Запитання та завдання для самоперевірки

1. Що таке активність та творча активність у театралізованому дійстві?

2. Розкрийте сутність документалістики як засобу привертання уваги та збудження інтересу учасників театралізованого заходу.

3. Розкрийте значення театралізації в активізації глядачів.

4. Що таке соціально-психологічні механізми масових театралізованих дійств, як вони пов’язані з активізацією глядацької аудиторії?

5. Назвіть та охарактеризуйте етапи процесу активізації і відповідні рівні соціально-художньої активності аудиторії.

6. Назвіть та охарактеризуйте основні прийоми активізації.

7. Які засоби активізації масової аудиторії існують?

Література

1. Конович А. А. Театрализованные праздники и обряды в СССР : науч.-попул. / А. А. Конович. - М. : Высш. шк., 1990. – 208 с.

2. Обертинська А. П. Основи теорії драми та сценарної майстерності : навч посіб. для вищ. навч. закладів культури і мистецтв / Анеля Петрівна Обертинська. - ДАКК культури і мистецтв. – [2-ге вид.]. – К. : ДАКК КІМ, 2002. – 132 с.

3. Режиссер работает в школе : теоретические и методические проблемы : [сб. науч. тр. / НИИ художественного воспитания; ред. кол. : Е. К. Чухман / отв. ред./ и др. ]. – М., 1991. – 130 с.

4. Режисура шкільних свят / [упоряд. М. Голубенко, О. Шатохіна]. – К. : Шк. світ, 2009. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

5. Сценарное майстерство : методическое пособие в помощь начинающему автору / [О. А. Толченов /сост.]. – М. : ВЦХТ, 2002. – 160 с.

6. Былеева Л. В. Игра? Игра! / Л. В. Былеева. - М. : Молодая гвардия, 1988. – 176 с.

2.11. ЛЕКЦІЯ 12

ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА ЯК СЦЕНАРИСТА, РЕЖИСЕРА, ПОСТАНОВНИКА

1. Функції соціального педагога як сценариста, режисера, постановника.

1. Робота режисера-постановника з творчими групами.

2. Постановочний план.

3. Робота над організацією репетиційного процесу.

4. Педагогічний аналіз проведеного заходу.

Функції соціального педагога як сценариста, режисера, постановника

На практиці робота соціального педагога з творчим колективом не закінчується лише створенням сценарію майбутнього театралізованого дійства. Він і надалі працює з колективом, утілюючи ідею сценарію в життя, тобто виступає як режисер-постановник театралізованого дійства. Режисер (франц. regisseur, від лат. rego - управляю) - творчий працівник видовищних видів мистецтва, фахівець, який створює дійство, втілює в життя ідею, підпорядковує всі зусилля учасників для реалізації єдиного рішення дійства. У сучасних видовищних мистецтвах часто називається режисером-постановником. Функції режисера надзвичайно широкі й різноманітні: він здійснює весь комплекс робіт з організації як творчого, так і технічного процесу підготовки видовища.

Перший етап режисерської роботи над театралізованим святом чи видовищем - народження загального задуму й створення сценарію (зі сценаристом або з творчою групою). Після цього формується постановочна група, визначаються відповідальні за діяльність творчих груп (сценарної, музичної, дизайнерської, сценографічної та ін.), складається кошторис свята. Далі робота режисера має кілька напрямків. З одного боку - це загальна координація й контроль підготовчої діяльності всіх творчих груп, а паралельно - найважливіша частина підготовки свята - репетиції, робота з творчими колективами, ведучими, акторами.

З огляду на це зрозуміло, що режисер мусить бути не тільки гарним організатором, а й мати широку ерудицію та володіти навичками практично всіх театральних професій - від акторської майстерності до технологічного процесу виготовлення декорацій, від досконалого знання технічних можливостей звукової, світлової і монтувальної оснащеності до економічної грамотності тощо. Оскільки робота соціального педагога передбачає виконання як функцій сценариста, так і режисера-постановника, наведемо перелік професійних знань і вмінь, якими повинен володіти режисер:

1. Організаційні:

- організовувати роботу творчих груп, які готують різні складові заходу;

- здійснювати підготовку до проведення заходу (підготувати місце репетицій, виступу);

- вибирати методи організації та продумувати розміщення учасників масового театралізованого заходу.

2. Оцінно-діагностичні:

- аналізувати проведені репетиції і заходи, давати їм оцінку;

- оцінювати результати власної професійної діяльності.

3. Гностичні:

- добувати потрібну інформацію, уміти користуватися науково-методичною літературою;

- здійснювати пошук засобів художньої виразності;

- поповнювати запас теоретичних загальних і спеціальних знань та правильно їх використовувати;

- аналізувати проблемну педагогічну ситуацію, знаходити нові знання, необхідні для її розв'язання.

4. Проектувальні:

- складати кошторис витрат;

- розробляти сценарій масового театралізованого видовища;

- визначати мету й завдання масового театралізованого заходу, репетиційних заходів.

5. Конструктивні:

- застосовувати сучасні методи й прийоми навчання при проведенні репетицій відповідно до поставлених завдань;

- визначати помилки при розучуванні вправ і знаходити шляхи їх усунення;

- використовувати різні засоби навчання;

- володіти технікою показу й пояснення вправ;

- здійснювати хронометраж театралізованої програми.

6. Комунікативні:

- створювати сприятливу атмосферу спілкування режисера й учасників театралізованого видовища;

- володіти образною емоційною мовою.

7. Спеціальні:

- проводити репетиції;

- володіти мікрофоном;

- підбирати виконавців з урахуванням законів композиції;

- складати сценарний і постановочний плани, монтажний лист;

- складати план-графік репетицій.

Існують різні методи роботи режисера над різними за жанрами театралізованими заходами. Обов'язковою для всіх видів і форм є певна послідовність режисерсько-постановочних робіт. У тому разі, коли режисер-постановник і сценарист-драматург - одна й та сама особа, характерною може бути така послідовність:

1. Осмислення художньо-творчих та педагогічних завдань певного заходу.

1. Визначення масштабу заходу й місця його проведення, уточнення технічних можливостей, участі художніх колективів, їх кількості і складу.

2. Узгодження варіантів режисерського вирішення заходу з адміністрацією закладу (наприклад, школи), органами самоврядування.

3. Робота над сценарним планом і літературним сценарієм.

4. Складання сценарного плану, добір літературного, документального, музичного та інших матеріалів, освітлювальної і звукової апаратури, музичних інструментів, костюмів.

5. Написання сценарію як основного постановочного документа.

6. Створення режисерсько-постановочної групи, творчих груп, відповідальних за різні ділянки в підготовці та проведенні свята, і робота з ними.

7. Складання та затвердження всієї фінансово-кошторисної документації.

8. Робота над постановочним планом.

10. Робота режисера-постановника над організацією репетицій — розробка репетиційного плану.

10. Робота з керівниками творчих колективів, складання з ними розкладу репетицій.

10. Робота з відповідальними за всі ділянки забезпечення проведення заходу.

11. Робота з акторами й учасниками масових епізодів.

12. Підготовка з усіма творчими групами режисерської документації як початкового матеріалу для проведення сценічних репетицій і власне заходу.

13. Проведення зведеної і генеральної репетицій на основній сцені або майданчику.