2.5. Біологічні небезпеки
- •Отруйні тварини і їх вплив на організм людини
- •3. Природні небезпеки внаслідок забруднення довкілля
- •Забруднення довкілля Львівщини
- •Література:
- •Тема 3 Техногенні небезпеки та їх наслідки Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •Хімічні чинники
- •2. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •І. Пожежна безпека
- •1. Загальні поняття про основи теорії горіння.
- •2. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •3. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо-, вибухонебезпекою
- •4. Показники пожежо- та вибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •5. Законодавча база в галузі пожежної безпеки
- •6. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки
- •Порядок дій у разі пожежі
- •Література:
- •Іі Радіаційна безпека
- •Джерела радіації та одиниці її вимірювання
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань
- •Одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •2. Норми радіаційної безпеки
- •3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Ознаки радіаційного ураження
- •4. Класифікація радіаційних аварій
- •5. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину
- •Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)
- •6. Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на рно за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Характеристика зон можливого радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес
- •Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри
- •Вимоги до розвитку та розміщення об’єктів атомної енергетики
- •7. Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •Основні рекомендації щодо поводження населення в умовах радіоактивного забруднення середовища під час аварій на аес
- •8. Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Моніторинг і прогнозування становища під час аварії на аес (Виконання розрахунково-графічної роботи) Основні параметри під час оцінки радіаційного становища
- •Оцінка радіаційного становища при аваріях на об’єктах атомної енергетики
- •Графік орієнтованої оцінки ступеню вертикальної стійкості повітря.
- •Середня швидкість вітру (Vср) в приповерхневому шарі землі до висоти переміщення центру хмари, м/с
- •Час початку формування сліду (tф) після аварії на аес, год.
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона м
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона а
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона б
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона в
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона г
- •Коефіцієнти послаблення радіаційного випромінювання укриттями і транспортними засобами
- •Література
- •III Хімічна безпека
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини
- •Характеристика класів небезпеки хімічних речовин
- •2. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на людину
- •3. Особливості забруднення місцевості, води, продуктів харчування у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин
- •4. Класифікація суб’єктів господарювання та адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою
- •5. Захади захисту від небезпечних хімічних речовин
- •Захист приміщень від проникнень від проникнення токсичних аерозолів
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю
- •Література
- •1.1. Політичні проблеми та їх негативний прояв
- •Інформаційна безпека
- •1.2. Природно-екологічні проблеми
- •1.3. Соціально-економічні проблеми
- •1.4. Наукові проблеми
- •2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини
- •3. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки
- •Психологічні особливості людини
- •Психологічна реакція людей на небезпеку.
- •Література:
- •Тема 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •1. Загальний аналіз ризику в життєдіяльності людини
- •2. Окремі види ризиків та їх характеристика. Концепція прийнятного ризику
- •Класифікація джерел та рівнів ризиків загибелі людини в промислова розвинутих країнах
- •3. Розподіл об’єктів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності
- •4. Методологічні підходи до визначення ризику Методологія аналізу ризику як наукове підґрунтя розробки методики.
- •Оцінка ризику
- •Управління ризиком
- •Інформування про ризик
- •Додатки
- •Приклад використання «дерева відмов».
- •Приклад використання «дерева подій».
- •Література:
- •Тема 6 Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіальних об’єктів у надзвичайних ситуаціях
- •1. Правові норми, структурно-функціональна схема та органи управління безпекою та захистом надзвичайних ситуацій в Україні.
- •1.1. Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайних ситуацій
- •1.2. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їхнього застосування
- •2. Моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар’єри і види цивільного захисту
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4. Програми підготовки населення до дій в надзвичайних ситуаціях
- •Література:
- •Тема 7 Управління силами та засобами ог під час нс
- •1. Організація оповіщення та інформування населення
- •2. Сутність та особливості оперативного управління під час надзвичайних ситуацій
- •Органи управління у нс.
- •Спеціальна комісія з ліквідації нс.
- •Уповноважений керівник з ліквідації нс.
- •Штаб з ліквідації нс
- •Сили цивільного захисту. Засоби цивільного захисту
- •Техніка, що застосовується під час ліквідації наслідків нс.
- •Пересувний пункт управління Загальні вимоги до пересувного пункту управління
- •Дії органів управління і сил суб’єктів реагування на нс
- •3. Мета та загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Характеристика основних видів робіт.
- •Ешелоноване угрупування сил угрупування сил та засобів. Суб’єкти реагування на нс, їх завдання, розрахунок сил, угрупування сил.
- •Організація взаємодії сил під час проведення аварійно-рятувальних робіт.
- •Організація основних видів забезпечення сил у зоні нс.
- •4. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи
- •5. Організація та проведення робіт із знезараження після нс. Дезактивуючі, дегазуючі та дезінфікуючі розчини
- •Дезактивація та профілактика радіаційних уражень
- •Механічний спосіб
- •Фізико-хімічний спосіб
- •Додатки
- •Дегазуючі розчини
- •Речовини, розчини і технічні засоби, які використовуються для дегазації нхр
- •Література:
- •Тема 8 Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги в урятуванні життя і здоров’я потерпілого
- •Послідовність дій при наданні першої долікарської допомоги.
- •2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •Серцево-легенева реанімація
- •3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •7. Перша допомога при отруєннях
- •8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9. Надання першої допомоги при утопленні
- •Література:
- •Безпека життєдіяльності конспект лекцій
1.2. Поняття небезпеки і ризику
Потенційними джерелами небезпек є всі об’єкти, системи, предмети, які мають енергію, хімічні та біологічні активні компоненти або властивості, які не відповідають умовам життєдіяльності людини. За своєю природою небезпеки бувають: потенційні (приховані), перманентні (постійні, безперервні), тотальні (загальні, всеохоплюючі). Отже, у світі немає місця і часу, де і коли б людині не загрожували небезпеки. Раніше джерелами небезпек були явища природи, тваринний світ тощо. З часом з’явились небезпеки, створені самою людиною (антропогенного походження) та створеним нею середовищем (техногенного походження).
Небезпека – це наслідок дії окремих чинників на людину. Розділяють: уражальні, небезпечні та шкідливі чинники.
Уражальні чинники можуть привести до загибелі людини.
Небезпечні чинники викликають за певних умов травми або різке погіршення здоров’я (головний біль, погіршення зору, слуху).
Шкідливі чинники можуть викликати захворювання та зниження працездатності людини як у явній, так і прихованій формі.
Між небезпечними та шкідливими чинниками немає принципової різниці. Один і той самий чинник в залежності від величини та часу дії може бути небезпечним або шкідливим. Небезпечними та шкідливими чинниками можуть бути предмети, засоби, продукти праці, дії, природнокліматичне середовище (грози, повені, флора, фауна), люди.
Гранично-допустимий рівень негативного чинника (ГДР) – рівень чинника, який при щоденній (крім вихідних днів) праці на протязі 8 годин або іншого часу, але не більше 41 години в тиждень, протягом всього трудового стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я, що виявляються сучасними методами діагностики в процесі роботи або у віддалені строки життя даного чи наступних поколінь.
За структурою негативні чинники поділяють на прості (струм, токсичність), складні та похідні (аварії, пожежі, вибухи).
За походженням негативні чинники поділяють на активні, пасивно-активні та пасивні.
До активних чинників відносять ті, які можуть діяти на людину через різні види енергії.
Чинники активної групи поділяються на підгрупи: механічні, термічні, електричні, хімічні, біологічні, психофізичні.
До пасивно-активної групи відносяться чинники, які проявляються внаслідок дії самої людини: гострі нерухомі предмети, малий коефіцієнт тертя, нерівності поверхонь, похилі підйоми.
До групи пасивних чинників відносяться ті, які проявляються опосередковано: корозія матеріалів, накип, недостатня міцність конструкцій, підвищені навантаження на механізми і машини та ін. Формою прояву цих чинників є руйнування, вибухи, аварії.
За характером та природою дії всі небезпечні та шкідливі чинники поділяють на 4 групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
До фізичних чинників належать: підвищені або понижені: температура, вологість, атмосферний тиск; підвищена швидкість руху повітря; недостатня освітленість; конструкції, що руйнуються; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень електричної напруги і ряд інших.
Хімічні чинники – це хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебувають у різному агрегатному стані (твердому, рідкому та газоподібному) і поділяються залежно від шляхів проникнення та характеру дії на організм людини.
Існують три шляхи проникнення хімічних речовин в людський організм через: 1)органи дихання, 2) шлунково-кишковий тракт, 3) шкіряні покриви та слизові оболонки. За характером дії виділяють токсичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні речовини та такі, що впливають на репродуктивну функцію.
Біологічні чинники поділяються на макроорганізми (рослини та тварини) і мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, грибки, простіші).
До психофізіологічних чинників належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перенавантаження (монотонність праці).
Негативні наслідки у разі проявлення небезпеки можливі за таких умов:
– небезпека реально існує;
– людина перебуває в зоні дії окремих чинників;
– людина не має достатньо ефективних засобів захисту або діє неадекватно ситуації.
Прояв небезпек відбувається з певних причин. Причина – це збіг обставин, внаслідок яких проявляється небезпека та виникають ті чи інші негативні наслідки: нервові потрясіння, травми, хвороби, що спричиняють інвалідність, а іноді й смерть людини. Таким чином, утворюється ланцюг «небезпека – причина – наслідки». Розірвавши ланцюг (тобто ліквідувавши причину), можна уникнути проявлення небезпеки і, відповідно, наслідків. Недопущення проявлення небезпек з негативними наслідками – основа безпечної життєдіяльності.
У випадку реалізації небезпеки можна говорити про відносні показники шкоди. Тому в дисципліні «Безпека життєдіяльності» прийнято наступне визначення ризику:
Ризик - це відношення кількості небезпечних подій із заподіяною шкодою (n) до максимально можливої їх кількості за певний проміжок часу (N):
Наведена формула дозволяє розрахувати розміри загального та групового ризику.