- •Безпека життєдіяльності конспект лекцій
- •За редакцією доц. С.М. Мохняка
- •Тема 1 Категорії і поняття в безпеці життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Поняття і визначення, що використовують в бжд
- •1.2. Поняття небезпеки і ризику
- •2. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Системний підхід в бжд
- •3. Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек
- •4. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Критерії визначення рівня надзвичайної ситуації
- •5. Категорії об’єктів господарства за рівнем загрози
- •6. Сучасні проблеми життєдіяльності
- •Література:
- •Тема 2 Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •1. Класифікація небезпечних природних процесів і явищ
- •2. Характеристика і наслідки дії природних загроз
- •2.1. Геологічно небезпечні явища
- •Орієнтовне співвідношення величин магнітуд та інтенсивностей для неглибоких землетрусів
- •2.2. Метеорологічно небезпечні явища
- •2.3. Гідрологічні небезпечні явища
- •2.4. Природні пожежі
- •2.5. Біологічні небезпеки
- •Отруйні тварини і їх вплив на організм людини
- •3. Природні небезпеки внаслідок забруднення довкілля
- •Забруднення довкілля Львівщини
- •Література:
- •Тема 3 Техногенні небезпеки та їх наслідки Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •1. Класифікація та характеристика негативних чинників техногенного середовища
- •Фізичні чинники
- •Хімічні чинники
- •2. Характеристика надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •І. Пожежна безпека
- •1. Загальні поняття про основи теорії горіння.
- •2. Небезпечні для людини чинники пожежі
- •3. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо-, вибухонебезпекою
- •4. Показники пожежо- та вибухонебезпечності речовин і матеріалів
- •5. Законодавча база в галузі пожежної безпеки
- •6. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій
- •Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки
- •Порядок дій у разі пожежі
- •Література:
- •Іі Радіаційна безпека
- •Джерела радіації та одиниці її вимірювання
- •Види іонізуючих випромінювань
- •Поняття про дозу випромінювань
- •Одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •Коефіцієнти якості випромінювань
- •2. Норми радіаційної безпеки
- •3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Ознаки радіаційного ураження
- •4. Класифікація радіаційних аварій
- •5. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину
- •Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)
- •6. Зони радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес
- •Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на рно за щільністю забруднення радіонуклідами
- •Характеристика зон можливого радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на аес
- •Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри
- •Вимоги до розвитку та розміщення об’єктів атомної енергетики
- •7. Заходи захисту від радіоактивного опромінення.
- •Основні рекомендації щодо поводження населення в умовах радіоактивного забруднення середовища під час аварій на аес
- •8. Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Моніторинг і прогнозування становища під час аварії на аес (Виконання розрахунково-графічної роботи) Основні параметри під час оцінки радіаційного становища
- •Оцінка радіаційного становища при аваріях на об’єктах атомної енергетики
- •Графік орієнтованої оцінки ступеню вертикальної стійкості повітря.
- •Середня швидкість вітру (Vср) в приповерхневому шарі землі до висоти переміщення центру хмари, м/с
- •Час початку формування сліду (tф) після аварії на аес, год.
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона м
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона а
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона б
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона в
- •Доза опромінення, отримана при відкритому розміщенні в середині зони забруднення (Дзони, бер), Зона г
- •Коефіцієнти послаблення радіаційного випромінювання укриттями і транспортними засобами
- •Література
- •III Хімічна безпека
- •1. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини
- •Характеристика класів небезпеки хімічних речовин
- •2. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на людину
- •3. Особливості забруднення місцевості, води, продуктів харчування у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин
- •4. Класифікація суб’єктів господарювання та адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою
- •5. Захади захисту від небезпечних хімічних речовин
- •Захист приміщень від проникнень від проникнення токсичних аерозолів
- •6. Організація дозиметричного й хімічного контролю
- •Література
- •1.1. Політичні проблеми та їх негативний прояв
- •Інформаційна безпека
- •1.2. Природно-екологічні проблеми
- •1.3. Соціально-економічні проблеми
- •1.4. Наукові проблеми
- •2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини
- •3. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки
- •Психологічні особливості людини
- •Психологічна реакція людей на небезпеку.
- •Література:
- •Тема 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •1. Загальний аналіз ризику в життєдіяльності людини
- •2. Окремі види ризиків та їх характеристика. Концепція прийнятного ризику
- •Класифікація джерел та рівнів ризиків загибелі людини в промислова розвинутих країнах
- •3. Розподіл об’єктів господарювання за ступенем ризику їхньої господарської діяльності
- •4. Методологічні підходи до визначення ризику Методологія аналізу ризику як наукове підґрунтя розробки методики.
- •Оцінка ризику
- •Управління ризиком
- •Інформування про ризик
- •Додатки
- •Приклад використання «дерева відмов».
- •Приклад використання «дерева подій».
- •Література:
- •Тема 6 Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіальних об’єктів у надзвичайних ситуаціях
- •1. Правові норми, структурно-функціональна схема та органи управління безпекою та захистом надзвичайних ситуацій в Україні.
- •1.1. Превентивні та ситуаційні норми в умовах надзвичайних ситуацій
- •1.2. Компенсаційні та регламентні норми і процедури їхнього застосування
- •2. Моніторинг нс та порядок його здійснення. Захисні бар’єри і види цивільного захисту
- •Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •4. Програми підготовки населення до дій в надзвичайних ситуаціях
- •Література:
- •Тема 7 Управління силами та засобами ог під час нс
- •1. Організація оповіщення та інформування населення
- •2. Сутність та особливості оперативного управління під час надзвичайних ситуацій
- •Органи управління у нс.
- •Спеціальна комісія з ліквідації нс.
- •Уповноважений керівник з ліквідації нс.
- •Штаб з ліквідації нс
- •Сили цивільного захисту. Засоби цивільного захисту
- •Техніка, що застосовується під час ліквідації наслідків нс.
- •Пересувний пункт управління Загальні вимоги до пересувного пункту управління
- •Дії органів управління і сил суб’єктів реагування на нс
- •3. Мета та загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Характеристика основних видів робіт.
- •Ешелоноване угрупування сил угрупування сил та засобів. Суб’єкти реагування на нс, їх завдання, розрахунок сил, угрупування сил.
- •Організація взаємодії сил під час проведення аварійно-рятувальних робіт.
- •Організація основних видів забезпечення сил у зоні нс.
- •4. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії, карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи
- •5. Організація та проведення робіт із знезараження після нс. Дезактивуючі, дегазуючі та дезінфікуючі розчини
- •Дезактивація та профілактика радіаційних уражень
- •Механічний спосіб
- •Фізико-хімічний спосіб
- •Додатки
- •Дегазуючі розчини
- •Речовини, розчини і технічні засоби, які використовуються для дегазації нхр
- •Література:
- •Тема 8 Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги в урятуванні життя і здоров’я потерпілого
- •Послідовність дій при наданні першої долікарської допомоги.
- •2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця
- •Серцево-легенева реанімація
- •3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч
- •4. Перша допомога при переломах та вивихах
- •Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень
- •6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях
- •7. Перша допомога при отруєннях
- •8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах
- •9. Надання першої допомоги при утопленні
- •Література:
- •Безпека життєдіяльності конспект лекцій
Оцінка радіаційного становища при аваріях на об’єктах атомної енергетики
1. За таблицею 3.6. визначається категорія стійкості атмосфери (інверсія, ізотермія, конвекція), що відповідає погодним умовам і заданому періоду доби.
2. За таблицею 3.7. визначається середня швидкість вітру (Vср) в товщині поширення радіоактивної хмари, виходячи із заданої швидкості приземного вітру V і встановленої за табл. 3.6. ступеня вертикальної стійкості атмосфери.
3. За таблицями 3.8-3.11. для заданого типу ЯЕР (РБМК, ВВЕР) і по частці викинутих РР визначаються розміри прогнозованих зон забруднення і наносяться в масштабі на карту (схему) у вигляді правильних еліпсів.
4. Виходячи із заданої відстані (RО) від об’єкта до аварійного реактора з урахуванням утворених зон забруднення встановлюється (визначається) зона забруднення, в яку потрапив об’єкт (район дії формувань).
5. За таблицею 3.12 визначається час початку формування сліду радіоактивного забруднення (tф) після аварії на АЕС (час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта).
6. За таблицями 3.13.-3.17. для відповідної зони забруднення місцевості з врахуванням початку і довготривалості роботи на забрудненій території, визначається доза опромінення Дзони , яку отримають робітники і службовці об’єкта (особовий склад формувань) при умові відкритого розміщення в середині зони.
Дози опромінення, які отримають робітники й службовці об’єкта за час роботи в заданому районі визначаються за формулою:
Допр.=Дзони·Кзони·1/Кпосл.; (бер) (3.1)
де: Дзони – доза розрахована по таблицях 3.13.-3.17.;
Кпосл – коефіцієнт послаблення радіації (табл. 3.18);
Кзони – коефіцієнт, що враховує місцезнаходження особового складу в зоні.
Роблячи допущення про лінійний закон зміни Кзони по всій довжині кожної конкретної зони, значення Кзони в любому місці зони можна визначити з формули
, (3.2)
де: Ктабл. – визначається з приміток до таблиць 3.13-3.17.;
Lп – відстань від аварійного реактора до початку зони;
Lк – відстань від аварійного реактора до кінця зони;
RO – відстань від ректора до об’єкту господарювання (ОГ).
7. На основі обчисленої дози опромінення з врахуванням характеру діяльності робітників і службовців об’єкта (на відкритій місцевості, в будівлях і спорудах, у сховищах) і встановленої дози опромінення визначається оптимальний режим діяльності населення, робітників і службовців ОГ на забрудненій місцевості.
8. На основі вихідних даних і проведених розрахунків розробляться пропозиції по захисту населення, особового складу ОГ, що опинилися в зоні радіаційного забруднення місцевості.
Приклад. На об’єкті атомної енергетики стався аварійний викид радіоактивних речовин. В зону забруднення може потрапити ОГ, розташований на певній відстані від аварійного реактора. Необхідно оцінити радіаційну обстановку, що може скластися на ОГ і запропонувати заходи по захисту людей.
Вихідні дані:
тип ядерного реактора РБМК-1000;
частка викинутих РР із реактора h=50%;
відстань від об’єкта до аварійного реактора RО=24 км;
астрономічний час аварії на реакторі Тав=10.00;
довготривалість роботи на об’єкті Т=12 год.;
допустима доза опромінення Ддоп.=5 бер;
коефіцієнт послаблення дози радіації Кпосл=5;
швидкість вітру на висоті 10 м V=4 м/с;
напрям вітру - в бік об’єкта;
хмарність - напівясно (4 бали);
забезпеченість сховищами, 313 - 100%;
час початку робіт на об’єкті Тпоч=12.00.
Розрахунок:
1. За таблицею 3.6. визначається категорія стійкості атмосфери (інверсія, ізотермія, конвекція), що відповідає погодним умовам і заданому періоду доби. За умовою: хмарність – напівясно, день, швидкість приземного вітру V=4 м/с.
Згідно таблиці 3.6. ступінь вертикальної стійкості повітря - ізотермія.
2. За таблицею 3.7. визначається середня швидкість вітру (Vср) в товщині поширення радіоактивної хмари, виходячи із заданої швидкості приземного вітру V і встановленої за табл. 3.6. ступеня вертикальної стійкості атмосфери.
Згідно таблиці 3.7. для ізотермії і швидкості приземного вітру V=4 м/с середня швидкість вітру Vср=5 м/с.
3. Згідно таблиці 3.9. для заданого типу ЯЕР (РБМК-1000) і частці викинутих РР (h=50%) визначаються розміри прогнозованих зон забруднення місцевості і наносяться на схему в масштабі у вигляді правильних еліпсів.
4. Виходячи із заданої віддалі об’єкта господарської діяльності (RО=24 км) до аварійного реактора з врахуванням розмірів утворених зон забруднення встановлюється, що об’єкт опинився у зоні “Б”, виходячи з наступних міркувань: оскільки LБ>RO>LВ(47,1>24>23,7),
об’єкт знаходиться в зоні „Б” і, відповідно, згідно формули (3.2.)
.
5. За таблицею 3.12. визначається час початку формування сліду радіоактивного забруднення (tф) після аварії (час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта). Для RО=24 км, ізотермії і середньої швидкості вітру Vср=5 м/с, методом інтерполяції
год.
Отже, об’єкт через tф=1,2 год. після аварії опиниться в зоні радіоактивного забруднення, що вимагає прийняття додаткових заходів захисту робітників і службовців.
6. За таблицею 3.15. для зони забруднення “Б” із врахуванням часу початку робіт (Тпоч=2 год.) і довготривалості робіт (Т=12 год.) визначається доза опромінення, яку отримають робітники і службовці об’єкта (особовий склад формувань) при відкритому розміщенні у середині зони “Б”. Згідно з таблицею 3.15. Дзони=17,1 бер. Дозу фактичного опромінення визначаємо за формулою (3.1.):
Допр.=Дзони·Кзони·(1/Кпосл.); (бер)
де Дзони=17,1 бер;
Кпосл=5 (згідно умови);
Кзони=1,68
Допр=17,1·1,68·(1/5)=5,8 бер
Розрахунки показують, що робітники й службовці об’єкта за 12 год. робіт у зоні “Б” можуть отримати дозу опромінення 5,8 бер, що перевищує гранично допустиму дозу Двст=5 бер.
7. Використовуючи дані таблиці 3.15. і попередню формулу, визначається допустимий час перебування на забрудненій території при початку роботи о 12.00 (Тпоч. = 2 години після аварії), та час початку роботи робітників і службовців об’єкта після аварії на АЕС при довготривалості виконання робіт впродовж 12 годин за умови отримання Допр не більше 5 бер.
За формулою визначається Дзони, що відповідає Допр=5 бер.
5=Дзони·Кзони·(1/Кпосл.)=Дзони·1,68·(1/5)
Дзони=5·5/1,68=14,5 бер
Згідно з таблицею 3.15. при початку роботи через 2 години після аварії час перебування на забрудненій території становить
Т = 9,77 год = 9 год. 46 хв.,
а при тривалості роботи Т=12 год відповідає час початку робіт Тпоч=6 год.
Висновки.
1. ОГ може опинитись у зоні сильного радіоактивного забруднення (RО<LБ).
2. Хмара зараженого повітря підійде до об’єкта через 1,2 год, що при оперативному оповіщенні дає змогу вивести людей із зони забруднення.
3. Роботу на території об’єкта на протязі 12 годин можна починати не раніше ніж через 6 годин після аварії на АЕС, а при початку робіт через 2 години після аварії знаходитись на забрудненій території можна не довше ніж 9 год. 46 хв.
4. Основні заходи щодо захисту людей:
евакуація;
для тих, хто не встигає евакуюватися, або повинен залишитися на території об’єкта:
обмежене перебування на відкритій місцевості (тимчасове перебування в захисних спорудах);
максимально можлива герметизація житлових та службових приміщень;
вживання лікарських препаратів, що перешкоджають накопиченню біологічно небезпечних радіонуклідів в організмі;
захист органів дихання з використанням засобів індивідуального захисту та підручних засобів;
виключення, або обмеження вживання в їжу забруднених продуктів харчування;
в районі евакуації:
обмеження доступу в район забруднення;
санітарна обробка людей у випадку забруднення їх одягу та тіла радіоактивними речовинами вище встановлених норм;
обробка продуктів харчування, які забруднені радіоактивними речовинами;
дезактивація забрудненої місцевості.
Допоміжні матеріали:
Таблиця 3.6